Соціальні послуги, що надаються навчально-реабілітаційними центрами

Навчально-реабілітаційні центри — це заклади освіти, які забезпечують умови для відновлення здоров'я, соціальної ада­птації, професійної орієнтації дітей, що мають органічні та фун­кціональні захворювання внутрішніх органів та систем або вади психофізичного розвитку. їх мета — комплексна медична, пси­хологічна, педагогічна реабілітація хворої дитини. Основні їх завдання — це: 1) створення умов для формування соціально-адаптивної та соціально-продуктивної особистості; 2) забезпе­чення умов для отримання вихованцями якісної освіти певного рівня (дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної, вищої); 3) розробка та втілення у практику інноваційного змі­сту форм і методик навчально-виховного й лікувально-реабілі­таційного процесу. Діяльність центру регламентується Поло­женням про навчально-реабілітаційний Центр, затвердженим наказом Міністерства освіти України 28 серпня 1997 р.

Міністерство освіти і науки України спільно з відповідними місцевими органами управління освітою здійснюють заходи щодо визначення перспектив та напрямів розвитку центрів, упорядкування їх мережі, комплектування, дотримання закон­ності та забезпечення ефективності діяльності.

Особливості умов виховання, навчання, лікування та утри­мання підопічних у навчально-реабілітаційному центрі забез­печуються специфікою особистісноорієнтованого освітньо-реа­білітаційного процесу та індивідуалізованими лікувально-реа­білітаційними режимами відповідно до психофізичного стану вихованців, їх інтелектуального потенціалу та обсягу фізіоло­гічних резервів.

Центри можуть мати у своєму складі: дитячий садок, серед­ню загальноосвітню школу І, І—II, І—III ступенів, філіали (окремі групи) професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів освіти І—II рівнів акредитації з за­очною чи очною формами навчання, відділення медичної реабі­літації, соціально-психологічну службу, клуби, студії, гуртки, секції, що створюються регіональними позашкільними заклада­ми як на власній базі, так і в приміщенні відповідного центру.

Вихованці центрів утримуються у закладі за рахунок держа­ви. Грошове та матеріальне забезпечення здійснюється за нор­мами утримання учнів у санаторних (спеціальних) загальноос­вітніх школах-інтернатах відповідного типу, які встановлюють­ся МОН та МОЗ України.

Указані центри комплектуються дітьми відповідних вікових категорій. Питання про кількісний склад загального контин­генту вихованців центрів вирішується його засновником щоро­ку на основі можливостей матеріальної бази закладу з обов'язко­вим дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

Медичними показаннями для зарахування дітей до всіх освіт­ніх підрозділів центрів є патологія внутрішніх органів і систем складного характеру або вади психофізичного розвитку відпо­відно до медичного профілю закладу.

Статутом конкретного центру можуть встановлюватись пе­реваги та пільги для направлення до центру окремих категорій дітей за станом здоров'я, соціальним станом та напрямом про­фесійного самовизначення.

Комплектування вихованцями навчально-реабілітаційних закладів здійснюється спеціальними комплектаційними ко­місіями управлінь освіти держадміністрацій. Такі підрозділи центрів, як дитячий садок, початкова, основна, старша школи комплектуються на підставі рішень ПМПК, санаторно-курорт­них відбіркових комісій (СКВК) районних поліклінік або клі-

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

ніко-діагностичних центрів відповідно до медичного профілю закладів.

Питання про відрахування дітей з указаних підрозділів цен­трів, переведення їх до загальноосвітньої школи, вузькопро-фільної санаторної чи спеціальної школи-інтернату та про за­рахування до центрів нових вихованців розглядаються ком-плектаційною комісією у період з 1 травня до 15 серпня кожно­го поточного року.

Для зарахування дітей до дитячого садка та загальноосвітніх підрозділів центру подають на розгляд комплектаційної комісії такі документи: 1) заяву на ім'я директора; 2) медичну карту дитини (форма 026/О); 3) результати медичного обстеження з основних захворювань; 4) довідку від лікаря-психіатра про стан психічного здоров'я дитини; 5) особову справу учня та характе­ристику з попереднього місця навчання; 6) висновок обласної психолого-медико-педагогічної консультації (для дітей з вадами психофізичного розвитку); 7) висновок СКВК.

