Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення законодавства про адміністративні правопорушення.

Підсумовуючи результати перевірки з питань законності притягнення громадян дор адміністративної відповідальності слід правильно обирати форми прокурорського реагування на виявлені порушення.

Кожна прокурорська перевірка має свій результат і він залежить від того, чи якісно вона була проведена. В результаті проведеної прокуратурою перевірки складається мотивована довідка, інформується керівництво відповідного державного органу, який перевірявся та вирішується питання про вжиття, за наявності підстав, заходів прокурорського реагування, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

Законним є акт прокурорського реагування, який виданий, по-перше, на підставі, по-друге, в межах повноважень і, по-третє, у спосіб, передбачений Конституцією і законами України. При цьому особового значення набуває та обставина, що сувора і чітка правова регламентація реалізації повноважень повинна стосуватись всіх державних органів, які реалізують владні повноваження, особливо тоді, коли вони застосовують заходи державного примусу чи ініціюють їх застосування. Чим повнішою є ця регламентація, тим менше залишається «лазівок» для порушення закону, протиправних обмежень прав і законних інтересів громадян.

За результатами перевірки складається доповідна записка, у якій зазначаються:

- підстави проведення перевірки;

- фактичні дані, встановлені у ході її здійснення;

- встановлені порушення законів та пропозиції щодо вжиття заходів прокурорського реагування до їх усунення, притягнення до відповідальності винних службових осіб, відшкодування завданих збитків;

- пропозиції щодо можливості повернення оригіналів документів у разі їх витребування під час перевірки.

Доповідна записка підписується прокурором, який здійснив перевірку, та погоджується керівником прокуратури, що прийняв постанову.

Досудове розслідування за результатами самостійного виявлення у ході здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, розпочинається у порядку, визначеному окремим наказом Генерального прокурора України.

У разі виявлення інших порушень закону прокурором готуються проекти документів реагування відповідно до характеру виявлених порушень, зокрема:

1) подання;

2) постанова про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності;

3) протокол про адміністративне правопорушення;

4) позовна заява (заява), апеляційна скарга до суду у передбачених законом випадках.

Після прийняття прокурором постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів відповідні дані невідкладно вносяться до Єдиної системи статистики та аналізу роботи органів прокуратури України.

Дані про прийняття (скасування) постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, а також про результати цієї перевірки обліковуються у журналі відповідно до форми, що додається (додаток).

Галузеві підрозділи та прокуратури міст з районним поділом повинні вивчати документи прокурорського реагування та за необхідності узагальнювати для забезпечення єдиної правозастосовної практики. У разі невідповідності вимогам закону прокурорам вищого рівня або їх заступникам відкликати такі документи.

Відповідно до стаття 23. Закону України „Про прокуратуру” подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо:

1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли;

2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності;

3) відшкодування шкоди;

4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом;

5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.

Подання може бути внесено Прем’єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об’єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам - підприємцям.

Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день його розгляду прокурору, який вправі особисто взяти участь у засіданні цього органу.

У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині;

2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень;

3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.

Згідно з положеннями статті 24 Закону України „Про прокуратуру” у разі виявлення в діянні посадової особи або громадянина ознак адміністративного правопорушення прокурор, його перший заступник, заступник виносить мотивовану постанову про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Постанова про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у 10-денний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законом. У постанові прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону порушене та в чому полягає порушення";

Оскільки, до ЗУ „Про прокуратуру” внесені відповідні зміни і замість раніше застосовуваних засобів прокурорського реагування (приписів, протестів, подань) визначено єдиний акт реагування прокурора „подання”, в якому у разі встановлення незаконності нормативно-правового акту має бути поставлено питання щодо його скасування, то дане рішення Конституційного суду підтверджує законність дій прокурора. Воно не обмежує його право на звернення до суду стосовно будь-якого суб’єкта, чиї акти (рішення), дії чи бездіяльність він оспорює.

Внесеними змінами до статті 8 Закону України „Про прокуратуру” щодо законних вимог прокурора біль жорстко поставлено питання за невиконання таких його вимог.

