Соціальні послуги, що надаються психологічною службою системи освіти України

Діяльність психологічної служби системи освіти України регламентується Положенням про психологічну службу системи освіти України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 3 травня 1999 р. № 127 і Типовим положенням про центри практичної психологічної і соціальної роботи, затвердже­ним наказом Міністерства освіти України від 14 серпня 2000 р. № 385.

Психологічна служба у структурі освіти є складовою держав­ної системи охорони фізичного та психічного здоров'я молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптималь­них соціально-психологічних умов для розвитку особистості. Служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психо­фізичного розвитку дитини, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для само­розвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і вихов­них завдань навчальних закладів. Діяльність служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами (со­ціальними педагогами), які мають вищу спеціальну освіту. За своїм статусом працівники служби належать до педагогічних працівників.

Завдання психологічної служби системи освіти України по­лягають: 1) у сприянні повноцінному особистісному й інтелек­туальному розвитку дітей на кожному віковому етапі, у створен­ні умов для формування у них мотивації до самовиховання і са­морозвитку; 2) забезпеченні індивідуального підходу до кожної дитини на основі її психолого-педагогічного вивчення; 3) профі­лактиці й корекції відхилень в інтелектуальному й особистіс­ному розвитку дитини.

Основними видами діяльності психологічної служби є:

— діагностика — психологічне обстеження дітей і підлітків, їх груп та колективів, моніторинг змісту й умов індивідуально­го розвитку дітей та учнівської молоді, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання;

— корекція — здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інди­відуальному розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведін­ки, формування соціально корисної життєвої перспективи;

— реабілітація — надання психолого-педагогічної допомоги дітям, підліткам, молоді, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних ката­строф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життє­діяльності;

— профілактика — своєчасне попередження відхилень у пси­хофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистіс-

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

них стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчаль­но-виховному процесі;

— прогностика — розробка, апробація і застосування моде­лей поведінки групи та особистості у різних умовах, проекту­вання змісту і напрямів індивідуального розвитку дитини та складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп, міжгрупових взаємин та освітньої ситуації у регіоні.

Діяльність психологічної служби включає такі головні на­прями: 1) консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання та виховання дітей і підлітків, допомога органам державного управління у пла­нуванні освітньої діяльності; 2) просвітницько-пропагандист­ська робота з підвищення психологічної культури в навчальних закладах та сім'ї; 3) превентивне виховання (через засоби масо­вої інформації, у процесі вивчення шкільних предметів у рамках навчальних програм або як окремого предмета), метою якого є формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя та за­хист психічного здоров'я, профілактика алкоголізму, нарко­манії, СНІДу і злочинності серед неповнолітніх.

Психологічна служба в системі освіти України складається з трьох основних ланок: 1) Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи; 2) обласних, районних (міських) центрів практичної психології і соціальної роботи або методистів методичних кабінетів районних (міських) відділів освіти, які відповідають за психологічну службу; 3) прак­тичних психологів, соціальних педагогів, котрі працюють у на­вчальних закладах.

Обласні центри практичної психології та соціальної роботи створюються управліннями освіти і науки обласних держадмі­ністрацій. Центри можуть функціонувати як структурні підроз­діли закладів післядипломної освіти або як юридичні особи.

Районні (міські) центри практичної психології і соціальної роботи створюються районними (міськими) відділами освіти й методично підпорядковуються обласним центрам. Такі центри можуть функціонувати як структурні підрозділи методичних кабінетів або як юридичні особи. Указані центри створюються за наявності у навчальних закладах освіти району (міста) від 20 тис. і більше дітей віком до 18 років. Якщо чисельність дітей,

які відвідують дошкільні заклади або навчаються в загальноос­вітніх та інших навчальних закладах системи загальної серед­ньої освіти району (міста), менша, то у відповідному методич­ному кабінеті вводиться посада методиста, котрий відповідає за психологічну службу. Відділи освіти таких районів на паритет­них засадах можуть створювати міжрайонні центри практич­ної психології і соціальної роботи.

Центри практичної психології і соціальної роботи (методи­сти) організовують діяльність "телефонів довіри", кабінетів ко­рекції кризових станів, психологічних (сімейних) консульта­цій, профільних консультпунктів, реабілітаційних центрів за­лежно від соціально-психологічних потреб регіону.

