III. Зміст правовідносин у сфері соціального обслуговування. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

III. Зміст правовідносин у сфері соціального обслуговування.



Ним є права й обов'язки учасників цих відносин та їхня реаль­на поведінка. Права й обов'язки суб'єктів правовідносин вказу­ються в нормативних актах або виводяться з їх змісту.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про соціальні послуги" при одержанні соціальних послуг громадяни мають право:

1) на поважне і гуманне ставлення з боку суб'єктів, що нада­ють соціальні послуги;

2) вибір установи та закладу, а також форми соціального об­слуговування;

3) інформацію щодо своїх прав, обов'язків та умов надання соціальних послуг;

4) згоду на соціальні послуги;

5) відмову від соціальних послуг;

6) конфіденційність інформації особистого характеру, що стала відома суб'єкту, який надає соціальні послуги;

7) захист своїх прав і законних інтересів, у тому числі в су­довому порядку.

Водночас ст. 15 цього Закону передбачає можливість обме­ження права на соціальні послуги. У разі, якщо особа, яка отри­мує соціальні послуги, без поважних причин не виконує вимоги їх одержання, суб'єкт, що надає соціальні послуги, виносить такій особі письмове попередження про можливість відмови у наданні соціальних послуг або обмеження у їх наданні. У разі, якщо особа, яка отримує соціальні послуги, письмово попере­джена про можливість відмови у наданні соціальних послуг або обмеження у їх наданні, але продовжує не виконувати вимоги їх одержання, відповідний суб'єкт, що надає соціальні послуги, може в односторонньому порядку обмежити або припинити надання соціальних послуг такій особі, про що письмово інфор­мують таку особу та місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування. Обмеження в отриманні одного виду соціальних послуг не може бути підставою для обмеження в наданні іншого виду соціальних послуг.

Основні права інвалідів при проведенні реабілітації вказані у ст. 31 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні". Згідно з нею при здійсненні реабілітаційних заходів інваліди мають право:


 

1) на поважне і гуманне ставлення з боку працівників реабі­літаційних установ;

2) вибір виду реабілітації та реабілітаційної установи;

3) отримання інформації про свої права, обов'язки, умови та форми здійснення реабілітаційних заходів;

4) відмову від реабілітаційних заходів;

5) конфіденційність інформації особистого характеру, в тому числі стосовно особливостей і характеру ураження здоров'я;

6) захист своїх прав і законних інтересів, у тому числі в су­довому порядку.

Далі у цій статті Закону конкретизовані права інвалідів, особ­ливо дітей-інвалідів. Інваліди, законні представники дітей-інва­лідів мають право брати участь у розробці реабілітаційних захо­дів. Законні представники дітей-інвалідів мають право брати участь у процесі проведення реабілітаційних заходів. При здій­сненні реабілітаційних заходів діти-інваліди користуються всіма правами, визначеними у ч. 1 ст. 31. Права дітей-інвалідів реалізуються за рішенням чи за участю їхніх законних представ­ників. Інваліди, діти-інваліди, які проходять реабілітацію в реабілітаційних установах у сільській місцевості, забезпечують­ся реабілітаційними установами транспортним обслуговуван­ням до місця реабілітації і до місця проживання безплатно.

Права інвалідів у різних сферах суспільного життя зафіксо­вані у Законі України "Про основи соціальної захищеності ін­валідів в Україні" від 21 березня 1991 р.

У ст. 6 Закону України "Про поховання та похоронну справу" від 10 липня 2003 р. зазначені права громадян у цій сфері. Вона передбачає, що всі громадяни мають право на поховання їхньо­го тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене:

1) у згоді чи незгоді на проведення патологоанатомічного роз­тину;

2) згоді чи незгоді на вилучення органів та/або тканин тіла;

3) побажанні бути похованим у певному місці за певними звичаями, поруч з певними раніше померлими, чи бути підда­ним кремації;

4) дорученні виконати своє волевиявлення певній особі;

5) іншому дорученні, що не суперечить законодавству.



Глава 1


Право соціального обслуговування як підгалузь права



 


Обов'язки осіб, що отримують соціальні послуги, окремо не перераховуються, а виводяться зі змісту того чи іншого норма­тивного акта або згідно з загальним статусом громадянина.

Відповідні права та обов'язки має й інша сторона, яка надає соціальні послуги. Так, відповідно до ст. 11 Закону України "Про соціальні послуги", особи, що надають соціальні послуги, мають право:

1) на профілактичний огляд і обстеження при прийнятті на роботу та диспансерний нагляд за рахунок роботодавця;

2) захист професійної честі, гідності та ділової репутації, у тому числі в судовому порядку;

3) підвищення кваліфікації у встановленому порядку за ра­хунок роботодавця;

4) забезпечення спеціальним одягом, взуттям та інвентарем, велосипедами і проїзними квитками або виплату грошової ком­пенсації за їх придбання;

5) при виконанні службових обов'язків — на першочергове обслуговування на підприємствах, в установах, організаціях, зокрема підприємствах зв'язку, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі, громад­ського харчування, житлово-комунального господарства, між­міського транспорту.

Вказані особи зобов'язані:

1) сумлінно надавати соціальні послуги особам, які перебува­ють у складній життєвій ситуації;

2) керуватися у своїй діяльності основними принципами надання соціальних послуг;

3) поважати гідність громадян;

4) не допускати негуманних і дискримінаційних дій щодо громадян, які одержують соціальні послуги;

5) надавати особам, які обслуговуються, повну інформацію про зміст і види соціальних послуг;

6) зберігати в таємниці інформацію, отриману в процесі вико­нання своїх обов'язків, а також ту інформацію, що може бути використана проти особи, яка обслуговується.

