Здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї

Насильство в сім'ї — будь-які умисні дії фізичного, сексу­ального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого, якщо ці дії порушують конститу­ційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і завдають йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи пси­хічному здоров'ю. Фізичне насильство в сім'ї — умисне нане­сення одним членом сім'ї іншому побоїв, тілесних ушкоджень,

що може призвести або призвело до смерті постраждалого, по­рушення фізичного чи психічного здоров'я, завдають шкоду його честі й гідності. Сексуальне насильство в сім'ї — проти­правне посягання одного члена сім'ї на статеву недоторканність іншого, а також дії сексуального характеру стосовно неповноліт­нього члена сім'ї. Психологічне насильство в сім'ї — насиль­ство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпев­неність, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю. Економічне насильство в сім'ї — умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого житла, їжі, одягу та іншого майна або коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного або психічного здоров'я.

Під попередженням насильства в сім'ї розуміють систему соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин та умов, які сприяють вчиненню насильства в сім'ї, припинення насильства в сім'ї, що готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні на­сильства в сім'ї, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім'ї. Реальна загроза вчинення насильства в сім'ї — погроза вчинення одним членом сім'ї стосовно іншого умис­них дій, перерахованих вище, якщо є реальні підстави очікува­ти їх виконання. Жертва насильства в сім'ї — член сім'ї, який постраждав від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім'ї.

Заходи, спрямовані на попередження насильства в сім'ї, пе­редбачені у Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинен­ня насильства в сім'ї або реальну його загрозу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 616 та Інструкцією щодо порядку взаємодії управлінь (від­ділів) у справах сім'ї та молоді, служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для молоді та органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів щодо попередження насиль­ства в сім'ї, затвердженої спільним наказом Міністерства Украї­ни у справах сім'ї, дітей та молоді і Міністерства внутрішніх справ України від 9 березня 2004 р. № 3/235.

Глава 10

Соціальні послуги Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту

 

Відповідні заходи щодо попередження насильства в сім'ї здійснюють: 1) обласні управління у справах сім'ї та молоді; 2) районні відділи у справах сім'ї та молоді; 3) служби у справах неповнолітніх; 4) центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; 5) служба дільничних інспекторів міліції та криміналь­на міліція у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ. Координація діяльності цих органів покладена на управління (відділення) у справах сім'ї та молоді. Останні ініціюють ство­рення при місцевих органах виконавчої влади й органах місце­вого самоврядування постійно діючих робочих комісій з питань координації дій щодо попередження насильства в сім'ї та забез­печують їх роботу.

Управління (відділи) у справах сім'ї та молоді, зокрема:

— створюють банк даних сімей, в яких трапляються випадки вчинення насильства в сім'ї або виникає реальна загроза його вчинення. Інформація про такі сім'ї може надходити від підпри­ємств, установ і організацій та окремих громадян;

— приймають та розглядають заяви (повідомлення) про вчи­нення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення. Заяви щодо фізичного чи сексуального насильства направля­ються в органи міліції для реагування;

— за потреби організовують відвідування заявника за місцем його проживання і складання акта обстеження, у якому зазна­чаються склад сім'ї, наявність неповнолітніх дітей, загальний аналіз ситуації, що склалася в родині, факти вияву будь-яких форм насильства, вжиті заходи щодо припинення насильства та надання допомоги членам сім'ї, постраждалим від насильства або стосовно яких є реальна загроза його вчинення, висновки про необхідність здійснення подальшої роботи (проведення ви­ховно-попереджувальної роботи з членами сім'ї, винними у вчиненні насильства в сім'ї, взяття їх на профілактичний облік, здійснення соціального супроводу сім'ї, надання психологічної допомоги постраждалому членові сім'ї, вилучення дитини з сім'ї тощо);

— організовують і проводять просвітницьку та роз'яснюваль­ну роботу серед членів сімей, в яких виникає реальна загроза вчи­нення насильства в сім'ї або було вчинено таке насильство, про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися;

 