Практичний психолог навчального закладу: 1) бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпе­чення всебічного особистісного розвитку дітей та учнівської молоді, збереження їх повноцінного психічного здоров'я; 2) про­водить психолого-педагогічну діагностику готовності дитини до навчання в період її переходу з однієї вікової групи до іншої, допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психіч­ного розвитку дитини; 3) розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з ураху­ванням індивідуальних, статевих, вікових особливостей різних категорій дітей; 4) сприяє підліткам у виборі професій з ураху­ванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів до свідомого життя; 5) здійснює пре­вентивне виховання, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших залежностей і шкідливих звичок серед під­літків; 6) проводить психологічну експертизу і психолого-педа­гогічну корекцію девіантної поведінки неповнолітніх; 7) формує психологічну культуру вихованців, учнів, педагогів, батьків; консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально-виховного процесу. Посада практичного психолога вводиться в дошкільних закладах (у тому числі ком-пенсувального типу), усіх типах загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, міжшкільних навчально-ви­робничих комбінатів згідно з нормативами.

Соціальний педагог навчального закладу: 1) здійснює посе­редництво між освітніми установами, сім'єю, трудовими колек­тивами, громадськістю, організовує їх взаємодію з метою ство-

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

рення умов для всебічного розвитку дітей і підлітків; 2) сприяє участі вихованців у науковій, технічній, художній творчості, спортивній, суспільно корисній діяльності, виявленню задатків, обдарувань, розкриттю здібностей, талантів, дбає про професій­не самовизначення та соціальну адаптацію учнівської молоді; 3) залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спор­тивно-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські організації, творчі спілки, окремих громадян; 4) впливає на подо­лання особистісних, міжособистісних, внутрісімейних кон­фліктів, надає потрібну консультативну психолого-педагогічну допомогу дітям і підліткам, групам соціального ризику, дітям, які потребують піклування тощо. Посада соціального педагога вводиться у загальноосвітніх школах, школах-інтернатах для дітей, які потребують соціальної допомоги, школах (ПТУ) со­ціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання, професійно-технічних навчальних закладах згідно з нормативами. Соціальні педагоги зараховуються у ці навчаль­ні заклади за наявності вакантних посад практичних психо­логів.

Тривалість робочого тижня практичного психолога (соціаль­ного педагога) — 40 год. Із них 20 год відводиться для роботи у навчальному закладі (індивідуальна і групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвиваль-на робота тощо) і 20 год — на підготовку до проведення соціаль­но-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), об­робку результатів досліджень, оформлення висновків тощо.

9.3. ВИХОВАННЯ І НАВЧАННЯ ДІТЕЙ

У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Основними нормативними актами, що визначають правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи дошкільних закладів, є Закон України "Про дошкільну освіту" від 11 липня 2001 p., Положення про дошкільний на­вчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. № 305.

У сфері дошкільної освіти держава; 1) надає всебічну допо­могу сім'ї у розвитку, вихованні та навчанні дитини; 2) забезпе­чує доступність і безплатність дошкільної освіти в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах у межах дер­жавних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Ба­зового компонента дошкільної освіти); 3) піклується про збере­ження та зміцнення здоров'я, психологічний і фізичний розви­ток дітей; 4) сприяє розвиткові та збереженню мережі дошкіль­них навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

Дошкільний вік дитини — це базовий етап фізичного, психо­логічного та соціального становлення її особистості. Періоди до­шкільного віку: 1) немовляти; 2) молодший дошкільний; 3) се­редній дошкільний; 4) старший дошкільний.

Дошкільний навчальний заклад — навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної осві­ти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну ада­птацію та готовність продовжувати освіту.

В Україні функціонують такі типи дошкільних навчальних закладів:

1) ясла — для дітей віком від двох місяців до трьох років, де за­безпечується догляд за ними, а також їх розвиток і виховання;

2) дитячий садок — для дітей віком від трьох до шести (семи) років, де забезпечуються їх догляд, розвиток, виховання та на­вчання;

3) ясла-садок — для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, де забезпечуються їх догляд, розвиток, виховання та навчання;

4) ясла-садок компенсуючого типу (спеціальні й санаторні) — для дітей віком від двох до шести (семи) років, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; тривалого лікування та реабілітації відповідно до їх особистісних мож­ливостей. Спеціальні дошкільні навчальні заклади функціону­ють для дітей з порушеннями слуху, зору, мови, опорно-рухо­вого апарату, інтелекту, затримкою психічного розвитку. Сана­торні дошкільні навчальні заклади функціонують для дітей з ранніми виявами туберкульозної інфекції, малими формами туберкульозу, хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання, серцево-судинної, ендокринної систем, хвороба­ми органів травлення, психоневрологічними захворюваннями;

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

5) ясла-садок комбінованого типу — для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, до складу якого можуть входити групи загального розвитку, спеціальні, санаторні, сімейні, про­гулянкові, короткотривалого перебування у різних поєднан­нях;

6) центр розвитку дитини — для дітей віком від двох до шести (семи) років, які виховуються вдома чи відвідують інші заклади, де забезпечується їх фізичний, розумовий і психологічний роз­виток та оздоровлення, а в разі потреби — корекція фізичного (або) розумового розвитку;

7) ясла-садок сімейного типу — для дітей віком від двох міся­ців до шести (семи) років, які перебувають в родинних стосун­ках, де забезпечується їх догляд, розвиток, виховання і навчан­ня в умовах сім'ї.

