Поняття і категорії соціології політики

Соціологія політики як наука

 

Співвідношення соціології політики і політології

 

 

Соціологія політики є однією з галузей соціологічного знання, яка вивчає взаємозв'язки між суспільством і державою, суспільством і політичними інститутами, соціальні механізми влади, механізми впливів у суспільстві. У сучасній соціологічній літературі соціологія політики визначається як теорія середнього рівня, що концентрує свою увагу передусім на аналізі взаємодії політики й суспільства; її спеціальний розділ становлять методи і процедури дослідження політичних відносин, процесів і явищ.

На перший погляд соціологія політики й політологія (знання про політику) можуть видатися тотожними науковими дисциплінами, оскільки обидві вивчають політику й політичне життя суспільства, полі­тичні процеси/політичні події і політичні суб'єкти з їхніми сутнісними характеристиками. Однак насправді це дві самостійні науки. Спробу розмежувати їх зробили американські дослідники Р.Бєндікс та С.Ліпсет.

 

 

Політика як предмет дослідження в соціогуманітарних науках

 

Предмет соціології політики

 

Ось їхній висновок: «Наука про політику (тобто політологія) виходить із держави і вивчає, як вона впливає на суспільство, тоді як політична соціологія виходить із суспільства і вивчає, як воно впливає на державу, тобто на формальні інститути, що слугують розподілу й здійсненню влади». Хоча цей висновок доволі схематичний і спрощений, все-таки він дає уявлення про специфіку саме соціологічного дослідження полі­тичної сфери.

Взагалі ж політика — настільки багатогранний феномен, що він досліджується багатьма соціогуманітарними науками. Політологія вивчає політику як цілісний об'єкт і внутрішні, притаманні лише їй закономірності владних відносин. Філософія досліджує політику як феномен світового розвитку і компонент людської цивілізації. Юриспру­денція (або наука про право) вивчає галузь правових і державних норм та інститутів на їхньому стику. Історію цікавлять питання послідовно-хронологічного збирання й опису емпіричних фактів про розвиток політичних ійститутів та ідей. Психологія звертається до тонкої матерії психологічних механізмів і стереотипів політичної поведінки людей. Соціологія ж аналізує вплив соціального середовища на політичну сферу в цілому. Тому можна вважати, що соціологія політики утворилася на межі таких двох загальних наук, як соціологія і політологія. Маючи практично один і той самий об'єкт дослідження, ці науки використовують різні методи, стратегію і тактику досліджень політичного життя і політичної сфери суспільства.

Інші дослідники вважають, що в широкому сенсі політологія включає політичну соціологію і вони співвідносяться як ціле і частина. Політичну соціологію цікавлять найперше взаємодії індивідів, соціальних спільнот і соціальних інститутів з огляду влади і впливів. Яким чином соціальні процеси знаходять свій вияв у політичних структурах, як здійснюється інституціоналізація соціальних рухів, які політичні впливи необхідні для підтримання соціальної стабільності й розв'язання політичних конфліктів, якими є оптимальні канали політичного самовираження для спільнот різного роду, якими є соціальні підстави переходу від одного політичного ладу до іншого — ці та інші питання становлять предмет соціології політики.

Отже, предметом соціології політики є соціальні механізми влади і впливів у суспільстві на різних етапах його розвитку і функціонування. Власне вивчення механізмів перетворення соціального в політичне, зокрема механізмів формування з соціальної спільноти політичного суб'єкта, і вирізняє соціологію політики з-поміж інших політологічних

 

 

Предмет соціології

Та його складові

 

Об'єкти дослідження з соціології політики

Поняття

Політичного

Суб'єкта

Політичні суб'єкти та їх різновиди

 

 

дисциплін, таких, як політична економія (яка досліджує характер впливу економічних процесів на політичні структури) чи політична екологія (яка вивчає, в який спосіб деградація довкілля пов'язана з політичними процесами і впливає на них).

Інший погляд на предмет соціології політики дозволяє диокремити в ньому два рівні соціологічного аналізу:

• дослідження соціальних аспектів функціонування політичної сфери (взаємодії політичних і соціальних систем у процесі функціонування і розподілу влади, закономірностей протікання політичних процесів, розгортання політичних відносин включно з політичними конфлікта­ми, функціонування політичних режимів, здійснення зовнішньополі­тичної діяльності, розвитку соціально-політичного прогнозування тощо), а також

• вивчення характеристик політичної свідомості, поведінки, процесів формування політичної культури населення, взаємодії і взаємо­впливів політичних реалій і національного характеру, ментальності того чи того народу тощо.

