Тема 11: правовi основи загальнообов’язкового

ДЕРЖАВНОГО СТРАХУВАННЯ

11.1. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Захист майнових інтересів фізичних і юридичних осіб за умов настання страхових випадків за рахунок грошових фондів, утворених шляхом сплати страхових внесків цими особами, регулюється інститутом страхування. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування здійснюється на добровільній (договірній) і обов’язковій (випливає з закону) основі.

За своїм змістом страхування – це система відносин щодо формування і використання централізованих і децентралізованих фондів, необхідних для фінансування непередбачених потреб суспільства та його членів, відшкодування збитків, що виникли у результаті стихійних лих та інших подібних подій. Формування страхових фондів дозволяє забезпечити циклічність обігу державних коштів, коли під час виникнення непередбачених обставин не скорочуються бюджетні кошти, заплановані на фінансування інших потреб, а використовуються резервні страхові фонди.

Страхування як самостійний інститут існує у двох відособлених формах: майнового страхування, пов’язаного з непередбаченими надзвичайними подіями, і соціального страхування, що може здійснюватися як у вигляді державного, так і недержавного. Шляхом обох форм утворюються централізовані та децентралізовані резерви грошових і матеріальних ресурсів (страхові фонди) для відшкодування збитків і фінансування визначених цілей.

Для з’ясування змісту інституту страхування необхідно розглянути його ознаки, а саме:

1) цільове використання страхового фонду, зумовлене договором або законом;

2) імовірний характер відносин, обумовлений тільки можливістю настання страхового випадку, його наслідків;

3) зворотний характер акумульованих коштів, за якого розмір виплат визначається розміром втрат, умовами та строками дії угоди;

4) перерозподільний характер відносин, що регулює участь більшої кількості осіб, які власне вносять страхові внески до фондів, порівняно з кількістю осіб, які одержують право на виплати зі страхового фонду.

Призначення страхування та його суспільна сутність найбільш повно виявляються в його функціях. Студентам потрібно проаналізувати зміст попереджувальної, відновлювальної, ощадної, розподільчої та контролюючої функцій страхування.

Потрібно розрізняти децентралізовані та централізовані страхові фонди. Якщо перші утворюються самими господарюючими суб’єктами для ліквідації непередбачених збитків, то другі формують цільовий фінансовий резерв держави. До державних цільових позабюджетних фондів коштів, як Вам уже відомо, належать Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття тощо. Студентам потрібно розглянути порядок фінансування фондів, умови, порядок обслуговування, гарантії збереження коштів фондів

Участь держави в страховій діяльності здійснюється на двох рівнях залежно від характеру страхових фондів:

1) непрямому (участь держави в страховій діяльності пов’язана з організацією формування децентралізованих страхових фондів. Прямо не визначаючи умови договору, держава впливає на ці відносини через механізм ліцензування страхової діяльності, коригування відповідних правових норм);

2) безпосередньому (здійснюється шляхом формування і забезпечення коштами обов’язкового державного страхування, формування цільових державних резервів фондів).

Особиста участь держави у страховій діяльності пов’язана, зазвичай, з обов’язковим страхуванням. Саме ця сфера відносин є предметом фінансово-правового регулювання. У цьому випадку держава виступає або виступає однією із сторін відносин страхування, або організує державний контроль за дотриманням законодавства страховиками та страхувальниками. При цьому держава визначає види, порядок, умови страхування, джерела страхових виплат. Подібні відносини регулюються імперативними методами, що визначає вирішальний стан держави.

Слід з’ясувати спектр відносин в галузі страхування, які регулюються нормами фінансового права і виокремити такі їх види:

– між державою в особі Уряду України і органами виконавчої влади з нагляду за страховою діяльністю;

– між органами виконавчої влади з нагляду за страховою діяльністю і органами-страховиками з приводу встановлення правил формування і розміщення страхових резервів, надання ліцензій, організації страхової діяльності тощо;

– між державними органами і страховиками з приводу обмеження монополізму на страховому ринку;

– між державними контрольними органами і страховиками.

Організація страхової діяльності, керування державним страхуванням припускає класифікацію видів страхування залежно від чого і формується правовий режим, який відображає конкретний вид страхової діяльності.