Прокурорськими перевірками виявляються наступні характерні порушення закону: не складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відносно особи, що його вчинила (ст.254 КУпАП), або інакше кажучи укриття фактів вчинення адміністративних правопорушень; складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень не уповноваженими на це особами (ст.255 КУпАП); порушення вимог ст.256 КУпАП щодо змісту протоколу про вчинення адміністративного правопорушення; не роз’яснення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, її прав та обов’язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП; порушення вимог глави 20 КУпАП щодо здійснення адміністративного затримання правопорушника, його особистого огляду та огляду його речей, вилучення речей і документів; порушення вимог ст.ст.276 і 277 КУпАП щодо місця та строків розгляду справ про вчинення адміністративних правопорушень; не внесення пропозицій про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень (ст.282 КУпАП) та неналежний контроль за їх розглядом; порушення вимог ст.283 КУпАП щодо змісту постанов по справам про адміністративні правопорушення; порушення вимог ст.285 КУпАП щодо порядку оголошення та вручення постанов по справах про адміністративні правопорушення; неправильне застосування норм матеріального права під час розгляду справ про адміністративні правопорушення; неправильне застосування норм про сукупність адміністративних правопорушень; порушення вимог норм глав 25-33 КУпАП під час виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.

В кожному окремому випадку прокурор особисто для себе визначає ефективність проведеної перевірки. Однак перевірка також повинна бути і раціональною. Потрібно пам’ятати, що кожна належним чином проведена перевірка, це ще один крок у піднятті правової культури та правосвідомості населення, що містить елементи загальної і спеціальної превенції.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

 

1. Конституція України від 28.06.1996, № 254к/96-ВР. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30.

2. Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950, ETS № 005. // Офіційний вісник України. – 1998. - № 13 (16.04.98).

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 вредакція від 18.10.2012, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005року в редакції від 04.10.2012 року, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2747-iv.

Закон України „Про прокуратуру” від 05 листопада 1991 року зі змінами від 18.09.2012, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1789-12.

Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 в редакції від 01.01.2013 року, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/565-12

Закон України «Про інформацію» від 02.10.92 р. № 2657-XII: за станом на 02.12.10. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48.

Закон України «Про виключну (морську) економічну зону України» від 16.05.1995, № 162/95-ВР. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №21.

Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI // Відомості Верховної Ради України, 2012, № 63, ст. 17.

Закон України «Про громадські об'єднання» від 22.03.2012 № 4572-VI // Відомості Верховної Ради України, 2013, № 1, ст. 1.

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996, № 236/96-ВР. // Відомості Верховної Ради України. – 1996.-№36.

Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14.10.1994, № 208/94-ВР. // Відомості верховної Ради України. – 1994. - № 46.

Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997, № 575/97-ВР. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 1.

Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР: за станом на 06.11.12. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997,№ 280/97-ВР. //Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №24.

Указ Президії Верховної Ради «Про затвердження Положення про адміністративні комісії Української РСР» від 09.03.1988. - №5540-ХІ.

Указ Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» від 22.07.1998, № 810/98. // Офіційний вісник України. – 1999. - № 21. - ст. 943.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ» від 14.04.1997, №341. // Офіційний вісник України. - 1997.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним» від 25.08.1998, № 1340. //Офіційний вісник України. – 1998. - № 34.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10.12.2004 № 17.

Наказ Генерального прокурора України від 07.11.2012 № 3гн „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів”. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/gl.html?_m=publications&_t=rec&id=94102.

Наказ Генерального прокурора України № 7гн „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян” від 12.04.2013 року, [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.gp.gov.ua/ua/gl.html?_m=publications&_t=rec&id=94102.

Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 28.04.2009 № 181 “Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань” в редакції від 08.01.2013 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0786-09.

Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 22.02.2001 № 185 „Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення” в редакції від 24.06.2004 року [Електронний ресурс ]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0272-01.

Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 № 77 „Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” в редакції від 21.12.2012 року, [Електронний ресурс Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0272-01.

Наказ Міністра внутрішніх справ України від 22.02.2001 року № 185 про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в редакції від 21.06.2004 року, [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0272-01.

Наказ головного контрольно-ревізійного управління України про „Порядок оформлення органами державного контрольно-ревізійної служби матеріалів про адміністративні правопорушення” від 12.03.2009 р. № 52 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0388-09.

