Навчання, виховання та утримання у загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах дітей, які потребують тривалого лікування та реабілітації

Загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) —

загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів з відповід­ним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування. Порядок її діяльності регламентується Положенням про за­гальноосвітню школу-інтернат та загальноосвітню санаторну школу-інтернат, затвердженим Міністерством освіти і науки України від 12 червня 2003 р. № 363.

Головним завданням санаторної школи-інтернату є віднов­лення і зміцнення здоров'я дітей у поєднанні із загальноосвіт­ньою підготовкою, надання їм кваліфікованої медико-психоло-го-педагогічної допомоги, сприяння їх самовизначенню. Такі школи можуть бути різних форм власності. Рішення про створен-

ня санаторної школи-інтернату комунальної форми власності приймається облдержадміністрацією за погодженням із Міні­стерством освіти і науки України.

Санаторні школи-інтернати комунальної форми власності комплектуються за направленнями, що видаються управліннями освіти і науки облдержадміністрацій на підставі висновків лікар­сько-консультативних комісій дитячих поліклінік, психоневро­логічних та туберкульозних диспансерів, центрів медико-соціаль-ної реабілітації дітей; психолого-медико-педагогічних консуль­тацій (для дітей із психоневрологічними захворюваннями).

Відповідно до профілю захворювання в Україні функціо­нують такі санаторні школи-інтернати: 1) для дітей з психонев­рологічними захворюваннями; 2) хворих на сколіоз; 3) із захво­рюваннями серцево-судинної системи; 4) із хронічними неспе­цифічними захворюваннями органів дихання; 5) із хронічними неспецифічними захворюваннями органів травлення; 6) хво­рих на цукровий діабет; 7) з малими і неактивними (фаза зга­сання) формами туберкульозу. Направлення дітей та підлітків до санаторних шкіл-інтернатів проводиться один раз на рік до 1 серпня.

Якщо в межах певної території немає санаторної школи-ін­тернату необхідного профілю захворювання, органи управління освітою облдержадміністрацій надсилають щорічно з 1 червня до 1 серпня до відповідних органів управління освітою, на те­риторії яких розташована санаторна школа-інтернат потрібно­го профілю захворювання, списки дітей, які потребують трива­лого лікування. Згідно з одержаними списками органи управлін­ня освітою, у віданні яких перебуває відповідний профіль сана­торної школи-інтернату, видають направлення на навчання (за наявності вільних місць).

При зарахуванні до санаторної школи-інтернату подаються направлення відповідного органу управління освітою із зазначен­ням рекомендованого терміну і такі самі документи, що й до загальноосвітньої школи-інтернату, а також: 1) висновок лікар­сько-консультативної комісії дитячої поліклініки (психоневро­логічного або туберкульозного диспансеру, центру медико-соці-альної реабілітації дітей); 2) витяг з історії хвороби дитини; 3) висновок обласного (міського) дитячого спеціаліста залежно від профілю санаторної-школи інтернату. Для зарахування до санаторної школи-інтернату для дітей із психоневрологічними

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

захворюваннями додаються: 1) витяг із протоколу засідання пси-холого-медико-педагогічної консультації; 2) висновок дитячого психіатра; 3) витяг з історії хвороби, якщо дитина перебувала на лікуванні в психоневрологічному стаціонарі. Для зараху­вання до санаторної школи-інтернату для дітей, хворих на ско­ліоз, додаються висновок дитячого ортопеда та рентгенознімки хребта.

Для зарахування до санаторної школи-інтернату для дітей із захворюваннями серцево-судинної системи додається висновок дитячого кардіолога; для дітей з хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання — висновок дитячого пульмо­нолога; для дітей з малими і неактивними (фаза згасання) фор­мами туберкульозу — санаторно-курортна картка, видана район­ним тубдиспансером або поліклінікою та висновок головного дитячого фтизіатра; для дітей з хронічними неспецифічними захворюваннями органів травлення висновок дитячого гастро­ентеролога на підставі відповідних обстежень (фіброгастродуо-деноскопія, аналіз кислотності шлункового соку, фракційне дослідження жовчі, аналіз калу на дисбактеріоз, яйця глистів, лямблії); для дітей, хворих на цукровий діабет, — висновок дитячого ендокринолога на підставі результатів відповідних обстежень (рівень цукру в крові, сечі, добове навантаження цукру). Направлення дітей до санаторної школи-інтернату від­повідного профілю захворювання здійснюється на підставі ме­дичних показань і протипоказань.

