Тема 4: правові основи фінансового контролю в Україні

4. 1. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Обов’язковою умовою функцiонування фiнансової системи є фiнансовий контроль. Будучи елементом єдиного механiзму державного контролю, фiнансовий контроль є однiєю з форм управлiнського процесу. Контроль є невiд’ємною частиною регулюючого механiзму, однією з форм зворотних зв'язкiв, коли управляючий суб’єкт, одержуючи iнформацiю про стан фiнансової системи, оцiнює її та виносить рiшення про необхiднi заходи. Аналiз контрольних дiй дає можливiсть визначити резерви та перспективи розвитку системи загалом, ефективнiсть управлiнських рiшень. Фiнансова система, її елементи, маючи складну структуру, обов’язково припускають використання ефективного, дiючого контролю.

Фiнансовий контроль як елемент управлiння припускає декiлька аспектів:

– по-перше, це контроль за фiнансовою та господарською дiяльнiстю господарюючих суб’єктiв;

– по-друге, це регламентована нормами права дiяльнiсть господарюючих суб’єктiв, контролюючих суб’єктiв, пов’язана з рухом централiзованих i децентралiзованих фондiв;

– по-третє, це засiб забезпечення законностi у фiнансовiй дiяльностi.

Фiнансовий контроль є формою реалiзацiї контрольної функцiї фiнанciв, що вiдображає й уточнює вci стадiї кругообiгу сукупного суспiльного продукту, забезпечує рацiональне спiввiдношення мiж потребами у фiнансах i наявнiстю грошових pecypciв. Теорiя фiнансiв характеризує фiнансовий контроль як форму реалiзацiї контрольної функцiї фiнансiв, визначаючи його, найчастiше, як сукупнiсть дiй щодо перевiрки дiяльностi суб’єктiв господарювання. Основою контрольної функцiї фiнансiв є рух фiнансових pecypciв у централiзованiй i децентралiзованiй формах. Саме за цим рухом здiйснюється публiчний фiнансовий контроль.

Таким чином, фінансовий контроль – це регульована правовими нормами систематична діяльність державних та недержавних контролюючих суб’єктів, наділених спеціальними повноваженнями, яка спрямована на забезпечення ефективності, раціональності, законності та фінансової дисципліни у процесі формування, розподілу та використання державних та муніципальних фінансових ресурсів.

Сутність фінансового контролю можливо більш детально розглянути через принципи, тобто основні положення, що закладаються в організацію цієї діяльності. Щоб проаналізувати зміст основних принципів фінансового контролю, варто мати на увазі, що їх система закріплена у Лімській декларації керівних принципів контролю, прийнятій ІХ Конгресом міжнародної організації вищих контрольних органів (INTOSAІ) у жовтні 1977 року, до якої у 1996 році приєдналася Україна.Серед основних принципів фінансового контролю були передбачені такі: незалежність фінансового контролю; законодавче закріплення незалежності органів фінансового контролю; визначення необхідності здійснення попереднього контролю й контролю за фактичними результатами; наявність внутрішнього та зовнішнього контролю як обов’язкової умови існування фінансового контролю; гласність та відкритість контрольних органів з обов’язковою вимогою дотримання комерційної та іншої таємниці, що захищається законом. Студентам варто проаналізувати зміст та значення принципів, простежити як вони закріплені у вітчизняному законодавстві.

Від об’єкту фінансового контролю, яким є усі грошові відносини, пов’язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих фондів коштів, - слід відрізняти безпосередній предмет фінансового контролю. Останнім виступають фінансово-вартісні показники: прибуток, доходи, податки, собівартість, відрахування до фондів, виручка від реалізації, які містяться у первинній документації та свідчать про рух коштів.

Серед суб’єктів фінансового контролю потрібно розрізняти окремо:

– суб’єкт, який контролює;

– суб’єкт, якого контролюють.

До першої групи суб’єктів слід відносити державні органи, недержавні та громадські організації, наділені компетенцією в сфері фінансового контролю. До другої групи належать підприємства, установи, організації, фізичні особи, діяльність яких пов’язана з формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих фондів коштів.

Здiйснення фiнансового контролю, деталiзацiя елементiв його мexaнiзму дає можливiсть видiлити ocнoвнi види фiнансового контролю. Конкретний вид фiнансового контролю залежить вiд декiлькох чинникiв, до яких можна вiднести тaкi:

– правове положення контрольованого суб’єкта;

– правовий статус контролюючого суб’єкта;

– об’єкт контролю;

– мету контролю;

– пiдстави виникнення контрольних вiдносин.

