Умови забезпечення інвалідів автомобілями

Забезпечення громадян автомобілями безплатно або на піль­гових умовах можливе за наявності певних умов.

Першою з них є належність особи до інвалідів або дітей-інва-лідів. Визначення термінів "інвалід" та "дитина-інвалід" пода­но у ст. 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 6 жовтня 2005 р. Згідно з ч. 1 ст. 7 цього Закону інвалідність і ступінь втрати здоров'я повнолітніх хворих встановлюються МСЕК, а неповнолітніх — ЛКК лікувально-профілактичних

закладів.

Другою умовою для надання автомобіля є наявність встанов­лених медичних показань. Останні передбачені Переліком ме­дичних показань на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням, затвердженим наказом Міністерства охо­рони здоров'я України від 23 січня 1995 р. № 13. До них відно­сять такі:

1. Кукса гомілки чи більш висока ампутація нижньої кін­цівки.

 

2. Кукса обох ступнів на рівні суглобу Шарпа та більш висо­кі ампутації ступнів.

3. Захворювання та деформації кісток і суглобів нижніх кін­цівок, тазових кісток, що значно утруднюють статико-динаміч-ну функцію:

а) анкілоз або різко виражена контрактура кульшового чи
колінного суглоба;

б) анкілоз гомілково-ступневого суглоба у функціонально
невигідному положенні;

в) "хибний" суглоб, великий кістковий дефект (більше по­
ловини діаметра кістки) стегна або великогомілкової кістки при
деформації малогомілкової кістки під кутом менше 170°;

г) "розбовтаний" кульшовий або колінний суглоб;

д) ендопротез кульшового або колінного суглоба;

ж) укорочення однієї нижньої кінцівки на 7 см та більше;

з) хронічний остеомієліт однієї нижньої кінцівки за наявно­сті свища чи порожнини з секвестром при помірному порушен­ні функції другої нижньої кінцівки (деформуючий коксартроз II ступеня, деформуючий артроз колінного суглоба II ступеня, гомілковоступневого суглоба II ступеня, вкорочення кінцівки на 3—5 см тощо);

к) деформація тазового кільця після чисельних переломів кісток, що неправильно зрослися або зрослися з помірно вира­женою контрактурою кульшових суглобів і значним порушен­ням опори та ходьби.

4. Значні трофічні порушення однієї нижньої кінцівки з на­явністю виразок, що тривалий час не заживають (більше 6 міся­ців) розміром: на гомілці — 20 кв. см і більше; на тилі ступні — 5 кв. см і більше; на підошві — 2 кв. см і більше.

5. Захворювання та деформації хребта, що призводять до відсутності рухів у всіх його відділах, окрім шийного, або скрив­лення хребта III—IV ступеня.

6. Паралічі та парези нижніх кінцівок, що значно утрудню­ють пересування:

а) параліч або виражений парез однієї нижньої кінцівки;

б) геміплегія чи виражений геміпарез;

в) параплегія, виражений парапарез, виражений парез обох
стоп; виражений парез стопи та параліч іншої стопи;

Глава 4

Забезпечення інвалідів автотранспортом

 

г) виражена атаксія, виражений гіперкінетичний або аміо-статичний синдроми.

7. Тромбооблітеруючі захворювання артерій нижніх кінці­вок з хронічною артеріальною недостатністю І—II ступеня; тромбоз шунта чи протезу після реконструктивних операцій на одній кінцівці та виявах захворювання на іншій.

8. Захворювання вен однієї нижньої кінцівки з хронічною венною недостатністю III ступеня або захворювання вен обох кінцівок з хронічною венною недостатністю II—III ступеня.

9. Слоновість нижніх кінцівок з хронічною лімфатичною не­достатністю III ступеня або однієї нижньої кінцівки IV ступеня.

10. Хронічна легенево-серцева недостатність II ступеня вна­слідок легеневої патології.

Одночасно з визначенням медичних показань на право одер­жання інвалідом автомобіля з ручним керуванням встановлю­ється, чи немає в інваліда протипоказань до керування, що позбавляє його можливості особисто водити машину.