У санаторній школі-інтернаті можуть навчатися діти віком від 6 (7) років. Така школа може мати у своєму складі дошкіль­ні групи, класи для учнів. Тривалість перебування вихованців у санаторній школі-інтернаті встановлюється органом управ­ління освітою при направленні в межах одного року. Продов­ження перебування вихованців у санаторній школі-інтернаті або переведення їх до іншого загальноосвітнього навчального закладу здійснюється на підставі рішення медико-педагогічної комісії санаторної школи-інтернату (для дітей із психоневроло­гічними захворюваннями — погоджується з головою відповідної психолого-медико-педагогічної консультації, яка приймала рішення про направлення дитини). За вихованцем санаторної школи-інтернату зберігається місце в загальноосвітньому на­вчальному закладі, де він навчався раніше, куди він зарахову-

ється у відповідний клас на підставі документа про наявний рі­вень освіти без будь-якої додаткової перевірки знань.

Організація діяльності санаторної школи-інтернату і соціаль­ного захисту вихованців така сама, як і в загальноосвітніх шко-лах-інтернатах з урахуванням особливостей того чи іншого типу санаторної школи-інтернату.

Плата за утримання дітей в санаторній школі-інтернаті дер­жавної та комунальної форм власності не справляється. Вихо­ванці санаторної школи-інтернату на момент прибуття на навчан­ня повинні мати необхідний комплект одягу і взуття. У санатор­ній школі-інтернаті державної та комунальної форм власності за рахунок держави частково або повністю можуть забезпечува­тися (одягом, взуттям) діти із малозабезпечених сімей (не біль­ше 25 % від загальної кількості вихованців).

Лікувально-реабілітаційний процес у санаторній школі-ін­тернаті здійснюється відповідно до вимог та рекомендацій Міні­стерства охорони здоров'я України.

У санаторній школі-інтернаті тривалість уроків у першому класі становить 35 хв, в усіх інших — 40 хв, при цьому в 1—4-х класах після 15 хв уроку, ав5—11(12)-х класах після 20 хв уро­ку проводяться рухливі внутрішні перерви. Тривалість перерв між уроками встановлюється з урахуванням необхідності орга­нізації активного відпочинку та харчування вихованців, але не менше 15 хв, і великої перерви після другого або третього уроку — 30 хв.

Вихованці санаторних шкіл-інтернатів звільняються від складання державної підсумкової атестації. В окремих випад­ках (нагородження золотою і срібною медалями) вихованці са­наторної школи-інтернату можуть проходити державну підсум­кову атестацію за їх письмовою заявою та погодженням із стар­шим лікарем навчального закладу.

Особливості навчально-виховного і лікувально-профілак­тичного та реабілітаційного процесу в санаторних школах-ін-тернатах. Санаторна школа-інтернат створює для вихованців необхідні умови, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти у поєднанні з тривалим лікуванням, оздоровленням та відновленням здоров'я вихованців. Усі навчально-виховні, лі­кувально-профілактичні та реабілітаційні заходи є складовою оздоровчого режиму, додержання якого є обов'язковим для всіх

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

учасників навчально-виховного та лікувально-реабілітаційного процесу.

Оздоровчий режим санаторної школи-інтернату має такі функції: 1) відновлювальну, що передбачає зниження наванта­ження у розпорядку діяльності дитини до рівня її психосома­тичних можливостей; 2) дозувальну — передбачає вибір режиму або окремих його компонентів як однієї з умов відновлення ста­ну здоров'я дитини; 3) тренувальну, що дає змогу сформувати і закріпити навички здорового способу життя протягом певного періоду перебування дитини у санаторній школі-інтернаті.

Організація лікувально-профілактичної та реабілітаційної роботи в санаторній школі-інтернаті проводиться з урахуванням клінічних виявів захворювань та психологічних особливостей вихованців. При цьому береться до уваги: 1) основне захворю­вання; 2) соматична ослабленість, нерідко спричинена загаль­ним порушенням нервової регуляції, зниженням резистентності організму під впливом основного захворювання; 3) загальна недостатність функцій нервової системи (підвищена виснаж­ливість, емоційна млявість або неврівноваженість, збудливість, схильність до вегетосудинної дистонії). Наявність цих факторів визначає зміст основних напрямів лікувально-профілактичної та реабілітаційної роботи в санаторній школі-інтернаті.

