Організація соціального обслуговування центрами соціально-психологічної реабілітації дітей

Центр соціально-психологічної реабілітації дітей — заклад соціального захисту, що створюється для тривалого (стаціонар­ного) або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм ком­плексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, пра­вової та інших видів допомоги. Його діяльність регламентуєть­ся Типовим положенням про центр соціально-психологічної реабілітації дітей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 р. № 87.

Указаний центр утворюється, реорганізується та ліквіду­ється обласною чи районною держадміністрацією і підпорядко­вується відповідній службі у справах неповнолітніх. Центр діє на підставі положення, яке затверджується службою у справах неповнолітніх.

Глава 10

Соціальні послуги Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту

 

Центр може бути відкритий за наявності необхідної мате­ріально-технічної бази, в тому числі приміщень, які відповіда­ють санітарно-гігієнічним нормам і вимогам пожежної безпеки. Його основними завданнями є: 1) надання дітям комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги; 2) проведення психолого-педагогічної корекції з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини; 3) створення умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; 4) сприяння формуванню у дітей власної життєвої позиції для подолання звичок асоціальної поведін­ки; 5) здійснення трудової адаптації дітей з урахуванням їх ін­тересів та можливостей; 6) розроблення рекомендацій з питань соціально-психологічної адаптації дітей для педагогічних та со­ціальних працівників і батьків.

Цей центр може мати такі структурні підрозділи: 1) відділен­ня соціальної, психологічної та педагогічної діагностики і реа­білітації; 2) лікувально-профілактичне відділення; 3) юридич­ну службу; 4) службу "Телефон довіри для дітей"; 5) інші струк­турні підрозділи, діяльність яких пов'язана із соціально-пси­хологічною реабілітацією дітей.

Перше відділення аналізує стан педагогічної занедбаності дитини, надає соціально-психологічну допомогу, сприяє орга­нам опіки та піклування у подальшому влаштуванні дітей, здій­снює роботу із встановлення місця проживання батьків, родичів, опікунів (піклувальників) дитини тощо.

Друге відділення організовує та забезпечує своєчасне надан­ня дітям лікувально-профілактичної допомоги, що передбачає:

1) проведення оцінки їх фізичного та психічного розвитку;

2) проведення терапії загальних нервово-психічних відхилень;

3) здійснення контролю за організацією та режимом харчуван­ня в закладі, дотриманням санітарно-епідемічних вимог; 4) за­безпечення оздоровлення; 5) проведення інформаційно-просвіт­ницької роботи серед дітей, батьків, персоналу закладу з питань здорового способу життя. Юридична служба надає дітям, їх бать­кам, опікунам (піклувальникам), прийомним батькам та бать-кам-вихователям консультації з правових питань, а також звер­тається з клопотанням до відповідних органів, установ та орга­нізацій щодо захисту прав та інтересів дітей (житлові, майнові права тощо). Служба "Телефон довіри для дітей" надає телефон-

ні консультації з соціальних, психологічних, педагогічних, пра­вових та інших питань життєдіяльності дітей. Робота структур­них підрозділів центру проводиться відповідно до положень про ці підрозділи, які затверджуються директором центру.

У центрі створюються групи чисельністю до десяти осіб, які об'єднують дітей за віком, принципом родинності, характером та ступенем соціально-психологічної дезадаптації (у разі необ­хідності групи комплектуються дітьми різного віку). Групи три­валого (стаціонарного) перебування формуються з дітей, які потребують тривалої соціально-психологічної реабілітації. Гру­пи денного перебування формуються з дітей, які проживають у сім'ях, інтернатних закладах тощо і потребують соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги. Діти з груп тривалого (стаціонарного) перебування навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах різних ти­пів, розташованих поблизу центру, або за індивідуальними на­вчальними програмами. В окремих випадках за рішенням міс­цевих органів виконавчої влади для забезпечення виконання покладених на центр завдань можуть створюватися загально­освітні навчальні заклади.

До центру приймаються діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, переведені з притулків для неповноліт­ніх, залишилися поза сімейним оточенням, зазнали насильства і потребують соціально-психологічної допомоги. Прийняття дітей до центру здійснюється за висновком психолого-медико-педагогічної комісії (ПМПК) на підставі направлення служби у справах неповнолітніх за місцем розташування закладу і за кло­потанням органів опіки та піклування, управління освітою, у справах сім'ї та молоді, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, при­тулків, батьків. Органи, які видали направлення до центру, інформуються ним про прийняття дитини. Типовим положен­ням передбачено, що дитина може особисто звертатися за допо­могою до центру цілодобово. У такому разі протягом трьох днів вона направляється до притулку для неповнолітніх у супроводі працівника центру або залишається у центрі. Усі діти, які при­ймаються до центру, реєструються в журналі обліку, на них запов­нюються обліково-статистичні картки за формою, встановленою Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Глава 10

Соціальні послуги Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту

 

