Соціальні послуги, що надаються особам, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк

Звільнені особи особи, які відбули покарання у вигляді об­меження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарань за хворобою, на підставі Закону України про амністію або акта про помилування, умовно-достроково звільнені від відбування покарання, яким замінена невідбута частина покарання більш м'яким покаранням, звільнені від відбування покарання вагіт­ні жінки та жінки, які мають дітей віком до трьох років.

У місцях позбавлення волі щороку перебуває майже 200 тис. осіб, з них більше 40 тис. — у слідчих ізоляторах. Щороку з місць позбавлення волі звільняється 50—60 тис. осіб, і вони потребують адаптації.

Соціальна адаптація — комплекс правових, економічних, організаційних, соціально-психологічних та інших заходів, які здійснюються стосовно звільнених осіб з метою пристосування до умов соціального середовища, захисту їх прав і законних ін­тересів. Такі особи, перш за все, потребують допомоги в отри­манні паспорта, реєстрації, у поверненні до свого житла, мож­ливості працевлаштування.

Більше 100 років тому в Україні, що входила до складу цар­ської Росії, як і в інших країнах Заходу, виникла так звана служ­ба апробації, або державна патронажна служба, що спеціалізу­валась на опіці осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі.

Соціальний патронаж — комплекс заходів державної під­тримки та допомоги звільненим особам, які здійснюються з ме­тою сприяння цим особам у працевлаштуванні, професійній переорієнтації та перепідготовці, створення належних житлово-побутових умов, запобігання впливу на них криміногенних

факторів.

Заходи соціального патронажу застосовуються до громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які постійно про-

Соціальні послуги, що надаються окремим категоріям осіб _________ 451

живають на території України і звернулися до спостережних комісій або інших органів, установ та організацій, уповноваже­них здійснювати зазначені заходи, протягом шести місяців після звільнення з установ виконання покарань. Особам, котрі звіль­няються з цих установ після відбуття покарання та на інших передбачених законом підставах, працівники установ виконан­ня покарань роз'яснюють їхні права, що випливають із законо­давчих актів України.

Заходи соціального патронажу здійснюють місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, центри соціальної адаптації, служби у справах неповнолітніх, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, спостережні комісії, органи соціального захисту населення, органи охорони здоро­в'я, органи внутрішніх справ, центри зайнятості населення, будинки-інтернати, кризові центри, служби психологічної до­помоги, притулки, в тому числі для неповнолітніх, установи соціального патронажу, будинки нічного або тимчасового пере­бування звільнених осіб, громадські організації та інші уповно­важені на це органи, організації та установи. Зазначені органи, організації та установи в разі звернення до них звільнених осіб зобов'язані невідкладно розпочати здійснення щодо них заходів соціального патронажу.

Звільнені особи, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на отримання житлового приміщення в порядку, передбаченому Житловим кодексом України. Особам, які звіль­нилися з установ виконання покарань і не мають житлової пло­щі, після прибуття до обраного місця проживання, на період до отримання такої площі місцевими органами виконавчої влади надається місце для тимчасового проживання у спеціальних гуртожитках або центрах соціальної адаптації, створених міс­цевими органами виконавчої влади. Місце для проживання в цих гуртожитках та центрах надається також особам, житлова площа яких тимчасово заселена, на період до її звільнення, та особам, яким повернути колишнє житлове приміщення немає можливості, — на період до поліпшення їхніх житлових умов у порядку, передбаченому законодавством.

У місцях позбавлення волі перебуває майже 14 тис. осіб, хворих на туберкульоз, близько 15 тис. осіб наркоманів, є особи з іншими інфекційними захворюваннями. На волі їм необхідно

Глава 11

Соціальні послуги, що надаються окремим категоріям осіб

 

надавати медичну допомогу. Звільненим особам забезпечуєть­ся надання медичної допомоги за місцем проживання або за місцем реєстрації у порядку, передбаченому законодавством. Особи, які на момент звільнення потребують стаціонарної ме­дичної допомоги, направляються до закладів охорони здоров'я на підставах і в порядку, передбачених законодавством. У разі, якщо у звільненої особи немає місця проживання або місця реєстрації, медична допомога надається їй за направленням органів, установ або організацій, які здійснюють соціальний патронаж.

Громадяни похилого віку (чоловіки у віці 60 та жінки у віці 55 років і старші, а також особи, яким до досягнення загально­го пенсійного віку залишилося не більше півтора року), інвалі­ди І—II груп із числа звільнених осіб за їхньою заявою та на підставі висновку медичної частини установи виконання пока­рань і клопотання місцевих органів соціального захисту насе­лення можуть бути направлені до спеціальних будинків-інтер-натів, якщо вони потребують стороннього догляду та медичного обслуговування і не мають працездатних дітей або родичів, зобов'язаних за законом та згодних їх доглядати. Громадяни віком від 15 до 28 років отримують інформаційну, правову, трудову, психолого-педагогічну, медичну та інші форми соці­альної допомоги в соціальних службах для молоді на підставах і в порядку, передбачених законодавством.

У наданні звільненим особам соціальної допомоги на доб­ровільних засадах можуть брати участь об'єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форми влас­ності, у тому числі благодійні організації, а також окремі гро­мадяни. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть шляхом надання соціального замов­лення з відповідним фінансуванням з бюджету залучати об'єд­нання громадян, підприємства, установи та організації до на­дання соціальної допомоги звільненим особам.

Матеріально-технічне забезпечення і фінансування центрів соціальної адаптації та інших установ, що здійснюють заходи соціального патронажу, проводяться органами виконавчої вла­ди, які їх утворили. Центри соціальної адаптації, будинки ніч­ного або тимчасового перебування звільнених осіб можуть утво­рюватися та утримуватися за рахунок добровільних пожертву-

вань підприємств, установ, організацій, релігійних об'єднань і внесків окремих громадян.

Центральний орган виконавчої влади з питань виконання по­карань разом з центральним органом виконавчої влади з питань освіти та науки забезпечують надання особам, які відбувають покарання, з метою їх подальшої соціальної адаптації мож­ливості оволодіти соціально необхідними професіями з ураху­ванням потреб національної економіки через систему професій­но-технічної освіти. З метою фінансового забезпечення цих за­ходів центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань разом з центральним органом виконавчої влади з пи­тань освіти та науки щорічно розробляють та подають відповід­ні пропозиції при складанні проекту державного бюджету Украї­ни на наступний рік.

Права звільнених осіб, закріплені Законом України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк", від 10 липня 2003 р. № 1104-IV реалізуються в повному обсязі й не можуть бути обмежені, крім випадків обмеження дієздатності чи визнання осіб недієздатними на підставах і в порядку, перед­бачених законодавством. Дії державних органів і посадових осіб, які порушують права звільнених осіб, можуть бути оскар­жені в порядку, передбаченому законодавством.