Система категорій соціологічного дослідження сім'ї



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Система категорій соціологічного дослідження сім'ї



Понятійний апарат соціології сім'ї, як і будь-якої іншої галузі соціо­
логічного знання, включає широке коло понять і категорій. Зупинимося
докладніше на трьох основних: умовах життя, структурі, функціях
сім'ї.
Для їхньої характеристики візьмемо положення з праць україн­
ськихі зарубіжних авторів.

Умови життя

сім'ї Умови життясім'ї становлять собою сукупність факторів макро-

середовища (загальні соціальні умови), мезо- і мікросередовища (середовище розселення і найближче соціальне оточення). Загальні соціальні умови поділяються, своєю чергою, на:

соціально-економічні (рівень розвитку сфери обслуговування, роз­витку дитячих дошкільних закладів, рівень житлового будівництва, обсяг і структура товарообігу, рівень реальних доходів населення взагалі і сім'ї зокрема, рівень розвитку системи охорони здоров'я і медичного обслуговування, кількість робочих місць, які дозволяють використовувати жіночу і підліткову працю, кількість робочих місць із неповним робочим днем або пільговими умовами праці для під­літків і неповнолітніх тощо);

соціально-політичні (політика уряду, органів державної влади, політичних партій, профспілок та інших громадських організацій щодо сім'ї з метою її стабілізації, підвищення виховного потенціалу та ін.);

 

 


Тема 8. Соціологія сім'ї

соціально-культурні (система чинних у суспільстві правових, мора­льних норм, цінностей та ідеалів, взірців діяльності та поведінки; засоби зберігання й розподілу соціальної інформації, соціального зна­ння, кількість і доступність закладів культури і культурних цінностей; викладання курсів з етики і психології сімейного життя в дошкільництві та школі; частота, обсяг і зміст передач, програм і публікацій про сім'ю в засобах масової інформації тощо);

демографічні (чисельність і темпи приросту населення або його депопуляції, статевий і віковий склад населення, його розподіл за типами регіонів; міграційні процеси і переселення; розподіл населення за етнічними й територіальними спільнотами);

екологічні (природно-географічні особливості середовища прожи­вання, ступінь урбанізованості й санітарно-гігієнічні умови життє­діяльності, ступінь забрудненості довкілля);

соціально-психологічні (загальний стан свідомості людей, їхнє ставлення до світу і свого безпосереднього оточення, соціальні установки, інтереси і ціннісні орієнтації, які визначають життєву позицію і поведінку людей у суспільстві; ставлення до шлюбу і сім'ї). (Докладніше див. названу працю М.Мацковського).

• Ці загальні соціальні умови впливають на життєдіяльність сім'ї

опосередковано, через фактори мезо- і мікросередовища. Адже зазвичай взаємодіє з ширшими соціальними спільнотами та інститутами,здійснює контакти з рідними, сусідами, друзями. До конкретних харак­теристик середовища безпосереднього мешкання родини належать, згідно з М.Мацковським, такі:

ступінь урбанізованості середовища розселення сім'ї (тип населеного пункту — місто, село, кількість мешканців);

характеристики зайнятості населення (тип підприємств, їх розподіл між державними, приватними, комерційними структурами, рівень кваліфікації і освіти, який вимагається, використання чоловічої, жіночої, підліткової праці, дефіцит чи надлишок робочої сили);

демографічна структура середовища розселення;

етнічні характеристики середовища розселення;

кількісні та якісні характеристики сфери обслуговування;

доступність дошкільництва;

кількісні та якісні характеристики культурно-освітніх закладів, спор­тивних споруд; характеристики закладів системи охорони здоров'я. При аналізі найближчого соціального оточення вирізняються основні

соціальні характеристики друзів, знайомих, рідних і представників

 


Розділ II. Суб'єкти суспільного життя


Структура сімі

Типи сімейної структури

Форми шлюбу

Типи владних структур у сім'ях

Типи

партнерів у шлюбі


референтних груп, а також їхні норми і цінності у сфері шлюбно-сімейних взаємин: установки на кількість дітей у родині, професійну зайнятість жінок, характер дозвілля, характеристики сімейного споживання тощо.

Під структурою сім'ї мають на увазі всю сукупність взаємин між її членами, яка містить у собі стосунки спорідненості, влади, авторитету, систему морально-духовних стосунків тощо.

У загальній системі родинних взаємин, згідно з Н.Смелзером,.іс­нують два основні тини сімейної структури, або форми сім'ї. Нуклеарна сім'я складається з дорослих батьків і дітей, які від них залежать (мате­ріально, економічно, житлово, емоційно). Розширена сім'я включає нук-леарну сім'ю і родичів, наприклад, бабусю і дідуся, онуків, тітку, дядька, двоюрідних братів і сестер. Така родина вважається важливим, а в бага­тьох суспільствах і основним соціальним об'єднанням, спільнотою, базою розвитку соціальних відносин і гарантом взаємодопомоги і підтримки.

За формою шлюбу вирізняють моногамію (шлюб між одним чоло­віком і однією жінкою) і полігамію (шлюб між одним та декількома іншими індивідами). Полігамія, своєю чергою, поділяється на полігінію (шлюб між одним чоловіком і кількома жінками) і поліандрію (шлюб між однією жінкою і кількома чоловіками). Ще однією формою є груповий шлюб (між кількома чоловіками та кількома жінками). Навіть сьогодні полігінія є досить поширеною, наприклад, у Тибеті, на півдні Індії.

