Організація прокурорських перевірок за додержанням законів територіальними управліннями та іншими підрозділами, що входять до системи національного банку України

 

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Національний банк України» до системи Національного банку входять центральний апарат, філії (територіальні управління), Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності Національного банку. Філії (територіальні управління) Національного банку не мають статусу юридичної особи і не можуть видавати нормативні акти, діють від імені Національного банку в межах отриманих від нього повноважень. Завдання і функції філій Національного банку визначаються положенням, що затверджується Правлінням Національного банку.

Специфіка нагляду в цій сфері визначається особливим статусом Національного банку, який будучи органом банківського регулювання та нагляду, не входить до жодної з гілок державної влади.

Крім того, значна частина з тієї діяльності, яку проводить Національний банк України, охоплюється банківською таємницею.

Завданням прокурорів на даному напрямі є здійснення нагляду за додержанням законів Національним банком України, його територіальними управліннями, іншими структурними підрозділами Національного банку України.

Інформацію про місцезнаходження, засоби зв’язку, керівників територіального підрозділу Національного банку України, окремі статистичні дані розміщено на сайтах як Національного банку України, так і відповідного територіального управління.

Основним завданням територіальних управлінь є контроль за дотриманням банками законодавства України, здійснення всіх видів перевірок банків (крім перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності).

Крім того, вони здійснюють контроль за дотриманням банками законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Територіальні управління зобов’язані аналізувати і надсилати Національному банку інформацію за фактами, що можуть свідчити про протиправну діяльність банків або їх клієнтів, а також надавати цю інформацію правоохоронним органам.

Національний банк України, його територіальні управління зобов'язані вимагати від піднаглядних їм банків незалежно від місцезнаходження головного банку:

- виконання завдань та обов’язків, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність»;

- виконання вимог валютного законодавства та законів, пов’язаних з протидією легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;

- виконання вимог нормативних актів Національного банку України, у тому числі щодо подання достовірної звітності, виконання економічних нормативів;

- усунення допущених порушень, виконання вимог заходів впливу, застосованих Національним банком;

- дотримання вимог договорів, укладених з Національним банком України, у тому числі для підтримання їх ліквідності.

Територіальні підрозділи Національного банку України повинні дотримуватися загальних вимог законів, які поширюються на всі державні органи влади, у тому числі щодо проведення державних закупівель, прийому на роботу, державної служби тощо. Вказана інформаціє не є банківською таємницею і за відмову в її наданні прокурору на законну вимогу передбачена адміністративна відповідальність.

Перед перевіркою (її плануванням) територіального управління Національного банку України варто ознайомитися з:

- нормативно-правовими актами, які регулюють (регулювали) його правовий статус і діяльність за період, що перевіряється (частина з них розміщена безпосередньо на їх сайтах);

- статистичними звітами (зокрема щодо кількості виявлених порушень, застосованих заходів впливу, повноти їх виконання);

- актами відомчих перевірок Національного банку України (актами внутрішнього аудиту);

- плановими заходами та їх реалізацією (планування квартальне);

- актами перевірок банків, вжитими заходами реагування на виявлені порушення (слід врахувати, що зазначена інформація є банківською таємницею);

- інформацією з інших державних органів щодо їх взаємодії, повнотою вжитих заходів за результатами виявлених порушень;

- відомостями від банків, інших фінансових установ та юридичних і фізичних осіб щодо його діяльності (зокрема шляхом вивчення звернень, скарг, заяв у засобах масової інформації тощо);

- рішеннями державних органів, у тому числі судів, на предмет законності діяльності територіального управління Національного банку України.

Як уже зазначалося, територіальні управління не мають статусу юридичної особи, вони діють від імені Нацбанку та здійснюють нагляд лише за тими банківськими установами, що зареєстровані й діють на їх території. У місті Києві нагляд за банками здійснює безпосередньо Національний банк України.

Проводячи перевірку територіального управління, потрібно враховувати, що більшість інформації та відомостей, які необхідні для проведення перевірки, містять банківську таємницю. У зв’язку з цим варто попередньо отримати рішення (дозвіл) суду на її розкриття. До банківської таємниці належать, зокрема, акти перевірок комерційних банків, фінансові показники конкретного банку, інформація про клієнтів комерційного банку, інша інформація, зібрана в порядку банківського нагляду.

Інформацію про результати інспекційної перевірки, проведеної Національним банком України (його територіальним підрозділом) можна також отримати від банківських установ, що розташовані на території регіону, а щодо банків з державною часткою – і від органів державної фінансової інспекції (за умови проведення ними такої перевірки).