На кожну дитину, зараховану до групи тривалого (стаціонар­ного) перебування, заводиться особова справа, в якій зберіга­ються такі документи: 1) направлення, видане відповідною служ­бою у справах неповнолітніх; 2) медична картка дитини (форма № 026/у); 3) виписка з історії хвороби з результатами медично­го обстеження, у тому числі лабораторних аналізів крові, сечі, висіву із зіву на дифтерію, висіву калу на збудників кишкових інфекцій, ентеробіоз; 4) довідка від лікаря-психіатра про стан психічного здоров'я; 5) картка профілактичних щеплень (фор­ма № ОбЗ/о); 6) довідка від дільничного лікаря-педіатра про від­сутність інфекційних захворювань за місцем проживання ди­тини; 7) копія свідоцтва про народження; 8) дані про батьків або осіб, які їх замінюють; 9) висновки психолого-педагогічних спостережень; 10) документ про освітній рівень, а за його відсут­ності — акт психолого-медико-педагогічноі комісії про обсяг програмного загальноосвітнього матеріалу, засвоєного дитиною; 11) акт обстеження умов проживання дитини; 12) опис майна, що належить дитині на правах власності, та відомості про особу (орган), яка відповідає за його збереження; 13) документ про закріплену за дитиною житлову площу; 14) пенсійна книжка дитини, яка отримує пенсію; копія рішення суду про стягнення аліментів (у разі отримання їх на дитину одним з батьків або осо­бою, яка їх замінює).

На кожну дитину, зараховану до групи денного перебування, заводиться особова справа, в якій зберігаються такі документи: 1) направлення до центру, видане відповідною службою у спра­вах неповнолітніх; 2) висновки із психолого-педагогічних спо­стережень; 3) акт обстеження умов проживання дитини.

До центру не приймаються діти, які перебувають у стані алко­гольного або наркотичного сп'яніння, психічно хворі, із симпто­мами хвороби в гострому періоді або в період загострення хро­нічних захворювань, а також ті, які вчинили правопорушення і стосовно них є відомості про прийняте компетентними органами чи посадовими особами рішення про затримання, арешт або по­міщення до приймальника-розподільника для неповнолітніх.

Дитина може перебувати у центрі протягом часу, необхідно­го для її реабілітації, але не більше дев'яти місяців у разі стаціо­нарного перебування та дванадцяти місяців — денного перебу­вання. Строк перебування дитини у центрі визначається ПМПК

за погодженням з відповідною службою у справах неповноліт­ніх. Перебування дітей у центрі регламентується правилами внутрішнього розпорядку, що затверджуються директором центру.

Прийняті до центру діти забезпечуються харчуванням, у разі потреби — одягом відповідно до сезону. Забезпечення дітей хар­чуванням, у тому числі дієтичним, здійснюється за натураль­ними нормами навчальних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Надання стаціонарної та амбулаторної медичної допомоги дітям, які перебувають у центрі, забезпечується державними та комунальними заклада­ми охорони здоров'я. Дітей, зарахованих до груп тривалого (стаціонарного) перебування, можуть відвідувати їхні батьки або особи, які їх замінюють, родичі, але з дозволу керівництва центру.

Рішення про вибуття дитини з центру приймається службою у справах неповнолітніх на підставі висновку ПМПК.

У разі вибуття з центру супровід дітей, які були зараховані до груп тривалого (стаціонарного) перебування, до місця їх про­живання здійснюється батьками або особами, які їх замінюють, родичами з письмового дозволу служби у справах неповнолітніх. До закладів соціального захисту діти направляються у супроводі працівника центру або представника закладу соціального за­хисту. Супровідникам видаються документи дитини, що збері­галися в центрі, а також висновок ПМПК про результати про­ведення індивідуальної психолого-педагогічної корекції з від­повідними рекомендаціями.

Діти, які вибувають з центру, забезпечуються продуктами харчування та коштами на проїзд до місця проживання. У разі потреби видаються предмети особистої гігієни, одяг і взуття від­повідно до сезону згідно з мінімальними нормами забезпечення вихованців притулків для неповнолітніх. Після вибуття дитини з центру відповідна служба у справах неповнолітніх у місячний строк інформує центр про подальше влаштування дитини, не­обхідність соціального супроводу дитини, сім'ї.

Типові штатні нормативні центри затверджує Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту за погодженням з Мі­ністерством праці та соціальної політики України, Міністер­ством охорони здоров'я України, Міністерством освіти і науки

Глава 10

Соціальні послуги Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту

 

України, Міністерством фінансів України та Міністерством еко­номіки України.

Утримання та розвиток матеріально-технічної бази центру фінансується за рахунок коштів його засновників. Центр має право купувати та орендувати необхідне йому обладнання, ко­ристуватися послугами підприємств, установ та організацій, якщо інше не передбачено законодавством та положенням про центр. Типові нормативи оснащення центрів затверджуються Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту за по­годженням із Міністерством фінансів України. Мережа вказа­них центрів створюється з 2005 р.