Огляд інвалідів з метою встановлення медичних показань для забезпечення автомобілями і протипоказань до керування ними проводиться обласною МСЕК шляхом вивчення медичних документів лікувально-профілактичного закладу, медико-екс-пертної справи інваліда. Інваліди з діагнозом, який ускладнює прийняття рішення медико-соціальною експертною комісією, направляються до лікувально-профілактичних закладів або клі­нік науково-дослідних інститутів МОЗ чи Академії медичних наук для додаткового медичного огляду. За результатами огля­ду обласна МСЕК складає акт про наявність (відсутність) в ін­валіда відповідних медичних показань для забезпечення авто­мобілем з ручним керуванням. Акти про огляд інвалідів збе­рігаються разом із висновками в медико-експертній справі інва­ліда в обласній МСЕК, якою проводився огляд. У витягу з акта огляду інваліда, що надсилається до обласної МСЕК головним управлінням соцзахисту, повинні зазначатися: 1) номер акта і дата видачі висновку про наявність (відсутність) в інваліда ме­дичних показань для забезпечення автомобілем; 2) код хвороби, що стала причиною інвалідності, згідно з міжнародною класи­фікацією хвороб МКХ-10; 3) модифікація автомобіля; 4) дані щодо наявності (відсутності) протипоказань до керування авто­мобілем. Висновок про відсутність медичних показань для за-

безпечення автомобілем або про наявність протипоказань до керування ним обласна МСЕК надсилає інваліду, законному представнику дитини-інваліда, а копію висновку — районному управлінню соцзахисту за місцем проживання та реєстрації інваліда.

Періодичність повторних медичних обстежень інвалідів щодо їх спроможності керувати автомобілем регламентується у поряд­ку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України.

Бути інвалідом і мати показання до забезпечення автомо­білем безплатно чи на пільгових умовах недостатньо для реалі­зації цього права. Необхідно належати до певної категорії ін­валідів, оскільки держава не спроможна сьогодні задовольняти всіх інвалідів, які цього потребують, автомобілями. Залежно від статусу інваліда забезпечення автомобілями здійснюється позачергово, першочергово і в порядку загальної черговості.

Позачергово автомобілі отримують:

1. За наявності медичних показань для забезпечення авто­мобілем: 1) інваліди війни; 2) інваліди від загального захворю­вання, трудового каліцтва та з інших причин з числа колишніх малолітніх (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 ро­ків) в'язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць при­мусового утримання; 3) сім'ї з двома і більше інвалідами, які за­безпечуються автомобілями згідно з п. 9 цього Порядку; 4) інва­ліди II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської ката­строфи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у вій­ськових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1); 5) інваліди з ампутацією обох ніг, якщо вони постійно працюють або навчаються.

2. Незалежно від наявності медичних показань для забез­печення автомобілем: 1) інваліди І групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпі­лих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено при­чинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1); 2) інваліди війни І групи по зору або без обох рук; 3) інваліди з куксами обох ніг і рук.

Глава 4

Забезпечення інвалідів автотранспортом

 

Першочергово забезпечуються автомобілями інваліди, які відповідно до ст. 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" належать до осіб, які мають осо­бливі заслуги перед Батьківщиною. До них належать: 1) Герої Радянського Союзу; 2) повні кавалери ордена Слави; 3) особи, нагороджені чотирма і більше медалями "За відвагу"; 4) Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941—1945 pp.

У порядку загальної черги забезпечуються автомобілями інші інваліди, які мають відповідні медичні показання.

Право на безплатне забезпечення автомобілями мають:

1. За наявності медичних показань для забезпечення авто­мобілями з ручним керуванням, посвідчення на право керуван­ня автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним: 1) інваліди війни; 2) інваліди від загального захворювання, тру­дового каліцтва та з інших причин з числа колишніх малолітніх (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового утримання; 3) особи з числа реабілітованих жертв політичних репресій, які є інвалідами унаслідок репресій згідно з висновком МСЕК; 4) інваліди з ампутацією обох ніг, які мають протипока­зання до протезування, на підставі спільного висновку обласної МСЕК і відповідного підприємства протезної промисловості; 5) інваліди унаслідок трудового каліцтва.

2. Незалежно від наявності медичних показань для забезпе­чення автомобілем і за відсутності протипоказань до керування ним інваліди І та II груп з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, стосовно яких встановлено причинний зв'язок ін­валідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробу­вань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1).

3. Сім'ї з двома і більше інвалідами.

Право на забезпечення автомобілями з ручним і звичайним керуванням на пільгових умовах з оплатою 7 %'іх вартості та передачею права керування члену сім'ї інваліда, який проживає і зареєстрований за місцем проживання та реєстрації інваліда, мають:

 

1. За наявності медичних показань для забезпечення авто­мобілем з ручним керуванням та протипоказань до керування ним: 1) інваліди війни; 2) інваліди від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин з числа колишніх малоліт­ніх в'язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць при­мусового утримання; 3) особи з числа реабілітованих жертв полі­тичних репресій, які є інвалідами унаслідок репресій згідно з висновком МСЕК; 4) інваліди з ампутацією обох ніг, які мають протипоказання до протезування, на підставі спільного виснов­ку обласної МСЕК і відповідного підприємства протезної про­мисловості; 5) інваліди унаслідок трудового каліцтва.