У разі позитивного рішення комплектаційної комісії батьки додатково подають такі документи: 1) копію свідоцтва про на­родження дитини; 2) карту профілактичних щеплень (форма 063/О); 3) довідку дільничого лікаря про відсутність інфекцій­них захворювань у помешканні, де проживає дитина (дійсна протягом трьох днів); 4) лабораторні аналізи: крові, сечі (дійсні протягом одного місяця), на дифтерію (дійсні протягом десяти днів), кишкову інфекцію, ентеробіоз (дійсні сім днів); 5) довід­ку з місця роботи батьків або осіб, які їх замінюють; 6) довідку з домоуправління, ЖЕКу або сільської ради про склад сім'ї.

Загальними протипоказаннями для зарахування до центрів є: 1) інфекційні захворювання до закінчення строку ізоляції; 2) ба-цилоносіння (стосовно дифтерії та кишкових інфекцій); 3) усі заразні та паразитарні хвороби очей і шкіри; 4) туберкульоз ле­генів та інших органів; 5) тяжкі форми енурезу.

Тривалість перебування вихованців у навчально-реабіліта­ційному центрі встановлюється комплектаційною комісією при зарахуванні дитини до закладу. В кінці кожного навчального року комплектаційна комісія переглядає контингент вихован­ців на доцільність подальшого перебування у центрі. У разі при­йняття комплектаційною комісією рішення про відрахування

і переведення учня до навчально-виховного закладу за місцем проживання питання про його подальше влаштування разом вирішують батьки й органи управління освітою.

Професійно-технічний заклад освіти та вищий заклад освіти центру переважно комплектуються за рахунок випускників відповідних освітніх підрозділів центру за рішенням педагогіч­ної ради центру без вступних іспитів. За наявності вільних місць у підрозділах професійної та вищої освіти до центру мо­жуть бути зараховані випускники освітніх закладів відповідно­го ступеня регіону в разі наявності медичних показань. У цьому випадку зарахування до професійно-технічного закладу центру відбувається за результатами співбесіди на підставі рішення приймальної комісії, а зарахування до вищого закладу освіти центру — згідно з правилами прийому, затвердженими МОН України.

Тривалість навчального тижня, а також можливість перебу­вання окремих категорій вихованців у закладі у вихідні, свят­кові та канікулярні дні встановлюється статутом центру та ін­шими документами.

Освітньо-реабілітаційний процес закладу забезпечується технологіями корекції та розвитку, програмами соціальної реа­білітації з використанням новітніх досягнень у галузі педаго­гічної та медичної науки і практики. Програма відновлення здоров'я вихованців центру передбачає всебічну глибоку діаг­ностику фізичного стану організму дитини, лікувально-реабілі­таційні та профілактичні заходи. За програмою психологічної реабілітації вихованців реалізується система заходів для діаг­ностики, корекції, розвитку та профілактики, спрямованих на забезпечення оптимального функціонування інтелектуальної та саморегулятивної підструктур особистості як основи для самореалізації кожної дитини, поглибленого розвитку обдаро­ваних дітей та актуалізації компенсаторних можливостей осо­бистості вихованців. Педагогічна реабілітація вихованців цен­тру має бути забезпечена за рахунок побудови гнучкого осо-бистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в умовах збагаченого освітнього середовища разом зі створенням умов для професійного самовизначення та соціальної адаптації осо­бистості.

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

Центри працюють за робочими навчальними планами, які затверджуються МОН України. Вихованці загальноосвітніх підрозділів центрів звільняються від проведення перевідних та випускних екзаменів у будь-якій формі. Тривалість академічної навчальної години — 40 хв. Медичний підрозділ центрів уком­плектовується спеціалістами відповідно до медичного профілю цих закладів.

Джерелами формування коштів центру є кошти відповідного місцевого бюджету, що надходять у розмірі, не нижчому ніж передбачене фінансування відповідних освітніх підрозділів: 1) кошти, отримані за надання центром додаткових освітніх послуг; 2) прибутки від реалізації продукції навчально-вироб­ничих майстерень, підприємств, цехів і господарств закладу, від оренди його приміщень, споруд, обладнання; 3) добровільні грошові внески і спонсорські пожертвування підприємств, уста­нов, організацій, окремих громадян та іноземців. Центр має право: купувати, орендувати необхідне йому обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватися послугами будь-якого під­приємства, установи, організації або приватних осіб; фінансу­вати за рахунок власних коштів заходи, які сприяють поліп­шенню соціально-побутових умов колективу; передавати ма­теріальні, грошові ресурси підприємствам, установам і органі­заціям, які виконують для закладу роботу або послуги.

