Задоволення життям і надії на майбутнє



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Задоволення життям і надії на майбутнє



 

 

спільнотам людей, і окремій людині. Візьмімо, наприклад, ставленнядо ринкових перетворень у сільському господарстві. 2003 р. за приватизацію землі виступало 45,2% опитаних, а проти — 29,4%. Ставлення ж до купівлі-продажу землі, тобто до наступного логічного кроку в реформуванні, одержало підтримку лише третини опитаних, тоді як половина респондентів висловилася проти. Або інший приклад: 874% опитаних тош самого 2003 р. оцінюють економічну ситуацію в країні як погану й дуже погану, і водночас половина респондентів підтримує розвиток приватного бізнесу (їх сукупна кількість становить 50,1% порівняно з 43,6% 1994 р.).

4. Протягом років незалежності України відбулася дальша приватизація способу життя людей, коли на перші місця за важливістю для людини висувалися її власне здоров'я, сім'я, друзі. У цій ієрархії особистісних пріоритетів матеріальний добробут посідав 2003 р. четверту, а створення в суспільстві рівних можливостей для всіх — п'яту позиції. Можна сказати, що загальна спрямованість ціннісних орієнтацій людей на тлі дедалі більшої індивідуалізації та уприватнення осббис-того життя позначалася домінуванням матеріальних цінностей у поєднанні зі сподіваннями на допомогу з боку держави. Потреби жсаморозвитку, самореалізації, самоствердження, цікава за змістом робота тощо (тобто нематеріальні духовні цінності й орієнтації) посідають другорядні позиції і є менш значущими для людей.

5. Однак ціннісні орієнтації респондентів досить рідко втілюються у реальність. Так, якщо 2003 р. 83,8% опитаних високо оцінили можливість мати цікаву роботу, то лише 10,1% насправді її мають. Водночас якби була можливість проводити вільний час за бажанням, то 30,1% опитаних більше б відпочивала, нічого не роблячи.

6. Однак економічна криза суспільства, погіршення матеріального стану і зниження соціального статусу людей (2003 р. кількість тих, хто офіційно в даний час не працює, становила 47,4%) співіснує з їхнім поміркованим оптимізмом щодо власного життя (І8,6% опитанихвважають, що вони задоволені своїм життям загалом) і надією на те, що життя повернеться на краще (12,4% відповідей такого гатунку). Лише 21,7% респондентів 2003 р. зазначили, що втратили соціальний оптимізм і надію на те, що стан у країні зміниться на краще. Значне покращення економічних показників протягом 2002-2003 рр. і найвищі серед усіх країн СНД показники економічнго зростання створюють добрий грунт для сподівань на краще життя.

 

 

Висновки

 

 

Усі ці явища й тенденції, виявлені срціологами, мають прислужитися владі й уряду України для розроблення Дієвішої та ефективнішої економічної політики, прискорення радикальних реформ і процесів приватизації, заходів, спрямованих на соціальний захист найвразливіших верств населення. Сліпе копіювання іноземних моделей економічного розвитку без урахування специфіки посттоталітарного стану навряд чи наблизить Україну до успіху. За допомогою соціології має бути обраний самобутній шлях до процвітання і добробуту, опертий на кращі традиції минулого та реалії сьогодення.

 

 

РОЗДІЛ IV

Організація і проведення конкретно -соціологічних досліджень

ТЕМА 14

Розробка програми конкретно-соціологічного дослідження

Підготовка до проведення конкретно-соціологічного дослідження та його етапи

Програма соціологічного дослідження: вимоги до розробки

Основні складники методологічної частини програми соціологічного дослідження


ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ КОНКРЕТНО-СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЙОГО ЕТАПИ

Необхідність практичного використання знань у соціології.