Наказ Державної податкової адміністрації України про зміни до „Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податку” від 30.09.2005 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua-info.biz/legal/baseft/ua-smwykt.htm.

1. Адміністративна відповідальність в Україні: навчальний посібник / [за заг. ред. доц. А. Т. Комзюка]. 2-е вид., перероб. і доп. - Харків: Ун-т внутр. справ, 2000. - 99 с.

2. Адміністративне право України [Підручник для юридичних вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В, Богуцький, В.М. Гаращук та ін.]; За ред. Ю.П. Битяка. - Харків: Право, 2000. - 520 с.

3. Битяк Ю. II. Административное право Украины. — 2-е изд. перераб. й доп. А 37: учебник [для студентов внсш. учеб. заведений юрид. спец.] / [Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук й др. / Под ред. проф. Ю. П. Битяка]. — Харьков: Право, 2003. — 576 с.

4. Вакуленко Т. Кодекс про адмінправопорушення у світлі вимог ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, // Юридичний Вісник. - 2004. - № 43. - 43 с.

5. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні / В. М. Гаращук. – Х: Фоліо, 2002. – 176 с.

6. Голосніченко І. Прогалини у правовому регулюванні порушення провадження в справах про адміністративні правопорушення. // Право України. - 2003. - № 7. – 113 с.

7. Драган О. Щодо окремих питань нагляду. // Вісник прокуратури. - 2006. - № 9 (36), -128 с.

8. Драган О. Дисертація „Прокурорський нагляд за додержанням законів органами адміністративної юрисдикції” [Електронний ресурс – Режим доступу: http://mydisser.com/en/catalog/view/9561.html

9. Забарний Г.Г., Калюжний P.A., Шкарупа В.К. Адміністративне право України: Навчальний посібник. - К: Вид. ПАЛИВОДА A.B., 2003.; -212 с.

10. Загуменник В. Адміністративна відповідальність: проблеми та шляхи їх подолання // Вісник прокуратури України. - № 2 (80). - 2008. - С.71.

11. Загуменник В. Щодо необхідності удосконалення законодавства у сфері адміністративної відповідальності. // Вісник Прокуратури. -2006. -№ 7(61). -145 с.

12. Золотарьова Н.І. Порівняльний аналіз порушення кримінальної справи та справи про адміністративний правопорушення. // Вісник Верховного Суду України. - 2000. -№ 5. -89 с.

13. Каркач П. М. Організація роботи прокуратури міста, району. Методичний посібник з організації роботи в міських, районних прокуратурах / П. М. Каркач. – Х.: Право, 2006. – 352 с.

14. Корнякова Т. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про адміністративні правопорушення Юридичний Вісник. - № 1.-2004.-134 с.

15. Косюта М В. Роль прокуратури у забезпеченні законності при провадженні у справах про адміністративні правопорушення // Проблеми права на зламі тисячоліть. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ. - 2001. – 400 с.

16. Красноокий О. Прокурорський нагляд запобігання правопорушенням. // Право України. - 2004. - № 2. – 123 с.

17. Крючко Ю., Червякова О. Участь прокурора у розгляді справ про корупційні правопорушення. //Вісник прокуратури. - 2006. - № 10 (64). - 356 с.

18. Кузьменко О. В. Адміністративно-процесуальне право України: підруч. / О. В. Кузьменко, Т.О. Гуржій; за ред. О. В. Кузьменко. – К.: Атіка, 2007. – 416 с.

19. Любович А. Прокурор як суб'єкт провадження у справах про адміністративні правопорушення. // Вісник Львівськ. ін-ту внутр. справ. - 2002. - № 2. - С.288-290.

20. Люшненко М. «Прокуратура контролює дотримання прав людини»: Вісник прокуратури, № 11 (112), - 2010, - С.18-19.

21. Савченко О. Правове обмеження прав людини як основа і критерій співвідношення публічних та особистих інтересів / О. Савченко // Право України. − 2006. − № 3. – С. 26-28.

22. Стефанюк В., Голосніченко І., Михеєнко М. Інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб: проблеми теорії та практики. // Право України. – 1999. - № 9. – С. 9.

