Завдання прокурорського нагляду за додержанням вимог законів в агропромисловому комплексі.

Відповідно до Наказу Генерального прокурора України № 3 від 07.11.12 “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів” основними напрямами нагляду за додержанням і застосуванням законів вважати захист фінансово-економічних інтересів держави, і зокрема це відноситься до сфери агропромислового комплексу.

Не зважаючи на те, що процес реформ практично завершено, основні цілі цих перетворень – забезпечення в їх ході захисту земельних та майнових прав селян, створення на основі широкого розвитку підприємництва і орендних відносин на селі високорозвинутого, конкурентноспроможного аграрного сектору економіки, не досягнуті. І якщо, після законодавчого врегулювання проблеми виділення земельних часток (паїв) їх власникам, ці питання, в основному, вирішуються, то право членів колишніх КСП на отримання належних їм майнових паїв вимагає посиленого захисту. Основною причиною такого стану послужило те, що новостворені в ході аграрної реформи на базі колективних сільгосппідприємств господарські товариства, фермерські, приватні підприємства, користуючись тим, що майно, яке підлягало розподілу між членами КСП, не було відокремлено від іншого майна, безпідставно та безоплатно використовують його, допускають випадки незаконного відчуження майна.

Тому. виходячи з наведеного, можна сказати, що метою перевірки є виявлення фактів порушення аграрного законодавства (включення у списки на отримання земельного і майнового паїв громадян, які не мають на це права; незаконне відчуження майна колишніх КСП і привласнення коштів, отриманих від його реалізації; користування майновими та земельними паями селян без укладання договорів оренди та без сплати належної орендної плати; розкрадання та розтрат одержаного в оренду майна, вчинених службовими особами сільгосппідприємств, тощо), відшкодування заподіяних збитків і притягнення до відповідальності винних посадових осіб.

Перевірки проводяться у сільськогосподарських підприємствах та створених на основі колективних сільгосппідприємств агроформуваннях, районних відділах земельних ресурсів, в органах місцевого самоврядування та виконавчих органах державної влади на місцях (управліннях агропромислового розвитку райдержадміністрацій).

 

2.2. Організація прокурорських перевірок за додержанням законів в агропромисловому комплексі.

Для здійснення належного нагляду за додержанням законності при реформуванні АПК у прокуратурі повинно бути відповідне інформаційне забезпечення:

1. Перелік сільськогосподарських підприємств, землі та майно яких підлягали паюванню.

2. Перелік новоутворених недержавних сільськогосподарських підприємств.

3.Рішення загальних зборів, створених комісій, засідань правління підприємства з питань реформування.

4. Положення про комісію з реорганізації підприємства.

5. Дані про розробку і затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

6. Приблизний перелік документів з паювання земель КСП: рішення загальних зборів КСП про затвердження складу комісії з проведення паювання земель колективної власності, список членів КСП, матеріали грошо­вої оцінки сільськогосподарських угідь КСП, розрахунок вартості та розмі­ру земельного паю.

7. Дані про проведену інвентаризацію, оцінку майна та розподіл майна сільгосппідприємства. При цьому необхідно вивчити та проаналізувати документи бухгалтерського, статистичного та аналітичного обліку, зокрема:

меморіальні відомості господарства про стан розрахунків з постачальника­ми і покупцями, баланси за певний період та інше; вибрати найбільш великі суми кредиторської заборгованості, ретельно розглянути їх походження (дату виникнення, угоду, відповідно до якої отримані товарно-матеріальні цінності підприємством, порядок розрахунків з постачальником за отримані ТМЦ), вивчити правове положення суб'єкта підприємницької діяль­ності — кредитора. Особливу увагу приділити питанню порівняння дати фактичного виникнення кредиторської заборгованості сільгосппідприємства перед СПД з датою передачі в оренду земельних, а також майнових паїв або часток означеного підприємства. Це порівняння дасть можливість встановити, ким фактично були використані отримані ТМЦ.

8. Дані про передачу ліквідного майна до статутних фондів новостворених підприємств.

9. Дані про кількість громадян, що мають право на земельну частку (пай) у розрізі кожного сільгосппідприємства.

10. Дані про кількість громадян, що мають право на майновий пай в розрізі кожного сільгосппідприємства.