У попередніх розділах розглянуто переважно проблеми теоретичної

соціології. Коли ж ішлося про емпіричну соціологію, то виклад матеріалу був побудований таким чином, аби дати уявлення про основні напрямиконкретно-соціологічних досліджень, здійснюваних українськими і

зарубіжними соціологами, та досягнуті ними результати. У цьому останньому випадку ми не торкалися процедури організації і проведення конкретно-соціологічних досліджень, оскільки це є предметом окремого викладу. Водночас необхідність введення до підручника спеціального розділу про основні процедури збирання та аналізу первинної соціоло­гічної інформації зумовлена тим, що молоді спеціалісти-випускники сучасних вищих навчальних закладів у процесі майбутньої праці за фахом неодноразово матимуть потребу практичного використання набутих зцань із соціології. Вони починатимуть професійну діяльність в умовах перехідного періоду і трансформації закритого тоталітарного суспільства у відкрите і демократичне, а це означатиме вимогу жити й діяти в докорінно змінених обставинах. Тут не допоможе досвід батьків і представників старших поколінь, оскільки вони жили і працювали в зовсім іншій системі соціальних вимірів і координат. Мало придатними будуть і закордонні рецепти та моделі розвитку, адже вони вироблені для інших часів та інших народів.

Насильно втягнутий у комуністичний експеримент, український народ тепер шукає своїх шляхів повернення на магістральний путь уселюдського поступу. Унікальність посткомуністичної ситуації полягає в тому, що у світі немає ще досвіду безболісного переведення країн колишнього «соціалістичного табору» на рейки нормального цивілізованого розвитку. Тому молодим спеціалістам доведеться розв'язувати багато проблем не лише фахового, а й загально-соціального характеру. У цьому їм може суттєво допомогти соціологія.

Значення соціологічних досліджень у праці молодшого спеціаліста

Крім загальних знань про суспільство, в якому ми живемо, соціологія

стане у пригоді і тоді, коли треба буде вирішувати конкретні проблеми і конфліктні ситуації за місцем праці. Як досягнути ефективност виробництва в умовах економічної кризи, краще організувати працю підлеглих, знайти розв'язання проблем плинності кадрів або «погасити» конфлікт, що загрожує перерости у страйк — на ці та інші запитання допоможуть знайти відповіді конкретно-соціологічні дослідження. Сучасний молодий спеціаліст сьогодні — це не тільки і не лише фахівець у своїй сфері професійної діяльності. Він одночасно має бути знавцем людських душ, знати й розуміти потреби і запити тих, з ким він працює, добре володіти ситуацією і бачити тенденції розвитку на майбутнє.

Конфліктна ситуація на виробництві та шляхи її дослідження

Отже, уявімо собі, що після успішного закінчення вищого навчального закладу ви приходите на своє перше місце праці й одразу потрапляєте у вир конфлікту між робітниками й адміністрацією. Вам як керівникові середньої ланки доведеться бути у сфері цього конфлікту й ухвалюватиякісь рішення для його розв'язання Один із можливих варіантів дій — проведення конкретно-соціологічного дослідження, яке має на меті і з'ясування причин конфлікту та аргументів обох сторін, задіяних у ньому.

Алез чого почати?

Етапи конкретно – соціологічного дослідження

У загальному вигляді етапи проведення конкретно-соціологічного дослідження розгортаються у такій послідовності: Виявлення проблемної ситуації. Формулювання проблеми дослідження.

• Розроблення програми конкретно-соціологічного дослідження.

• Проведення соціологічного дослідження.

• Аналіз одержаної соціологічної інформації.

• Підготовка науково обґрунтованих рекомендацій за наслідками дослідження.

• Прогноз ситуації на майбутнє

Фіксація проблемної ситуації

Безпосереднім приводом для проведення практично орієнтованого соціологічного дослідження звичайно є та чи та соціальна проблема або проблемна ситуація, яка стосується певних груп людей, їхніх інтересів і потребує вирішення. Фіксація проблемної ситуації та з'ясування її суті передують конкретно-соціологічному дослідженню, утворюючи попередній етап соціологічного аналізу. Отже, предметом емпіричного соціологічного дослідження є певна соціальна проблема (у нашому випадку — конфлікт між робітниками та адміністрацією конкретного підприємства в одній зі сфер економіки).

Суть проблемної ситуації

Проблемна ситуація, як вважає В.Ядов,— це стан «знання про незнання», тобто необхідність вивчення якоїсь галузі соціального, в якій виникає порушення її нормального функціонування. Для організаторів соціологічного дослідження соціальна проблема виникає як стан знання про незнання якісних і кількісних змін, тенденцій розвитку певного процесу. Або іншими словами, ми знаємо, що на виробництві виник конфлікт, але поки що не знаємо, які є його причини та як можна його розв'язати.