23. Прокурорський нагляд в Україні: Підручник /Марочкін І.Є., Грошевой Ю.М.. Червякова О.Б. та ін.; За ред. Ю.М. Грошевого і І.Є. Марочкіна. -Донецьк. 1997. - 256с.

24. Михайленко О. Р. Прокуратура України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер.- 2005. -296 с.

25. Полянський Ю. Є. Акти прокуратури: підготовка і внесення: навч. посіб. / Ю. Є. Полянський, В. В. Долежан. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – 248 с.

26. Поцілуйко В. Нагляд за додержанням вимог законодавства про адміністративні правопорушення. // Прокуратура. Людина. Держава. -2005.-№ 12 (54).-165 с.

27. Руденко М. Прокуратура України у правозахисній системі держави: теоретичні та практичні аспекти / М. Руденко // Право України. − 2004. − № 6. – 103 с.

28. Сухонос В. Місце прокуратури в системі органів державної влади України, її розвиток та правове забезпечення гарантій діяльності / В. Сухонос // Право України. − 2000. − № 6. – 98 с.

29. Тесленко A.M. Організація діяльності прокурорів щодо захисту прав і свобод громадян та інтересів держави при застосуванні законодавства про адміністративні правопорушення: Навчально-методичний посібник. - К.: ІПКК Академії прокуратури України, - 2006. - 80 с.

30. Тодика Ю. М. Конституційний Суд України і прокуратура в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав громадян: моногр. / Ю. М. Тодика, О. В. Марцеляк. – Х.: Лібра, 1998. – 107 с.

31. Черніченко В. Адміністративна відповідальність, як юридичний засіб забезпечення законних вимог прокурора // Вісник прокуратури. - № 1 (79). – 2008. – С. 53.

32. Новий тлумачний словник української мови. -Т.З /Укл.: Яременко В. Сліпушенко О. - К.: Аконіт. 2000. -927с.

33. Философский знциклопедический словарь. -М: ИНФРА-М, 1998.-576с.

Варіант 2

Рекомендована література

 

1.Конституція України від 28.06.1996, № 254к/96-ВР. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30.

2.Конвенція „Про захист прав людини і основоположних свобод" від 04.11.1950, ETS № 005. // Офіційний Вісник України. – 1998. - № 13. (16.04.98).

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984, у редакції від 21. 09. 2012року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.

4. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 у редакції від 04.10.2012 року]: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2747-iv.

5.Митний кодекс України від 13.03.2012 в редакції від 01.12.2012 // Відомості Верховної Ради України, – 2012. – № 44-45, № 46-47, № 48, – Ст.552

6.Закон України « Про прокуратуру» від 05.11.1991 в редакції від 18.09.2012, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1789-12.

7. Закон України «Про адміністративні послуги» від 18.09.2012 р. № 5316-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/5203-17

8. Указ Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» від 22.07.1998, № 810/98. // Офіційний вісник України, 1999, № 21, ст. 943.

9. Указ Президента України «Про оптимізацію системних центральних органів виконавчої влади» від 09.12.10 № 1085/2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1085/2010.

10. Постанова Кабінету Міністрів України „Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним" від 25.08.1998,в редакції від06.07.2012, № 1340. //Офіційний вісник України, 1998, № 34.

11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів» від 16.01.2012 р. №17 [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua /laws/show/17-2012-%D0%BF.

12. Наказ Генерального прокурора України № 1гн від 26 грудня 2011року «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури» [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://www.gp.gov.ua/ua/ gl.html?_m=publications& _t=rec&id=94102.

13. Наказ Генерального прокурора України № 3гн від 07.11.2012 „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/gl.html?_m=publications&_t=rec&id=94102.

14. Судова практика Верховного Суду України у справах про адміністративні правопорушення / За заг. ред. П.П.Пилипчука. – К.: Ін Юре. 2007. – 328 с.

15. Дьомін Ю.М., Козьяков І.М., Драган О.В. Правозахисна діяльність прокурора у сфері адміністративної відповідальності.- К.: Істина, 2012. - 208с.

16. Мироненко Т.С, Правовий статус прокурорів в адміністративному судочинстві: лекції / Мироненко Т.Є., Матвієць А.А.,- К.: Національна академія прокуратури України. - 2011. – 20с.;

17. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. Видання 3-є зі змінами і доповненнями.- К.: Атікка, 2011. – 624 с.

