ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Заборгованість по заробітній платі



 

Значну частину витрат багатьох підприємств становить заробітна пла­та. Облік праці і заробітної плати займає одне із центральних місць всис­темі бухгалтерського обліку на підприємстві. Правильна оцінка праці, тоб­то нарахована за неї заробітна плата сприяє зростанню продуктивності, удосконаленню системи оплати праці і правильній організації праці.

Заробітна плата - винагорода за працю, виражена у грошовій формі, -частина національного доходу, яка розподіляється відповідно до кількості і

 

_________________________________ІЗ Зобов'язання_____________________

якості затраченої праці кожного працівника для задоволення його особис­тих, матеріальних і культурних потреб.

В основу організації заробітної плати на підприємстві покладено три взаємопов'язаних і взаємозалежних елементи: тарифна система, нормуван­ня праці, види і форми оплати праці.

Тарифна система включає в себе розрахунок нормативів, що визнача­ють рівень оплати праці різних категорій і груп працівників в залежності від їх кваліфікації та умов праці, тарифні сітки для робітників і тарифні ставки, схеми посадових окладів, а також районні коефіцієнти до заробіт­ної плати.

У процесі нормування праці розробляють і запроваджують норми за­трат праці: норми часу на виконання роботи; норми виробітку за одиницю часу; норми обслуговування; чисельність працюючих.

В залежності від основоположних ознак (кількість праці або відпра­цьованого часу) розрізняють дві форми оплати праці:

1) відрядну, при якій заробіток залежить від кількості і якості вико­наної роботи та розцінки за одиницю;

2) почасову, коли розмір заробітку прямо залежить від тарифної ста­вки працівника і кількості відробленого ним часу (годин, днів). Кожна з цих форм мас свої різновиди - системи, пов'язані із матеріальним стиму­люванням за кількісні та якісні показники і результати роботи.

До фонду заробітної плати належать основна заробітна плата, додат­кова заробітна плата та інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

Основна - нараховується за виконану роботу відповідно до встанов­лених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки) за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами службовців.

Додаткова- нараховується за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Сюди входять: надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством (за високу кваліфікаційну майстер­ність, за знання іноземної мови), премії за виробничі результати, винагоро­ди за вислугу років, стаж роботи, оплата за працю у вихідні та святкові дні. До фонду додаткової заробітної плати також належать оплата щорічних і додаткових відпусток, компенсація за невикористану відпустку.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать випла­ти у вигляді винагород за підсумками роботи за рік, винагороди за винахо­ди і раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога, оплата простоїв не з вини працівника та ін.

З моменту нарахування заробітної плати виникають три види зо­бов'язань, пов'язаних з обліком заробітної плати:

1) заборгованість по виплаті заробітної плати;

2) заборгованість по утриманнях із заробітної плати;

3) заборгованість по нарахуваннях на заробітну плату.

Заборгованість по виплаті заробітної плати.У всіх випадках праця обумовлюється трудовим договором - угодою між працівником і власни­ком підприємства, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства зобов'язується виплачува­ти працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці.

 

_____________________________ІЗ Зобов 'язання_________________________

Законом України "Про оплату праці" встановлена державна соціальна гарантія у вигляді мінімальної заробітної плати, яка є обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір за­робітної плати за просту некваліфіковану працю, нижче від якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну або погодинну нор­му праці (обсяг робіт).

Якщо зарплата виплачується у розмірі нижчому, ніж законодавчо встановлена, то дане порушення тягне за собою накладення штрафу на по­садових осіб підприємств від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В обов'язки кожного власника підприємства входить ведення докуме­нтації, пов'язаної з нарахуванням і виплатою заробітної плати на кожного працівника. Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі відпо­відних первинних і угрупованих документів. Для нарахування основної за­робітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідні відо­мості про посадові оклади (штатний розклад), присвоєні розряди (накази), годинні тарифні ставки, а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць). Для нарахування основної заро­бітної плати працівникам, яким установлена відрядна оплата праці, необ­хідно мати обсяг їх виробітку за відповідними розцінками. При відрядній оплаті праці або оплаті за кінцеву продукцію обсяг виробленої продукції, виконаних робіт і послуг оформляється такими документами: накладними на здавання продукції, квитанціями на оплату вартості послуг, актами-процентовками на обсяг виконаних робіт, актами (довідками) про при­ймання виконаних робіт та ін.

