Завдання, обов’язок та права суб’єкта первинного фінансового моніторингу

САМОСТІЙНА РОБОТА

Тема № 16

Заходи що здійснюються спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу.

Ст 8, ЗУ Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних

злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму 1. Виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується адвокатами, нотаріусами, особами, які надають юридичні послуги, аудиторами, аудиторськими фірмами, фізичними особами - підприємцями, які надають послуги з бухгалтерського обліку, якщо вони беруть участь у підготовці і здійсненні правочину щодо:

купівлі-продажу нерухомості;

управління активами клієнта;

управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;

залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними;

утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб.

2. Виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб'єктами підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, при підготовці і здійсненні правочинів щодо купівлі-продажу нерухомості, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400000 гривень.

3. Виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб'єктами господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону, при проведенні операцій з предметами високої вартості (зокрема з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, антикварними речами, предметами мистецтва тощо) або при організації торгівлі такими предметами, у тому числі аукціонної.

4. Виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб'єктами господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронним (віртуальним) казино, при здійсненні фінансових операцій, пов'язаних з прийняттям чи поверненням ставок або виплатою виграшів.

5. Виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується фізичними особами - підприємцями та юридичними особами, які проводять фінансові операції з товарами за готівку (виконують роботи, надають послуги), за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 цього Закону.

6. Нотаріуси як суб'єкти первинного фінансового моніторингу не повідомляють Спеціально уповноважений орган про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріальних дій, крім випадків посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400000 гривень.

7. Адвокати, особи, які надають юридичні послуги, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи - підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку, не повідомляють Спеціально уповноважений орган про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом їх адвокатської таємниці та професійної таємниці, коли вони виконують свої обов'язки щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів.

8. Керівники та працівники, відповідальні за проведення фінансового моніторингу, спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність згідно із законом.

 

 

Відмова суб’єкта первинного фінансового моніторингу від проведення фінансової операції.

Ст. 10 1. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний відмовитися від встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції у разі, якщо здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства є неможливим, за винятком операцій щодо зарахування коштів, які надходять на рахунок такого клієнта. У такому разі суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови повідомити Спеціально уповноважений орган про проведення таких операцій та осіб, які мають або мали намір їх провести.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та повідомити про це Спеціально уповноважений орган протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови.

 

Фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу

Ст 16. 1. Фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона має одну або більше ознак, визначених цією статтею, або містить інші ризики:

1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов'язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;

2) невідповідність фінансової операції характеру та змісту діяльності клієнта;

3) виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених цим Законом (зокрема дві чи більше фінансові операції, що проводяться клієнтом протягом одного робочого дня з однією особою та можуть бути пов'язані між собою, за умови, що їх загальна сума дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону).

2. У разі якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, внутрішній фінансовий моніторинг проводиться також щодо інших фінансових операцій, в уточненні яких виникла необхідність.

3. Внутрішньому фінансовому моніторингу підлягають операції відповідно до типологій міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

Тема № 17

Порядок видачі ліцензій

Закон України “Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi” передбачає три пiдходи до одержання лiцензiї: за заявницьким принципом, за дозвiльним принципом, за конкурсом.

 

Заявницький принцип означає, що для одержання лiцензiї суб’єкт господарювання має подати заяву на отримання лiцензiї та копiю свiдоцтва про державну реєстрацiю (або замiсть копiї свiдоцтва — копiю довiдки про внесення до Єдиного державного реєстру пiдприємств та органiзацiй України). Отже, пiдприємець декларує своє бажання провадити господарську дiяльнiсть певного виду.

 

Дозвiльний принцип, який поширюється на бiльшiсть видiв господарської дiяльностi, полягає в тому, що крiм заяви та копiї свiдоцтва про державну, потрiбно подати й iншi документи, якi пiдтверджують спроможнiсть пiдприємця провадити господарську дiяльнiсть певного виду вiдповiдно до лiцензiйних умов. Вичерпний перелiк цих документiв встановлює Кабiнет Мiнiстрiв України.

 

На конкурсних засадах видають лiцензiю на тi види господарської дiяльностi, якi пов’язанi з використанням обмежених ресурсiв, за умови, що до органу лiцензування надiйшло декiлька заяв.