2. Незалежно від наявності медичних показань і за наявності протипоказань до керування автомобілем: 1) інваліди І та II груп з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобиль­ською катастрофою, а також громадян, які брали участь у лікві­дації інших ядерних аварій та випробувань, у військових на­вчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1); 2) інвалі­ди війни І групи по зору або без обох рук; 3) інваліди з куксами обох ніг і рук.

3. Сім'ї з двома і більше інвалідами, за умови, що один із них має право на забезпечення автомобілем на пільгових умовах з оплатою 7 % його вартості. В останньому випадку факт спіль­ного проживання інваліда та члена сім'ї, якому передається пра­во керування автомобілем, може бути встановлений на підставі акта комісії, утвореної у складі депутата місцевої ради, посадо­вої особи районного управління соціального захисту і двох сусі­дів інваліда. (До членів сім'ї належать особи, які разом прожива­ють, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'яз­ки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення).

Право на забезпечення автомобілями на пільгових умовах з оплатою ЗО % їх вартості мають за наявності медичних пока­зань для забезпечення автомобілем з ручним керуванням, посвід­чення на право керування автомобілем і відсутності протипока­зань до керування ним: 1) інваліди з дитинства; 2) інваліди від загального захворювання; 3) особи з числа військовослужбов­ців, які стали інвалідами унаслідок захворювання, отриманого під час проходження військової служби, осіб начальницького і

Глава 4

Забезпечення інвалідів автотранспортом

 

рядового складу органів внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формувань, які стали інвалідами унаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби у зазна­чених формуваннях; 4) інваліди від загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпе­ки, інших військових формуваннях з числа осіб, які брали безпо­середню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією і відмовилися від забезпе­чення автомобілями як інвалідів війни; 5) інваліди III групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1); 6) особи, інвалід­ність яких настала унаслідок нещасних випадків невиробничо­го характеру. За ЗО % вартості отримують автомобілі законні представники (за відсутності в них протипоказань до керування автомобілем та наявності посвідчення на право керування авто­мобілем) дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства унаслідок ди­тячого церебрального паралічу, прогресуючої дистрофії (міо-трофії, аміотрофії), з вираженими наслідками перенесених орга­нічних захворювань, травмами головного або спинного мозку (тетрапарез, геміпарез), які не можуть самостійно пересуватися, за наявності у таких інвалідів, дітей-інвалідів медичних пока­зань для забезпечення автомобілем з ручним керуванням.

До пільгових умов відносять забезпечення інвалідів автомо­білями, визнаними гуманітарною допомогою. За бажанням ін­валідів головні управління соцзахисту можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установ­леному порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Автомобілями, отриманими головними управліннями як гу­манітарна допомога, інваліди (за їх бажанням), діти-інваліди (за бажанням їх законних представників), які перебувають на обліку, забезпечуються безплатно в порядку черги. Автомобіль, отриманий головним управлінням як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який перебуває на обліку, видається без-

платно такому інваліду (за його згодою), дитині-інваліду (за згодою її законного представника) незалежно від черги на деся­тирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку. Автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога для конкрет­ного інваліда, який уже користується автомобілем, отриманим через головне управління соціального захисту (у тому числі автомобілем, отриманим як гуманітарна допомога), видається такому інваліду за умови повернення головному управлінню соціального захисту автомобіля, яким він користується, у пов­ному комплекті. У разі відмови інваліда від автомобіля, отри­маного як гуманітарна допомога, такий автомобіль отримуєть­ся в порядку черги іншим інвалідом, який перебуває на обліку. Якщо автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, інвалід не отримав у зв'язку зі смертю, такий автомобіль пропонують у порядку черги іншому інвалідові, який перебуває на обліку. У разі, коли під час експлуатації автомобіля, отриманого інвалі­дом як гуманітарна допомога, у нього або члена сім'ї, якому передано право керування автомобілем, виявляються протипо­казання до керування ним, питання про передачу права керу­вання автомобілем члену сім'ї, який проживає і зареєстрований за місцем проживання та реєстрації інваліда або в одному насе­леному пункті з ним, вирішується у кожному конкретному випадку за рішенням головного управління соціального захи­сту за клопотанням районного управління соціального захисту. Після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює за­готівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черги інваліду, який перебуває на обліку. Такий інвалід зні­мається з обліку на десятирічний строк, визначений, починаю­чи з дати отримання автомобіля попереднім інвалідом, з ураху­ванням строку його експлуатації померлим.

