Особливості прокурорських перевірок на підприємствах енергетики, теплового та газового господарства.

До початку перевірки доцільно ознайомитись з результатами перевірок органів контролю (податкової служби, Держфінінспекції, Держагенства з енергоефективності та енергозбереження України та інших).

У ході здійснення зазначених перевірок необхідно:

1.Ознайомитись зі статутними документами цих підприємств (повноваження, права, обов'язки, структура, підпорядкованість, посадові інструкції керівників відділів та інспекторів).

2. Витребувати:

- статистичні дані щодо кількості перевірок за термін, який перевіряється, з питання приховування потужностей, кількості перевірок, які проведено фахівцями підприємств у порядку контролю з питань усунення цих порушень. У ході аналізу даних, встановити кількість підприємств (побутових споживачів), які допустили самовільне використання енергоносіїв;

- статистичні дані щодо кількості застосованих санкцій органами енергонагляду до підприємств, що допустили порушення правил використання електро-теплоенергії, природного газу, є боржниками за надані послуги. З’ясувати кількість посадових осіб підприємств, фізичних осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності за ст. ст. 98, 103-1 КУпАП;

- в облдержадміністрації інформацію щодо структури заборгованості в розрізі газопостачальних компаній, безпосередньо від компаній та суб’єктів господарювання, які отримують газ від НАК «Нафтогаз України» за прямими контрактами.

При аналізі витребуваних статистичних даних з’ясувати чи вживались органами енергонагляду заходи для усунення порушень закону. Чи виявлялись причини та умови, що сприяють їх вчиненню. Діяльності контролюючих органів енергонагляду необхідно дати відповідну оцінку.

У разі невжиття заходів органами енергонагляду до порушників закону, боржників з оплати за використану електроенергію, газ - відповідно реагувати (вносити подання керівникам підприємств енергетики, вирішувати питання про дисциплінарну і кримінальну відповідальність посадових осіб тих підприємств, які допускають безконтрольність і безвідповідальність при забезпеченні законності у сфері енергетики).

Для проведення перевірок додержання законодавства про електроенергетику на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності необхідно залучити фахівців підприємств електричних мереж, газового господарства, відомчих контролюючих органів. Провести рейди у вечірній час з метою встановлення порушників законодавства.

При перевірках підприємств з газопостачання та газифікації висвітленню підлягають питання:

- дотримання підприємствами газового господарства (СПГГ) ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ (постанова НКРЕ від 13.01.2010 № 12);

- стан розрахунків за окремими категоріями споживачів природного газу.

У газопостачальних організаціях, насамперед слід з’ясувати стан претензійно-позовної роботи з боржниками. Прокурори не повинні пред’являти позови цієї категорії до громадян.

Пріоритетною є перевірка законності нарахування пільг та субсидій, а також використання коштів, які перераховувалися на вказані цілі.

Щодо заборгованості бюджетних установ, то необхідно з’ясовувати проходження коштів безпосередньо від бюджетної установи до постачальника енергоносіїв. Проведення цих перевірок доцільно доручити спеціалістам Держфінінспекції.

Постачальниками газу для промислових підприємств можуть виступати, як облгази, так і безпосередньо НАК «Нафтогаз України».

Обов’язки постачальників забезпечити 100-відсоткову попередню оплату за природний газ власникам ресурсу природного газу передбачені ст. 20 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу».

Слід врахувати, що підприємствам постачається газ за умови відсутності заборгованості за минулі роки (або її погашення згідно з графіком) та оплати поточних платежів. Водночас борг промислових підприємств становить 6 млрд. грн, а тому треба ретельно вивчити причини виникнення боргу та надати правову оцінку діям керівників енергопостачальних компаній, які його допустили.

Ст.18 зазначеного Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 №247 визначено механізми здійснення розрахунків за газ. Кошти за газ від споживачів повинні зараховуватися на спецрахунки у банківських установах, а звідти відповідно до затвердженого алгоритму - газопостачальним, газорозподільним компаніям, власнику газу.

Водночас отримані кошти не завжди проходять через спецрахунки, а тому створюються передумови для використання їх газопостачальними компаніями усупереч установленому порядку на власні потреби:для придбання майна, акцій, облігацій, автотранспорту, оргтехніки, засобів зв'язку, ремонту тощо.

