Влаштування дітей до дитячого будинку сімейного типу 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Влаштування дітей до дитячого будинку сімейного типу



Влаштування до дитячого будинку сімейного типу — при­йняття в окрему сім'ю, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, котра не перебуває у шлюбі, на виховання та для спільного проживання не менше як п'яти дітей-сиріт та/або



Глава 10


Соціальні послуги Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту



 


дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кіль­кість дітей, включаючи рідних, у такій сім'ї не може перевищу­вати десяти осіб. Влаштовані до таких будинків діти мають ста­тус дітей-вихованців. Подружжя чи окрема особа, що не пере­буває у шлюбі, які взяли на виховання не менше п'яти дітей мають статус батьків-вихователів. Порядок передачі та прожи­вання таких дітей регламентується Положенням про дитячий будинок сімейного типу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564.

Метою створення дитячого будинку сімейного типу є забез­печення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Ви­хованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення вісімнадцятирічного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному за­кладі І—IV рівнів акредитації — до його закінчення.

Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймає райдержадміністрацієя на підставі заяви осіб, які ви­явили бажання створити такий будинок, та висновку відповід­ного відділу у справах сім'ї та молоді про наявність умов для його створення. На підставі такого рішення між батьками-ви-хователями та органом, який прийняв рішення про його ство­рення, укладається відповідна угода. Дія угоди припиняється у разі, коли в дитячому будинку сімейного типу виникають несприятливі умови для виховання та спільного проживання дітей (важка хвороба батьків-вихователів, відсутність взаємо­розуміння з дітьми, конфліктні стосунки між дітьми), повер­нення вихованців рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, за згодою сто­рін, з інших причин, передбачених угодою, та за рішенням суду. У разі припинення дії угоди питання про подальше влаштування вихованців вирішується органом опіки й піклування.

Після прийняття рішення про створення дитячого будинку сімейного типу батькам-вихователям надається позачергово ін­дивідуальний житловий будинок або багатокімнатна квартира за нормами, встановленими законодавством. Надане в користу­вання житлове приміщення має бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривало­го вжитку, перелік яких визначається органом, який прийняв


рішення про створення дитячого будинку сімейного типу. Ко­ристування наданим житловим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством для користування службовими приміщеннями.

У разі зменшення кількості вихованців унаслідок вибуття їх за віком або з інших причин за згодою сторін угоди вирішуєть­ся питання про поповнення дитячого будинку сімейного типу вихованцями. Контроль за умовами проживання вихованців здійснюють органи опіки та піклування і відділи у справах сім'ї та молоді райдержадміністрацій. За вихованцями зберігають­ся пільги та державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Лік­відація дитячого будинку сімейного типу здійснюється за рішен­ням органу, який його створив, або за рішенням суду.

До дитячого будинку сімейного типу, насамперед, влашто­вуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин вони не можуть виховуватися разом. Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом трьох місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює місцевий відділ у справах сім'ї та молоді.

На кожну дитину орган опіки та піклування зобов'язаний надати батькам-вихователям такі документи: 1) свідоцтво про народження дитини; 2) медичну довідку про стан здоров'я або витяг з історії розвитку дитини; 3) довідку (атестат) про освіту або висновок психолого-медико-педагогічної консультації про рівень розвитку дитини; 4) документи про батьків або осіб, які їх замінюють (свідоцтво про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей); 5) довідку про наявність та місцезнаходжен­ня братів і сестер чи інших близьких родичів дитини; 6) опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження; 7) пенсійну книжку на дітей, які одержують пенсію, копію ухвали суду про стягнен­ня аліментів. У разі, коли на момент влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу деяких із зазначених доку­ментів немає, орган опіки та піклування зобов'язаний надати їх протягом трьох місяців. За достовірність документів, наданих



Глава 10


Соціальні послуги Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту



 


батькам-вяхователям, несуть відповідальність органи опіки та піклування і керівник закладу, в якому перебувала дитина.

За вихованцями зберігаються раніше призначені аліменти, пенсії, інші виплати, які перераховуються на їх особисті рахун­ки, відкриті в установах банку. Батьки-вихователі мають право використовувати зазначені кошти за погодженням з органом опіки та піклування тільки для спеціального лікування (опера­ція на серці, трансплантація тощо), придбання спеціальних ін­струментів для розвитку здібностей дитини і спеціальних допо­міжних засобів для дитини з вадами фізичного розвитку. Орга­ни опіки та піклування забезпечують збереження майна вихо­ванців, у тому числі житла за місцем його знаходження і здій­снюють контроль за його використанням.