Таким чином, особа, що має право на отримання автомобіля безплатно чи на пільгових умовах, може це право реалізувати за наявності такого фактичного складу:

— волевиявлення заявника;

— наявність висновку обласної чи прирівняної до неї МСЕК про те, що в інваліда є медичні показання для його одержання;

— наявність посвідчення водія;

Глава 4

Забезпечення інвалідів автотранспортом

 

— дотримання строку експлуатації автомобіля при повтор­ному його одержанні;

— належність осіб до відповідної категорії інвалідів;

— включення інваліда в чергу з наступним її дотриманням;

— прийняття рішення про виділення автомобіля;

— здача старої машини при забезпеченні інваліда новим автомобілем.

4.3. ПОРЯДОК НАДАННЯ АВТОМОБІЛІВ

На облік беруться і забезпечуються автомобілями інваліди, які: 1) не мають в особистому користуванні автомобіля, у тому числі придбаного за власні кошти (незалежно від строку такого придбання) або отриманого через головне управління соцзахи-сту, що перебував в експлуатації менше десяти років; 2) протя­гом семи років перед взяттям на облік і отриманням автомобіля не купували і не отримували його як благодійну допомогу.

Заява подається до районного управління соцзахисту за місцем проживання і реєстрації. До неї додаються: 1) копія довідки МСЕК про групу та причину інвалідності, а для дітей-інвалідів — копія медичного висновку; 2) копія паспорта (для інваліда) або копія свідоцтва про народження (для дитини-інваліда); 3) копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера інвалідові та члену сім'ї, якому передається право керування автомобілем, законному представнику дитини-інваліда; 4) довідка про реєст­рацію місця проживання інваліда та члена сім'ї, якому передаєть­ся право керування автомобілем, законного представника дити­ни-інваліда; 5) копія пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії; 6) для інвалідів І, II та III груп із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, стосовно яких встановлено при­чинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, — копія посвідчення про належність до категорії осіб, що постраждали унаслідок дії зазначених вище факторів,

та медична довідка визначеного органами охорони здоров'я зраз­ка щодо спроможності інваліда керувати автомобілем (для ін­валідів І та II груп, які забезпечуються автомобілями безплатно);

7) для інвалідів від загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях, з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойо­вих діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалі­стичною Японією, — довідка військкомату або інші документи (копія партизанського квитка), що підтверджують таку участь (надається військкоматом на запит головного чи районного управління соціального захисту) або посвідчення інваліда війни;

8) для інвалідів унаслідок трудового каліцтва — копія акта про нещасний випадок на виробництві або акта розслідування про­фесійного захворювання.

Після реєстрації заяви районним управлінням соціального захисту в день звернення видається, а у разі надходження заяви поштою — у триденний строк інваліду надсилається направлен­ня до лікувально-профілактичного закладу для проходження медичного огляду та направлення на обстеження МСЕК. Після проходження інвалідом медичного огляду лікувально-профілак­тичний заклад у п'ятиденний строк надсилає до обласної МСЕК направлення (форма № 088/о) і витяг з медичної картки амбу­латорного (стаціонарного) хворого та в обов'язковому порядку повідомляє про це районне управління соціального захисту, яке видало таке направлення до лікувально-профілактичного за­кладу. Після надходження повідомлення лікувально-профілак­тичного закладу районне управління соціального захисту над­силає документи інваліда разом із заявою до головного управ­ління соціального захисту.

Головне управління соціального захисту реєструє заяви ра­зом з іншими необхідними документами у спеціальному жур­налі, приймає відповідне рішення і надсилає його у письмовій формі районним управлінням, які видали направлення, та ін­валідам, законним представникам дітей-інвалідів. Реєстрація усіх документів з урахуванням висновку обласної МСЕК, що надійшли протягом календарного місяця, проводиться протягом 20 днів після закінчення місяця, в якому надійшла заява з усі­ма необхідними документами.

Глава 4

Облік інвалідів ведеться за такими категоріями з окремою ну­мерацією: 1) інваліди з правом на першочергове забезпечення; 2) інваліди з правом на позачергове забезпечення; 3) інваліди з правом на забезпечення у порядку загальної черги. Окремо ве­деться облік інвалідів унаслідок трудового каліцтва. Прізвища інвалідів, яким встановлено медичні показання в один день, вносяться до журналу обліку в порядку зростання номерів вис­новків про наявність медичних показань для забезпечення авто­мобілем. Прошнуровані та пронумеровані журнали обліку під­лягають зберіганню протягом 75 років.