Студентам потрібно розглянути класифікацію страхування за такими критеріями:

1) за об’єктом страхування:

- особисте;

- майнове;

- страхування відповідальності й підприємницького ризику;

- перестрахування;

2) за методом страхування:

- добровільне;

- обов’язкове (може здійснюватись за рахунок коштів бюджету і за рахунок коштів страховиків).

Загальнообов’язкове страхування – це одна з форм страхування, яка виникає на підставі закону. Встановлюючи цю форму, держава виділяє найбільш значимі та важливі для суспільства цілі й завдання, реалізація яких пов’язана не тільки з інтересами окремих страхувальників, але і всієї держави. Обов’язкове державне страхування виступає у формі соціального страхування.

Залежно від страхового випадку потрібно виділяти такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування:

1) пенсійне страхування;

2) страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовленими похованням;

3) медичне страхування;

4) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності;

5) страхування на випадок безробіття;

6) інші види страхування, передбачені законами України.

Студентам потрібно розглянути суб’єкти та об'єкти загальнообов’язкового державного соціального страху­вання, вимоги до договорів страхування, порядок здійснення державного нагляду за стра­ховою діяльністю.

 

Завдання для самопідготовки

Елементарний рівень

1. Виписати у словник правничої термінології та дати визначення основних термінів і понять, підготуватися до тестового контролю, понятійного диктанту, експрес-опитування.

Основні терміни та поняття: страхування; державне страхування; майнове страхування; особисте страхування; фонд страхування від непрацездатності; фонд страхування на випадок безробіття; фонд страхування від нещасних випадків; пенсійний фонд; збори і внески до спеціальних фондів; страховики; страхувальники; перестрахування; страховий внесок; страховий випадок.

2. Ознайомитись з рекомендованою літературою до теми, скласти опорний конспект та підготуватися до обговорення основних понять теми.

Практичне заняття № 11

Питання для обговорення:

(Увага! Для студентів напряму підготовки «Фінанси і кредит» (програма професійного спрямування «Фінанси»(і)) (6.030508і) ці питання виносяться на самостійне вивчення).

1. Загальна характеристика страхування.

2. Особливості державного страхування.

3. Види страхування. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Достатній рівень

1. Опрацювати додаткові джерела з теми та підготувати усну міні-доповідь, доповідь-презентацію або аналітичний огляд наукових публікацій.

Проблемні питання:

1. Становлення та розвиток загальнообов’язкового державного соціального страхування.

2. Особливості інституту державного страхування.

 

2. Виконати практичне завдання:

Вчитель СШ № 3 м. Полтави Петренко знаходився на лікарняному з 12 по 21 лютого 2009 року. З 17 лютого 2009 року у школі було оголошено карантин у зв’язку з епідемією грипу, який продовжувався включно до 23 лютого 2009 р.

Яким чином у цій ситуації оплатити вчителю лікарняний за час хвороби, що збігається з періодом карантину?

Високий рівень

1. Скласти реферат за визначеною темою та підготуватися до його захисту.

Теми рефератів:

1. Поняття та система державних цільових позабюджетних фондів коштів.

2. Організація загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні.

 

2. Виконати практичне завдання:

Розробити структурно-логічну схему «Класифікація страхування».

 

Завдання для самоконтролю знань

Тести для самоконтролю:

1. Що таке державне страхування?

1) система особливих грошових відносин, за допомогою яких утворюються спеціальні страхові фонди грошових коштів;

2) система фінансових коштів;

3) кошти, отримані в борг;

4) відносини вторинного розподілу вартості валового суспільного продукту і частини національного доходу;

5) боргові зобов’язання в грошовій формі.

2. Який орган здійснює безпосередній контроль в галузі страхування?

1) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю;

2) Кабінет Міністрів України;

3) Пробірна палата України;

4) Національний банк України;

5) Комітет зі страхування.

3. Хто може виступати страховиком?