Загальні питання з якими доцільно ознайомитися:

- кількість проведених перевірок банків; питання, які перевірялися; результати перевірок, у тому числі чи виявлялися в їх ході порушення; у випадку скерування матеріалів до суду – результати судового розгляду;

- кількість та підстави проведення позапланових перевірок, з яких питань їх проведено та результати;

- результати взаємодії та інформаційного обміну з правоохоронними органами та органами державної влади в банківській сфері; забезпечення зберігання одержаної від них інформації;

- практична реалізація проведених аналізів, узагальнень з питань, що відносяться до компетенції Національного банку України;

- кількість та сума укладених договорів на підтримання ліквідності банків.

Національний банк України виконує цілу низку функцій, які можна класифікувати наступним чином:

1) у сфері управлінської діяльності (приймає рішення щодо реєстрації банків, видає ліцензії, здійснює банківський нагляд, управляє золотовалютними резервами тощо);

2) організаційно-фінансові (видає кредити для підтримання ліквідності банків, здійснює емісію грошей, визначає офіційний курс гривні до інших валют тощо);

3) нормотворчі (своїми актами встановлює правила здійснення банківських операцій, визначає порядок проведення валютних операцій, встановлює правила бухгалтерського обліку тощо).

Отже, варто виділити низку пріоритетних напрямів у діяльності територіальних управлінь, за якими здійснюється прокурорський нагляд.

Зокрема, у ході перевірки дослідженню підлягають наступні питання.

1. У сфері банківського нагляду (виїзного та безвиїзного):

- законність призначення планової (позапланової) інспекційної перевірки банківської установи (статті 71 – 72 Закону України «Про банки і банківську діяльність»);

- повнота охоплення перевірками банків та їх філій при здійсненні банківського нагляду (ст. 55 Закону України «Про Національний банк України»);

- повнота виявлених порушень та реагування на них;

- додержання законів при оформленні результатів перевірок (інспекцій);

- додержання законів при застосуванні заходів впливу за виявленими порушеннями законодавства (регулюється статтями 73, 74 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Положенням про застосування Нацбанком заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління від 17.08.2012 р. № 346);

- законність притягнення до адміністративної відповідальності. В окремих випадках посадові особи Національного банку України вважають, що складання адміністративного протоколу є їх правом, а не обов’язком. Ці судження є необґрунтованими, тому у разі виявлення таких фактів необхідно приймати рішення про притягнення їх до відповідальності;

- законність дострокової відміни застосованого заходу впливу;

- повнота контролю за дотриманням банками регіону вимог щодо формування обов’язкових резервів, у тому числі щодо: достовірності розрахунку цих резервів на коррахунку згідно з показниками балансів банків; повноти вжиття заходів впливу за порушення норм резервування та несвоєчасне подання звітності;

- законність рішень Комісії при територіальному управлінні з питань нагляду та регулювання діяльності банків, у тому числі з питань застосування заходів впливу та у сфері ліцензування і реєстрації банківської діяльності;

- своєчасність та повнота направлення матеріалів до правоохоронних органів.

Особливу увагу слід звернути на повноту інформування правоохоронних органів про виявлені порушення, що можуть містити ознаки кримінального правопорушення. У випадку, якщо службові особи Національного банку України не повідомили про виявлені порушення кримінально-правового характеру, у їх діях може бути склад злочину, передбачений ст. 396 КК України (лист-орієнтування Генеральної прокуратури України від 22.11.2010 р. №07/2/2-231 вих-413 окв.-10).

Крім того, слід провести звірку з правоохоронними органами з метою перевірки достовірності відомостей про кількість переданих до них матеріалів про кримінальні правопорушення.

У сфері видачі кредитів на підтримання ліквідності банків, у тому числі рефінансування, репо, надання стабілізаційних кредитів:

- законність укладання кредитних договорів, договорів застави (іпотеки, гарантії тощо);

- виконання комерційними банками умов кредитних договорів, договорів застави;

- повнота обліку та зберігання застави в територіальному підрозділі, чи не вибула вона з власності заставодавця. Необхідно перевірити, чи погашено комерційним банком кредит рефінансування (або здійснено заміну застави у випадку погашення позичальником кредиту, майнові права на який передано в заставу Національному банку України (його територіальному підрозділу);

- повнота та своєчасність перегляду виду та обсягу наданої банком застави в разі зменшення її ринкової вартості або недостатності розміру наданої застави за виданим кредитом рефінансування або стабілізаційним кредитом;

- законність укладання та реєстрації генеральних договорів з банками щодо використання постійно діючої лінії рефінансування, стабілізаційного кредиту;

- своєчасність повернення кредитів, відсотків за користування ними.