18. Тесленко A.M. Організація діяльності прокурорів щодо захисту прав і свобод громадян та інтересів держави при застосуванні законодавства про адміністративні правопорушення: Навчально-методичний посібник. - К.: ІПКК Академії прокуратури України, - 2006. - 80 с.

19. Руденко М. Прокурор як суб’єкт ініціювання апеляційного перегляду судових рішень в адміністративних справах: питання теорії та практики / Марина Руденко // Вісник академії прокуратури України. - 2009. - №1. - с. 122-127.

20. Стеценко С.Г Сутність адміністративного процесу: теоретичний погляд/ С.Стеценко // Право України. - 2011. - № 4. - С.39-47.

21. Якимчук Микола, Якимчук Наталія Правове регулювання плати за надання адміністративних послуг: актуальні питання право реалізації та вдосконалення законодавства / Микола Якимчук, Наталія Якимчук// Вісник Національної академії прокуратури України – 2012 р. -№ 1. С.67-74.

22. Чорнобай А.М. Правозахисна діяльність прокурорів у сфері додержання законів про адміністративне правопорушення органами внутрішніх справ: лекція / А.М. Чорнобай – К.: Національна академія прокуратури України, 2012. – 36 с.

23. Узагальнення Генеральної прокуратури України за перевірками органів прокуратури України щодо правозахисної діяльності прокурора у сфері додержання законодавства про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/ gl.html?_m=publications&_t=rec&id=94102.

24. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей (електрона база даних кафедри).

Приклади за темою

Сайт ГПУ

25.01.2012

Порушено кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податків на суму 2,3 млн.грн.

Органами прокуратури Кіровоградської області за результатами перевірки додержання вимог податкового законодавства встановлено, що службові особи TOB «С» з метою створення фіктивного податкового кредиту, внесли до податкових декларацій з ПДВ неправдиві відомості щодо наявності фінансово-господарських взаємовідносин з двома суб'єктами господарської діяльності на загальну суму 13,8 млн.грн., які в подальшому подали до податкової інспекції з метою ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету 2,3 млн.грн.

За вказаним фактом прокуратурою м. Кіровограда 06.02.2012 порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 та ч. З ст. 212 КК України.

У справі триває слідство.

Відділ зв’язків із засобами масової інформації

Генеральної прокуратури України

23.03.2012

Органами прокуратури вжито заходів до захисту інтелектуальної власності держави

визнано недійсним контракт на 132,5 млн. грн. про передачу технології виробництва губчатого титану

Рішенням господарського суду Запорізької області задоволено позов прокуратури області в інтересах Міністерства промислової політики України та Державного науково-дослідного і проектного інституту титану до компанії «KREATON AKTIENGESELLSCHAFT COMPANI LTD», ТОВ «Регіональний транспортно – організаційний комерційний центр «Континент ЛТД» та визнано недійсним контракт на 132,5 млн. грн. про передачу технології виробництва губчатого титану.

Відділ зв’язків із засобами масової інформації

Генеральної прокуратури України

04.04.2012

Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу за фактом нанесення збитків державі на суму майже 340 млн. грн. у сфері забезпечення продовольчої безпеки держави

Установлено, що Аграрним фондом у березні минулого року укладено з одним із підприємств договір на закупівлю зерна на суму 1,5 мільярдів гривень.

Чинним на той час законодавством операції з постачання зерна (окрім їх першого постачання виробниками) звільнялися від сплати податку на додану вартість.

Не дивлячись на це, з метою незаконного покриття витрат вказаного підприємства зі сплати податку на додану вартість, останньому у березні-травні 2011 року за підробленими документами перераховано понад 280 мільйонів гривень.

У подальшому за дорученням Мінагрополітики службові особи Аграрного фонду та вище вказаного підприємства наприкінці минулого року підписали додаткову угоду до договору, яка передбачала повернення Аграрному фонду коштів на суму 1,4 млрд. грн. сплачених за зерно. Проте, підприємство кошти не повернуло, а у цей же день уклало угоди на придбання зерна за цінами, які на 52 мільйони гривень перевищували інтервенційні.

