Колектив як фактор морального виховання дітей з порушеннями зору

У сучасній тифлопедагогіці та тифлопсихології розвиток дітей з психофізичними порушеннями розглядається з точки зору впливу соціального середовища в цілому та виховного колективу зокрема.

Л.С. Виготський писав, що “...кожна психічна функція з’являється в розвиткові поведінки двічі: спочатку як функція колективної поведінки, як форма співробітництва або взаємодії, як засіб соціального пристосування...”.[16]

Стосовно дитини, яка має глибоке порушення зору, ця теза набуває особливого значення, оскільки зорова патологія, накладаючи відбиток на соціальний стан дитини, значною мірою збіднює її можливості взаємодії з широким колом людей і тим самим знижує розвиток комунікативних навичок.

З огляду на ці положення, існує проблема введення незрячої дитини в колективні стосунки з дошкільного віку. У тих випадках, коли цього досягти не вдається, школа-інтернат бере на себе складну виховну функцію корекції комунікативної сфери дитини засобами діяльності в колективі.

У сучасній педагогіці колектив визначається, як соціально значуща група людей, які об’єднані спільною метою, узгоджено діють у напрямі досягнення означеної мети і мають органи самоврядування.

За словами В.О. Сухомлинського, “колектив - дитячий, підлітковий, юнацький - дуже складна єдність. Це річка, яка живиться тисячами струмків. Колектив створюється поступово, крок за кроком…. Колектив - це творіння педагога. У колективі, як у краплі води, відбиваються виховні ідеали педагога, його світогляд”.[17]

Дитячий колектив, в процесі свого формування здійснює виховні функції. Розвиток колективу має стадійний характер. В основі стадійності розвитку колективу лежить рівень розвитку взаємовідносин між вихователем і вихованцями, між членами колективу.

Особливості розвитку колективу залежать від таких чинників, як його актив, органи самоврядування, лідерство.

Актив - це група вихованців, членів конкретного колективу, які усвідомлюють вимоги керівника колективу, допомагають йому в організації життєдіяльності членів колективу, виявляють певну ініціативу.

Органи самоврядування є уповноваженими колективу на основі демократичних виборів, які допомагають вихователю здійснювати керівні функції, підтримувати зв’язки з уповноваженими інших колективів.

Лідер – це член колективу, який може впливати на поведінку інших, проявляти ініціативу, брати на себе відповідальність за діяльність колективу.

Соціальна група в процесі становлення учнівського колективу проходить три стадії.

Перша стадія характеризується тим, що виховні завдання в роботі з групою учнів ставить і вирішує здебільшого педагог. Учні ще займають нейтральну позицію до спільних справ, дитячий колектив на цій стадії є ще тільки об’єктом виховного впливу.

Наприклад, з допомогою вчителів і вихователів визначається актив класу, розподіляються громадські доручення, пропонується вибір цікавих справ, проводяться збори, екскурсії, ігри, позакласні заходи. Це дозволяє учням швидше познайомитися один з одним, проявити свої здібності.

Характерними особливостями формування колективу в школах для сліпих дітей та дітей зі зниженим зором на цій стадії є те, що діти потрапляють у незвичні умови школи-інтернату, відірвані від сім’ї, стикаються з великою кількістю труднощів. Саме формування колективу на певний період відсувається на другий план. Першим завданням школи стає адаптація маленької незрячої дитини до нових умов, оволодіння ними елементарними навичками життя в інтернаті. Лише після цього можна переходити до висування перед дітьми спільної суспільно-корисної мети, яка стане для них стимулом до діяльності і спілкування.

Таким чином, формування колективу в школі для дітей з порушеннями зору на першій стадії затягується на певний час у зв’язку з необхідністю проходження дітьми адаптаційного періоду.

Завершення першої стадії формування колективу в школі для дітей з порушеннями зору відбувається за умов, коли:

· прийняті цілі колективу, намічені середні і близькі перспективи;

· діяльність колективу здійснюється постійно;

· між учнями складаються відношення відповідальної залежності;

· виникає інтерес дітей до різних сфер суспільного життя;

· формується актив;

· організаторські функції педагога все більше переходять до учнівського самоврядування.