 

До цих видiв законодавство вiдносить такi:

видобування уранових руд;

видобуток коштовних металiв i коштовного камiння;

постачання природного газу за регульованим, за нерегульованим тарифом;

зберiгання природного газу в обсягу, що перевищує рiвень, встановлений у лiцензiйних умовах;

надання послуг радiозв’язку (з використанням радiочастот).

 

Термiн дiї лiцензiї на провадження дiяльностi з надання послуг радiозв’язку (з використанням радiочастот) становить 10 рокiв. Лiцензiю на надання послуг телефонного зв’язку (крiм вiдомчих об’єктiв) видають на 15 рокiв, лiцензiю на технiчне обслуговування мереж теле-, радiо- й проводового мовлення в межах промислової експлуатацiї — на 5 рокiв, лiцензiю на випуск та проведення лотерей, яку видає Мiнiстерство фiнансiв у процесi переоформлення реєстрацiйних свiдоцтв вiдповiдно до Закону України “Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України з метою запровадження контролю за здiйсненням лотерейної дiяльностi”, — на 12 рокiв. Лiцензiї на провадження господарської дiяльностi всiх iнших видiв є дiйсними протягом 3 рокiв.

 

Ранiше по закiнченнi термiну дiї лiцензiї її можна було продовжити за заявою суб’єкта пiдприємницької дiяльностi в порядку, встановленому для її видачi. Пiсля виходу Закону України “Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi” продовження лiцензiї як такого бiльше не здiйснюють. Тепер потрiбно в загальному порядку одержати нову лiцензiю. При цьому належить пам’ятати про таку норму: нову лiцензiю орган лiцензування видасть не ранiше нiж в останнiй робочий день дiї попередньої лiцензiї.

 

Подання документiв для одержання лiцензiї

Перед поданням документiв потрiбно з’ясувати мiсцезнаходження органу лiцензування, який видає лiцензiї на певний вид дiяльностi, й пiдготувати такi документи:

заяву про видачу лiцензiї;

копiю свiдоцтва про державну реєстрацiю суб’єкта господарювання або копiю довiдки про внесення до Єдиного державного реєстру пiдприємств та органiзацiй України (засвiдчені нотарiально або в органi, який видав оригiнал цього документу);

для деяких видiв господарської дiяльностi — iншi документи, вичерпний перелiк яких встановлено в постановi Кабiнету Мiнiстрiв України “Про затвердження перелiку документiв, якi додаються до заяви про видачу лiцензiї для окремого виду господарської дiяльностi” вiд 04.07.2001 № 756

 

Зразок заяви вмiщують у лiцензiйних умовах, встановлених для конкретного виду господарської дiяльностi. Якщо зразка заяви про видачу лiцензiї в лiцензiйних умовах немає, то заява подається в довiльнiй формi, де обов’язково вказуються такi данi:

 

а) вiдомостi про суб’єкта осподарювання: назву, мiсцезнаходження, банкiвськi реквiзити, iдентифiкацiйний код (якщо лiцензiю одержує юридична особа); прiзвище, iм’я, по батьковi, паспортнi данi (серiя, номер паспорта, хто й коли його видав, мiсце проживання), iдентифiкацiйний номер фiзичної особи — платника податкiв та iнших обов’язкових платежiв (якщо лiцензiю одержує фiзична особа);

 

б) вид господарської дiяльностi (повнiстю або частково),на який одержується лiцензiя.

 

Заяву на отримання лiцензiї та доданi до неї документи приймають за описом. Заявнику мають видати копiю цього опису з позначкою про дату прийняття документiв до органу лiцензування та пiдписом вiдповiдальної особи. Практика свiдчить, що бiльшiсть органiв лiцензування справдi видають заявниковi опис прийнятих документiв. Проте трапляються й порушення цiєї норми. Цей опис стане у пригодi в тому разi, якщо виникнуть проблеми в процесi одержання лiцензiї й доведеться доводити свою правоту в судовому або позасудовому порядку.

 

Належить також пам’ятати про те, що всi документи для отримання лiцензiї суб’єкт пiдприємницької дiяльностi може подати особисто або через уповноважений орган чи уповноважену особу.

 

Прийняття рiшення щодо поданих документiв в органi лiцензування

Подальша доля документiв, поданих для одержання лiцензiї, може бути такою:

заяву про видачу лiцензiї залишають без розгляду;

приймають рiшення про видачу лiцензiї;

вiдмовляють у видачi лiцензiї.

 

Заяву про видачу лiцензiї органовi лiцензування дозволено не розглядати лише за таких двох умов:

заяву подала (пiдписала) особа, яка не має на такi дiї нiяких повноважень;

документи оформлено з певними порушеннями.