Унаслідок цих протиправних дій службовими особами Мінагрополітики, Аграрного фонду та вказаного підприємства інтересам держави нанесено збитки на суму майже 340 млн. грн.

За цими фактами Генеральною прокуратурою України 30.03.2012 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364, ч.2 ст.364-1 та ч.2 ст.366 КК України.

Відділ зв’язків із засобами масової інформації

Генеральної прокуратури України

18.04.2012

В Одесі незаконно вилучили із власності громади торговельні корпуси ринку «Привоз» вартістю 127 млн грн прокуратурою Одеської області порушено кримінальну справу

Прокуратурою Одеської області 17 квітня 2012 року порушено кримінальну справу за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення чи розтрата, заволодіння чужим майном, вчинені в особливо великих розмірах) за фактами незаконних оборудок по виведенню із комунальної власності м. Одеси майна комунального підприємства «Ринок Привоз».

Зокрема, упродовж декількох років службові особи Одеської міської ради та кількох приватних товариств незаконно вилучили із власності громади торговельні корпуси ринку «Привоз» вартістю 127 млн. гривень.

Ці операції проведені під виглядом укладання збиткового договору про пайову участь в реконструкції торгового комплексу КП «Ринок Привоз», у результаті чого, цей об’єкт вже не належить міській громаді.

Досудове слідство у кримінальній справі триває.

За матеріалами прес-служби прокуратури Одеської області

16.05.2012

Органи прокуратури вживають заходів щодо захисту інтересів підприємців

практично в усіх регіонах країни органи місцевого самоврядування приймали рішення з питань видачі документів дозвільного характеру, одержання яких не передбачено законом

Створення режиму максимального сприяння бізнесу шляхом зменшення втручання держави в економіку та зниження адміністративних бар’єрів є одним з найголовніших завдань Програми економічних реформ Президента України «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

Водночас реформи у цій сфері окремими представниками органів державної влади, контролю і управління впроваджуються неналежно.

У державі існує майже 90 органів контролю, з яких більше половини уповноважені на видачу (анулювання) ліцензій, інших документів дозвільного характеру, зупинення (призупинення) господарської діяльності. Нерідко їх робота призводить до перешкоджання розвитку галузі підприємництва.

Саме тому Генеральною прокуратурою України організовано проведення протягом травня поточного року перевірок додержання вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Прокурорські перевірки засвідчують поширеність порушень у цій сфері. Зокрема це неналежна робота у багатьох регіонах дозвільних центрів, безсистемність, складність і непрозорість процедури надання послуг, порушення строків їх надання, відсутність або недоступність інформації щодо зазначених процедур, необґрунтованість тарифів за надання послуг, стягнення плати за безоплатні послуги, безпідставне делегування права надавати адміністративні послуги іншим суб’єктам господарювання, порушення принципу організаційної єдності тощо.

Все це є достатнім підґрунтям для адміністративного свавілля, створення бюрократичних бар’єрів, хабарництва й корупції.

Так, прокурором Тернопільської області порушено кримінальну справу за ч.3 ст.368 КК України стосовно першого заступника голови Підволочиської РДА, який вимагав та отримав хабара в розмірі 2500 доларів США за сприяння у наданні в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 11,28 га. Справу скеровано до суду.

Інспектор державного пожежного нагляду Нижньогірського районного відділу ГУ МНС України в АР Крим вимагав 400 доларів США за видачу дозволу на початок роботи, договору добровільного страхування цивільної відповідальності перед третіми особами та експертного висновку протипожежного стану об’єкта для здійснення торгівлі в магазині. За цим фактом прокуратурою Нижньогірського району порушено кримінальну справу за ч.2 ст.368 КК України. Справу направлено до суду.

За втручання прокуратури Полтавської області Держекоінспекцією області відкликано претензію про відшкодування комерційною структурою шкоди у розмірі 7,5 млн. грн., зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Прокурорською перевіркою встановлено, що на земельній ділянці товариством було розміщено необхідні для облаштування території будівельні матеріали.

Мають місце випадки створення незаконних перешкод в отриманні документів дозвільного характеру, які нерідко вмотивовані бажанням отримати неправомірну винагороду.

