Тема 5: відповідальність за порушення фінансового законодавства

5.1. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Починаючи вивчення даної теми слід акцентувати увагу на дискусійному характері питань щодо визначення сутності поняття «відповідальність», поняття та складу фінансового правопорушення, природи фінансово-правової відповідальності, фінансових санкцій. Науковці та практики і дотепер висловлюють протилежні погляди з цього питання: від визнання фінансово-правової відповідальності самостійним видом юридичної відповідальності до повного заперечення існування цього виду відповідальності.

Категорії «юридична відповідальність у фінансовому праві», «юридична відповідальність суб’єктів фінансового права», «відповідальність за порушення фінансового законодавства» є тотожними, але їх слід відмежовувати від категорії «фінансово-правова відповідальність».

Юридична відповідальність у фінансовому праві, як і юридична відповідальність суб’єктів фінансового права, застосовується у широкому значенні як адміністративна, кримінальна, цивільна, дисциплінарна відповідальність за порушення правових норм суб’єктами фінансового права. Юридична відповідальність суб’єктів фінансового права у вузькому значенні – це лише фінансово-правова відповідальність.

Юридична відповідальність суб’єктів фінансового права може бути як прямою відповідальністю, види й міра якої визначаються фінансовим правом (фінансово-правова відповідальність), так і опосередкованою (банкетною) відповідальністю, види й міра якої визначаються іншими галузями права (адміністративно-правова, цивільно-правова, кримінально-правова, дисциплінарна відповідальність).

Відповідальність за порушення фінансового законодавства слід розглядати як комплексну категорію, що складається з відносно відокремлених блоків залежно від інституційної належності фінансово-правових норм, що порушуються при вчиненні протиправного діяння у сфері фінансової діяльності держави. Ці блоки деталізуються у процесі кодифікації окремих інститутів фінансового законодавства. Такими блоками, зокрема, є: відповідальність за порушення бюджетного законодавства, передбачена гл. 18 Бюджетного кодексу України; відповідальність за порушення податкового законодавства (до прийняття Податкового кодексу механізм реалізації відповідальності за податкові правопорушення закріплений у Законі України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (ст. 17), Законі «Про державну податкову службу в Україні» (ст. 11) та інших нормативних актах).

Як окремі елементи можна розглядати: відповідальність за порушення правил здійснення рахункових операцій із застосуванням реєстраторів рахункових операцій; відповідальність за порушення встановленого порядку обігу готівки; відповідальність за порушення валютного законодавства.

Таким чином, відповідальність за порушення фінансового законодавства виступає як форма реалізації державно-владного примусу, що виникає у разі вчинення порушення приписів фінансово-правових норм і полягає у застосуванні спеціально уповноваженими державними органами до правопорушника передбачених законом санкцій.

В юридичній науці загальновизнаним є підхід, за яким правопорушення є підставою юридичної відповідальності. Потрібно розглянути ознаки правопорушення, якими традиційно є: а) антисоціальний характер, що виявляється у суспільній небезпечності (якщо правопорушення є злочином, що передбачений Кримінальним кодексом) або суспільній шкідливості; б) протиправність; в) винність; г) караність.

Для застосування до суб’єкта фінансового права юридичної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення – сукупності юридичних ознак протиправної поведінки, необхідних та достатніх для притягнення до такої відповідальності, за наявності яких суспільно шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Студентам необхідно проаналізувати елементи складу правопорушення, якими є: а) об’єкт правопорушення; б) об’єктивна сторона правопорушення; в) суб’єкт правопорушення; г) суб’єктивна сторона правопорушення.

Розглядаючи об’єкт правопорушення, варто диференціювати його на загальний, родовий та безпосередній. Загальним об’єктом є врегульовані нормами фінансового права суспільні відносини у сфері фінансової діяльності держави, тобто в процесі формування, розподілу й використання грошових коштів бюджетів і державних цільових фондів.

Для того, щоб правильно визначати родовий об’єкт фінансових правопорушень, слід виходити із системи фінансового права як об’єктивно існуючої сукупності фінансово-правових інститутів, які об’єднують норми, що регулюють відносно відокремлені групи специфічних фінансових відносин. Цей підхід покладено в основу законодавчого відокремлення видів фінансових правопорушень (порушення бюджетного, податкового, валютного законодавства тощо).

Безпосереднім об’єктом фінансових правопорушень виступають конкретні відносини, на які посягає правопорушник (н-д, механізм бюджетного планування, встановлений порядок ведення податкового обліку тощо).