З цією метою з облгазів та теплопостачаючих підприємств необхідно отримувати та аналізувати інформацію щодо сум платежів, нарахованих населенню за використану теплову енергію, сплачених коштів та суми боргу населення. При цьому вказану інформацію слід порівнювати з даними щодо суми перерахування теплопостачальними організаціями коштів облгазам або іншим газопостачальним організаціям, наявною заборгованістю, різницею у тарифах.

У разі виявлення розбіжностей із залученням контролюючих органів слід організовувати перевірки та за наявності підстав реагувати.

З’ясувати наявність укладених договорів на газ, та їх відповідність типовим угодам, які затверджені постановами НКРЕ від 22.09.2011 №1580, від 10.02.2011 №212. За наявності боргів, вивчити стан претензійно-позовної роботи газопостачальних підприємств з боржниками.

Найбільшими боржниками є підприємства комунальної теплоенергетики, які мають заборгованість за газ 14,5 млрд. грн. і найменший рівень розрахунків – 56%.

Під час перевірок вказаних підприємств із залученням працівників НКРЕ, облгазів, держфінінспекцій, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, необхідно встановити обґрунтованість формування собівартості продукції. Особливу увагу звертати на факти включення до вартості тарифів – оплати юридичних, консалтингових, колекторських, маркетингових послуг та інших витрат, що прямо не пов’язані з виробництвом теплової продукції.

На підставі Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.05.2011 підлягав списанню борг суб’єктам господарювання, які здійснювали постачання природного газу за регульованим тарифом та мали заборгованість на момент набрання чинності цим Законом. Порядок списання цієї заборгованості визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 №894. Тому під час перевірок необхідно звертати увагу на законність списання цієї заборгованості.

До проведення перевірки доцільно залучити в якості спеціалістів працівників Держфінінспекції та НКРЕ, спільно з якими з’ясувати, чи створювалися відповідні комісії з питань списання заборгованості кожним із учасників процедури списання; склад цієї комісії (в обов’язковому порядку до її складу входить керівник та головний бухгалтер підприємства); опрацювати протоколи засідання комісій; акти звірки заборгованості, які повинні включати загальний обсяг заборгованості та обсяг боргу, який передбачається списати.

Також слід врахувати вимоги п. 5 вказаного Порядку списання заборгованості суб’єктам господарювання з державною часткою у статутних капіталах.

При перевірках підприємств з газопостачання та газифікації також з’ясувати:

- вжиття заходів щодо забезпечення надійності транспортування та безаварійності експлуатації газопровідних мереж, утримування обладнання та устаткування відповідно до технічних характеристик, вимог чинних технічних норм, протипожежних та інших нормативних актів, розробки заходів щодо підвищення технічного рівня газорозподільних мереж;

- дотримання СПГГ Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997 №254 (зареєстровані в Мінюсті України 15.05.1998 №318/2758);

- законність укладення підприємствами з газопостачання та газифікації з НАК «Нафтогаз України» договорів про користування державним майном, яке не підлягає приватизації (розподільчі газопроводи, споруди на них і транспортні засоби спеціального призначення). Відповідно до договорів СПГГ забов’язані використовувати зазначене майно лише за його призначенням, забезпечувати його ефективне використання і відновлення, запобігати пошкодженню, псуванню. Підприємства повинні розробляти та подавати на погодження або затвердження НАК «Нафтогаз України» технічно обґрунтовані річні плани та графіки капітального будівництва, реконструкції і модернізації, капітальних ремонтів з визначенням джерел фінансування. Щоквартально та щорічно звітувати про їх виконання. Проводити профілактичні роботи з метою запобігання та оперативної ліквідації можливих аварійних ситуацій, що можуть виникнути під час експлуатації майна;

- щодо відрахування частки доходів, отриманих від користування майном, яке не підлягає приватизації. Підприємства з газопостачання та газифікації 50% чистого прибутку, отриманого від використання майна, повинні використовувати на його розвиток у розмірах і на цілі, визначені річними планами капітального будівництва, реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та капітальних ремонтів державного майна. Крім того, зазначені відрахування в розмірі, що не перевищує 5% (але не менш 4%) сукупної балансової вартості груп основних фондів, що відносяться до державного майна, переданого в користування СПГГ повинні використовувати відповідно до затверджених НАК «Нафтогаз України» планів;

- забезпечення штатами аварійно-диспетчерських служб (АДС), їх філій і постів матеріально-технічним оснащенням, технічною та оперативно-експлуатаційною документацією, визначеною спеціалізованими підприємствами газового господарства;

- додержання техногенної та пожежної безпеки.