 

Документи вважатимуть оформленими з порушеннями в тому разi, якщо подано неповний комплект документiв або не пiдписанi чи не засвiдченi документи, вказані не всi вiдомостi в заявi про видачу лiцензiї, долучені додатковi документи з неправильними назвами тощо. Якщо заяву в органi лiцензування не розглядатимуть, то протягом 13 робочих днiв вiд дня надходження заяви та доданих до неї документiв заявнику надiшлють письмове повiдомлення, де зазначать пiдстави такого рiшення.

 

Ще раз подати заяву та потрiбнi документи для одержання лiцензiї можна щойно пiсля того, як будуть усунені причини, що стали пiдставою для того, щоб залишити заяву без розгляду.

 

Рiшення про видачу лiцензiї орган лiцензування мусить прийняти протягом 10 робочих днiв вiд дати надходження заяви та доданих до неї документiв. Письмове повiдомлення про прийняття рiшення про видачу лiцензiї надiшлють (видадуть) заявникові протягом трьох робочих днiв вiд дати прийняття рiшення. Часто про ухвалене рiшення пiдприємцi дiзнаються телефоном.

 

Рiшення про вiдмову у видачi лiцензiї приймають також протягом 10 робочих днiв вiд дати надходження заяви та доданих до неї документiв. Письмове повiдомлення про таку вiдмову суб’єктовi пiдприємницької дiяльностi надсилають (видають) протягом трьох робочих днiв вiд дати прийняття цього рiшення.

 

Пiдставами для вiдмови у видачi лiцензiї можуть бути такi:

недостовiрнiсть вмiщених у документах даних, що їх вказав заявник пiд час заповнення;

невiдповiднiсть заявника (згiдно з поданими документами) лiцензiйним умовам, встановленим для того виду господарської дiяльностi, який зазначено в заявi про видачу лiцензiї.

 

Рiшення про вiдмову у видачi лiцензiї мусить мiстити пiдстави такої вiдмови. Якщо заявник вважає, що таке рiшення є безпiдставним, то він може оскаржити його в судовому або позасудовому порядку.

 

Якщо у видачi лiцензiї вiдмовлено тому, що виявилені недостовiрнi данi в документах, поданих для одержання лiцензiї, то нову заяву про видачу лiцензiї можна подати не ранiше нiж за три мiсяцi вiд дати прийняття рiшення про вiдмову.

У тому разi, якщо пiдставою для вiдмови у видачi лiцензiї стала невiдповiднiсть заявника лiцензiйним умовам, встановленим для того виду господарської дiяльностi, який вказано в заявi, то нову заяву він має право подати щойно пiсля усунення причин, що стали пiдставою для вiдмови у видачi лiцензiї.

Розмiр та порядок внесення плати за видачу лiцензiї

Плата за видачу лiцензiї — це разовий платiж, що його суб’єкт господарювання вносить за одержання лiцензiї.

Пiсля прийняття в органi лiцензування рiшення про видачу лiцензiї та одержання вiдповiдного повiдомлення потрібно заплатити за видачу лiцензiї та за копiї лiцензiї для фiлiй, iнших вiдокремлених пiдроздiлiв (за умови їх наявностi). Цього не варто робити вiдразу пiд час подання документiв, оскiльки згодом можуть виникнути проблеми з поверненням грошей у тому разi, якщо орган лiцензування вiдмовить у видачi лiцензiї.

За видачу лiцензiї майже на всi види господарської дiяльностi, незалежно вiд того, фiзичною чи юридичною особою є суб’єкт пiдприємницької дiяльностi, встановлено таку плату:

20 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян — якщо органом лiцензування є центральний орган виконавчої влади;

15 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян — якщо органом лiцензування є мiсцевий орган виконавчої влади.

Винятком з цього правила є лише величина плати за видачу лiцензiї на провадження дiяльностi таких видiв: надання послуг радiозв’язку (з використанням радiочастот); надання послуг телефонного зв’язку (крiм вiдомчих об’єктiв); технiчне обслуговування мереж теле-, радiо- та проводового мовлення в межах промислової експлуатацiї.

Одержання лiцензiї

Орган лiцензування має оформити лiцензiю протягом трьох робочих днiв вiд дня надходження документу, що пiдтверджує внесення плати за видачу лiцензiї.