Об’єктивна сторона правопорушення є зовнішньою стороною суспільно шкідливого діяння (дії чи бездіяльності) суб’єкта права, яке посягає на об’єкт – суспільні відносини у сфері мобілізації, розподілу та використання фондів коштів, що охороняються нормами права. Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони правопорушення є діяння (дія чи бездіяльність), суспільно шкідливі наслідки і причинний зв’язок між діянням і шкідливими наслідками. Студентам необхідно з’ясувати зміст елементів об’єктивної сторони, ґрунтуючись на знаннях, отриманих при вивченні правознавства та інших юридичних дисциплін.

Суб’єкт правопорушення – це фізична особа, в тому числі посадова, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, юридична особа; державний орган, громадська організація, які володіють деліктоздатністю – здатністю нести юридичну відповідальність за свої протиправні вчинки. Необхідно розмежовувати індивідуальних та колективних суб’єктів правопорушення.

Суб’єктивна сторона правопорушення – це ті психічні процеси, що характеризують свідомість і волю суб’єкта правопорушення в момент його скоєння. Ознаками суб’єктивної сторони такого правопорушення є вина, мотив і мета. Варто звернути увагу на те, що суб’єктивна сторона складу окремих правопорушень суб’єктів фінансового права, наприклад податкових, не містить вини, але це не впливає на притягнення їх до відповідальності.

Значення складу правопорушення полягає:

1) у визначенні законності й обґрунтованості юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права: тільки сукупність усіх ознак складу правопорушення може бути підставою такої відповідальності;

2) у чіткому розмежуванні правомірного і неправомірного діяння суб’єкта фінансового права;

3) у відмежуванні одного правопорушення від іншого.

Студенти повинні вміти провести класифікацію правопорушень, які здійснюють суб’єкти фінансового права, за різними підставами. Так, залежно від міри суспільної небезпечності, потрібно розмежовувати проступки і злочини. Залежно від характеру санкцій і галузей права, норми яких регулюють порядок їх застосування, слід розрізняти кримінальні злочини, адміністративні проступки, дисциплінарні проступки, цивільно-правові проступки, фінансові проступки.

Більш детально необхідно зупинитися на фінансових проступках (правопорушеннях). Їх можна визначити як протиправні винні діяння (дія чи бездіяльність) фізичних або юридичних осіб, які завдають шкоди нормальному здійсненню процесу фінансової діяльності і тягнуть за собою застосування до правопорушників заходів фінансово-правової відповідальності. Відповідальність за фінансові правопорушення передбачена у Бюджетному кодексі України, Податковому кодексі України, Указі Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» тощо.

Відповідальність за фінансові правопорушення настає у вигляді застосування фінансових санкцій.

Фінансові санкції можуть бути:

– правовідновлювальні, направлені на відшкодування шкоди, заподіяної державі, органам місцевого самоврядування неправомірними діями суб’єктів фінансового права;

– каральні (штрафні), що встановлюють за правопорушення суб’єктів фінансового права з метою покарання правопорушника.

Правовідновлювальною фінансовою санкцією є пеня – грошова сума, яку учасник фінансових правовідносин повинен виплатити у разі порушення термінів сплати певних грошових сум, встановлених чинним законодавством у сфері податкових, бюджетних та інших фінансових відносин. Студентам потрібно акцентувати увагу на з’ясуванні відмінностей пені як фінансово-правової санкції від пені як цивільно-правової санкції.

Каральною фінансовою санкцією є штраф – стягнення у грошовій формі, встановлене нормами фінансового законодавства, яке застосовується органами Державної податкової служби та іншими уповноваженими державою органами відносно юридичних та фізичних осіб за вчинення фінансового правопорушення, і стягується на користь держави і муніципальних утворень. Штраф як фінансово-правову санкцію необхідно відрізняти від адміністративного, кримінального штрафів та штрафу як заходу цивільно-правової відповідальності.

Завдання для самопідготовки

Елементарний рівень

1. Виписати у словник правничої термінології та дати визначення основних термінів і понять, підготуватися до тестового контролю, понятійного диктанту, експрес-опитування.

Основні терміни та поняття: відповідальність за порушення фінансового законодавства; підстави відповідальності за порушення фінансового законодавства; відповідальність за порушення бюджетного законодавства; фінансова відповідальність; фінансове правопорушення; бюджетне правопорушення; податкове правопорушення; склад фінансового правопорушення; фінансово-правова санкція; штраф; пеня.

2. Ознайомитись з рекомендованою літературою до теми, скласти опорний конспект та підготуватися до обговорення основних понять теми.

Практичне заняття № 5

Питання для обговорення:

1. Відповідальність за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності.

2. Підстави відповідальності за порушення фінансового законодавства.

3. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

4. Відповідальність за порушення податкового законодавства.

Достатній рівень

1. Опрацювати додаткові джерела з теми та підготувати усну міні-доповідь, доповідь-презентацію або аналітичний огляд наукових публікацій.