1) юридична особа, що має державний дозвіл на здійснення страхових операцій, відає утворенням і витрачанням коштів страхового фонду;

2) фізичні особи, що мають державний дозвіл на здійснення страхових операцій, відають утворенням і витрачанням коштів страхового фонду;

3) юридичні особи, що мають страховий інтерес і вступають у відносини зі страховиком за приписом закону або на підставі договору страхування;

4) фізична або юридична особа, яка одержить страхову суму за наявності страхового випадку;

5) фізичні особи, що мають страховий інтерес і вступають у відносини зі страховиком за приписом закону або на підставі договору страхування.

 

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення поняття страхування як економічної і правової кате­горії.

2. Якими є основні риси страхування?

3. У чому полягають функції страхування?

4. Якими галузями права регулюються страхові відносини?

5. Які види страхування здійснюються в Україні?

6. Які відносини при страхуванні регулюються фінансовим пра­вом і чому?

7. Яким є зміст обов’язкового державного страхування?

8. Які є види обов’язкового страхування?

9. Які органи держави здійснюють нагляд і регулювання страхо­вих відносин?

10. Якому уповноваженому органу виконавчої влади в сфері регу­лювання ринків фінансових послуг Закон України "Про стра­хування" доручає безпосереднє регулювання і нагляд за учас­никами страхового ринку, його права й обов'язки?

11. Які відносини між страховиком і страхувальником регулюють­ся цивільно-правовими нормами?

12. Розкрийте повноваження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг в галузі страхування.

13. Визначіть повноваження Кабінету Міністрів України в галузі страху­вання.

 

Література

Нормативно-правова:

1. Конституцiя України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28. 06. 1996 р. - К: Преса, 2005. - 80 с.

2. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 23. – Ст. 121.

3. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07. 2003 р. № 1058-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 49-51. – Ст. 376.

4. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09. 1999 р. № 1105-ХI // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 23.

5. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 2. 03. 2000 р. № 1533-ІІI // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 22.

6. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: Закон України від 18.01. 2001 р. № 2240-ІІI // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 14. – Ст. 71.

7. Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 22. 02. 2001 р. № 2272-ІІI // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 17.

8. Про страхування: Закон України від 7. 03. 1996 р. № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 18.

9. Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг: Указ Президента України вiд 23. 11. 2011 р. № 1070/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. - № 94 (12.12.2011). – Ст. 3419.

Основна:

10. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Особлива частина: Навчальний посібник. – К.: Алерта; КНТ, 2007. – 613 с.

11. Мацелик М. О. Фінансове право [Текст]: навч. посібник для студентів вузів / М. О. Мацелик, Т. О. Мацелик, В. П. Пригоцький; ред.. В. К. Шкарупа. – К.: Знання, 2011. – 815 с.

12. Орлюк О. П. Фінансове право. Академічний курс [Текст]: підручник для студентів вузів. – К.: Юрінком інтер, 2010. – 808 с.

13. Роль В. Ф. Фінансове право [Текст]: навч. посібник для студентів вузів / В. Ф. Роль, В. В. Сергієнко, С. М. Попова. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 392 с.

14. Фінансове право України: Навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / [Л.К. Воронова, М.П. Кучерявенко, Н.Ю. Пришва та ін.]; - К.: Правова єдність, 2009. – 395 с.

Додаткова:

15. Бурбело О.А., Василенко В.Ф., Манаков А.А., Стрельникова Н.Н. Фінансове право. Загальна та Особлива частина у схемах: Навчально-методичний посібник. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 100 с.

16. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учебное пособие. – Х.: Легас, 2003. – 360 с.

17. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 2-ге вид., випр. Та доп. – Львів: Центр Європи, 1997. – 576 с.

18. Костенко Ю.О. Фінансове право України: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 240 с.

19. Музика О. Бюджет і позабюджетні фонди // Юридичний вісник України. – 2004. - № 38 (482). – С. 10.

20. Нечай А.А. Актуальні питання фінансового права: правові основи публічних накопичувальних фондів: Монографія. – Чернівці: Рута, 2004. – 376 с.

21. Фінансове право України: Навчальний посібник / За заг. ред. В. К. Шкарупи, Т. О. Коломоєць. – К.: Істина, 2007. – 256 с.

22. Юровська В. Становлення та розвиток загальнообов’язкового державного соціального страхування // Право України. – 2004. - № 10. – С. 37-41.