Облік розрахунків з оплати праці проводиться на підставі типових форм, затверджених наказом Міністерства статистики України "Про за­твердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітника­ми і службовцями із заробітної плати" від 22.05.96р. № 144:

11-49 "Розрахунково-платіжна відомість";

П-50 "Розрахункова відомість";

11-51 "Розрахункова відомість";

11-52 "Розрахунок заробітної плати";

П-53 "Платіжна відомість";

ГІ-54 "Особовий рахунок";

П-54а "Особовий рахунок";

ГІ-55 "Накопичувальна картка виробітку і заробітної плати";

Н-56 "Накопичувальна картка обліку заробітної плати";

Наказом передбачаються три варіанти розрахунків з працівниками:

1) за розрахунково-платіжною відомістю, яка одночасно викори­стовується для розрахунків і видачі заробітної плати (типова фор­ма П-49) (табл.9.5). Вона застосовується на невеликих підприємст­вах і грунтується на даних "Особового рахунка" (типова форма П-54);

2) за розрахунковою відомістю (типова форма 11-50) і окремою платіжною відомістю (типова форма П-53), за якими проводиться виплата заробітної плати. Даний порядок застосовується на біль­ших торговельних, промислових підприємствах, а також в устано­вах і організаціях. За наявності більшої кількості первинних доку-

 

_________________________________ІЗ Зобов 'язаіиія____________________________

ментів з обліку виробітку робітників облік відрядного заробітку здійснюється за допомогою накопичувальної картки обліку виробі­тку і заробітної плати (типова форма П-55) або накопичувальної картки заробітної плати (типова форма П-56). Дані картки викори­стовуються для щоденного обліку обсягу робіт, виконаних брига­дою або працівником;

3) за спеціальними листами розрахунку заробітної плати (типова

форма П-52), які виписуються на кожного працюючого на розра­хунковий період. Суми до видачі переносяться до платіжної відо­мості (П-53).

Для одержання даних про заробіток працівника за минулі періоди ре­комендується вести особовий рахунок, у якому, крім загальних відомостей про працівника, щомісячно відображаються суми нарахованої заробітної плати за видами.

Для обліку розрахунків з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо) використовується рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці". За кредитом рахунку відображається нарахо­вана працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії та ін.; за дебетом - виплата заробітної плати, премій, матеріальної допомоги, а також суми утриманих податків і зборів, платежів за виконав­чими листами, вартість отриманих у рахунок оплати праці матеріалів, продукції.

Відображення затрат підприємства на оплату праці можна здійснюва­ти трьома способами:

1) за допомогою рахунків класів 8 і 9;

2) за допомогою рахунків тільки класу 9;

3) малими і неприбутковими підприємствами за допомогою рахунків класу 8.

При цьому основним джерелом для нарахування заробітної плати, за­лежно від видів діяльності, є будь-який із затратних рахунків (23 "Вироб­ництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності", або для підприємств, які використовують рахунки класу 8: 81 "Витрати на оплату праці", 85 "Інші затрати".

Заробітна плата має виплачуватись у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Як правило, заробітна плата працівників підприємств виплачується у грошових знаках (що мають законний обіг на території України). При виплаті заробітної плати в журналі операцій здій­снюється запис:

Дт 661"Розрахунки за заробітною платою"

Кт 301"Каса".

Приклад.Умова наведена в таблиці 13.5. В нашому прикладі прово­дка операції з нарахування заробітної плати така:

Дт 23 "Виробництво", ін. - 377

Кт 66"Розрахунки з оплати праці" - 377

або для підприємств, які ведуть облік витрат за елементами витрат:

Дт 81 "Витрати на оплату праці" - 377

Кт 66"Розрахунки з оплати праці" - 377

Що ж до інших джерел нарахувань заробітної плати (премії, матеріальної допомоги та ін.), то це залежить від виду цих нарахувань. Так, для виплат

 

 

 

_________________________________ІЗ Зобов'язання________________

по листках непрацездатності джерелом буде фонд соціального страхуван­ня, з яким підприємство щомісяця веде розрахунки (див. нижче), у випадку потреби в цих коштах бухгалтер просто зменшує зобов'язання підприємст­ва рівно на суму нарахувань по лікарняних листках.

 

 

 

 

 

 

__________________________ІЗ Зобов 'язапня__________________________

Приклад.Працівнику нараховано 450 гривень, з них:

- зарплати по тарифу - 350 гривень;

-лікарняні -100 гривень.

Обороти за кредитом рахунку 66 становлять всього 450 гривень, з них в дебет затратного рахунку 23 "Виробництво" - 350 гривень, а в дебет 652 "Розрахунки за соціальним страхуванням" - 100 гривень.

Отже, в нашому прикладі обороти по кредиту рахунку 66 склалися з двох сум, взятих з різних джерел відповідно до призначення. При кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про загальну суму заробітної плати, розмір і підстави відрахувань із заробітної плати, суму зарплати, що належить до виплати.

Робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмі­рі:

- відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

- працівникам, праця яких оплачується за погодинними або денними ста­вками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки.

За бажанням працівника, який працював і святковий, і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Робота у нічний' час оплачується у підвищеному розмірі, установле­ному генеральною галузевою угодою та колективним договором, але не нижчому від 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у ніч­ний час.