Проблемне питання:

Особливості застосування до суб’єктів фінансового права юридичної відповідальності.

2. Скласти опорний конспект питань, винесених на самостійне опрацювання.

Питання для самостійного вивчення:

1. Відповідальність за порушення встановленого порядку обігу готівки.

2. Відповідальність за порушення валютного законодавства.

 

Високий рівень

1. Скласти реферат за визначеною темою та підготуватися до його захисту.

Теми рефератів:

1. Поняття та склад фінансового правопорушення.

2. Правова природа і особливості застосування фінансових санкцій.

2. Виконати практичне завдання:

Розробити структурно-логічну схему «Юридичний склад фінансового правопорушення».

 

Завдання для самоконтролю знань

Тести для самоконтролю:

1. Яке поняття відображує таке визначення: «елемент складу правопорушення, що характеризується протиправним діянням, суспільно шкідливими наслідками і причинним зв’язком між ними»?

1) суб’єктивна сторона правопорушення;

2) об’єкт правопорушення;

3) суб’єкт правопорушення;

4) об’єктивна сторона правопорушення;

5) мотив правопорушення.

2. Що є підставою для юридичної відповідальності?

1) об’єктивна сторона правопорушення, встановлена в поводженні особи;

2) склад злочину, встановлений у дії (бездіяльності) особи;

3) вина суб’єкта;

4) шкідливі наслідки, що мали місце в результаті дій особи;

5) протиправне діяння особи.

3. Яке поняття відображує таке визначення: «елемент складу правопорушення, що відображає психічні процеси, які характеризують свідомість і волю суб’єкта правопорушення в момент його скоєння»?

1) суб’єктивна сторона правопорушення;

2) об’єкт правопорушення;

3) суб’єкт правопорушення;

4) об’єктивна сторона правопорушення.

 

Питання для самоконтролю:

1. Визначте поняття: «позитивна юридична відповідальність», «негативна юридична відповідальність».

2. Назвіть загальні ознаки юридичної відповідальності.

3. Визначте специфічні ознаки юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права.

4. Назвіть функції юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права.

5. Визначте систему видів юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права.

6. Дайте визначення правопорушення, яке скоюють суб’єкти фінансового права.

7. Якими ознаками характеризується правопорушення, яке скоюють суб’єкти фінансового права?

8. Що розуміють під складом правопорушення, яке скоюють суб’єкти фінансового права?

9. Дайте визначення об’єктивної сторони фінансового правопорушення.

10. Хто виступає суб’єктом фінансового правопорушення?

11. Назвіть ознаки суб’єктивної сторони правопорушення.

12. Які види фінансових санкцій Ви знаєте.

13. Назвіть особливості фінансових санкцій.

14. Яка відповідальність установлюється за порушення бюджетного законодавства?

15. Яка відповідальність установлюється за порушення податкового законодавства?

 

Література

Нормативно-правова:

1. Бюджетний кодекс України від 08. 07. 2010 року № 2456-VІ // Офіційний вісник України. – 2010. - № 59 (13.08.2010). - Ст. 2047.

2. Кодекс України про адмiнicтративнi правопорушення: Офіційний текст (станом на 2 вересня 2007 року). - К: Кондор, 2007. - 307 с.

3. Конституцiя України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28. 06. 1996 р. - К: Преса, 2005. - 80 с.

4. Кримiнальний кодекс України від 5. 04. 2001 р. - К: Сірін, 2007. - 149 с.

5. Лимская декларація руководящих принципов контроля (Принята IX Конгрессом Международной организации высших контрольных органов (ИНТОСАИ) в 1977 году) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/604_001

6. Питання Державної фінансової інспекції: Постанова Кабінету Міністрів України від 07. 09. 2011 р. № 968 // Офіційний вісник України. – 2011. - № 17 (23.09.2011). – Ст. 2684.

7. Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 р. № 2755-VI // Офіційний вісник України. – 2010. - № 92 (10.12.2010). - Том 1. – Ст. 3248.

8. Положення про валютний контроль: затв. постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. № 49 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 14. – Ст. 573.

9. Про аудиторську діяльність: Закон України від 22. 04. 1993 р. № 3125-ХІI // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 23.- Ст. 243.

10. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16. 07. 1999 р. № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 40. – Ст. 365.

11. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26. 01. 1993 р. № 2939-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 13. – Ст. 110.

12. Про Державну податкову службу в Україні: Закон України від 24. 12. 1993 р. № 3813-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 15. – Ст. 84; із змін. та доповн. від 05.02.1998 р. № 83 // Голос України. – 1998. - № 29. – С. 6-8.

13. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 6. 07. 1995 р.№ 265/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 38. - Ст. 315.

14. Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки: Указ Президента України від 12. 06. 1995 р. № 436/95 // Офіц. вісник України. – 1999. - № 19. – Ст. 817.

15. Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби: затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 17. 12. 2010 р. № 953 // Офіційний вісник України. – 2010. - № 101 (10.01.2011). – Ст. 3644.

16. Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ: Постанова Кабiнету Miнicтpiв України вiд 28. 02. 2002 р. № 228 // Офіційний вісник України. – 2002. - № 9 (15.03.2002). – Ст. 414.

17. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 07. 10. 2010 р. № 2591-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2011. - № 9 (04.03.2011). – Ст. 58.

18. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21. 05. 1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 24. – Ст. 170.

19. Про Національний банк України: Закон України від 20. 05. 1999 р. № 679-ХІ // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 29. – Ст. 238.

20. Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України вiд 23. 11. 2011 р. № 1063/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. - № 94 (12.12.2011). – Ст. 3415.21. Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг: Указ Президента України вiд 23. 11. 2011 р. № 1070/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. - № 94 (12.12.2011). – Ст. 3419.

22. Про Положення про Державну казначейську службу України: Указ Президента України вiд 13. 04. 2011 р. № 460/2011 // Офiцiйний вiсник України. - 2011. - № 29 (26.04.2011). – Ст. 1266.

23. Про Положення про Державну службу фінансового моніторингу України: Указ Президента України вiд 13. 04. 2011 р. № 466/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. - № 29 (26.04.2011). – Ст. 1272.

24. Про Положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України від 08. 04. 2011 р. № 446/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. - № 29 (26.04.2011). – Ст. 1254.

25. Про Рахункову палату: Закон України від 11. 07. 1996 р. № 315/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 43. – Ст. 212.

26. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12. 07. 2001 р. № 2664-ІІI // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 1.

27. Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 20. 09. 2001 р. № 2740-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 5. – Ст. 30.

Основна:

28. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Загальна частина: Навчальний посібник. – К.: Алерта; КНТ, 2006. – 376 с.

29. Мацелик М. О. Фінансове право [Текст]: навч. посібник для студентів вузів / М. О. Мацелик, Т. О. Мацелик, В. П. Пригоцький; ред.. В. К. Шкарупа. – К.: Знання, 2011. – 815 с.

30. Орлюк О. П. Фінансове право. Академічний курс [Текст]: підручник для студентів вузів. – К.: Юрінком інтер, 2010. – 808 с.

31. Роль В. Ф. Фінансове право [Текст]: навч. посібник для студентів вузів / В. Ф. Роль, В. В. Сергієнко, С. М. Попова. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 392 с.

32. Фінансове право України: Навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / [Л.К. Воронова, М.П. Кучерявенко, Н.Ю. Пришва та ін.]; - К.: Правова єдність, 2009. – 395 с.

Додаткова:

33. Гревцова Р. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері оподаткування: досвід України у світовому контексті //Право України. – 2000. - № 11. – С. 95-99.

34. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Атака, 2004. – 216 с.

35. Дмитренко Е.С. Загальноправовий зміст юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права // Адвокат. – 2005. - № 1. – С. 16-18.

36. Дмитренко Е.С. Теоретико-правова систематизація санкцій за правопорушення у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування // Адвокат. – 2006. - № 3. – С. 10-13.

37. Дударов О. Система оподаткування України: необхідність кримінально-правової охорони // Право України. – 2003. - № 3. – С. 60-65.

38. Журавель В.А. Розслідування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом: Науково-практичний посібник. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2005. – 312 с.

39. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 2-ге вид., випр. Та доп. – Львів: Центр Європи, 1997. – 576 с.

40. Колісник В. Золотовалютні резерви України та економічна безпека держави: законодавче регулювання // Право України. – 2001. - № 8. – С. 61.

41. Кротюк В., Іоффе А., Лук’янець Д. Фінансові санкції та адміністративна відповідальність: проблеми співвідношення // Право України. – 2000. - № 5. – С. 29-33.

42. Нагребельний В.П., Чернадчук В.Д, Сухонос В.В. Фінансове право України. Загальна частина: Навчальний посібник / За ред. В. П. Нагребельного. – Суми: Університетська книга, 2004. – 320 с.

43. Пивоваров В. Фактори існування і відтворення фінансової злочинності // Право України. – 2003. - № 3. – С. 65-70.

44. Стаднік О. Кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів // Економіка. Фінанси. Право. – 2001. - № 11. – С. 27-30.

45. Сухов Ю. Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері оподаткування та її вдосконалення // Право України. – 2000. - № 1. – С. 86-91.

* * *