Виходячи з цього фінансовий контроль можна класифікувати за декількома напрямками. За часом проведення студентам слід відрізняти попередній, поточний та подальший фінансовий контроль.

За суб’єктним складом органів, що здійснюють контроль, необхідно знати суть державного та незалежного фінансового контролю.

За змістом контрольованих відносин фінансовий контроль фактично поділяється на інституціональні види та розрізняє контрольовані дії за змістом інститутів Особливої частини фінансового права. Виходячи з цього, студенти повинні відмежовувати бюджетний, податковий, банківський, митний, валютний контроль, контроль за страховою діяльністю.

За джерелами контролю варто знати суть документального та фактичного контролю.

За періодичністю здійснення потрібно виокремлювати оперативний та періодичний фінансовий контроль.

Фінансовий контроль здійснюється різними методами та формами, під якими розуміють прийоми, способи та засоби його реалізації. Застосування конкретного методу залежить від багатьох факторів: від правового статусу органу, що його здійснює; від об’єкта контролю; від підстав виникнення контрольних правовідносин. Традиційно у фінансовому праві до найпоширеніших методів фінансового контролю відносять ревізію та перевірку. У фінансовому праві використовуються також такі методи як аналіз, обстеження, оцінка, розслідування, інвентаризація.

Ревізія – це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт. Студентам слід з’ясувати відмінності різних видів ревізій: повної, часткової, вибіркової, суцільної, комплексної, тематичної, документальної, фактичної.

Перевірка – це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою, або при встановлених порушеннях складається акт перевірки. Необхідно проаналізувати відмінності між різними видами перевірок: камеральною, виїзною, суцільною, вибірковою, комплексною, тематичною, плановою, позаплановою.

Обстеження як метод фінансового контролю застосовується лише до окремо взятих сторін фінансової діяльності, але здійснюється за широким колом показників. При проведенні обстеження можуть використовуватися такі прийоми, як опитування та анкетування.

Специфічним методом фінансового контролю є аналіз, що базується на використанні прийомів, розроблених економічною та статистичною науками. Аналіз проводиться на основі матеріалів поточної та річної звітності і дає можливість виявити причини та факти порушень фінансової дисципліни.

Серед організаційно-правових форм фінансового контролю можна виділити фінансовий моніторинг; державний фінансовий аудит і аудит.

Фінансовий моніторинг – сукупність заходів, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом.

Студенти повинні розмежовувати зміст та органи здійснення державного та недержавного аудиту, визначати особливості обов’язкових та добровільних аудиторських перевірок.

У здійсненні фінансового контролю задіяна ціла система органів, наділених відповідною компетенцією. Їх класифікують за такими ознаками:

І. За рівнем:

1) загальнодержавні (Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України);

2) органи місцевого самоврядування.

ІІ. За інститутами:

1) податкові органи;

2) конрольно-ревізійні органи;

3) органи Державної казначейської служби;

4) фінансово-кредитні установи.

ІІІ. За компетенцією:

1) загальної компетенції (для яких здійснення фінансового контролю не є основною діяльністю);

2) спеціальної компетенції (спеціально створені для діяльності у сфері фінансового контролю).

Студентам більш детально варто зупинитися на повноваженнях у сфері фінансового контролю Верховної Ради України, Рахункової палати, Президента України, Міністерства фінансів, Державної казначейської служби України, Державної фінансової інспекції України.

Завдання для самопідготовки

Елементарний рівень

1. Виписати у словник правничої термінології та дати визначення основних термінів і понять, підготуватися до тестового контролю, понятійного диктанту, експрес-опитування.

Основні терміни та поняття: фінансовий контроль; фінансова дисципліна; державний і недержавний фінансовий контроль; об’єкти фінансового контролю; бухгалтерський облік і фінансова звітність; методи фінансового контролю; методика фінансового контролю; спостереження; облік; обстеження; аналіз; ревізія; перевірка; фінансово-економічна експертиза; незалежний фінансовий контроль; аудиторський контроль.

2. Ознайомитись з рекомендованою літературою до теми, скласти опорний конспект та підготуватися до обговорення основних понять теми.

Практичне заняття № 4

Питання для обговорення:

(Увага! Для студентів напряму підготовки «Фінанси і кредит» (програма професійного спрямування «Фінанси»(і)) (6.030508і) ці питання виносяться на самостійне вивчення).

1. Поняття, зміст і значення фінансового контролю.

2. Види фінансового контролю.