Навчально-реабілітаційний центр повинен мати необхідну кількість приміщень, будівель та обладнання для організації навчально-виховного та лікувально-реабілітаційного процесу згідно із завданнями, що стоять перед закладом. Центри кори­стуються приміщеннями, обладнанням, відведеною територією, розпоряджаються ними у межах, передбачених чинним законо­давством. Вони забезпечуються вантажним та пасажирським автотранспортом відповідно до виробничих та реабілітаційних потреб засновником.

Контроль за забезпеченням державних стандартів освіти всі­ма освітніми підрозділами центру та ефективністю реабіліта­ційного процесу здійснюється МОН України та місцевими ор­ганами державного управління освітою, органами охорони здо­ров'я.

Контрольні питання

1. Які основні повноваження психолого-медико-педагогічних консультацій?

2. Чим займається психологічна служба системи освіти України?

3. Які типи дошкільних навчальних закладів ви знаєте?

4. Назвіть соціальні послуги, котрі отримують діти-сироти в інтернатних установах?

5. Перерахуйте типи загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей із вадами фізичного або розумового розвитку.

6. Який порядок зарахування дітей, які потребують соці­альної допомоги, у загальноосвітні школи-інтернати?

7. Які є типи загальноосвітніх санаторних шкіл-інтерна­тів?

8. Хто утримується у загальноосвітніх школах соціальної реабілітації?

9. Розкажіть про порядок утримання підлітків у професій­них училищах соціальної реабілітації.

10. Які соціальні послуги надаються навчально-реабілітацій­ними центрами?

Нормативні акти та література

1. Закон України "Про дошкільну освіту" від 11 липня 2001 р. № 2628-Ш.

2. Закон України "Про соціальну роботу з дітьми та молод­дю" від 21 червня 2001 р. № 2558-ІП.

3. Закон України "Про загальну середню освіту" від 13 трав­ня 1999 p. № 651-XIV.

4. Закон України "Про органи і служби у справах неповноліт­ніх та соціальні установи для неповнолітніх" від 24 січня 1995 р. № 20/95-ВР.

5. Закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" від 5 лютого 1993 р. № 2998-ХП.

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

6. Про затвердження норм харчування у навчальних та оздо­ровчих закладах: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 p. № 1591.

7. Положення про навчально-виховний комплекс "дошкіль­ний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчаль­ний заклад": Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 12 бе­резня 2003 р. № 306.

8. Положення про дошкільний навчальний заклад: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. № 305.

9. Про організацію діяльності загальноосвітніх шкіл соціаль­ної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 1993 р. № 859.

 

10. Положення про професійне училище соціальної реабілі­тації: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 1993 р. № 859.

11. Положення про загальноосвітню школу соціальної реа­білітації: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 1993 р. №859.

12. Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: Затв. спільним наказом Міністерства освіти і науки України і Міністерства України у оправах сім'ї, дітей та молоді 21 вересня 2004 р. № 747/460.

13. Положення про центральну та республіканську (Автоном­ну Республіку Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консуль­тації: Затв. спільним наказом Міністерства освіти і науки Украї­ни та Академії педагогічних наук України від 7 липня 2004 р. № 569/38.

14. Положення про загальноосвітню школу-інтернат та за­гальноосвітню санаторну школу-інтернат: Затв. наказом Міні­стерства освіти і науки України від 12 червня 2003 р. № 363.

15. Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах: Затв. наказом Міністерства освіти і науки України від 21 листопада 2002 р. № 667.

 

16. Типове положення про центри практичної психології та соціальної роботи: Затв. наказом Міністерства освіти і науки України від 14 серпня 2000 р. № 385.

17. Положення про психологічну службу системи освіти Украї-ни: Затв. наказом Міністерства освіти й науки України від З травня 1999 р. № 127.

18. Положення про навчально-реабілітаційний центр: Затв. наказом Міністерства освіти й науки України від 28 серпня 1997 р. №325.

19. Інструкція про медичне обстеження дітей і підлітків, які направляються до загальноосвітніх шкіл та професійних учи­лищ соціальної реабілітації для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання: Затв. спільним наказом Міністерства охорони здоров'я і Міністерства освіти й науки України від 5 трав­ня 1997 р. № 137/131.

20. Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтер­нат (школу, клас) України для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку: Затв. наказом Міністерства освіти Украї­ни 13 травня 1993 р. № 136.

Глава 10