Лікувально-профілактичні та реабілітаційні заходи передба­чають: 1) оцінку фізичного та нервово-психічного розвитку ди­тини; 2) контроль за режимом та організацією харчування в закладі; 3) організацію щорічних профілактичних оглядів та планової диспансеризації дітей; 4) організацію і контроль за повнотою та своєчасністю проведення профілактичних щеплень дітям; 5) контроль і методичну допомогу в організації роботи з фізичного виховання, трудового навчання, загартування та проведення літніх оздоровчих заходів; 6) організацію лікування захворювання, з приводу якого дитина направлена у санаторну школу-інтернат; 7) забезпечення специфічної немедикаментоз-ної, медикаментозної, фізіотерапевтичної, кліматотерапії, ін­ших видів лікування, у тому числі з використанням бази ліку­вально-профілактичних закладів за територіальним принципом; 8) санітарно-освітню та інформаційну роботу серед дітей, бать­ків, педагогічних працівників, технічного персоналу. Лікуваль-но-відновлювальна робота ведеться в таких напрямах: 1) ліку-

вання основного захворювання й реабілітація (специфічна ме­дикаментозна, фізіо-, гідро-, кліматотерапія, лікувальна фіз­культура, плавання); 2) терапія загальних нервово-психічних відхилень; 3) загальне оздоровлення.

Двічі на рік усі вихованці санаторної школи-інтернату про­ходять планову диспансеризацію: перший огляд — поглибле­ний, із залученням спеціалістів лікувально-профілактичного закладу за територіальним принципом, другий огляд здійсню­ється педіатром та дитячими лікарями інших спеціальностей (відповідно до профілю санаторної школи-інтернату).

Подальше лікування та реабілітація вихованців здійснюють­ся з урахуванням висновків поглибленого медичного огляду.

Санітарно-гігієнічний режим забезпечується оптимальним розподілом розумового та фізичного навантаження, навчальних занять і відпочинку, комплексом заходів з фізичного виховання та загартування, організацією раціонального харчування, про­філактикою травматизму, дотриманням протиепідемічних за­ходів, вимог техніки безпеки. З дітьми, які мають труднощі у навчанні, проводяться індивідуальні та групові заняття з окре­мих предметів за рахунок годин варіативної складової навчаль­ного плану. Тривалість індивідуальних та групових занять не повинна перевищувати 20 хв. Спільна діяльність медичних, педагогічних працівників, психологів полягає у медичних і пси-холого-педагогічних спостереженнях за учнями в процесі занять та в позаурочний час. Дані спостережень узагальнюються для розроблення системи індивідуального підходу до навчання і виховання дитини. На цій основі уточнюється оздоровчо-щад­ний режим, даються рекомендації щодо подальшого навчання вихованця у санаторній школі-інтернаті, його професійної орієнтації, посильної участі в суспільно корисній праці. Кон­сультативна методична допомога з питань організації навчаль­но-виховної, лікувально-профілактичної та реабілітаційної роботи здійснюється спеціалізованими науково-дослідними, науково-методичними та лікувальними закладами, на території обслуговування яких розташована санаторна школа-інтернат.

Особливості навчально-виховного та лікувально-профілак­тичного і реабілітаційного процесу в санаторній школі-інтер­наті для дітей із психоневрологічними захворюваннями. На­вчально-виховна робота в санаторній школі-інтернаті для дітей

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

з психоневрологічними захворюваннями здійснюється з ураху­ванням принципів диференційованого та індивідуального під­ходу на основі педагогічного, психологічного і клінічного ви­вчення поведінки і стану здоров'я вихованця. Форми і методи навчання та виховання в закладі спрямовані на психологічну корекцію особистості вихованця. Залежно від індивідуальних можливостей кожного вихованця, його клінічного стану, етапу лікування та реабілітації обсяг завдань на уроці може бути зменшений учителем у 1,5—3 рази порівняно з навчальним навантаженням, передбаченим для учнів відповідних класів загальноосвітніх навчальних закладів. При здійсненні трудо­вого навчання і виховання за програмами загальноосвітньої школи за погодженням з лікарем-психіатром та рішенням пе­дагогічної ради навчального закладу з усіх розділів програми вилучаються об'єкти праці та трудомісткі процеси, пов'язані зі статичним напруженням (за умови збереження навчального змісту програми). Уроки фізичної культури проводяться за про­грамами спеціальної медичної групи. До позакласної роботи з фізичного виховання не включаються спортивні змагання.