Перелік дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) ком­пенсуючого типу визначається спеціально уповноваженим цен­тральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням із спеціально уповноваженим центральним орга­ном виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Прийом дітей до дошкільного навчального закладу здій­снюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров'я дитини, довідки дільничого лікаря про епідеміо­логічне оточення, свідоцтва про народження. Для прийому дітей до дошкільного навчального закладу (групи) компенсуючого типу додатково подається висновок ПМПК, територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру, направ­лення місцевого органу управління освітою. Під час прийому дитини до дошкільного навчального закладу керівник зобов'я­заний ознайомити батьків або осіб, які їх замінюють, із статутом дошкільного закладу, іншими документами, що регламентують його діяльність.

Групи у дошкільному навчальному закладі комплектуються за віковими (одно- та різновіковими), сімейними (родинними) ознаками. Комплектування групи за віком передбачає перебу­вання в ній дітей однакового віку або з різницею у віці. Ком­плектування групи за сімейними (родинними) ознаками перед­бачає перебування в ній дітей, які знаходяться між собою у родин­них стосунках. Норми наповнюваності груп у дошкільних на-

вчальних закладах становлять: 1) для дітей віком до одного року

— до 10 осіб; 2) для дітей віком від одного до трьох років — до 15 осіб; 3) для дітей віком від трьох до шести (семи) років — до 20 осіб; 4) різновікові — до 15 осіб; 5) з короткотривалим і ціло­добовим перебуванням дітей — до 10 осіб; 6) в оздоровчий період

— до 15 осіб. Засновник (власник) може встановлювати менші норми наповнюваності дітьми груп у дошкільному навчальному закладі. У дошкільних навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість дітей у групах визначається заснов­ником (власником) залежно від демографічної ситуації. Для ясел-садка компенсуючого типу незалежно від підпорядкуван­ня і форми власності кількість дітей у групах визначається спе­ціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням із спеціально уповнова­женим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі фінансів.

До груп з цілодобовим перебуванням зараховуються діти віком від 1 року 6 місяців до 6 (7) років. До груп із короткотрива­лим перебуванням зараховуються діти віком від 2 років 6 міся­ців до 6 (7) років. Переведення дітей з однієї вікової групи до іншої, формування новостворених груп здійснюється напри­кінці навчального року (квітень — травень).

За дитиною зберігається місце в дошкільному навчальному закладі державної та комунальної форм власності у разі її хво­роби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки бать­ків або осіб, які їх замінюють, а також у літній оздоровчий пе­ріод (75 днів).

Відрахування дитини з дошкільного навчального закладу державної та комунальної форм власності може здійснюватись: 1) за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють; 2) на підставі медичного висновку про стан здоров'я дитини, що виключає можливість її подальшого перебування у дошкільному навчаль­ному закладі такого типу; 3) у разі несплати без поважних при­чин батьками або особами, які їх замінюють, плати за харчу­вання дитини протягом двох місяців. Адміністрація дошкіль­ного навчального закладу зобов'язана письмово повідомити батьків або осіб, які їх замінюють, про відрахування дитини не менше як за десять календарних днів. Забороняється безпідстав­не відрахування дитини з дошкільного навчального закладу.

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

Для задоволення потреб населення дошкільний навчальний заклад може функціонувати протягом року чи сезонно (непов­ний календарний рік, але не менше як три місяці на рік). Режим роботи дошкільного навчального закладу встановлюється його засновником (власником) за погодженням з відповідними орга­нами управління освітою та охорони здоров'я. У зоні екологіч­ного лиха за рішенням місцевого органу виконавчої влади може встановлюватися особливий режим роботи дошкільного навчаль­ного закладу. Режим роботи дошкільного навчального закладу компенсуючого типу встановлюється з урахуванням проведення корекційно-відновлювальної та соціально-реабілітаційної ро­боти.

За бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у дошкіль­ному навчальному закладі дитина може перебувати цілодобово, протягом дня або короткотривало (неповний день). Для дітей, які перебувають у дошкільному навчальному закладі коротко­тривало, можуть створюватися окремі групи. У дошкільному навчальному закладі можуть функціонувати чергові групи в ранкові та вечірні години, у вихідні та святкові дні. Зарахуван­ня дітей до таких груп здійснюється на загальних підставах.

