Особливості прокурорського нагляду у сфері захисту житлових прав громадян.

Підставою для прокурорського нагляду у сфері захисту житлових прав громадян можуть бути як звернення фізичних та юридичних осіб, так і інформація про порушення житлових прав, отримана прокурорами із органів державної влади та місцевого самоврядування, із засобів масової інформації тощо. Наприклад, заступник прокурора м. Донецька за результатами вивчення завдання прокуратури Донецької області (розробленого на основі аналізу стану законності) від 19.06.2012 року, де вказувалось на гостроту питання законності формування тарифів на житлово-комунальні послуги, виніс постанову про проведення відповідної перевірки КП „Донецькміськводоканал”, а останнє звернулось до адміністративного суду з позовом про скасування цієї постанови як безпідставної. Донецький окружний апеляційний суд під час розгляду справи встановив факт, що Державна інспекція України з контролю за цінами не наділена контрольно-наглядовими функціями у сфері ціноутворення, а тому за відсутності органу державного нагляду (контролю) вживаються заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення захисту прав та свобод людини і громадянина, інтересів держави. Щоб виправити ситуацію, необхідне внесення змін до чинного законодавства, внаслідок чого Державна інспекція України з контролю за цінами отримала б відповідні повноваження для контролю за формуванням цін, зокрема, і в житлово-комунальній сфері. Предметом прокурорської перевірки за оскаржуваною постановою було визначено питання законності формування та застосування тарифів на послуги у сфері житлово-комунального господарства, отримання коштів від споживачів. Тому адміністративний суд вирішив, що здійснення прокуратурою нагляду за додержанням законів у сфері ціноутворення є правомірним в силу п.9 Перехідних положень Основного Закону та ч. 2 ст. 21 Закону України „Про прокуратуру”.

Об’єктами прокурорського нагляду у вказаній сфері є Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у
сфері енергетики, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерство соціальної політики України, Державна інспекція України з контролю за цінами, Державна фінансова інспекція України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, Антимонопольний комітет України та органи санітарного нагляду, житлово-експлуатаційні організації, ОСББ.

Типовими у житловій сфері залишаються порушення порядку постановки на квартирний облік громадян, які потребують покращення житлових умов, та надання житла з державного житлового фонду, порушення права на приватизацію житла, введення необґрунтованих тарифів на квартплату, воду, електроенергію, газ, надання інших комунальних послуг.

На квартирному обліку мають перебувати лише ті громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Проте на обліку, у порушення вимог закону, нерідко перебувають особи, які забезпечені житлом, що відповідає всім необхідним умовам для постійного проживання. Іноді громадяни подають фіктивні документи, штучно створюють ситуації погіршення житлових умов, що фактично уможливлює постановку на квартирний облік, внаслідок чого вони незаконно за державний кошт або і на певних пільгових умовах отримують житло у користування або набувають у власність. Найчастіше допускаються порушення закону при розподілі житла у тих чергах громадян, які перебувають на обліку з правом позачергово або першочергово отримати житлове приміщення. При виявленні таких порушень слід з’ясовувати законність постановки на квартирний облік громадян та їх черговості.

При реалізації громадянами України права на приватизацію житла слід звернути увагу на наступне. По-перше, Законом України „Про приватизацію державного житлового фонду” встановлено норму загальної площі, що безоплатно приватизується на одну особу-наймача, - 21 м² та додатково 10 м² на сім’ю. Зачасту ця норма площі не використовується повністю громадянами, оскільки загальна площа житлового приміщення є меншою. І вони, за наявності права постійного користування іншим житлом з державного житлового фонду, бажають взяти участь у приватизації іншого житлового приміщення у тій частині, у якій ними не використана норма площі для приватизації. Тому виникло питання про розуміння вимоги законодавця про разовий характер приватизації. Оскільки на практиці органи приватизації забороняли громадянам приватизувати житло на умовах використання залишкової площі, встановленої для приватизації, мотивуючи тим, що матиме місце повторна приватизація, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 10 червня 2010 року надав відповідне роз’яснення. На думку КСУ, у даному випадку приватизація житла не є повторною, а її слід вважати разовою, оскільки вона здійснюється у тих обсягах, що встановлені для одноразової приватизації. По-друге, приватизація здійснюється всіма членами сім’ї наймача у рівних частинах, в тому числі і дітьми. Тому важливо, щоб на час приватизації житла діти не були зняті батьками (опікунами, піклувальниками) з реєстрації за місцем знаходження такого житла, тому що порушаться їхні права, адже діти будуть усунуті від участі у приватизації. По-третє, законом не передбачена реприватизація житлових приміщень, але повернення приватизованих житлових приміщень у власність держави все ж можливе, якщо у порядку розширення житлової площі сім’я отримала нове житло з державного житлового фонду у користування і бажає його приватизувати. Це регулюється Наказом Держкомітету України по житлово-комунальному господарству від 01.06.1995 року № 24.

З метою виявлення порушень при формуванні тарифів на житлово-комунальні послуги перевірці прокурором підлягають питання:

- додержання вимог законодавства при реалізації державної цінової політики у житлово-комунальному господарстві;

- застосування заходів по здійсненню контролю за реалізацією державної цінової політики у житлово-комунальному господарстві, запобіганню та припиненню порушень прав споживачів під час встановлення і застосування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги;

- додержання законодавчих вимог щодо укладення договорів у житлово-комунальній сфері та контролю за їх виконанням;

- наявність відповідних ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності в обслуговуючих житлово-комунальну сферу організацій;

- законність підстав для винесення на розгляд сесії місцевої ради питань про встановлення чи зміну тарифів на житлово-комунальні послуги, а також дотримання вимог щодо прийняття відповідного рішення на сесії та його оформлення;

- відповідність державним, галузевим нормам, нормативам і стандартам витрат, які несуть комунальні, тепло-, енерго-, водопостачальні організації при наданні послуг.

Щоб виявити порушення прав споживачів житлово-комунальних послуг прокурору необхідно вивчити матеріали уповноважених органів, на підставі яких приймалися рішення про встановлення цін/тарифів на комунальні послуги щодо їх повноти, достатності, посилання на норми законодавчих актів, наявності відповідного погодження та підписання. Тарифи на теплову енергію, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води формуються у відповідності до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 1 червня 2011 року № 869.

Слід мати на увазі, що при визначенні вартості послуг на теплопостачання, водопостачання, постачальники цих послуг до фактичних витрат включають кошти на формування спеціальних фондів для фінансування придбання засобів обліку холодної води та їх встановлення, витрати, що відносяться до виробничої собівартості, інші необґрунтовані витрати, внаслідок чого незаконно отримується прибуток. Або ж мають місце випадки, коли постачальники певні житлово-комунальні послуги не надають, але витрати на них включають до тарифів, у подальшому не перераховуючи споживачам оплату.

Для перевірки законності формування тарифів у сфері житлово-комунального господарства, отримання та використання субсидій, субвенцій, отриманих з бюджетів всіх рівнів, прокурорам доцільно залучати фахівців Державної інспекції з контролю за цінами та Державної фінансової інспекції. Порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива врегульовано Положенням, затвердженим постановою КМУ від 21 жовтня 1995 року № 848.

За потреби необхідним може бути залучення інших спеціалістів для встановлення і розрахунку санітарних та гігієнічних норм споживання води, аналізу та висновків щодо застосованих методик, методів прогнозування і проведення розрахунків нормативів, на підставі яких встановлюються тарифи тощо. Прокурору доцільно опрацювати державні нормативи і стандарти у житлово-комунальній сфері.