З метою педагогічної корекції клінічного стану вихованців та сприяння їх психомоторному розвитку вчителі музики або інші спеціалісти проводять музично-ритмічні заняття, які вно­сяться до розкладу уроків. У навчально-виховному процесі вчи­телі й вихователі, крім рухливих пауз, застосовують перерви (до 3 хв) у навчальній роботі вихованців, створюють умови для їхньої релаксації. Лікувально-профілактичний та реабілітацій­ний комплекси, що включають лікувальну фізкультуру, фізіо­терапію, гідротерапію, масаж, педагогічну корекцію, прово­дяться тричі на тиждень і вносяться до розкладу уроків та ре­жиму дня. Комплекс також може включати додаткове прове­дення прийомів лікарями (психіатром, педіатром, стоматологом та іншими спеціалістами), логопедичні заняття, заняття з пси­хологічної корекції особистості. Педагогічну корекцію особис­тості дитини під час проведення лікувально-профілактичного та реабілітаційного комплексу процедур здійснюють педагогіч­ні працівники з дітьми, вільними від лікувальних процедур, прийому лікарів-спеціалістів, логопедичних занять, занять з психологічної корекції. Заняття з педагогічної корекції особи­стості та проведення лікувально-профілактичного і реабіліта-

ційного комплексу процедур координуються з діяльністю ме­дичного персоналу на підставі затверджених старшим лікарем процедурних листів. Для всіх вихованців організовується ден­ний сон або відпочинок протягом 1—1,5 год. За сприятливої погоди денний сон або відпочинок вихованців, крім дітей, які мають протипоказання, можна проводити на критих верандах з використанням ліжок та спальних мішків.

Особливості навчально-виховного і лікувально-профілак­тичного та реабілітаційного процесу в санаторній школі-інтер-наті для дітей, хворих на сколіоз. У санаторній школі-інтерна-ті для дітей, хворих на сколіоз, організація навчально-вихов­ного процесу спрямована на максимальне розвантаження хреб­та, що передбачає проведення навчальних занять і виконання домашніх завдань у змішаному режимі за призначенням лікаря: лежачи на кушетці (прогресуюча форма сколіозу), лежачи на кушетці та сидячи за партою або тільки сидячи за партою (для дітей, які готуються до переходу в масову школу). Це передбачає оснащення кімнат, де проводяться уроки, спеціальними мебля­ми для розвантаження хребта (динамічні парти, підгрудники тощо). На всіх етапах навчальної і виховної роботи з вихован­цями педагогічні працівники організовують для них дотриман­ня особистого ортопедичного режиму. Години лікувальної фіз­культури та лікувального плавання чергуються в розкладі із загальноосвітніми предметами. Заняття з лікувальної фізкуль­тури і лікувального плавання проводяться за групами. Ліку­вально-профілактичний та реабілітаційний комплекси процедур здійснюються за призначенням лікаря-ортопеда або фізіотера­певта (фізіотерапевтичні, водні процедури, гідромасаж, душ Шарко та ін.) і передбачають: 1) розвантаження хребта, у тому числі за допомогою носіння функціонально-коригувального кор­сета; 2) обов'язковий денний відпочинок протягом 1—1,5 год.; 3) функціональне лікування (фізіо-кінезотерапія): проведення лікувальної фізкультури, лікувального плавання 2—3 рази на тиждень, сповивання, масаж, ходіння на лижах, стрільба з лука та інші спортивно-лікувальні ігри; 4) виконання інших видів ортопедичних призначень (носіння супінаторів тощо); 5) прове­дення загальнозміцнювальних і загартовувальних процедур та ранкової гімнастики, цільових прогулянок, сонячних ванн, кварцевого опромінювання, режиму аерації.

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

Особливості навчально-виховного і лікувально-профілак­тичного та реабілітаційного процесу в санаторній школі-інтер-наті для дітей із захворюваннями серцево-судинної системи.