Ознаки соціальної проблеми

Соціальна проблема є завданням соціальної дії і характеризується

певними ознаками. По-перше, це прагнення до зміни соціальної ситуації,

що склалася в колективі людей, що його належить досліджувати. При цьому ступінь усвідомлення проблеми дослідником буває різним — від нечіткого вгадування до цілком визначеного формулювання. По-друге, завжди є певна кількість варіантів вирішення соціальних проблем, при­чому кожен із них має свої наслідки. Що складнішою є соціальна система, в якій виникає проблема, то розмаїтішими будуть шляхи її вирішення. Тому соціологічний аналіз повинен розглядати соціальну проблему з огляду на основні параметри соціальної системи. У нашому випадку конфлікт на конкретному виробництві доцільно розглядати у взаємозв'язку із загальним станом нашого суспільства, у конкретному соціальному просторовому і часовому вимірі.

Формулювання проблеми дослідження

Наступний крок — це переведення проблемної ситуації у формулювання наукової проблеми. Для цього треба:

• встановити реальне існування проблеми (тобто з'ясувати, чи є показники, котрі характеризують цю проблему, чи є облік і статистика щодо цих показників і чи вони достовірні);

• виокремити найсуттєвіші елементи або фактори проблеми (у нашому випадку це означає виявити, які соціальні групи й особи беруть участь у виникненні та можливому вирішенні проблеми конфліктності, який вплив на це мають їхні інтереси, чи зацікавлені вони в уникненні назрілого конфлікту тощо);

• визначити вже відомі елементи проблемної ситуації, що не потре­бують спеціального аналізу і є інформаційною базою для розгляду невідомих елементів (наприклад, дані обліку і статистики виникнення та розв'язання конфліктних ситуацій у минулому);

• вирізнити у проблемній ситуації головні й другорядні компоненти для визначення основного напряму дослідницького пошуку;

• проаналізувати вирішення аналогічних проблем, які вже розроблено раніше (для цього треба опрацювати дотичну наукову літературу, провести бесіди-консультації з компетентними фахівцями-експер-тами, спеціалістами з цих проблем — ученими або практиками з великим досвідом у відповідній галузі).

Характеристики виробничої проблеми

На думку російських соціологів О. та К.Радугіних, виробнича проблема може бути описана за допомогою п'яти основних характеристик:

суть, або зміст. Наприклад, визначаючи проблему, необхідно з'ясувати, чому ми вважаємо, що соціальна напруженість у трудовому колективі висока. Порівняно з якими стандартами вона низька або висока? Може, це ще не трудовий конфлікт, а лише його перші ознаки?

· організаційне і фізичне місцезнаходження, У якому організаційному підрозділі (дільниці, бригаді, відділі, філії) і на якому фізичному об'єкті (підприємстві, приміщенні, складі, конторі) виявлено проб­лему? Якого поширення вона набула? Які виробничі й управлінські підрозділи вона заторкнула?

· володіння проблемою. Чи є проблема «відкритою» (тобто знайомою всім) або «закритою» (тобто відомою лише певній групі осіб)? Які конкретно люди (управлінці, спеціалісти, робітники, службовці, допоміжний персонал) причетні до проблеми і найбільше зацікавлені в її вирішенні?

· абсолютна й відносна величина. Наскільки проблема важлива в абсолютних величинах (наприклад, обсяг утраченого робочого часу або фінансів; об'єм невикористовуваних виробничих потужностей або кількість простоїв)? Як вона впливає на підрозділи, в яких її зафік­сували, і на людей, причетних до конфлікту? Наскільки проблема є важливою для організації чи підприємства взагалі?

· часові межі. Відколи існує ця проблема? Чи вона з'явилася лише раз, кілька разів, чи виникає періодично? Якою є тенденція: проблема стабілізується, посилюється чи послаблюється?

Внаслідок такого попереднього аналізу, здійсненого на підготовчому етапі, проблемна ситуація чітко окреслюється, вкладаючись у формулю­вання проблеми. На цій основі, власне, і можна розпочати конкретно-соціологічне дослідження. Але спочатку необхідно здійснити вироблення програми.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.173.234.169 (0.01 с.)