3. Методи та форми фінансового контролю.

4. Органи фінансового контролю.

Достатній рівень

1. Опрацювати додаткові джерела з теми та підготувати усну міні-доповідь, доповідь-презентацію або аналітичний огляд наукових публікацій.

Проблемні питання:

1. Контрольні повноваження Рахункової палати.

2. Компетенція Державної казначейської служби України у сфері фінансового контролю.

 

2. Виконати практичне завдання:

Під час проведення виїзної податкової перевірки фірми «Сокіл», її директор та бухгалтер не надали первинні бухгалтерські документи для підтвердження розрахунків, зазначених у декларації.

Якими повинні бути дії співробітників районної податкової інспекції для визначення суми податкового зобов’язання?

Високий рівень

1. Скласти реферат за визначеною темою та підготуватися до його захисту.

Теми рефератів:

1. Аудиторський контроль.

2. Фінансово-контрольні відносини.

 

2. Виконати практичне завдання:

Розробити структурно-логічну схему «Класифікація фінансового контролю».

 

Завдання для самоконтролю знань

Тести для самоконтролю:

1. Які державні органи є органами фінансового контролю?

1) Державна фінансова інспекція;

2) Служба безпеки України;

3) міліція;

4) державні органи захисту прав споживачів;

5) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

2. До якого виду фінансового контролю можна віднести аудиторський контроль?

1) відомчого;

2) внутрішньогосподарського;

3) загальнодержавного;

4) незалежного;

5) парламентського.

3. Ревізія – це:

1) метод фінансового контролю;

2) форма фінансового контролю;

3) принцип фінансового контролю;

4) функція фінансового контролю.

 

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте поняття і зміст фінансового контролю.

2. Визначіть принципи фінансового контролю. Розкрийте їх зміст.

3. Які завдання фінансового контролю?

4. Що розуміють під фінансовою дисципліною?

5. Назвіть особливості фінансово-контрольних відносин.

6. Що виступає об’єктом та предметом фінансового контролю?

7. На які види за різними критеріями поділяють фінансовий контроль?

8. Що таке попередній, поточний та наступний фінансовий контроль?

9. Яка відмінність між зовнішнім та внутрішнім фінансовим контролем?

10. Які особливості здійснення виїзного та безвиїзного контролю?

11. Якими методами здійснюється фінансовий контроль?

12. Що таке обстеження та аналіз як методи фінансового контролю?

13. На які види поділяють ревізії?

14. Які види перевірок проводяться найчастіше?

15. Дайте визначення аудиторського контролю.

16. У чому полягають аудиторські перевірки?

17. Визначіть систему органів, що здійснюють фінансовий контроль.

18. Які повноваження мають органи фінансового контролю?

 

Література

Нормативно-правова:

1. Бюджетний кодекс України від 08. 07. 2010 року № 2456-VІ // Офіційний вісник України. – 2010. - № 59 (13.08.2010). - Ст. 2047.

2. Конституцiя України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28. 06. 1996 р. - К: Преса, 2005. - 80 с.

3. Лимская декларація руководящих принципов контроля (Принята IX Конгрессом Международной организации высших контрольных органов (ИНТОСАИ) в 1977 году) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/604_001

4. Питання Державної фінансової інспекції: Постанова Кабінету Міністрів України від 07. 09. 2011 р. № 968 // Офіційний вісник України. – 2011. - № 17 (23.09.2011). – Ст. 2684.

5. Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 р. № 2755-VI // Офіційний вісник України. – 2010. - № 92 (10.12.2010). - Том 1. – Ст. 3248.

6. Про аудиторську діяльність: Закон України від 22. 04. 1993 р. № 3125-ХІI // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 23.- Ст. 243.

7. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16. 07. 1999 р. № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 40. – Ст. 365.

8. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26. 01. 1993 р. № 2939-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 13. – Ст. 110.

9. Про Державну податкову службу в Україні: Закон України від 24. 12. 1993 р. № 3813-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 15. – Ст. 84; із змін. та доповн. від 05.02.1998 р. № 83 // Голос України. – 1998. - № 29. – С. 6-8.

10. Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ: Постанова Кабiнету Miнicтpiв України вiд 28. 02. 2002 р. № 228 // Офіційний вісник України. – 2002. - № 9 (15.03.2002). – Ст. 414.

11. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 07. 10. 2010 р. № 2591-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2011. - № 9 (04.03.2011). – Ст. 58.

12. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21. 05. 1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 24. – Ст. 170.