Система реабілітаційної роботи в школі-інтернаті для дітей із захворюваннями серцево-судинної системи включає: 1) вивчен­ня особистості кожного вихованця; 2) організацію відповідного режиму; 3) організацію 5—6-разового дієтичного харчування;

4) проведення фізкультурно-оздоровчих заходів: динамічних
пауз, занять із ЛФК, уроків фізкультури, ранкової зарядки,
занять із плавання в басейні, літнє оздоровлення дітей тощо;

5) проведення за показаннями медикаментозного лікування.
При проведенні уроків з трудового навчання за погодженням

із старшим лікарем навчального закладу та рішенням педаго­гічної ради з усіх розділів програми вилучаються (при збережен­ні навчального змісту) об'єкти праці й трудомісткі процеси, по­в'язані з надмірним фізичним навантаженням. Уроки фізкуль­тури проводяться за програмою з фізичної культури для спеці­альної медичної групи. Час на вивчення основних розділів про­грами скорочується удвічі (при збереженні навчального змісту програми). Заняття з лікувальної фізкультури проводяться в усіх класах за групами тричі на тиждень за спеціально розробле­ними комплексами з урахуванням захворювання, вікових особли­востей дітей і вносяться до розкладу уроків. За наявності басей­ну під час уроків ЛФК проводяться гідротерапевтичні заходи. Диференційований підхід у реабілітації здійснюється за трьо­ма типами режимів: тренувальним, щадним або індивідуаль­ним. При визначенні типу режиму враховується фаза процесу хвороби і лікування, характер захворювання, ступінь ураження та функціональна здатність серцево-судинної системи, можли­вості адаптаційних механізмів організму, ступінь недостатності кровообігу, натренованості дитини. Тренувальний режим при­значається дітям з неактивною фазою запального процесу за нормальних реакцій серцево-судинної системи під час навчаль­ного та фізичного навантаження і відсутності скарг. Щадний режим призначається хворим дітям протягом першого року після перенесеного різкого загострення захворювання серцево-судинної системи у його неактивній фазі, а саме: з недостатні­стю митрального клапана або без виражених органічних змін; з несприятливими реакціями серцево-судинної системи на на-

вчальне, трудове навантаження, з комбінованими пороками серця при задовільних функціональних пробах серцево-судин­ної системи незалежно від тривалості захворювання, а також дітям, які перенесли хорею та інші форми ревматичних енце­фалітів із тривалим синдромом астенізації нервової системи. Вихованці, яким призначено щадний режим, звільняються від додаткових навантажень під час навчально-виховного процесу, участі в художній самодіяльності, в окремих видах суспільно корисної праці. Цим вихованцям протипоказана робота, пов'я­зана з різким переохолодженням та перегріванням тіла. Індиві­дуальний режим призначається вихованцям зі сполученими та комбінованими пороками серця у стадії нестійкої компенсації серцево-судинної системи. Для таких дітей встановлюється мі­німальне трудове навантаження, а руховий режим обмежується комплексом лікувальної фізкультури.

Особливості навчально-виховного і лікувально-профілак­тичного та реабілітаційного процесу в санаторній школі-інтер­наті для дітей з хронічними неспецифічними захворюваннями органів травлення. Режим дня в санаторній школі-інтернаті для дітей з хронічними неспецифічними захворюваннями органів травлення передбачає поєднання навчально-виховного процесу з лікувально-оздоровчою роботою, спрямованою на відновлення здоров'я дитини, і встановлюється з урахуванням навчального навантаження та функціональних можливостей організму ви­хованця, здійснюваної системи оздоровлення. Харчування та­ких дітей п'ятиразове. Дієтичні столи готуються відповідно до науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо органі­зації харчування дітей з хронічними неспецифічними захворю­ваннями органів травлення. Вживання їжі контролюється пе­дагогічними та медичними працівниками. Уроки трудового на­вчання проводяться під контролем медичних працівників. Тру­дове і фізичне навантаження визначається індивідуально з ура­хуванням стану здоров'я вихованця і систематично контро­люється старшим лікарем санаторної школи-інтернату. З усіх розділів програми з трудового навчання вилучаються види діяльності, що вимагають надмірного фізичного та розумового навантаження (за умови збереження навчального змісту про­грами). Уроки фізичної культури проводяться за програмою для спеціальної медичної групи. Заняття з лікувальної фізкультури

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

спрямовані на нормалізацію стану дитячого організму, його адап­тацію до фізичного навантаження. Під час проведення занять з лікувальної фізкультури виконуються загальнорозвивальні, коригувальні та дихальні вправи, серед яких — діафрагмальне дихання, ходіння, дозований біг, плавання тощо. Ці заняття проводяться у кожному класі за групами тричі на тиждень за спеціально розробленими комплексами з урахуванням стану здоров'я, вікових особливостей дітей.