Характерною особливістю другої стадії розвитку колективу є переорієнтування деяких учнів з нейтральної, пасивної соціальної позиції на активну, зацікавлену позицію. Ці члени групи починають здійснювати позитивний виховний вплив на інших учнів, на них педагоги вже можуть спиратися у розв’язанні виховних завдань. На даній стадії розвитку колективу чисто емоційні стосунки між учнями починають перетворюватись на колективістські відношення.

У школах для дітей з порушеннями зору перехід від першої до другої стадії уповільнюється у зв’язку з тим, що учні ще не готові перейняти організаторські функції від вихователя. У цій справі багато залежить від того, наскільки педагог підготував дітей до самостійної активності. Якщо педагог на першій стадії недостатньо попрацював над формуванням організаторських здібностей дітей, надто опікував їх, діти будуть прагнути якнайдовше перебувати в положенні опікуваних.

Характер педагогічного керівництва повинен змінитися. Завдання вихователя полягає в тому, щоб допомогти органам учнівського самоврядування, поступово залучати все більшу кількість дітей до організаторської діяльності. У ході діяльності члени колективу вступають в різні ділові і дружні контакти, розвиваються моральні основи ділових стосунків, що піднімає колектив на більш високий рівень.

Таким чином, і друга стадія формування колективу у школах для сліпих дітей та дітей зі зниженим зором дещо розтягується в часі у зв’язку зі зниженням самостійної активності учнів.

Перехід від другої стадії до третьої має такі ознаки:

· діяльність учнів все більше ускладнюється, вони поступово оволодівають способами самостійної діяльності;

· активно розвивається самоврядування, зростають організаторські вміння учнів;

· мета діяльності колективу починає набувати у членів його передової частини морального змісту, що сприяє розвиткові її мотивації.

І, нарешті, коли колектив починає діяти як єдина впливова виховна сила, перетворюється у суб’єкт виховання, він досягає третьої стадії. Більшість його членів займає активну позицію у виховному процесі. Всі учні включені в різні види спільної діяльності, норми поведінки, характерні для ціннісних орієнтирів колективу, стають особистими переконаннями його членів. Створюються сприятливі умови для позитивного виховного впливу на окремих учнів через колектив. Зміцнюються міжособистісні зв’язки учнів, виникає соціальна цілісність, єдність групи. На третьому етапі розвитку колективних взаємовідносин відбувається приведення у певну відповідність двох підсистем відносин - офіційної і неофіційної.

Робота тифлопедагога на третій стадії формування колективу має ряд особливостей. Він повинен продовжувати педагогічне керівництво таким чином, щоб, не заважаючи активу, спрямовувати виховний вплив колективу на кожну особистість, коригуючи життєву позицію кожного учня, ставлення до себе, до колективу, до батьків, до майбутнього самостійного життя тощо.

Колектив можна вважати сформованим, якщо в ньому склалися традиції.

Сформованість колективу на третій стадії характеризується тим, що:

· більшість членів колективу усвідомлює суспільно корисний зміст діяльності і мотивує свої дії і вчинки суспільно корисною метою;

· у колективі складаються позитивні, гуманістичні відносини;

· кожен член колективу висуває до себе вимоги у відповідності до вимог колективу, іде процес самовиховання.

Отже, можна зробити такі висновки:

§ джерелом розвитку колективу є суспільно корисна діяльність, яка постійно ускладнюється і усвідомлюється учнями як мотив поведінки в колективі;

§ на всіх етапах розвитку колективу відбувається зміна внутріколективних відносин, розвиток гуманістичних відносин;

§ здійснення виховного впливу на розвиток особистості прямо пропорційно розвиткові її активності;

§ правильне оцінювання можливостей сліпої та слабозорої дитини сприяє створенню більш ефективних умов для її діяльності в колективі;

§ розвиток колективу сліпих та слабозорих учнів відбувається в основному таким самим чином, як і в масовій школі; але особливості зниженого зору і викликані неправильним вихованням особливості деяких властивостей особистості сліпих та слабозорих дітей вимагають відповідної організації різних видів діяльності в колективі, використання ряду прийомів роботи, спрямованих на допомогу окремим учням, запобігання зловживанню активом своїми повноваженнями, профілактику конфліктів тощо;

§ формування колективу не є спонтанним процесом, на кожному етапі його розвитку необхідне послідовне педагогічне керівництво, яке поступово переходить від безпосереднього - на першій стадії до опосередкованого, тонко індивідуального - на третій стадії.