Під час проведення перевірки прокурор з’ясовує наступні питання:

- забезпечення реалізації Указу Президента України від 08.08.95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям";

- додержання законодавства при реформуванні колективних сільсько­господарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно, зокрема, забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з них із земельними і майновими паями;

- обов'язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди, земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній чи грошовій формах;,

- забезпечення встановлення сторонами договору оренди земельної частки (паю) в розмірах не менших, ніж визначено Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" від 2.02.2002 р., яким підвищено розмір плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв);

- додержання чинного законодавства при відчуженні земельних часток (паїв), дотримання при цьому конституційних прав та гарантій громадян щодо власності на землю;

- забезпечення видачі у встановленому порядку державних актів на право приватної власності на землю усім бажаючим власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай);

- забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села;

- забезпечення законності при уточненні складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, в тому числі реорганізованих;

- додержання законодавства при визначенні розмірів паїв колишніх членів КСП, що не були ними одержані в натурі, грошима або цінними паперами при припиненні членства, а також встановлення осіб, які є їх власниками;

- дотримання порядку документального посвідчення права власності на паї шляхом видачі свідоцтв про право власності на пай члена колективного сільсько­господарського підприємства (майновий сертифікат);

- забезпечення виконання правонаступниками реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств майнових обов'язків, які перейшли до них від зазначених підприємств, зокрема стосовно колишніх членів цих підприємств;

- додержання порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих КСП.

Відповідно до вимог Указу Президента України „Про невідкладні захо­ди щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 29.01.01 проце­дура реформування починається із засідання загальних зборів колективного сільгосппідприємства, які прий­мають рішення про необхідність проведення реорганізації з метою ство­рення нових господарських формувань. При перевірках необхідно звертати увагу на те, що рішення загальних зборів набуває чинності за умови присут­ності на них не менш як трьох четвертих членів КСП і якщо за нього про­голосувала означена кількість присутніх на зборах (якщо інше не передба­чене статутом).

Загальні збори приймають рішення про: реорганізацію підприємства, інвентаризацію і оцінку майна, проведення паювання майна та землі, ство­рення відповідних комісій; затверджують: склад земельної, інвентаризацій­ної, комісій, комісії з організації вирішення майнових питань, результати їх роботи, акти оцінки майна і зміни у вартості майна, списки осіб, які мають право на земельний та майновий паї.

Виділення земельних часток (паїв).

 

Вказана робота проводиться на підставі „Рекомендацій щодо спрощення процедури виходу членів колективних сільськогосподарських підприємств зі складу господарств з належними їм земельними частками (паями)”, затверджених наказом Дер­жавного комітету України по земельних ресурсах. Згідно з постановою Верховної Ради України від 13.02.92 „Про прискорення земельної реформи і приватизації землі” нормативні акти Держкомзему є обов'язковими для виконання місцевими органами влади та управління.

Після прийняття Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки власникам цих часток здійснюється у порядку, встановленому названим Законом.

Виділенню земельних паїв передує робота з розпаювання земель.

Паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативів, акціонерних товариств здійснюється після передачі їх у колективну власність на підставі матеріалів про видачу державних актів на право колективної власності на землю та грошової оцінки сільськогосподарських угідь комісіями, створеними недержавними сільськогосподарськими підприємствами.

Організацію роботи з паювання земель, переданих у колективну власність, забезпечує районний відділ земельних ресурсів. Дана робота включає у себе аналіз документів з видачі державних актів на право колективної власності на землю та уточнення грошової оцінки сільгоспугідь, переданих у колек­тивну власність підприємства після 01.07.95.

Кількість осіб, що мають право на земельний пай, приймається за списком, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, який при необхідності уточнюється і підписується головами відповідних рад.

Матеріали розрахунку вартості та розміру земельного паю в умовних кадастрових гектарах перевіряються районними відділами земельних ресурсів.

Розрахунки вартості земельної частки та його розміру в умовних кадастрових гекта­рах подаються на затвердження до районної державної адміністрації.

Оформлення сертифікатів на право земельного паю здійснюється комісіями, утвореними на підприємствах, землі яких розпайовуються.