Особливості навчально-виховного і лікувально-профілак­тичного та реабілітаційного процесу в санаторній школі-інтер-наті для дітей з малими і неактивними (фаза згасання) форма­ми туберкульозу. Режим санаторної школи-інтернату для дітей

3 малими і неактивними (фаза згасання) формами туберкульозу спрямований на здобуття вихованцями загальної середньої ос­віти в поєднанні з лікувально-профілактичними та реабіліта­ційними заходами, які забезпечують лікування дітей до повно­го їх клінічного одужання, що підтверджується клініко-лабо-раторними і рентгенологічними обстеженнями. У санаторній школі-інтернаті влаштовується огороджена зелена ділянка для проведення відпочинку, ігор, занять вихованців на повітрі та проведення фізкультурно-оздоровчих заходів. Перед кожним уроком з вихованцями проводяться фізкультурні заняття (3—

4 вправи з елементами дихальної гімнастики; для плечового поя­са, спини та ніг — протягом б хв). Уроки з трудового навчання проводяться під контролем лікаря-педіатра і дитячого фтизіатра закладу. Трудове навантаження визначається з урахуванням індивідуальних особливостей і можливостей кожного вихован­ця. Уроки фізичної культури проводяться за програмою з фі­зичної культури для спеціальної медичної групи. Заняття з ліку­вальної фізкультури проводяться в усіх класах згідно з відповід­ним розкладом за групами тричі на тиждень за спеціально роз­робленими комплексами. У санаторній школі-інтернаті прово­дяться курси хіміопрофілактики антимікобактеріальними про­титуберкульозними препаратами, а також сезонні протиреци-дивні курси лікування за призначенням фтизіатра. Під час ви­буття із санаторної школи-інтернату вихованцю видається довідка про результати лікування, яку необхідно подати у про­титуберкульозний диспансер (кабінет), а за відсутності такого — у дитячу поліклініку або підлітковий кабінет поліклініки за місцем проживання.

Особливості навчально-виховного і лікувально-профілак­тичного та реабілітаційного процесу в санаторній школі-інтер­наті для дітей з хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання. Навчально-виховний процес у санаторній шко­лі-інтернаті для дітей з хронічними неспецифічними захворю­ваннями органів дихання здійснюється в поєднанні з комплекс­ним лікуванням виявленого захворювання. Одночасно з клі-матолікуванням вихованці одержують масаж, інгаляції, меди­каментозне та фізіотерапевтичне лікування. Уроки фізичної культури проводяться за програмою для спеціальної медичної групи. Заняття з лікувальної фізкультури проводяться в усіх класах за групами тричі на тиждень за спеціально розроблени­ми комплексами з урахуванням захворювання і вікових особ­ливостей дітей. Трудове навчання проводиться під контролем лікаря-педіатра і пульмонолога. Трудове навантаження вихо­ванців визначається в індивідуальному порядку з урахуванням стану здоров'я, фізичних можливостей кожного з них і система­тично контролюється старшим лікарем навчального закладу.

Особливості навчально-виховного і лікувально-профілак­тичного та реабілітаційного процесу в санаторній школі-інтер­наті для дітей, хворих на цукровий діабет. Навчально-виховний процес у санаторній школі-інтернаті для дітей, хворих на цук­ровий діабет, здійснюється в поєднанні з проведенням лікуваль­но-реабілітаційних заходів, спрямованих на утримання стану компенсації хворих дітей, профілактику соматичних захворю­вань, підтримання належного рівня психічної активності й пра­цездатності, контроль за фізичним розвитком вихованців. Си­стема лікувально-реабілітаційних заходів передбачає: 1) при­ймання медичних препаратів, що підтримують рівень цукру в організмі (застосування різних типів інсуліну для інсуліноза-лежних дітей); 2) дієтотерапію (організація 6-разового дієтич­ного харчування за столом № 9); 3) терапію загальнозміцню-вальними препаратами, специфічну медикаментозну терапію, спрямовану на запобігання декомпенсації стану хворого на цукровий діабет; 4) помірне фізичне навантаження (дозовані регулярні фізичні заняття, плавання, біг, аеробіка тощо). Фізич­не навантаження визначається індивідуально для кожної дити­ни, враховуючи стан її здоров'я на конкретний момент, і прово­диться обов'язково під наглядом медичного персоналу.