За типом владних структур вирізняють патріархальні родини (де переважає влада чоловіків над іншими членами сім'ї), що існують у Таїланді, Японії, Ірані, Бразилії та багатьох інших країнах світу, та матріархальні сімейні системи (де влада належить жінці й матері). Останні трапляються зрідка, наприклад, у жителів Тробріандських островів. Останніми роками відбувається перехід від патріархальної до егалітарної родинної системи (де вплив і влада розподілені між чоловіком і жінкою майже порівну).

За партнером, якому надається перевага при вступі в шлюб, розріз­няють шлюби, що здійснюються за правилами екзогамії (тобто партнера шукають поза певними групами, сім'ями або кланами), та шлюби за правилами ендогамії (тобто партнер обирається всередині своєї групи). Так, ендогамія була характерною для кастової системи в Індії. Найвідо-мішим правилом ендогамії є заборона кровозмішування (інцест), яка забороняє шлюби або статеві зв'язки між особами, що є близькими кровними родичами. Майже в усіх суспільствах, зазначає з цього приводу Н.Смелзер,це правило стосується взаємин між дитиною й одним із батьків, а також між братом і сестрою. Він же наголошує, що в західних



Тема 8. Соціологія сім'ї


Вибір місця проживання

Зв'язок елементів структури сім'ї

Родовід

і наслідування

Функції сім'ї


країнах ендогамія в обмеженому вигляді існує всередині расових груп (наприклад, американських негрів), релігійних груп (наприклад, іудаїс-тів) і соціальних класів (наприклад, людей аристократичного поход­ження).

За вибором місця проживання молодого'подружжя соціологи виокремлюють патпрілокальне (коли молода відходить зі своєї сім'ї і живе в сім'ї чоловіка або поблизу оселі його батьків), матрілокальне (коли молоді живуть із батьками жінки або поблизу них) та неолокальне (коли молодята живуть окремо від своїх батьків). Неолокальне місце про­живання вважається нормою на Заході, але порівняно зрідка трапляється деінде. Г.Мердок,який дослідив проблеми шлюбу в 250 суспільствах світу, лише в 17 з них виявив поширеність неолокального місця про­живання. Стосовно України, то переважна більшість молодих подружних пар живуть із батьками. Це пов'язано не так з традиціями української сім'ї, як з браком коштів у молодих для винаймання, а тим більше купівлі чи будівництва власного помешкання.

Н.Смелзервказує на існування зв'язку між різними елементами структури сім'ї і шлюбу та соціальними умовами. Так, патрілокальне місце проживання поширене в суспільствах, де існували полігінія, раб­ство і часто відбувалися війни. Для членів цих суспільств звичайною роботою було мисливство і збирання рослин. Матрілокальне місце про­живання вважалося нормою в суспільствах, де жінки користувалися правом землеволодіння (наприклад, у селян Ірландії). Неолокальне місце проживання пов'язане з моногамією, тенденцією до індивідуалізму та рівного економічного становища чоловіків і жінок.

Нарешті, за родоводом і наслідуванням майна найпоширенішим є родовід за чоловічою лінією. У деяких випадках спорідненість визна­чається за жіночою лінією (коли майно матері відходить доньці, а основну підтримку молодому подружжю надає брат жінки). Сімейна система, заснована на двобічному родоводі, прийнята у 40% світових культур.

Функції сім'ї можна визначити як основні способи прояву активності, життєдіяльності сім'ї та її членів, і поділити на соціальні (спрямовані на суспільство) та індивідуальні (спрямовані на особу). М.Мацковськийперелічує функції сучасної сім'ї стосовно основних сфер життєдіяльності родини.



Сфера сімейної діяльності Суспільні функції Індивідуальні функції
Репродуктивна Біологічне відтворення суспільства Задоволення потреби в дітях
Виховна Соціалізація молодого покоління, підтримка культурної неперер­вності суспільства Задоволення потреб у батьківстві, контактах іздітьми, їхнього виховання, самореалізації в дітях
Господарсько-побутова Підтримка фізичного здоров'я членів суспільства, догляд за дітьми Одержання господарсько-побутових послуг одними членами сім'ї від інших
Економічна Економічна підтримка неповнолітніх і непрацездатних членів суспільства Одержання матеріальних засобів одними членами сім'ї від інших у випадку непрацездатності чи в обмін на послуги
Сфера первин­ного соціального контролю Моральна регламентація пове­дінки членів сім'ї у різних сферах життєдіяльності, а також відпо­відальності і зобов'язань у сто­сунках між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього покоління Формування і підтримка правових і моральних санкцій за неналежну поведінку і порушення моральних норм взаємовідносин між членами сім'ї
Сфера духовного спілкування Розвиток особистості членів сім'ї Духовне взаємозбагачення членів сім'ї. Зміцнення дружніх основ шлюбного союзу
Соціально-статусна Надання певного соціального статусу членам сім'ї, відтворення соціальної структури Задоволення потреби у соціальному просуванні
Дозвільна Організація раціонального доз­вілля, соціальний контроль у сфері дозвілля Задоволення потреб у спільному проведенні дозвілля, взаємо­збагаченні інтересів
Емоційна Емоційна стабілізація індивідів та їх психологічна терапія Одержання індивідами психо­логічного захисту, емоційної під­тримки в сім'ї, задоволення потреб в особистому щасті і коханні
Сексуальна Сексуальний контроль Задоволення сексуальних потреб

 

 

Тема 8. Соціологія сім'ї



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.254.246 (0.02 с.)