Запитання та завдання для самостійного опрацювання

1. Законспектуйте та проаналізуйте роботу В.О. Сухомлинського “Елементарна моральна культура” (В.О. Сухомлинський: Вибрані твори в 5 т. - К., 1977. - Т. 3. - С. 442 - 452). Розробіть план виховного заходу з дітьми 4 класу школи для дітей зі зниженим зором на тему “Ази моральної культури”.

2. Визначте особливості формування моральних уявлень, свідомості та поведінки сліпих та слабозорих учнів.

3. Прочитайте біблейські заповіді (Ветхий Завет. Пятикнижие Моисея. Исход. Глава 20). Проаналізуйте їх відповідність моральним законам сучасності.

4. Проаналізуйте зміст Конвенції про права інвалідів. Сплануйте серію заходів з вивчення цього матеріалу в позакласній роботі.

5. Визначте особливості та напрями статевого виховання дітей з порушеннями зору.

6. Поясніть вплив порушень зору на розуміння сліпими та слабозорими дітьми понять про природу та екологію.

7. Назвіть ефективні заходи у вихованні свідомої дисципліни учнів з порушеннями зору.

8. Прочитайте статтю В.О. Сухомлинського “Вправляння - один з методів виховання свідомої дисципліни” (Вибр. твори в 5 т. - К., 1977. - Т. 5. - С. 16–35). Законспектуйте висновки щодо значення методу вправляння у формуванні свідомої дисципліни учнів. Поясніть, чи всі з них доцільно використовувати в школах для сліпих дітей та дітей зі зниженим зором.

9. Визначте, якими ознаками характеризується перша стадія формування учнівського колективу, особливості її протікання в школах для дітей з порушеннями зору. Наведіть приклади.

10. Охарактеризуйте другу стадію формування колективу сліпих та слабозорих учнів. Наведіть приклади.

11. Охарактеризуйте особливості переходу до третьої стадії формування колективу сліпих та слабозорих дітей, ознаки сформованості колективу на цій стадії. Наведіть приклади.

12. Сформулюйте 5-10 порад для тифлопедагога-вихователя з керівництва дитячим колективом школи для дітей з порушеннями зору на різних стадіях його формування.

Література

1. Выготский Л.С.Коллектив как фактор развития дефективного ребенка: Собр. соч. в 6 т. –М., 1983. - Т.5.

2. Денискина В.З. Этическое воспитание лиц с нарушением зрения. // Дефектология.-№1.- М., 2002.

3. Конвенція про права інвалідів. Організація Об’єднаних Націй. - К., 2007.

4. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка. Підручник. - К., 2004.

5. Миненкова И.Н.Формирование нравственных представлений младших школьников с нарушенями зрения в игровой деятельности: Автореф. канд. дис. - Минск., 2008.

6. Синьова Є.П. Сасіна І.О.Взаємостосунки в колективах осіб з глибокими порушеннями зору. - К., 2005.

7. Стернина Э.М. Теория и методика воспитания слепых и слабовидящих школьников. –Л., 1980.

8. Сухомлинський В.О. Колектив як знаряддя виховання. Як створюється колектив, на чому він тримається: Вибрані твори в 5 т. - К., 1976. - Т. 2.

9. Сухомлинський В.О.Народження громадянина: Вибрані твори в 5 т. - К., 1977. - Т. 3.

10. Сухомлинський В.О.Павлинська середня школа. Розмова з молодим директором: Вибрані твори в 5 т. - К., 1977. - Т. 4.

11. Сухомлинський В.О. Природа, праця, світогляд: Вибрані твори в 5 т. - К., 1977. - Т.5.

 

3.5. ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ СЛІПИХ ТА СЛАБОЗОРИХ УЧНІВ