Сертифікати про право на земельний пай підписуються головою рай­онної державної адміністрації та реєструються у Книзі реєстрації сертифі­катів про право на земельний пай, яка, згідно пункту 5 Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720/95 ведеться відповідним районними державними адміністраціями.

Передача в натурі земельних ділянок громадянину здійснюється за його заявою після складання проектів організації території земельних часток (паїв) підприємствами та організаціями, які мають на це відповідну ліцензію.

Схеми поділу земель колективної власності складаються за участю керівників та спеціалістів КСП, затверджуються на загальних зборах членів даних підприємств і узгоджуються з районними державними адміністраціями.

Питання, які підлягають з'ясуванню у ході перевірок:

Кількість реформованих КСП у регіоні.

Чи приймалося загальними зборами КСП рішення про реорганізацію підприємства. Кількість правонаступників по кожному реформованому підприє­мству з викладенням повних даних новоутворених формувань.

Чи проведена у КСП робота з підготовки земель до розпаювання. Чи отриманий сільгосппідприємствами державний акт на право колектив­ної власності, чи затверджений список членів підприємства, що мають право на землю.

Чи розроблені схеми поділу земель колективної власності на земельні частки. Чи затверджені вони на сесіях місцевих рад. Кількість господарств, що не мають схем, причини. Землі яких господарств не розпайовані.

Чи визначений розмір земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена КСП без виділення земельних ділянок в натурі, ким встановлювалися розміри земельних часток.

Чи видано кожному члену КСП сертифікати на право приватної влас­ності на земельну частку з визначенням його розміру в умовних кадастро­вих гектарах та вартісному вираженні.

Чи законно та обґрунтовано отримані особами сертифікати про право на земельну частку (пай).

Чи приймалися райдержадміністраціями рішення про затвердження розрахунку вартості земельної частки та її розміри по кожному підприємству.

Чи відповідають вимогам законодавства рішення, що приймаються місцевими радами, щодо передачі у власність чи користування новоутвореним господарствам частини земель загального користування.

Чи складаються звіти про кількість та якість земель власниками земель та землекористувачами, відділами земельних ресурсів та місцевими рада­ми. Чи є у відділах земельних ресурсів перелік документів з паювання зе­мель КСП, вказаний у додатку № 2 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Держкомзему України № 11 від 20.02.96. Чи здійснюється контроль за видачею державних актів на право власності чи користування на землю (кількість наданих земельних ділянок, кількість виданих державних актів).Чи виконується зазначеними контролюючими органами відповідно до постанов Уряду покладена на управління Держземінспекції функція ведення державного контролю за використанням та охороною земель. Чи виконуються державними інспекторами по використанню та охороні земель вимоги ч. 2 ст. 144 Земельного кодексу України щодо звернення до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою, у разі прийняття всіх заходів передбачених ч. 1 названої статті. Як виконані ці вимоги державного інспектора, чи витримується порядок та умови припинення права власності на земельну ділянку, встановлені ст.ст. 140 - 143 ЗК України.

Дані про наявність земель запасу чи резервного фонду за кожною сільською радою.

Кількість осіб, які мають право на отримання земельної ділянки за рахунок земель запасу та резервного фонду (чи ведуться списки).

Кількість осіб, що отримали земельні ділянки за рахунок земель запасу та резервного фонду (працівники соціальної сфери, інші особи).

Кількість земельних ділянок, наданих у користування та власність із земель запасу та резервного фонду соціальним працівникам, іншим особам.

Чи встановлювалися рішеннями місцевих органів самоврядування граничні розміри земельних ділянок.

На які цілі надавалися земельні ділянки.

Потреба в земельних ділянках, кількість, площа.

Чи мали місце випадки відмови у наданні земельних ділянок із земель даної кате­горії, мотиви.

Чи мають місце факти надання земельних ділянок із земель запасу та резерву пропущеним у списках громадянам.

Кількість власників земельних сертифікатів на право на земельну частку (які є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі їм державних актів на право власності на землю), у тому числі тих, що уклали дого­вори оренди; причини неукладання договорів.

Чи в усіх господарствах проведено індексацію грошової оцінки земельних ділянок та внесено зміни до договорів оренди земель.