Обов'язки осіб, що надають соціальні послуги, конкретизу­ються у під законних актах, посадових обов'язках працівників соціальних служб.


IV. Об'єкти правовідносин у сфері соціального обслугову­вання. Ними є те, заради чого суб'єкти права соціального обслу­говування вступають у юридичні зв'язки, тобто соціальні по­слуги, їх визначення та перелік міститься у нормативних актах. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про соціальні послуги" від 19 червня 2003 р. до них належать такі:

соціально-побутові послуги — забезпечення продуктами харчування, м'яким і твердим інвентарем, гарячим харчуван­ням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів тощо;

психологічні послуги — надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим со­ціальним середовищем; застосування психодіагностики, спря­мованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації; надання методичних порад;

соціально-педагогічні послуги — виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, організація індивідуального навчального, виховного та корекційного процесів, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо, а також залучення до роботи різноманітних закладів, громад­ських організацій, заінтересованих осіб;

соціально-медичні послуги — консультації щодо запобі­гання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров'я, здійснен­ня профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працете-рапія;

соціально-економічні послуги — задоволення матеріаль­них інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життє­вих обставинах, що реалізуються у формі надання натуральної чи грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових компенсацій;

юридичні послуги — надання консультацій з питань чин­ного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної від­повідальності осіб, що вдаються до протиправних дій стосовно



Глава 1


Право соціального обслуговування як підгалузь права



 


цієї особи (оформлення правових документів, адвокатська до­помога, захист прав та інтересів особи тощо);

послуги з працевлаштування — пошук підходящої ро­боти, сприяння у працевлаштуванні та соціальне супроводжен­ня працевлаштованої особи;

послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями — комплекс медичних, психоло­гічних, інформаційних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для реалізації права на професійну орієнта­цію та підготовку, освіту, зайнятість;

інформаційні послуги — надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги); поширення просвітницьких та культурно-освітніх знань (про­світницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг; формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги);

інші соціальні послуги.

Об'єктом правовідносин у сфері соціального обслуговування є медико-соціальна експертиза та реабілітаційні послуги, що вказані у Законі України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 6 жовтня 2005 р. Медико-соціальна експертиза — визначен­ня на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеженості її життєдіяльності, викликаної стійким розладом функцій ор­ганізму; групи інвалідності, причини і часу її настання; реко­мендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці; потреби у сторонньому до­гляді; відповідних видів санаторно-курортного лікування і со­ціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи. Реабілітаційні послуги — послуги, спрямовані на відновлення оптимального фізичного, інтелекту­ального, психічного і соціального рівнів життєдіяльності особи з метою сприяння її інтеграції в суспільство. Як реабілітаційна послуга також розглядається психологічна реабілітація. Це система психологічних та педагогічних заходів, спрямованих на формування способів оволодіння знаннями, уміннями і на­вичками, надання психологічної допомоги, зокрема щодо фор­мування самоствердження і належної самооцінки особою своїх


можливостей, засвоєння правил суспільної поведінки шляхом здійснення системної навчально-виховної роботи. Крім того, до реабілітаційних послуг відносять такі види реабілітації, як медична, професійна, трудова, фізкультурно-спортивна, фізич­на, соціальна, психологічна (див. підрозділ 2.8).

Предметом (об'єктом) правовідносин у сфері соціального обслуговування є медичні послуги, зокрема, диспансерне спо­стереження, первинна медико-санітарна допомога, швидка медична допомога, лікування в домашніх умовах, в установах охорони здоров'я, надання населенню на пільгових умовах ліків та виробів медичного призначення тощо.

Об'єктом правовідносин є ритуальні послуги. Це послуги, пов'язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання (ст. 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" від 10 липня 2003 p.).

Контрольні питання

1. Яка відмінність між послугами та соціальними послу­гами?

2. Дайте визначення соціальному обслуговуванню.

3. Які компоненти належать до соціального обслуговування?

4. Дайте визначення соціальним послугам.

5. Що слід розуміти під правом соціального обслуговування?

6. Назвіть відмінні риси між правом соціального обслугову­вання, пенсійним та допомоговим правом.

7. Які суспільні відносини регулюються правом соціального обслуговування?

8. Назвіть методи права соціального обслуговування.

9. Дайте визначення системи права соціального обслугову­вання.

 

10. Перерахуйте принципи права соціального обслуговування.

11. Дайте визначення формам (джерелам) права соціального обслуговування.

12. Назвіть елементи правовідносин у сфері соціального об­слуговування.



Глава 1


 


Література

1. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні. — К.: Знання, 2005. — 381 с

2. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту України: Навч. посіб. — К.: Знання, 2005. — 615 с — (Вища освіта XXI сто­ліття).

3. Бойко М.Д. Право соціального забезпечення України: Навч. посіб. — 3-тє вид., доп. і перероб. — К.: Атіка, 2006. — 380 с.

4. Сташків Б.І. Теорія права соціального забезпечення: Навч. посіб. — К.: Знання, 2005. — 405 с — (Вища школа XXI століття).

5. Сташків Б.І. Соціальне обслуговування у системі соціаль­ного забезпечення: правові питання // Право України. — 2005. — №1. —С 76—79.

6. Ярошенко І.С. Право соціального забезпечення: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 232 с


Глава 2



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 136; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.91.8.23 (0.031 с.)