Заступник начальника управління контролю якості медичних послуг Міністерства охорони здоров’я України усупереч Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» вимагала від підприємців при поданні матеріалів на отримання ліцензії з провадження медичної практики документи, які не передбачені чинним законодавством. Незаконні дії представника органу влади Генеральною прокуратурою України опротестовані, винну особу притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Прокуратурою міста Києва внесено подання до Державного управління охорони навколишнього природного середовища, службові особи якого затягували терміни розгляду заяв на отримання дозволів на спеціальне водокористування, розміщення відходів та здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, передбачені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Подання розглянуто та задоволено, двох посадовців притягнуто до відповідальності.

Перевірками викриті численні випадки залучення державними органами комерційних структур до процесу видачі дозвільних документів.

Зокрема, територіальними підрозділами інспекції ДАБК у Волинській та Одеській областях ліцензії на здійснення будівельної діяльності видавалися лише через суб’єктів господарювання зі сплатою останнім винагороди у розмірі від 14 до 20 тис. грн., притому що вартість указаної ліцензії становить 1 тис. грн.

Практично в усіх регіонах країни органи місцевого самоврядування приймали рішення з питань видачі документів дозвільного характеру (дозволів на розміщення об’єктів торгівлі, здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, відкриття магазинів, користування об’єктами будівництва тощо), одержання яких не передбачено законом. Незаконні рішення опротестовано. Вирішується питання про притягнення винних до відповідальності.

Порушуючи вимоги законодавства, окремі органи місцевого самоврядування регуляторні акти приймають без публічного обговорення їх проектів, без оприлюднення та здійснення аналізу їх регуляторного впливу. Деякими з них не затверджено переліки адміністративних послуг. З метою усунення порушень прокурорами внесено документи реагування.

Вищевказане дискредитує державну політику розвитку підприємництва на місцях, чинить тиск на бізнес, погіршуючи економічну ситуацію в країні, на що органи прокуратури будуть жорстко реагувати засобами кримінального, адміністративного та дисциплінарного впливу.

Перевірки з цих питань тривають.

Відділ зв’язків із засобами масової інформації

Генеральної прокуратури України

30.05.2012

Прес-конференція Генерального прокурора України Віктора Пшонки: «Проблеми тиску з боку контролюючих та правоохоронних органів на підприємницьку та господарську діяльність»

Генеральний прокурор України Віктор Пшонка провів прес-конференцію, на якій повідомив ЗМІ про вжиті заходи для нівелювання тиску на підприємницьку та господарську діяльність з боку контролюючих та правоохоронних органів.

За словами В.Пшонки, Генеральна прокуратура України зафіксувала небезпечні тенденції тиску на підприємництво з боку контролюючих органів.

Так, упродовж минулого року й цього року контролюючими органами проведено майже 3 млн перевірок у державі. Складено понад 8 млн протоколів про адміністративне правопорушення. Притягнуто до відповідальності близько 6,5 млн осіб. Призупинено діяльність більше ніж 442 тис. суб’єктів господарювання. «І це там, де є колективне господарювання, там де працюють на цих підприємствах громадяни України, де є робочі місця, де люди працювали і отримували заробітну плату», - наголосив Генеральний прокурор.

В.Пшонка зазначив, що зважаючи на загальну кількість зареєстрованих в Україні підприємств (1 млн 330 тис. підприємств та організацій і майже 1 млн 900 тис. фізичних осіб-підприємців), нескладно порахувати, що «була перевірена діяльність кожного підприємця, за результатом перевір ки на кожного складено по 3 адмінпротоколи, а роботу кожного шостого з них – призупинено». Оскільки за минулий рік призупинено реєстрацію 250 тис. підприємств, а нових зареєстровано тільки 30%, то тиск контролюючих та правоохоронних органів у цій сфері є просто вбивчим, адже такий результат є наслідком саме їхньої «активної діяльності».

Ця проблема, за словами Генерального прокурора, має дві складові:

1) надмірна кількість контролюючих відомств. «Уявіть собі, у нас у державі – 89 контролюючих відомств, 63 з яких мають право в рамках виписаних для них законом, зупинити бізнес, закрити підприємництво, господарс<