2. У сфері реєстрації та ліцензування, валютного контролю, грошового обігу:

- повнота контролю за дотриманням порядку створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв та відділень. Чи передано відповідні документи щодо реєстрації (внесення змін) територіальним управлінням до Національного банку України;

- законність висновків підрозділу банківського нагляду щодо можливості відкриття банками філій та реєстрації змін, що вносилися до статутів банків;

- повнота контролю за дотриманням порядку реєстрації кореспондентських рахунків банків;

- повнота контролю за дотриманням банками, іншими суб’єктами умов індивідуальних ліцензій у сфері валютного регулювання, що надані Національним банком, у тому числі: на переказ іноземної валюти за кордон з метою оплати валютних цінностей; на розміщення резидентами валютних цінностей на рахунках за межами України тощо;

- повнота валютного контролю за банками та іншими фінансовими установами, що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій;

- своєчасність та повнота повідомлення органів внутрішніх справ за фактами виявлення підроблених (фальшивих) грошей.

3. У сфері власної господарської діяльності територіального підрозділу Національного банку України:

- законність здійснення державних закупівель та дотримання тендерних процедур, виконання рішень Центрального комітету з конкурсних торгів Національно банку України. Слід мати на увазі, що зведений перелік укладених договорів ведеться теруправлінням згідно з Положенням про порядок укладання Національним банком України договорів з господарських питань. Порядок закупівель, окрім Закону, регламентується детально окремою постановою Правління Національного банку України від 14.03.2011 р. №61;

- законність здійснення господарських витрат, орендних (лізингових) платежів та інших експлуатаційних витрат, здійснення будівельних і ремонтних робіт;

- своєчасність направлення претензій у разі неналежного виконання умов договору іншою стороною, якщо договором передбачено заходи досудового врегулювання спору; подання позову;

- застосування (відмови в застосуванні) штрафних санкцій до винної сторони за порушення договірних умов;

- апеляційну та касаційну практику в разі прийняття рішень не на користь Національного банку України;

- забезпечення схоронності матеріальних цінностей, майна, що перебувають на зберіганні (у розпорядженні) в територіальному управлінні, зокрема у грошових сховищах та касах. Порядок відчуження майна Нацбанку регулюється положенням, затвердженим постановою Правління від 28.10.2003 №469, а надання благодійної допомоги – положенням, затвердженим постановою від 29.06.2005 № 236;

- законність укладання договорів та застосування тарифів на банківські послуги, що надаються територіальним управлінням, своєчасність сплати установами банків коштів за отримані послуги;

- законність і повнота виплати заробітної плати працівникам територіального управління та інших витрат на утримання персоналу, оплати відряджень, дотримання інших вимог трудового законодавства;

- дотримання законодавства у сфері обігу, використання та зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів;

- направлення матеріалів до правоохоронних органів за фактами нестач, привласнення тощо, результати їх розгляду.

З метою вивчення законності і повноти вжитих теруправліннями заходів перевірки можуть проводитися безпосередньо на піднаглядних йому об’єктах. Насамперед це стосується виявлення посадовцями Національного банку України в ході інспекційних перевірок фактів участі службових осіб комерційних банків у злочинних схемах. Крім того, повноту виявлення порушень у цій сфері посадовцями Нацбанку можна перевірити шляхом взаємозвірки з іншими правоохоронними органами та органами державного контролю, якими встановлено порушення в діях працівників комерційного банку, однак Нацбанком ці порушення залишено поза увагою.

Окремою складовою перевірки є законність розгляду посадовими особами територіальних управлінь Національного банку України звернень громадян з приводу додержання комерційними банками банківського законодавства та з інших питань.

При цьому особливу увагу слід звернути на правомірність розмежування працівника зазначеного державного органу питань, які підлягають вирішенню виключно у цивільно-правовому (судовому) порядку та питань, розгляд яких безпосередньо віднесено до компетенції Національного банку і його територіальних управлінь. Зокрема в Національному банку продовжується необґрунтована практика надання фізичним особам роз’яснення щодо судового оскарження діянь (рішень) банків з питань, які є предметом саме банківського нагляду та стосуються системних порушень, що допускаються банківською установою.