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

Медичні працівники санаторної школи-інтернату навчають вихованців навичкам самоконтролю стану здоров'я, долікар­ської самодопомоги у разі різкого погіршення самопочуття (кома­тозний стан). Уроки фізичної культури проводяться за програ­мою для спеціальної медичної групи. Під час виконання фізич­них вправ, проведення ігор, що потребують значних фізичних навантажень, самопочуття вихованців має постійно контролю­ватися медичним обстеженням та аналізом крові, щоб уникну­ти перевантаження. Заняття з лікувальної фізкультури прово­дяться в усіх класах за групами тричі на тиждень за спеціально розробленими комплексами з урахуванням стадії захворюван­ня, вікових особливостей вихованців. При проведенні уроків трудового навчання, зберігаючи навчальний зміст програм, за погодженням зі старшим лікарем санаторної школи-інтернату вилучаються з усіх розділів програми об'єкти праці і трудоміст­кі процеси, пов'язані з надмірним фізичним навантаженням. Усі вихованці, хворі на цукровий діабет, перебувають на дис­пансерному обліку в закладах охорони здоров'я.

Вимоги до матеріально-технічної бази та фінансово-госпо­дарської діяльності санаторної школи-інтернату такі самі, як і до загальноосвітньої школи-інтернату. Крім того, санаторна школа-інтернат повинна мати лікувально-реабілітаційний ком­плекс для здійснення лікувально-профілактичних та реабіліта­ційних заходів відповідно до профілю захворювання.

9.8. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАГАЛЬНО­ОСВІТНІХ ШКІЛ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Загальноосвітня школа соціальної реабілітації є державним закладом освіти. Направлення дітей і підлітків на навчання до шкіл соціальної реабілітації здійснюється судами у встановле­ному законом порядку. їх діяльність регламентується Положен­ням про загальноосвітню школу соціальної реабілітації, затвер­дженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 1993 р. № 859 і статутами відповідних шкіл.

Школа соціальної реабілітації створює належні умови для життя, навчання та виховання учня, підвищення його загаль­ноосвітнього і культурного рівня, професійної підготовки, роз­витку індивідуальних здібностей і нахилів, забезпечує правове виховання та соціальний захист в умовах постійного педагогіч­ного режиму. Особливості педагогічного режиму, умов вихован­ня та утримання дітей і підлітків у школі соціальної реабілітації визначаються: 1) спеціальним режимом дня та системою навчаль­ної і виховної роботи; 2) постійним наглядом і педагогічним кон­тролем за учнями; 3) виключенням можливості вільного виходу учнів за межі території школи соціальної реабілітації без доз­волу адміністрації. Вказані школи підпорядковуються управ­лінням освіти і науки облдержадміністрацій.

Нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів у діяльності шкіл соціальної реабілітації здійснюють органи про­куратури. Міністерство освіти і науки здійснює заходи щодо вдо­сконалення мережі шкіл соціальної реабілітації, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу, надає їм методичну допомогу.

На сьогодні в Україні функціонують такі школи соціальної реабілітації:

— Балахівська (Кіровоградська область, Петрівський район, с Балахівка);

— Городоцька (Львівська область, м. Городок);

— Горлівська (Донецька область, Микитівський район, смт Гольмівський);

— Єнакіївська (Донецька область, м. Єнакієве);

— Комишувахська (Запорізька область, Оріхівський район, смт Комишуваха);

— Корсунська (Херсонська область, м. Нова Каховка, с. Кор-сунка);

— Київська (м. Київ);

— Миколаївська (м. Миколаїв);

— Свердловська (Луганська область, м. Свердловськ, с Хар­ківське);

— Фонтанська (Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка);

— Харківська (м. Харків).

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

Указані школи створюються окремо для дівчат і хлопців. Кількість учнів у школі не повинна перевищувати 180 осіб. За утримання дітей з батьків справляється плата у розмірі, визна­ченому Кабінетом Міністрів України. Діти-сироти і діти, котрі залишилися без піклування батьків або осіб, які їх замінюють, а також з багатодітних, малозабезпечених сімей перебувають на повному державному утриманні.