Взяття на облік інваліда здійснюється головним управлінням соціального захисту за наявними чергами інвалідів з дати огля­ду обласною МСЕК, яка видала інваліду висновок про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем у разі, коли такий висновок видано не раніше дати реєстрації заяви. Інвалі­ди, які мають право на забезпечення автомобілями незалежно від наявності медичних показань, беруться на облік з дати по­дання заяви разом з документами.

Не береться на облік інвалід, який має відповідні медичні показання для забезпечення автомобілем із ручним керуванням та протипоказання до керування автомобілем, у разі відсутності члена сім'ї, який проживає і зареєстрований за місцем прожи­вання та реєстрації інваліда і якому інвалід міг би передати право керування автомобілем.

У разі змін у складі сім'ї такий інвалід береться на облік з дати звернення до головного управління соціального захисту із за­явою та документами, що підтверджують зазначені зміни. У разі переїзду інвалід береться на облік за новим місцем прожи­вання і реєстрації з дати взяття на облік за попереднім місцем проживання. При цьому в списках інвалідів, яких узято на об­лік, робиться позначка "прибув" (дата, місяць, рік) із зазначен­ням регіону, або "вибув" (зазначається причина, найменування регіону).

Головні управління соціального захисту щороку не пізніше 25 січня проводять інвентаризацію особових справ інвалідів і за її результатами не пізніше 1 лютого оприлюднюють списки інва­лідів, яких узято на облік (окремо за категоріями), складені за формою, затвердженою Міністерством праці, і щороку до 25 бе­резня проводять разом з управліннями виконавчої дирекції зві-

 

Забезпечення інвалідів автотранспортом

рення особових справ інвалідів унаслідок трудового каліцтва і за його результатами оформляють акт та не пізніше 1 квітня оприлюднюють список інвалідів унаслідок трудового каліцтва, яких узято на облік.

Громадяни мають право на безперешкодне ознайомлення зі списками інвалідів, яких узято на облік. Списки інвалідів, які мають право на першочергове забезпечення автомобілями, а також перших 10 % загальної кількості інвалідів з тих, що пе­ребувають на обліку для забезпечення автомобілем позачергово та у порядку загальної черги, вивішуються у приміщеннях го­ловних управлінь соціального захисту. Такі списки щороку не пізніше 5 лютого надсилаються також районним управлінням соціального захисту для їх оприлюднення.

На кожного інваліда, взятого на облік, оформлюється особова справа, в якій містяться: 1) заява інваліда, законного представ­ника дитини-інваліда; 2) висновок обласної МСЕК про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем; 3) документ головного управління соціального захисту про раніше отрима­ний автомобіль, а також довідка про здачу його підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту; 4) розпоря­дження головного управління соціального захисту про призна­чення грошової компенсації витрат на бензин, ремонт і техніч­не обслуговування автомобіля або на транспортне обслуговуван­ня (у разі її призначення), складене за формою, затвердженою Міністерством праці; 5) документи, зазначені у п. 34 Порядку. Якщо на момент взяття на облік в інваліда або члена сім'ї, якому буде передано право керування автомобілем, немає посвідчення на право керування автомобілем, перед отриманням автомобіля до особової справи додається копія посвідчення на право керу­вання автомобілем інваліда або члена сім'ї, якому буде переда­но право керування автомобілем, законного представника ди­тини-інваліда та висновок лікувально-профілактичного закла­ду про спроможність інваліда або члена сім'ї, якому буде пере­дано право керування автомобілем, законного представника дитини-інваліда керувати автомобілем на момент прийняття рішення про забезпечення автомобілем. Витяг з рішення голов­ного управління соціального захисту про забезпечення автомо­білем також додається до особової справи інваліда. Якщо під час перебування на обліку інвалід отримав право на забезпечен-

Глава 4

Забезпечення інвалідів автотранспортом

 

ня автомобілем на більш вигідних умовах, його беруть на облік на нових умовах з дати набуття такого права. Повідомлення про забезпечення інваліда автомобілем, форма якого затверджуєть­ся Міністерством праці, надсилається головним управлінням соціального захисту, районному управлінню, а копія додається до особової справи. Особові справи інвалідів, яких забезпечено автомобілями, зберігаються в головних управліннях соціально­го захисту довічно.

Після виїзду інваліда на постійне місце проживання за кор­дон, влаштування на проживання до установи соціального об­слуговування його особова справа для забезпечення автомобілем зберігається протягом десяти років, а у разі смерті інваліда — протягом року, після чого знищується зі складенням акта в уста­новленому порядку.