Якщо протягом 30 календарних днiв вiд того дня, коли було надiслане повiдомлення про прийняття рiшення про видачу лiцензiї, підприємець не подаст документу, що пiдтверджує внесення плати за лiцензiю, або якщо він не звернеться до органу лiцензування, щоб отримати оформлену лiцензiю, то орган лiцензування має право скасувати рiшення про видачу лiцензiї або прийняти рiшення про визнання такої лiцензiї недiйсною.

Вiдлiк 30-денного термiну починається вiд того дня, коли було надiслане повiдомлення про прийняття позитивного рiшення щодо видачi лiцензiї, а не вiд того дня, коли було одержане таке повiдомлення.

Якщо був поданий правильно заповнений платiжний документ вчасно, то не пiзнiше нiж за три робочi днi підприємець одержує лiцензiю на певний вид господарської дiяльностi.

Господарську дiяльнiсть на пiдставi лiцензiї, яку видав центральний орган виконавчої влади, можна провадити на всiй територiї України. Якщо ж органом лiцензування є мiсцевий орган виконавчої влади, то дiя лiцензiї поширюється тiльки на територiю вiдповiдної адмiнiстративно-територiальної одиницi.

Якщо було сплачено за копiї лiцензiї, то разом з лiцензiєю видадуть засвiдченi в органi лiцензування копiї лiцензiї для фiлiй та iнших вiдокремлених пiдроздiлiв. Засвiдчена копiя лiцензiї є документом, що пiдтверджує право фiлiї, iншого вiдокремленого пiдроздiлу пiдприємства на провадження господарської дiяльностi певного виду на пiдставi отриманої лiцензiї.

Якщо в процесi дiяльностi підприємство створило нову фiлiю, iнший вiдокремлений пiдроздiл, що провадитимуть господарську дiяльнiсть того самого виду, який вказано в отриманiй лiцензiї, то воно має подати до органу лiцензування заяву встановленого зразка про видачу копiї лiцензiї, а також тi додатковi документи, якi долучалися до заяви про видачу лiцензiї.

У разi лiквiдацiї фiлiї, iншого вiдокремленого пiдроздiлу, що провадили господарську дiяльнiсть згiдно з отриманою лiцензiєю, або в разi припинення такої дiяльностi у фiлiї чи iншому вiдокремленому пiдроздiлi, потрібно протягом семи робочих днiв вiд дати лiквiдацiї такої фiлiї чи iншого вiдокремленого пiдроздiлу або вiд дати припинення дiяльностi в такiй фiлiї чи iншому вiдокремленому пiдроздiлi подати до органу лiцензування вiдповiдне повiдомлення в письмовiй формi.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Тема № 16

Завдання, обов’язок та права суб’єкта первинного фінансового моніторингу

Основні завдання банків як суб'єктів первинного фінансового моніторингу

Отже, як ми з'ясували, банки є суб'єктами первинного моніторингу, їх повноваження у зазначеній сфері визначені, зокрема, у Законі, а також у нормативно-правових актах Національного банку України.

Відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу на підставі та на виконання Закону зобов'язаний:

- проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу відповідно до Закону, або відкриває рахунок (в тому числі депозитний), на підставі наданих в установленому порядку документів або за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації особи потребує уточнення;

- забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу;

- надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації;

- сприяти працівникам Уповноваженого органу у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;

- надавати відповідно до законодавства додаткову інформацію на запит Уповноваженого органу, пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше, ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту;

- сприяти суб'єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

- вживати заходів щодо запобігання розголошенню (у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка надається Уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (в тому числі про факт подання такої інформації);

- зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, якими здійснено фінансову операцію, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та всю документацію про здійснення фінансової операції протягом п'яти років після проведення такої фінансової операції.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог чинного законодавства і нормативно-правових актів Уповноваженого органу встановлює правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення.

Відповідальний працівник має бути незалежним у своїй діяльності і підзвітним тільки керівнику суб'єкта первинного фінансового моніторингу та зобов'язаний не рідше одного разу на місяць інформувати керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті, у тому числі щодо: розробки та постійного поновлення правил внутрішнього фінансового моніторингу і програм його здійснення з урахуванням вимог чинного законодавства та нормативних актів Уповноваженого органу; підготовки персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до Закону, шляхом проведення освітніх та практичних заходів; забезпечення проведення внутрішнього фінансового моніторингу.