При школі соціальної реабілітації створюється медико-сані-тарна частина. Штати медичного персоналу встановлюються відповідно до нормативів, затверджених МОН і МОЗ України. Медико-санітарна частина працює під безпосереднім керівни­цтвом її завідувача і підпорядковується директорові школи соціальної реабілітації та місцевим органам охорони здоров'я. Персонал медико-санітарної частини здійснює медичний нагляд за учнями цілодобово. У разі необхідності школа соціальної реабілітації має право одержувати допомогу від інших лікуваль­но-профілактичних закладів.

Створення, реорганізація та ліквідація школи соціальної реа­білітації здійснюється управліннями освіти і науки облдержад­міністрацій за погодженням МОН України з дозволу Кабінету Міністрів України.

Навчальні заняття у школі соціальної реабілітації розпочи­наються і закінчуються у терміни, визначені Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад. За рішен­ням ради школи соціальної реабілітації навчальний рік у ній може бути продовжено, але не більше як на два тижні.

Навчально-виховна робота у школі соціальної реабілітації організовується на основі поєднання навчання із різнопрофіль-ною продуктивною працею, створення умов для участі учнів у позакласній роботі за інтересами. Режим щоденної роботи з учнями затверджується радою школи. Завдання для самопідго­товки не є обов'язковими. Вони можуть даватися учням з ураху­ванням психофізіологічних і педагогічних вимог та індивіду­альних особливостей кожної дитини для вивчення у відведені розпорядком дня години самопідготовки, які проводяться під керівництвом учителів і вихователів.

Трудове навчання і виховання у школі є одним з основних засобів перевиховання дітей та підлітків. Воно здійснюється у навчально-виробничих майстернях, навчально-д ослідному сіль-

ському або садовому господарстві школи соціальної реабілітації з урахуванням віку й фізичного розвитку учнів під постійним медичним наглядом із суворим додержанням техніки безпеки. За наявності умов для здобуття певної професії під час навчання у школі соціальної реабілітації учням, які склали кваліфіка­ційні іспити або пройшли кваліфікаційну перевірку, видається свідоцтво на роботу за певною професією. Під час літніх канікул школа може організовувати табори праці й відпочинку із залу­ченням учнів до роботи у навчально-виробничих майстернях, навчально-дослідному сільському або садовому господарстві школи соціальної реабілітації, у сільськогосподарських держав­них підприємствах.

У школі можуть, зокрема, застосовуватися такі заходи за­охочення учнів: 1) оголошення подяки за наказом директора; 2) дозвіл на вихід за межі школи соціальної реабілітації, разові відпустки у вільний від обов'язкових занять час за рішенням органу самоврядування, директора школи соціальної реабілі­тації терміном на 5 год без супроводу дорослих; 3) повідомлення батькам або адміністрації школи, де раніше навчався учень, про його хорошу поведінку й успіхи у навчанні та праці; 4) дозвіл учневі відвідувати під час канікул (осінніх, зимових, весняних — на термін до 7 діб, літніх — до одного місяця) батьків або осіб, які їх замінюють, за рішенням школи соціальної реабілітації, за умови старанного навчання і праці протягом навчального року, а також, якщо побут і поведінка батьків або осіб, які їх замінюють, є сприятливими для перебування дітей у сім'ї. Пе­ребування в сім'ї під час літніх канікул може бути продовжено адміністрацією школи соціальної реабілітації за клопотанням суду або служби у справах неповнолітніх за місцем проживання підлітка за умови його хорошої поведінки. Кращі групи за рі­шенням адміністрації, органу самоврядування школи соціаль­ної реабілітації можуть бути заохочені туристичними походами по рідному краю, культпоходами до театру, цирку, кінотеатру та інших видовищних закладів у супроводі вчителів.

За порушення режиму на учнів може накладатись таке стяг­нення, як поміщення до дисциплінарної кімнати на термін до двох діб. Умови утримання учнів у дисциплінарній кімнаті ви­значаються Положенням про дисциплінарну кімнату, затвер­дженим МОН України. У виключних випадках поміщення учнів

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

до дисциплінарної кімнати в нічний час допускається також за рішенням старшого чергового з режиму до прибуття у школу директора.

Адміністрація школи соціальної реабілітації має право на­давати учневі тимчасову відпуст