Якщо для створення дошкільного навчального закладу ком­пенсуючого типу немає достатньої кількості дітей, які потребу­ють корекції фізичного та (або) розумового розвитку, відкрива­ються відповідні групи у дошкільних навчальних закладах ін­ших типів. Порядок комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу, організація корекційно-відновлювальної роботи, специфіка діяльності визначається МОН за погодженням із МОЗ. Дошкільний навчальний заклад здійснює соціально-педагогічний патронат сім'ї з метою забез­печення умов для здобуття дошкільної освіти дітьми дошкіль­ного віку, які потребують корекції фізичного та (або) розумово­го розвитку, але не відвідують дошкільних закладів, та надання консультаційної допомоги сім'ї. Діти, котрі перебувають у до­шкільному навчальному закладі короткотривало чи під соціаль­но-педагогічним патронатом, беруться на облік у цьому закладі.

Зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти та реалізується згідно з Державною базовою програмою, навчально-методичними посібниками, затвердже­ними МОН.

Навчально-виховний процес у спеціальних дошкільних на­вчальних закладах здійснюється за окремими програмами і методиками, розробленими на основі Державної базової програ­ми та затвердженими в установленому порядку. У таких закла­дах проводиться корекційно-відновлювальна робота з предмет­но-практичного навчання, лікувальної фізкультури, соціально-побутової та комунікативної діяльності, просторової орієнтації, розвитку слухового, зорового, дотикового сприймання, форму­вання мовлення.

Навчальний рік у дошкільному навчальному закладі почи­нається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, а оздоровчий період триває з 1 червня до 31 серпня.

Дошкільний заклад може надавати додаткові освітні послу­ги на підставі угоди між батьками та навчальним закладом у межах гранично допустимого навантаження дитини, визначе­ного МОН разом із МОЗ. Відмова батьків від запропонованих додаткових освітніх послуг не може бути підставою для відра­хування дитини з дошкільного навчального закладу. Платні послуги не можуть надаватися замість або в рамках Державної базової програми.

Харчування дітей у дошкільному навчальному закладі та його кратність залежить від режиму роботи закладу та трива­лості перебування в ньому дітей. Дошкільний навчальний за­клад забезпечує збалансоване харчування дітей, необхідне для їх нормального росту і розвитку із дотриманням натурального набору продуктів, визначених МОЗ спільно із МОН за погоджен­ням з Міністерством фінансів України. Для дітей, які перебу­вають у дошкільному навчальному закладі менше шести годин, організація харчування, його форми і кратність визначаються за домовленістю з батьками або особами, які їх замінюють.

Медичне обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі здійснюється на безплатній основі медичними праців­никами, які входять до штату цього закладу або відповідних за­кладів охорони здоров'я, і передбачає проведення обов'язкових медичних оглядів, у тому числі медичних оглядів перед профі­лактичними щепленнями, проведення профілактичних щеп­лень згідно з календарем щеплень, надання невідкладної ме­дичної допомоги на догоспітальному етапі, організацію заходів для госпіталізації (у разі показань) та інформування про це батьків.

Глава 9

Соціальні послуги, що надаються дітям

 

До основних обов'язків медичних працівників дошкільного закладу належать: 1) моніторинг стану здоров'я, фізичного та нервово-психічного розвитку дітей, надання їм невідкладної медичної допомоги; 2) організація та проведення медичних огля­дів, у тому числі поглиблених, профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів, оцінка їх ефективності; 3) здійснення кон­тролю за організацією та якістю харчування, дотриманням ра­ціонального режиму навчально-виховної діяльності, навчаль­ного навантаження; 4) медичний контроль за виконанням сані­тарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму; 5) проведення санітарно-просвітницької роботи серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників закладу. Дошкільний навчаль­ний заклад надає приміщення і забезпечує належні умови для роботи медичного персоналу та проведення лікувально-про­філактичних заходів. Для здійснення лікувально-оздоровчої, корекційно-відновлювальної роботи у дошкільних навчальних закладах компенсуючого та комбінованого типів, які мають спеціальні та санаторні групи, обладнуються відповідні кабіне­ти та приміщення.

Джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти: 1) засновника (власника); 2) відповідних бюджетів (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів) у розмірі, передбаченому нормативами фінансування; 3) батьків або осіб, які їх замінюють; 4) добровільні пожертвування та цільові внески фізичних і юридичних осіб та інші надходження, які не заборонені законодавством.