Статтею 24 Закону України «Про електроенергетику» визначені обов'язки та відповідальність енергопостачальників щодо забезпечення надійного постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів.

При цьому енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території:

- не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії, крім випадків, якщо відсутня технічна можливість;

- у разі відпуску електричної енергії, параметри якості якої внаслідок дій або бездіяльності енергопостачальника виходять за межі показників, визначених у договорі на постачання електричної енергії, енергопостачальник несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості такої електроенергії;

- погоджують з відповідним споживачем величину екологічної броні електропостачання, яка має бути затверджена центральним органом виконавчої влади з державного енергетичного нагляду;

- мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу;

- несуть відповідальність за порушення умов та правил здійснення ліцензованої діяльності з урахуванням неналежного проведення розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії, а також із суб'єктом господарської діяльності діяльності, що здійснює передачу належної енергопостачальнику електричної енергії, у разі, коли електрична енергія поставляється мережами, які не є його власністю;

- несутьвідповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на постачання електричної енергії).

Під час перевірки енергопостачальних підприємств (електричних мереж) з’ясуванню підлягають наступні питання.

- виконання вимог законодавства та умов договорів із споживачами щодо безперебійного постачання електроенергії належної якості; чи мають місце випадки безпідставного припинення електропостачання. Для цього необхідно перевірити журнали обліку відключень, які ведуться диспетчерами підприємств та з’ясувати причини відключень в кожному конкретному випадку.

Незаконні відключення від джерел енергопостачання у більшості випадків запроваджуються за відсутності заборгованості із сплати за користування енергоносіями або з порушенням встановленого законодавством порядку. Невиконання енергопостачальним підприємством передбачених законодавством та договорами умов запровадження обмежень або відключень може стати причинами травматизму, загибелі людей та тварин, пошкодження обладнання, призвести до негативних екологічних наслідків. У той же час мають місце випадки преміювання працівників енергокомпаній у зв'язку з економією енергії, що отримана в результаті безпідставного відключення споживачів від джерел енергопостачання;

- придбання електроенергії виключно на оптовому ринку електроенергії відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про електроенергетику», згідно з якою електрична енергія продається та купується за Правилами оптового ринку електричної енергії України. Ціни на електричну енергію генеруючих компаній та оптові ціни визначаються за Правилами оптового ринку електричної енергії України.

Всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії;

- вжиття заходів щодо погашення заборгованості за спожиту електроенергію. Дати оцінку посадовим особам підприємства за невжиття заходів до її зменшення. Для чого слід проаналізувати стан розрахунків та розмір заборгованості за перевіряємий період у порівнянні із показниками попереднього року. Слід врахувати, що за ст. 15-1 вказаного Закону споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електроенергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку;

- повнота претензійно-позовної роботи, чи діє юридична служба, чи надсилаються претензії, заявляються самостійно позови про стягнення заборгованості з боржників;

- проведення контролерами електропостачальної компанії контрольних знімань показників лічильників (не рідше одного разу на півроку), затвердження відповідних графіків; налагодження роботи (проводяться рейди) з виявлення фактів розкрадання електроенергії та відключення від електропостачання порушників правил користування електроенергією. Кількість таких рейдів, їх результати;

- вжиття заходів щодо виконання вимог Закону України «Про енергозбереження» для зменшення технологічних втрат. З’ясувати обсяг втрат електроенергії, чи проводиться аналіз джерела втрат енергії, заходи з їх зниження і фактичне виконання (в діяльності районних електромереж допускається великий відсоток технологічних та комерційних втрат електроенергії по відношенню до планових. Причини та природа цих втрат досконало не вивчається та не аналізується). Які заходи вжиті щодо впровадження енергозберігаючих технологій поточного року;

- укладення з усіма споживачами (юридичними та фізичними особами) договорів на постачання електроенергії. Перевірити відповідність умов договорів вимогам законодавства;

- проведення регулярних перевірок електролічильників, дотримання графіків таких перевірок.