13. Про Національний банк України: Закон України від 20. 05. 1999 р. № 679-ХІ // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 29. – Ст. 238.

14. Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України вiд 23. 11. 2011 р. № 1063/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. - № 94 (12.12.2011). – Ст. 3415.15. Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг: Указ Президента України вiд 23. 11. 2011 р. № 1070/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. - № 94 (12.12.2011). – Ст. 3419.

16. Про Положення про Державну казначейську службу України: Указ Президента України вiд 13. 04. 2011 р. № 460/2011 // Офiцiйний вiсник України. - 2011. - № 29 (26.04.2011). – Ст. 1266.

17. Про Положення про Державну службу фінансового моніторингу України: Указ Президента України вiд 13. 04. 2011 р. № 466/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. - № 29 (26.04.2011). – Ст. 1272.

18. Про Положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України від 08. 04. 2011 р. № 446/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. - № 29 (26.04.2011). – Ст. 1254.

19. Про Рахункову палату: Закон України від 11. 07. 1996 р. № 315/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 43. – Ст. 212.

20. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12. 07. 2001 р. № 2664-ІІI // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 1.

21. Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 20. 09. 2001 р. № 2740-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 5. – Ст. 30.

 

Основна:

22. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Загальна частина: Навчальний посібник. – К.: Алерта; КНТ, 2006. – 376 с.

23. Мацелик М. О. Фінансове право [Текст]: навч. посібник для студентів вузів / М. О. Мацелик, Т. О. Мацелик, В. П. Пригоцький; ред.. В. К. Шкарупа. – К.: Знання, 2011. – 815 с.

24. Орлюк О. П. Фінансове право. Академічний курс [Текст]: підручник для студентів вузів. – К.: Юрінком інтер, 2010. – 808 с.

25. Роль В. Ф. Фінансове право [Текст]: навч. посібник для студентів вузів / В. Ф. Роль, В. В. Сергієнко, С. М. Попова. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 392 с.

26. Фінансове право України: Навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / [Л.К. Воронова, М.П. Кучерявенко, Н.Ю. Пришва та ін.]; - К.: Правова єдність, 2009. – 395 с.

Додаткова:

27. Гаращук В. Стандарти державного контролю // Право України. – 2002. - № 8. – С. 88-90.

28. Гриценко О. Сутність і призначення Рахункової палати: проблемні питання // Право України. – 2004. - № 10. – С. 121-125.

29. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Атака, 2004. – 216 с.

30. Довідник працівника державної контрольно-ревізійної служби: В 2 т./ М.М. Ковалевський та ін. (авт. – упоряд.). – К.: Дія, 2001. – Т. 1. – 432 с.; Т. 2. – 370 с.

31. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 2-ге вид., випр. Та доп. – Львів: Центр Європи, 1997. – 576 с.

32. Золотарьова М. Планові та позапланові перевірки державних податкових інспекцій: недоліки в законодавчому регулюванні та шляхи їх виправлення // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 3. – С. 77-80.

33. Калюга Є. Сучасний стан відомчого контролю та шляхи його реформування // Вісник податкової служби України. – 2002. - № 20. – С. 43-51.

34. Кінащук Л. Організація та правове забезпечення аудиторської діяльності в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 1. – С. 28-30.

35. Кінащук Л. Правовий статус державної контрольно-ревізійної служби України в системі фінансового контролю // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 4. – С. 101-105.

36. Клименко А. Фінансовий моніторинг – особлива форма фінансового контролю // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 4. – С. 101-105.

37. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. – К.: Основа, 1999. – 274 с.

38. Пацурківський П. Проблеми теорії фінансового права. – Чернівці: Вид-во ЧДУ, 1998. – 275 с.

39. Роговенко Л. До питання про статус Рахункової палати України // Право України. – 2004. - № 7. – С. 106-110.

40. Савченко Л., Сікорська І. Особливості контролю за дотриманням бюджетного законодавства на першій стадії бюджетного процесу // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 3. – С. 73-76.

41. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні. – Ірпінь: Вид-во Академії ДПС України, 2001. – 408 с.

42. Стефанюк І. Фінансовий контроль: визначення поняття і системи // Економіка. Фінанси. Право. – 2001. - № 7. – С. 3-6.

43. Фінансове право України: Навчальний посібник / За заг. ред. В. К. Шкарупи, Т. О. Коломоєць. – К.: Істина, 2007. – 256 с.

44. Чуніхіна Л. Новий погляд на фінансовий контроль // Право України. – 2005. - № 5. – С. 60-63.

 

* * *