Звертаємо увагу, що з метою забезпечення реалізації норм вищезазначеного Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” постановою Правління Національного банку України від 14 травня 2003 р. № 189 затверджено Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (далі — Положення).

Згідно з Положенням відповідальним за організацію виконання вимог законодавства України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та організацію внутрішньобанківської системи запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, є керівник банку.

Відповідно до статті 63 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банки зобов'язані розробляти, впроваджувати та постійно поновлювати правила внутрішнього фінансового моніторингу та програми його здійснення з урахуванням вимог законодавства про запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Зазначені документи є документами з обмеженим доступом. Порядок та режим доступу до них працівників банку визначається відповідальним працівником банку (філії) залежно від їх функціональних обов'язків за погодженням з керівником банку (філії).

Правила внутрішнього фінансового моніторингу розробляються банком з урахуванням вимог законів України, що регулюють питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, цього Положення, нормативно-правових актів Національного банку України, актів Уповноваженого органу, прийнятих на виконання та відповідно до цих законів, рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, Базельського комітету банківського нагляду.

Програми здійснення фінансового моніторингу розробляються та реалізуються банком для забезпечення функціонування внутрішньобанківської системи запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Програми здійснення фінансового моніторингу розробляються банком відповідно до окремих напрямів його діяльності з обслуговування клієнтів і потребують постійного оновлення в процесі проведення фінансового моніторингу.

Програми здійснення фінансового моніторингу мають містити визначені законодавством України ознаки фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, інші ознаки таких операцій, які відповідно до специфіки та напрямів діяльності самостійно визначаються та поновлюються банком на постійній основі, а також з урахуванням відповідного довідника, формування та внесення змін до якого здійснюється Уповноваженим органом за погодженням з Національним банком України.

Положенням Національного банку України визначені обов'язкові реквізити правил та програм фінансового моніторингу.

Порядок ідентифікації осіб, які здійснюють фінансові операції

Обов'язок банків проводити ідентифікацію осіб, які здійснюють фінансові операції, закріплений у Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” та у Законі України “Про банки і банківську діяльність”.

Згідно із Законом “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” суб'єкт первинного фінансового моніторингу на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів ідентифікує осіб, які здійснюють фінансові операції, що згідно з цим Законом підлягають фінансовому моніторингу.

З метою ідентифікації резидентів визначаються:

- для фізичних осіб — прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів;

- для юридичних осіб — найменування, юридична адреса, документи про підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи, інформацію щодо посадових осіб та їх

повноважень тощо), ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку.

З метою ідентифікації нерезидентів визначаються:

- для фізичних осіб — прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності), дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, громадянство, місце проживання або тимчасового перебування;

- для юридичних осіб — повне найменування, місцезнаходження та реквізити банку, у якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку. Суб'єкту первинного фінансового моніторингу надається також копія легалізованого витягу торговельного, банківського чи судового реєстру або засвідчене нотаріально реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.

Ідентифікація особи не є обов'язковою у разі здійснення фінансової операції особами, що раніше були ідентифіковані, або укладення угод між банками, зареєстрованими в Україні.

У разі, якщо особа діє як представник іншої особи, або у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені або вигодоо-держувачем є інша особа, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний за правилами цієї статті та положень інших законів, які регулюють цю процедуру, ідентифікувати також особу, від імені якої здійснюється фінансова операція або яка є вигодоодержувачем.

Перед або після здійснення фінансової операції суб'єкт первинного фінансового моніторингу з'ясовує можливість віднесення її до фінансової операції, що відповідно до Закону підлягає фінансовому моніторингу. У разі виявлення такої фінансової операції вона підлягає реєстрації відповідним суб'єктом первинного фінансового моніторингу. Для цього в реєстрі фіксується особа, що здійснює фінансову операцію, вид фінансової операції та підстави для її здійснення, дата та сума. Порядок реєстрації фінансової операції, що відповідно до Закону підлягає фінансовому моніторингу, встановлюється для банків — Національним банком України, а для інших суб'єктів фінансового моніторингу — Кабінетом Міністрів України.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від забезпечення здійснення фінансової операції у разі встановлення, що ця фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з Законом підлягає фінансовому моніторингу, та зобов'язаний ідентифікувати і повідомити Уповноважений орган про осіб, що здійснюють зазначену фінансову операцію, та її характер.

Згідно зі статтею 64 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банкам забороняється вступати в договірні відносини з клієнтами — юридичними чи фізичними особами у разі, якщо виникає сумнів стосовно того, що особа виступає не від власного імені.