Перевірка виконання службових обов’язків контролерами та інспекторами електропостачальних підприємств.

Слід з’ясовувати шляхом вивчення журналів обліку актів про порушення правил користування електроенергією, вивченням самих актів та протоколів засідання комісій з їх розгляду наступні питання:

- кількість складених актів, на яку суму, яка кількість оплачена, на яку суму;

- чи належним чином ведеться їх облік; чи розглянуті всі акти комісією з нарахування;

- чи вжито заходи до стягнення несплачених по актах сум в судовому порядку;

- чи в усіх випадках по фактах розкрадання електроенергії матеріали перевірки передаються до адміністративних комісій та правоохоронних органів;

- кількість порушників Правил користування електроенергією притягнутих за матеріалами перевірок до адміністративної відповідальності, чи в усіх випадках по складених актах прийнято відповідне рішення, направлено матеріали в правоохоронні органи.

При цьому необхідно звернути увагу на дотримання посадовими особами «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006.

Так, відповідно до підпунктів 1, 5 пункту 2.1 Методика застосовується у разі виявлення порушень Правил користування електричною енергією, таких як порушення цілісності пломб або пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби за умови наявності акта про збереження пломб; самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

Факти пошкодження пломб встановлюються експертизою, проведеною спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення таких робіт, відповідно до законодавства.

Тому, в ході перевірок необхідно звертати увагу на наявність в енергопостачальних підприємствах експертних висновків при вирішенні питання про нарахування збитків, завданих внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією.

Крім того, на підприємствах енергетики, теплового та газового господарства перевірити:

- додержання бюджетного законодавства, у тому числі щодо закупівлі товарів, робіт послуг за бюджетні кошти;

- дотримання порядку встановлення і застосування та­рифів згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення». Можливе завищення вартості послуг з теплопостачання за рахунок порушень режиму їх надання та заниження якості, перевищення граничних рівнів рентабельності, безпідставного збільшення затверджених тарифів для населення;

- сплату накладених на підприємство у ході попередніх перевірок фінансових санкцій, притягнення до відповідальності посадових осіб, з вини яких вони виплачені;

- додержання законодавствапро власність:

- з’ясувати хто виступив засновником підприємства, коли проведена його дер­жавна реєстрація, чи відповідає вимогам законодавства зміст установчих документів підприємства;

- на підприємствах, які змінили форму власності з державної на колективну, вивчити питання додержання вимог Закону України «Про господарські товариства». Чи додержується порядок формування ста­тутного фонду, порядок випуску акцій, їх державна реєстрація, правильність оцінки майна. На підприємствах, які здані в оренду, перевірити законність договорів оренди, правильність оцінки майна і нарахування орендної плати та інші питання відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», чи здавалося державне майно у суборенду, кому та на яких умовах; чи відповідають умови договорів суборенди вимогам цього Закону;

- перевірити наявність фактів відчуження державного майна під виглядом передачі його до статутних фондів інших підприємств або реалізації його за заниженими цінами;

- чи виступало підприємство гарантом при отриманні кредитів у банківських установах підприємствами недержавної форми власності;

- сума дебіторської заборгованості, у тому числі простроченої, які за­ходи по її примусовому виконанню здійснені, чи приймалися заходи до по­садових осіб, винних у її виникненні та не стягненні;

- чи проводиться планова та позапланова інвентаризація майна;

- яка сума збитків та нестач виявлена на підприємстві за період, протягом якого проводилася перевірка;

- чи направлялися матеріали до правоохоронних органів.

Звернути увагу на питання оп­лати за використані природний газ, теплову та електричну енергію комерційними підприємствами, які орендують приміщення у державних підприємств, оскільки плата за енергоносії може здійснюватися за рахунок дер­жавних підприємств, або не стягуватися взагалі.