Вихованці мають право підтримувати особисті стосунки з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інте­ресам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкуван­ня визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями.

Батьками-вихователями можуть бути повнолітні особи, за винятком: 1) осіб, визнаних у встановленому порядку недієздат­ними або обмежено дієздатними; 2) осіб, позбавлених батьківсь­ких прав; 3) осіб, звільнених від обов'язків опікунів (піклуваль­ників, усиновителів) за неналежне виконання покладених на них обов'язків; 4) осіб, які за станом здоров'я не можуть вико­нувати обов'язки з виховання дітей (інваліди І і II груп, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алко­гольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту фор­му туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєс­тровані асоціальні вияви, нахили до насильства). Не можуть бути батьками-вихователями особи, з якими проживають члени сім'ї, котрі мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно за­реєстровані асоціальні вияви, нахили до насильства.

Кандидати у батьки-вихователі подають до органу, що при­ймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, такі документи: 1) довідку про склад сім'ї; 2) копію свідоцтва про шлюб (для подружжя); 3) довідку про проходження навчан­ня; 4) копії паспортів; 5) довідку про стан здоров'я свого та осіб,


які проживають разом з ними; 6) засвідчену нотаріально пись­мову згоду всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами у батьки-вихователі, якщо останні вирішили створити дитячий будинок сімейного типу на власній житловій площі. Батьки-вихователі в обов'язковому порядку проходять курс навчання попередньої та періодичної (раз на п'ять років) підготовки, проведення якого забезпечують місцеві відділи у справах сім'ї та молоді.

Батьки-вихователі є законними представниками вихованців і захисниками їхніх прав та інтересів у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень. Вони несуть відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний роз­виток вихованців. Період, протягом якого особи вважалися батьками-вихователями у дитячому будинку сімейного типу, зараховується до їх загального трудового стажу. Батькам-вихо-вателям дитячого будинку сімейного типу виплачується грошо­ве утримання, порядок визначення розміру якого встановлюєть­ся Міністерством освіти і науки України. Щороку їм надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі їх місячного гро­шового утримання. Питання захисту житлових прав батьків-ви-хователів та осіб, які проживають з ними, регулюються угодою.

Фінансування дитячого будинку-інтернату сімейного типу на утримання батьків-вихователів та вихованців здійснюється за рахунок видатків з районних бюджетів та бюджетів міст об­ласного значення. Дитячому будинку сімейного типу щомісяця виділяються кошти на харчування вихованців, придбання для них одягу, взуття, м'якого інвентарю, лікарських засобів, пред­метів особистої гігієни, іграшок, книжок тощо відповідно до норм для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклу­вання, встановлених Міністерством освіти і науки України.

Для господарського обслуговування приміщення, оплати тепло-, електро- і водопостачання, побутових послуг і послуг зв'язку виділяються бюджетні кошти за нормами і тарифами, що діють у відповідній місцевості, пропорційно до кількості вихованців. Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилу­ченню не підлягають і використовуються батьками-виховате­лями для задоволення потреб вихованців у наступному році.

За згодою сторін та відповідно до угоди дитячому будинку сімейного типу може надаватися у користування земельна ді-



Глава 10


Соціальні послуги Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту



 


лянка поблизу місця його знаходження для ведення садівництва та городництва, а також транспортний засіб. На час навчання вихованців у професійно-технічних навчальних закладах, ви­щих навчальних закладах І—IV рівнів акредитації після досяг­нення ними вісімнадцятирічного віку кошти на їх утримання виділяються дитячому будинку сімейного типу з відповідного місцевого бюджету, якщо вихованці на час навчання прожива­ють у цьому будинку.

Місцеві відділи у справах сім'ї та молоді за участю об'єднань громадян, професійних спілок щороку забезпечують безкош­товне оздоровлення вихованців. Вихованці, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, за­безпечуються путівками до санаторіїв.

Дитячому будинку сімейного типу може надаватися юри­дичними та фізичними особами благодійна допомога.

Інші питання матеріального та фінансового забезпечення дитячого будинку сімейного типу вирішуються органом, який прийняв рішення про його утворення.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 212; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.223.94.103 (0.009 с.)