Оплата роботи в надурочний час за погодинною системою оплати праці провадиться в подвійному розмірі годинної ставки, а за відрядною -у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, опла­та якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані на­дурочні години.

Крім того, передбачена індексація грошових доходів, у т.ч. оплати праці, пенсій, стипендій, якщо індекс споживчих цін перевищував 105%). Індексації підлягають грошові доходи громадян у межах трикратної вели­чини вартості межі малозабезпеченості. При цьому частина доходу, що не перевищує вартісну величину межі малозабезпеченості, індексується по­вністю. Дохід у частині, яка більша від одного розміру вартісної величини межі малозабезпеченості, але не перевищує подвійну величину межі, інде­ксується у розмірі 80%>. Дохід у частині від 2- до 3-кратної величини межі малозабезпеченості індексується у розмірі 70%. Частина грошового дохо­ду, що перевищує трикратну величину вартості межі малозабезпеченості, індексації не підлягає.

Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Заборгованість по утриманнях із заробітної плати.Щоб видати працівнику на руки зарплату, підприємство повинно здійснити утримання безпосередньо із зарплати: прибуткового податку (за діючою шкалою таб­лиця 13.6), якщо працівник працює на основному місці роботи, і 20% - по­заштатному працівнику; 1% або 2% - до Пенсійного фонду (в залежності від величини нарахованої зарплати - до 150 гривень чи більше); 0,5% -внески на соціальне страхування на випадок безробіття.

 

 

__________________________ІЗ Зобов 'язання__________________________

Таблиця 13.6 - Шкала прибуткового податку

Розмір місячного сукупного оподатковуваного доходу Ставки та розміри податку  
до 17 гривень Не оподатковується
від 18 до 85 гривень 10% суми, що перевищує 17 гривень
від 86 до 170 гривень   6 гривень 80 коп.+ 15% суми, що переви­щує 85 гривень
від 171 до 1020 гривень   19 гривень 55 коп.+ 20% суми, що пере­вищує 170 гривень
від 1021 до 1700 гривень   189 гривень 55 кой. + 30% суми, що пере­вищує 1020 гривень
від 1701 гривень і більше   393 гривні 50 коп.+ 40% суми, що пере­вищує 1700 гривень

 

Жодне з цих утримань не являє собою витрат з боку роботодавця, який дише виконує роль агента по збору належних сум. Таким чином, утримання і наступна передача цих сум, наприклад, державі, не виливають на розмір чистого прибутку чи власного капіталу, а скоріш за все, створю­ють зобов'язання з наступним їх погашенням.

Повернемося до прикладу (таблиця 13.5). Із нарахованої заробітної плати 377 гривень здійснено утримання:

- на випадок безробіття - 1,89 гривні.

Для обліку заборгованості по страхуванню призначені рахунки:

- 651 "За пенсійним забезпеченням": прибуткового податку-45,55 гривні;

- збір у Пенсійний фонд -6,17 гривні;

збір

- 652 "За соціальним страхуванням";

- 653 "За страхуванням на випадок безробіття".

При цьому утримання із заробітної плати будуть відображені

наступним чином, гривень:

Дт 66"Розрахунки з оплати праці" - 53,61 Кт

641"Розрахунки за податками" - 45,55

Кт 651"За пенсійним забезпеченням" - 6,17

Кт 653"Застрахуванням на випадок безробіття"- 1,89

Заборгованість по нарахуваннях на заробітну плату.При нараху­ванні працівнику зарплати підприємство повинно нарахувати на неї збір до Пенсійного фонду, збір на соціальне страхування, збір на соціальне стра­хування на випадок безробіття. Здавалося, що ці нарахування пов'язані із заробітною платою. Однак бухгалтерського зв'язку із заробітною платою тут немає, оскільки вказані платежі з рахунку 66 не кореспондуються. Ве­личина нарахованої зарплати виступає лише базою для обчислення розміру цих відрахувань.

Припустимо, фонд заробітної плати в лютому становив 377 гривень. Тоді нарахування на зарплату за діючимии сьогодні ставками складе, гри­вень:

- збір до Пенсійного фонду (32%) •- 120,64

 

__________________________ІЗ Зобов 'язашія__________________________

- збір на соціальне страхування (4%) - 15,08

- збір на соціальне страхування на випадок безробіття (1,5%) - 5,65

Джерелами цих нарахувань с затратні рахунки, оскільки для робото­давця ці нарахування - частина його витрат.

З того часу, як здійснені ці нарахування, виникають зобов'язання по страхуванню (рахунки 651, 652, 653).

Отже, бухгалтерські записи в журналі операцій будуть такими, гри­вень:

Дт 23"Виробництво" (або інші затратні рахунки) - 141,37

Кт 651"Розрахунки за пенсійним забезпеченням" - 120,64

Кт 652"Розрахунки за соціальним страхуванням" - 15,08

Кт 653"Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття" - 5,65





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.70.175 (0.012 с.)