Соціологія політики має також свої власні об'єкти, поті, процеси, суб'єкти політичної сфери. Водночас вона досліджує й ті об'єкти, які є в економічній, політичній і духовній сферах суспільства. Саме тому вона виходить за межі політології. Прикладом може бути соціологічний опис економічних суб'єктів, які виступають на політичній арені з метою впливати на органи влади (як-от страйки шахтарів з їхніми вимогами до уряду), або контент-аналіз політичної символіки якогось національного руху.

Надзвичайно важливою категорією соціології політики є «політичний суб'єкт». Це поняття допомагає зрозуміти механізм перетворення соціального в політичне. Політичним суб'єктом може стати окрема люди­на (якщо вона бере участь у голосуванні на виборах, входить до політич­ної партії тощо), соціальна спільнота (наприклад, нація, котра виборює самостійну державу), соціальний інститут (наприклад, армія тієї чи тієї країни, яка здійснює державний переворот).

Російський соціолог В.Амелін називає три основні ознаки політич­ного суб'єкта:

• здатність ухвалювати політичні рішення;

• здатність реалізувати ці рішення у політичній практиці або контро­лювати їх реалізацію;

• спроможність відповідати за свої рішення.

Він же пропонує розрізняти політичні суб'єкти за рівнем їхньої активності та соціальної підтримки. У першому випадку вирізняються

 

 

Поняття політики

 

 

Визначення політики

 

Політична сфера

 

політичні суб'єкти-генератори політичних відносин (тобто ті, що вироб­ляють політичні рішення або ідеї) та цосії цих відносин (тобто ті, що лише реалізують ззовні поставлені цілі). У другому випадку поділ іде на політичних суб'єктів-лідерів (які мають широку соціальну базу й під­тримку багатьох людей, партій тощо) та звичайних громадян (які пред­ставляють лише самих себе). Отже, якщо соціологію можна визначити як спосіб вивчення суб'єктів загалом, то соціологію політики — як спосіб вивчення суб'єктів (людей, соціальних спільнот і соціальних інститутів) у політиці.

Що ж таке політика? Для одних — це яскраві політичні лідери, талановиті керманичі держави, які дбають за інтереси й потреби народу. Для других — це нескінченні двобої політичних партій, інтриги, політичні ігри, нехтування моральними нормами заради здобуття влади. Для тре­тіх — це безліч різноманітних організацій і закладів, де кожний чиновник претендує на право керувати людьми. Всі ці неоднозначні судження свідчать про складність і різноманітність такого соціального явища, як політика, зумовлюють широкий спектр його визначень. Українські соціо­логи зазначають, що політика — це відносини, що включають згоду, підкорення, панування, конфлікт і змагання між соціальними спільно­тами, людьми і державами. Соціологія політики вивчає проблеми влади, політичних прав і свобод з погляду конкретної людини, соціальних спіль­нот, прошарків і груп, громадських об'єднань і організацій, політичних партій тощо.

Українські соціологи наголошують, що політика є особливим видом регуляції соціального життя, який виникає на певному ступені розвитку людства у зв'язку з поглибленням соціальної диференціації. Розподіл праці, виникнення приватної власності, поглиблення етнічних, професійних, поселенських відмінностей призводить до того, що з'являються соціальні групи з різними, а то й несумісними інтересами. Для їх регуляції вже не досить норм моралі, звичаїв, традицій. Задля збереження цілісності спільноти або суспільства загалом та їх нор­мального функціонування стають необхідними більш жорсткі норма­тивні регулятори, які підтримуються вже не всезагальним осудом, а силою і примусом.

Для характеристики політичних явищ і процесів соціологія викорис­товує цілу низку.понять. Найбільш широким з них є «політична сфера*, яке включає всі явища політичного характеру, простір, де відбуваються політичні процеси. Якщо політика — це специфічний вид діяльності людей, пов'язаний з утвердженням права індивідів, груп і спільнот на