Відповідальність за порушення бюджетного законодавства

Законодавець робить акцент на стадіях бюджетного процесу, як на сфері правовідносин, за порушення в яких наступає відповідальність, вказана в законодавстві й передусім в БК України. В його преамбулі вказано, що саме цим Кодексом визначається відповідальність за порушення бюджетного законодавства. При цьому в самому Бюджетному кодексі України встановлено переважно відсильні норми щодо відповідальності кримінальної, адміністративної, цивільної, матеріальної та дисциплінарної, а основний акцент в ньому зроблено лише на бюджетно-правовій відповідальності.

Коло суб’єктів (юридичних осіб) за вчинення порушень бюджетного законодавства, до яких застосовуються заходи, передбачені в БК України, характеризується наявністю у них спеціального фінансово-правового статусу (наприклад – розпорядників та одержувачів бюджетних коштів).

Тому, до юридичних осіб (учасників бюджетного процесу) за порушення бюджетного законодавства застосовуються заходи впливу, передбачені в ст. 117 БК України, а також інші заходи впливу, які можуть бути визначені законом про Державний бюджет України. Порядок застосування кожного з заходів врегульовано на підзаконному рівні, переважно постановами Кабінету Міністрів України. Такими заходами впливу є: 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами (Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами” від 19.01.2011 № 21; 3) призупинення бюджетних асигнувань (Наказ Міністерства фінансів „Про затвердження Порядку призупинення бюджетних асигнувань” від 15.05.2002 № 319); 4) зменшення бюджетних асигнувань (Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках” від 13.04.2006 № 492); 5) повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету (Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання” від 22.12.2010 № 1163 та „Про затвердження Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках” від 13.04.2006 № 492); 6) зупинення дії рішення про місцевий бюджет (ст. 122 БКУ); 7) безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів (Постанова Кабінету Міністрів України „Про Порядок безспірного вилучення коштів з місцевих бюджетів, витрачених на здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які мають проводитися з іншого бюджету” від 26.03.2003 № 386).

Згідно ст. 118 БК України, форма та порядок складання протоколу про порушення бюджетного законодавства встановлюються Міністерством фінансів України. Так, Порядок складання Протоколу про порушення бюджетного законодавства та форма Протоколу про порушення бюджетного законодавства затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2010 № 1370.

Ст. 118 БК України також передбачено коло органів та служб, які у межах встановлених їм повноважень, на підставі протоколу про порушення бюджетного законодавства або акта ревізії та доданих до них матеріалів, приймають рішення про застосування заходів впливу, визначених пунктами 2-5 та 7 частини 1 статті 117 БК України.

Такий захід впливу, як зупинення дії рішення про місцевий бюджет, передбачений п. 6 ст. 117 БК України за порушення бюджетного законодавства, застосовується у порядку визначеному статтею 122 БК України.

Статтею 123 БК України встановлена відповідальність органів Державного казначейства України (Державної казначейської служби) за:

- невиконання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів;

- несвоєчасність подання звітності про виконання бюджетів;

- здійснення витрат з перевищенням показників, затверджених розписом бюджету;

- порушення в процесі контролю за бюджетними повноваженнями розпорядників бюджетних коштів відповідно до бюджетних асигнувань;

- недотримання порядку казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів. Керівники органів Державного казначейства України несуть персональну відповідальність у разі вчинення ними бюджетного правопорушення та невиконання вимог щодо казначейського обслуговування бюджетів, встановлених цим Кодексом.

Заходів впливу до органів Державної казначейської служби за вказані порушення бюджетного законодавства в БК України не передбачено, Проте, згідно з ч. 2 ст. 123 БК України керівники органів Державного казначейства України несуть персональну відповідальність у разі вчинення ними порушення бюджетного законодавства та невиконання вимог щодо казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів, встановлених БК України.

Рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства згідно з ст. 124 БК України може бути оскаржено у порядку, встановленому законом. Рішення може бути оскаржено в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передбачено законом. Оскарження рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства не зупиняє виконання зазначеного рішення. У разі визнання судом рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства повністю чи частково незаконним особі, щодо якої воно було винесено, поновлюються обмежені таким рішенням права. Рішення суду може бути оскаржено у порядку, встановленому законом.

Притягнення суб’єктів бюджетних правовідносин до бюджетно-правової відповідальності за порушення бюджетного законодавства не звільняє їх посадових осіб, за наявності достатніх підстав, від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Прямі вказівки на це містяться у ч. 2 ст. 121 БК України.

Дисциплінарна відповідальність за порушення бюджетного законодавства настає, як правило, у випадках коли за відповідні порушення не передбачена адміністративна чи кримінальна відповідальність. Так, керівники бюджетних установ відповідають за невиконання та/або недотримання вимог, зазначених у розділі 3 Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства (затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 № 136).

Адміністративна відповідальність передбачена ст. 164-12 КУпАП за порушення бюджетного законодавства, нова редакція якої діє з 01.01.2011 року.

При встановлені ревізією (перевіркою), проведеною Державною фінансовою інспекцією України, порушень, за які статтями 164-2 і 164-12 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, одночасно складаються протоколи про адміністративне правопорушення як за порушення законодавства з фінансових питань, так і за порушення бюджетного законодавства. Справи за порушення бюджетного законодавства (стаття 164-12) розглядають і рішення про застосування адміністративних стягнень приймають судді районних (міських) судів (ст. 221 КУпАП). Відповідно до статті 234-1 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164-2), розглядаються органами Державної фінансової інспекції України.

 

Кримінальна відповідальність за порушення бюджетного законодавства передбачена статтями 210 і 211 КК України за:

- нецільове використання службовою особою бюджетних коштів;

- здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням усупереч БК України чи закону України про Державний бюджет України;

- видання службовою особою нормативно-правових актів, що зменшують надходження до бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону.

Однією з обов’язкових ознак складу злочинів, передбачених цими статтями КК України, є великий розмір бюджетних коштів відносно яких вчинено порушення, який визначається відповідно до Примітки до ст. 210 КК України. Суб’єктами злочину, передбаченого ст. 210 КК України, можуть бути і службові особи суб’єктів господарської діяльності юридичних осіб не бюджетної сфери, які в бюджетних відносинах виступали в статусі одержувача бюджетних коштів допустили нецільове використання бюджетних коштів або здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч БК України чи закону України про Державний бюджет України.