Банк зобов'язаний ідентифікувати відповідно до законодавства України:

- клієнтів, що відкривають рахунки в банку;

- клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

- клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку, на суму, що перевищує еквівалент 50000 гривень;

- осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.

Рахунок клієнту відкривається та зазначені операції здійснюються лише після проведення ідентифікації особи клієнтів та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Банк має право витребувати, а клієнт зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану. У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе банк відмовляє клієнту у його обслуговуванні. У разі наявності при здійсненні ідентифікації мотивованої підозри щодо надання клієнтом недостовірної інформації або навмисного подання інформації з метою введення в оману банк має надавати інформацію про фінансові операції клієнта спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

Для ідентифікації клієнта — юридичної особи банк має ідентифікувати фізичних осіб, які є власниками цієї юридичної особи, мають прямий або опосередкований вплив на неї та отримують економічну вигоду від її діяльності. У разі, якщо юридична особа є господарським товариством, банк має ідентифікувати фізичних осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі. Клієнт має надавати передбачені законодавством відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. У разі ненадання таких відомостей клієнтом рахунок не відкривається, а в разі наявності раніше відкритих рахунків банк відмовляє в здійсненні обслуговування. Для ідентифікації і вжиття заходів, достатніх, на думку банку, для підтвердження особи клієнта — юридичної особи та для забезпечення спроможності банку виконувати правила внутрішнього фінансового моніторингу та програми його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що мають сумнівний характер, банк має право витребувати передбачену законодавством інформацію, яка стосується ідентифікації цієї особи та її керівників, у органів державної влади, які здійснюють нагляд та/або контроль за діяльністю цієї юридичної особи, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати передбачені законодавством заходи щодо збору такої інформації з інших джерел. Вказані органи державної влади, банки, інші юридичні особи зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати банку таку інформацію.

Для ідентифікації клієнта — фізичної особи та вжиття заходів, достатніх, на думку банку, для підтвердження його особи, банк має право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації цієї особи, у органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати заходи щодо збору такої інформації про цю особу, яка є необхідною для виконання правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що мають сумнівний характер. Вказані органи державної влади, банки, інші юридичні особи зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати банку таку інформацію.

Ідентифікація клієнта банку не є обов'язковою при здійсненні кожної операції, якщо клієнт був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

За наявності рішення уповноваженого державного органу про скасування державної реєстрації юридичної особи або державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи, визнання в установленому порядку юридичної особи фіктивною або оголошення фізичної особи померлою чи визнання безвісно відсутньою банк закриває рахунок такої особи і невідкладно надає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу щодо такого рахунку та не перераховує чи іншим шляхом не розпоряджається коштами на цьому рахунку до отримання розпоряджень зазначеного органу. У випадку ненадходження протягом семи робочих днів зазначених розпоряджень або рішення суду стосовно вжиття чи невжиття заходів щодо цих коштів банк вирішує пов'язані з ними питання відповідно до законодавства України.

Згідно з вищезазначеним Положенням Національного банку України для забезпечення належної реалізації функцій суб'єкта первинного фінансового моніторингу банк створює Програму ідентифікації і вивчення клієнтів банку, яка насамперед має включати:

а) порядок здійснення ідентифікації клієнта під час встановлення відносин з ним;

б) заходи щодо уточнення інформації про клієнта та порядок їх проведення;

в) порядок забезпечення документального фіксування інфор мації про клієнта;

г) порядок та критерії класифікації клієнтів відповідно до оці

нки ризику здійснення ними операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

ґ) порядок проведення заходів щодо перевірки інформації про клієнта або особу, яка діє від його імені, у разі виникнення сумніву щодо її достовірності, з урахуванням ризику проведення таким клієнтом операцій з легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;

д) заходи щодо додаткового вивчення клієнта та порядок їх проведення.

Підстави та порядок надання інформації Державному комітету з фінансового моніторингу

Порядок надання Уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, встановлюється відповідно Національним банком України — для банків.

Надання інформації суб'єктами первинного фінансового моніторингу Уповноваженому органу в установленому порядку не є порушенням банківської або комерційної таємниці.

Суб'єкти первинного фінансового моніторингу, їх посадові особи та інші працівники не несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за надання Уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, якщо вони діяли в межах Закону, навіть якщо такими діями заподіяно шкоду юридичним або фізичним особам, та за інші дії, пов'язані з виконанням Закону.