— організовують надання постраждалим від насильства в сім'ї та членам сім'ї, стосовно яких є реальна його загроза, пси­хологічних, юридичних, соціально-педагогічних, інформацій­них та інших послуг. За необхідності направляють постражда-лих від насильства до спеціалізованих установ для жертв наси­льства в сім'ї (кризові центри, притулки, центри медико-соці-альної реабілітації);

— створюють для постраждалих від насильства банк даних про місцеві організації, установи та заклади, які працюють у напрямі попередження насильства в сім'ї, та послуги, що ними надаються. Сприяють реалізації проектів та заходів громадсь­ких організацій та об'єднань щодо попередження насильства в сім'ї. Інформують громадськість про установи та органи, які надають допомогу потерпілим від насильства в сім'ї;

— у разі потреби звертаються до центральних і місцевих ор­ганів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за наданням необхідної допомоги жертвам насильства в сім'ї;

— організовують та беруть участь у проведенні семінарів, "круглих столів", конференцій та інших заходів, спрямованих на запобігання насильству в сім'ї.

До компетенції служби у справах неповнолітніх, зокрема, входить:

— вживання заходів щодо своєчасного виявлення дітей, над якими вчинено насильство в сім'ї або є загроза його вчинення;

— ведення загального обліку дітей, стосовно яких вчинено насильство в сім'ї та сімей, у яких діти зазнали насильства;

— надання необхідної допомоги дитині, яка зазнала насиль­ства в сім'ї, а в разі загрози його вчинення — вживання заходів щодо попередження насильства стосовно дитини;

— вживання невідкладних заходів щодо ліквідації наслідків і загрози неправомірних дій стосовно дитини. У разі потреби разом із кримінальною міліцією у справах неповнолітніх вирі­шення питання про тимчасове вилучення дитини з сім'ї, де вона зазнала насильства або є реальна загроза його вчинення, та по­дальше її влаштування;

— проведення профілактичної та роз'яснювальної роботи з батьками, особами, що їх замінюють, та іншими членами сімей

Глава 10

Соціальні послуги Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту

 

у родинах, де трапляються випадки вчинення насильства щодо дітей або є реальна загроза його вчинення;

— перевірка отриманої інформації про вчинення насильства стосовно неповнолітнього (організація зустрічі з дитиною, чле­нами сім'ї, працівниками закладу освіти, в якому навчаються чи виховуються діти, сусідами тощо), проведення обстеження житлово-побутових умов сім'ї;

— розгляд заяв (повідомлень) про випадки вчинення в сім'ї насильства, жорстокого поводження стосовно неповнолітнього;

— повідомлення про випадки вчинення насильства в сім'ї у відповідний відділ у справах сім'ї та молоді, кримінальну мілі­цію у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ у термін не більше трьох днів з часу отримання такої інформації.

Центри соціальних служб для молоді, зокрема:

— фіксують інформацію про випадки реальної загрози або вчинення будь-яких форм насильства в сім'ї через мережу спе­ціалізованих служб соціальної підтримки сімей "Родинний дім", кризові центри соціально-психологічної допомоги, служ­бу психологічної допомоги "Телефон довіри", консультативні пункти, "Пошту довіри", "Гарячі лінії" тощо.

— у разі необхідності надають під час звернень особам, що постраждали від різних форм насильства в сім'ї, термінову пси­хологічну (психокорекція, психотерапія, консультування), со­ціально-медичну (консультування медиків), юридичну та ін­формаційну допомогу. Здійснюють реабілітаційні заходи, спря­мовані на відновлення соціальних функцій, морального, психіч­ного та фізичного стану дітей і молоді, які зазнали насильства в сім'ї;

— здійснюють соціальне інспектування неблагополучних сімей, де трапляються випадки вчинення насильства в сім'ї або в яких існує загроза його вчинення;

— повідомляють про випадки звернень про вчинення насиль­ства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення відповідне управ­ління (відділ) у справах сім'ї та молоді, а у випадку вчинен­ня насильства стосовно неповнолітньої особи — службу у спра­вах неповнолітніх та кримінальну міліцію у справах непов­нолітніх.