Цивільно-правові заходи реагування

При вирішенні питання щодо відшкодування збитків, які спричинено внаслідок легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, прокурор застосовує цивільно-правові заходи в порядку як кримінального, так і цивільного й господарського судочинства.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено порядок та форми представництва інтересів держави в судах. Цією ж нормою закону прокурору надано право самостійно визначати підстави для представництва у суді та форму його здійснення, брати участь у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Зокрема, формами представництва є:

– звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, а також про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;

– участь у розгляді судами справ;

– внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Основними категоріями цивільних позовів в порядку кримінального судочинства є:

– відшкодування збитків, спричинених злочинами державі;

– відшкодування збитків на користь громадян (які з поважних причин не можуть захистити свої права) та юридичних осіб (державної та комунальної форм власності).

Одним із напрямків позовної роботи є визнання недійсними фіктивних угод, а також установчих документів.

Визнання господарським судом недійсними установчих документів підприємства або рішення про створення підприємства, а також прийняття рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності (СПД) є підставою для визнання недійсними угод, укладених таким підприємством з іншими фірмами до моменту виключення його з державного реєстру. Однак у випадку визнання у судовому порядку недійсними установчих документів СПД або скасування його державної реєстрації у зв’язку із здійсненням відповідної реєстрації на втрачені документи, що посвідчують особу, або на підставну особу – засновника СПД, укладені таким СПД угоди мають визнаватися недійсними саме на підставі положень ст.ст. 215, 228, 234 Цивільного кодексу України (ЦК України).

До переліку документів для обґрунтування позовних вимог прокурора входять:

– копія свідоцтва про державну реєстрацію «фіктивного» СПД;

– копії установчих документів;

– копія свідоцтва платника податку на додану вартість;

– акт органів державної податкової інспекції про незнаходження за юридичною адресою даного підприємства;

– довідка з ДПІ про період, за який востаннє звітувало підприємство;

– пояснення засновників та керівників такого підприємства.

Алгоритм опитування названих вище осіб щодо обставин реєстрації та функціонування «фіктивного» СПД наведено у розділі II цієї лекції.

У позовній заяві про визнання установчих документів недійсними має бути обґрунтовано доведено, що підприємство зареєстроване саме на підставну особу чи за недійсними або втраченими документами.

При зверненні до господарських судів про визнання угод, укладених між «фіктивними» фірмами та іншими суб’єктами господарювання, на підставі ст.ст. 215, 228, 234 ЦК України преюдиційне значення має рішення місцевого суду про визнання установчих документів вказаної фірми недійсними.

Доказування наявності умислу у обох сторін не обмежується рішенням місцевого суду про визнання установчих документів фіктивного підприємства недійсними. Необхідно використовувати всі дані, отримані під час перевірки чи досудового слідства, для обґрунтування безтоварності фінансово-господарських операцій між цими підприємствами, що є підставою для ствердження про наявність умислу у обох сторін, які уклали фіктивну угоду.

У позовній заяві має бути зроблено висновок про створення підприємства невстановленими особами на підставі втраченого документа, що посвідчує особу, чи на підставну особу – засновника СПД з порушенням вимог законодавства України.

Ще одна категорія позовів – про стягнення штрафів, які накладені державними регуляторами на суб’єктів первинного фінансового моніторингу за порушення закону. Адже відповідно до законодавства, якщо такі штрафи не сплачено у добровільному порядку, вони підлягають стягненню тільки за рішенням суду. Зважаючи на викладене, з органів нагляду та регулювання необхідно постійно витребовувати інформацію про несплачені штрафи та заявляти позови в інтересах держави в особі конкретного державного органу. Слід наголосити, що метою позову є не тільки прийняття позитивного судового рішення, але і його виконання, тобто реальне поновлення порушених прав. Тому необхідно вживати вичерпних заходів із забезпечення позову як на стадії судового розгляду, так і на стадії підготовки матеріалів до суду.

 

Список використаної літератури:

1. Директива про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму № 2005/60/ЄС від 26 жовтня 2005 року: [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_774

2. Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом: ратифікована 17 грудня 1997 року: [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://www.coe.kiev.ua/docs/cets/cets141.html/.

3. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин: ратифікована постановою ВР № 1000-XII від 25 квітня 1991 року: [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_096

4. Кримінальний кодекс України: вiд 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – С. 131.

5. О противодействии легализации доходов, полученных от преступной деятельности, и финансированию терроризма: закон Республики Узбекистан от 26 августа 2004 года № 660-ІІ // Собрание законодательства Республики Узбекистан. – 2004. – № 43. – С. 451.

6. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: закон України в редакції від 18 травня 2010 року // Офіційний вісник України. – 2010. – 4 червня. – № 39. – С. 41.

7. Про прокуратуру: закон України вiд 5 листопада 1991 року № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – С. 793.

8. Факультативний протокол до Типового договору про взаємну допомогу в галузі кримінального правосуддя, стосовно прибутків від злочинів: [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_834

9. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів: наказ Генерального прокурора України № 3гн від 07 листопада 2012 року: [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=244726

10. Розпорядження Генерального прокурора України від 01.08.2008 №57: [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=244726.

11. Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції: указ Президента України від 18 листопада 2005 року № 1615/2005 // Урядовий кур’єр. – 2005. – 22 листопада. – С. 6.

12. Аркуша Л.І. Система протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом / Л.І. Аркуша // Мир против организованной преступности. – О.: Одесский информационно-аналитический центр, 2003. – С. 71–76.

13. Бондарєва М. «Відмивання» грошей: міжнародні кримінально-правові аспекти проблеми / М. Бондарєва // Право України. – 1999. – № 1. – С. 95–99.

14. Буткевич С.А. Щодо запобігання та протидії фінансуванню тероризму // Право і безпека. – 2009. – № 1. – С. 55–60.

15. Діденко С.В. Кримінально-правові ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом / С.В. Діденко // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2009. – № 1. – С. 32–39.

16. Жилка І.П. Прокурорський нагляд за правоохоронною діяльністю митних органів України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Жилка І.П. – О., 2009. – 18 с.

17. Мезенцева І.Є. Кримінально-правові і кримінологічні аспекти легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08; – Х., 2002. – 18 с.

18. Міжнародне співробітництво як напрям діяльності прокуратури // Офіційний сайт Генеральної прокуратури України. – 2009. – 10 квітня: [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/cooperation.html?_m=publications&_t=rec&_c=view&id=23685

Приклади за темою

Сайт ГПУ

02.03.2012

Генеральною прокуратурою направлено до суду кримінальну справу за обвинуваченням осіб, які легалізували кошти одержані злочинним шляхом у сумі понад 10 млн. грн.

Організована злочинна група займалася фіктивним підприємництвом та пособництвом в ухиленні від сплати податків

Головним управлінням з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України направлено до суду кримінальну справу за обвинуваченням осіб, які входили в організовану злочинну групу, за ознаками ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Вказані особи обвинувачуються у тому, що вони в період 2006-2010 років у складі організованої злочинної групи, займалися фіктивним підприємництвом, пособництвом в ухиленні від сплати податків та легалізацією доходів одержаних злочинним шляхом.

За період своєї діяльності вказана група легалізувала кошти одержані злочинним шляхом у сумі понад 10 млн. грн. та шляхом укладення фіктивних договорів, підроблення бухгалтерських документів та документів обов'язкової звітності скоїла пособництво в ухиленні від сплати податків підприємству реального сектору економіки у сумі майже 4 млн. грн.

Відділ зв’язків із засобами масової інформації

Генеральної прокуратури України

06.03.2012

Порушено кримінальну справу та пред’явлено обвинувачення 5 членам організованої злочинної групи які незаконно привласнили 14,6 тис. тонн зерна кукурудзи, на загальну суму 23,5 млн. грн.

У Черкаській області СУ УМВС України 13.02.2012 порушено кримінальну справу та пред’явлено обвинувачення 5 членам організованої злочинної групи до складу якої входили посадові особи зернозберігаючого підприємства, які з січня по червень 2011 на території області незаконно привласнили 14,6 тис. тонн зерна кукурудзи, яке належить Державному Аграрному фонду України, на загальну суму 23,5 млн. грн.

На майно обвинувачених накладено арешт на суму 8 млн. грн.

Хід судового слідства перебуває на контролі Генеральної прокуратури України.

Відділ зв’язків із засобами масової інформації

Генеральної прокуратури України