Що можуть робити комп'ютери і що не можуть.

Люди давно використовують машини для обробки даних, оскільки машини справляються з цим акуратно, швидко й комплексно. Люди тривалий час користувалися рахівницями для своїх підрахунків. Ковзку лінійку – механічний прилад для множення і ділення чисел – було створено понад 100 років тому. Машини для додавання чисел і машинки для друку були відомі ще нашим батькам і дідам.

Комп'ютери належать до того самого сімейства машин, що й рахів­ниці та арифмометри. Багатьох людей дивує, що комп'ютери можуть робити невелику кількість операцій. Звичайно, вони роблять тільки три речі: можуть здійснювати арифметичні дії (додавати, віднімати, множити, ділити); порівнювати дві цифри і видавати інформацію.

Як бачимо, комп'ютери не можуть робити нічого такого, чого б не можна було зробити за допомогою олівця і паперу. Однак, значення комп'ютерів не в тому, що вони можуть робити, а в тому, як добре вони це роблять.

Передусім комп'ютери роблять свою роботу дуже швидко. Навіть найповільніший комп'ютер може виконувати сотні тисяч додавань, віднімань і порівнянь за секунду. Найшвидші можуть виконувати мільйони операцій за секунду.

Комп'ютери роблять усе дуже акуратно, майже ніколи не при­пускаючи помилок. Те, що ми іноді називаємо "помилками комп'ю­тера", насправді є помилками оператора.

Нарешті, комп'ютери мають великий об'єм пам'яті. Великий су­часний комп'ютер має комірки пам'яті, які здатні зберігати мільйони байтів інформації. Зовнішні пристосування зберігання інформації, такі, як магнітні стрічки, диски, можуть розширити об'єми її збері­гання майже до безкінечності.

Усі унікальні речі, які комп'ютери можуть робити, залежать від швидкості їх роботи, акуратності, об'ємів пам'яті. Справді, ми так ба­гато використовуємо комп'ютер у своїх справах, які він може робити, від відеоігри до бронювання авіабілетів, що ми більше схильні переоцінювати його сили, ніж недооцінювати. Однак, поки що є речі, яких комп'ютер добре зробити не може. Деякі з обмежень нині зняті завдяки новим дослідженням, деякі мають бути знятими надалі.

По-перше, робота, яка є дуже простою для людей, потребує напруження можливостей навіть найбільших комп'ютерів.

У випадках, коли, наприклад, треба знайти когось у натовпі чи танк на аерознімку, люди виконують цю роботу простіше і краще. Складною для сприйняття комп'ютерами є людська мова. Комп'ю­тери, які можуть розуміти людську мову – надто складні і дорогі.

По-друге, комп'ютери роблять швидко й акуратно лише те, що їм наказують. Як ви дізнаєтесь далі, при розгляді програмного забезпе­чення, письмові інструкції для комп'ютерів вимагають спеціальних умінь. Коли інструкція неправильна, комп'ютер видає неправильну відповідь чи взагалі не видає ніякої відповіді.

Акуратність комп'ютера обмежена акуратністю закладених у нього даних. На жаргоні комп'ютерщиків це називається СВСВ-принцип, що означає "сміття на вході, сміття на виході" (корисна інформація не може бути отримана з помилкових даних). Розглянемо слабкий сту­пінь комп'ютеризації економічних прогнозів. Момент, коли економіка від економічного спаду поверне до процвітання, залежить від змін у свідомості споживачів, інвестиційних планів фірм та планів надход­ження коштів від Федерального резервного фонду. Люди прогно­зують, не маючи реальних даних про ці речі. Однак, коли вони захо­чуть мати прогноз від їхніх комп'ютерних моделей, вони закладають у модель приблизні дані, здогадки. Не має значення, наскільки комплексною є модель. Якщо припущення, введені у програму, ви­являються неправильними, вони отримають помилковий прогноз.

Технічне забезпечення

Технічне забезпечення – це комп'ютерна система, яка здійснює функції введення, виведення, обробки і зберігання інформації.

Пристосування для введення даних. Це пристосування, через яке дані вводяться у комп'ютер. Клавіатура – найбільш поширене пристосування введення. Якийсь час були поширені пристосування під перфокарти й перфострічки. З часом вони були замінені присто­суваннями, які обліковують інформацію, що зберігається на магнітних стрічках і дисках. Оптичні сканери, що можуть лічити інформацію, надруковану на звичайному папері, тепер дедалі більше використо­вуються для введення даних у комп'ютер.

Пристосування для виведення даних – це пристосування, через яке комп'ютер видає інформацію для користувачів. Дисплей (відеотермінал), який має вигляд телеекрана – один з поширених пристосувань виведення. Принтери використовують для того, щоб роздрукувати окремі записи виведення. Вони дуже різні і включають в себе машини, які працюють дуже по-різному – від простого друку­вання до використання фарб і лазерних променів. Інформація в гра­фічній формі може бути виведена на екран чи намальована механічним пристосуванням, яке називається "плоттер". Синтезатори мови, що дають змогу комп'ютеру "розмовляти" з користувачем – це дуже сучасні пристосування виведення, які вже використовуються в машинах для навчання і службах телеінформації.

Для перетворення введених даних на корисну інформацію комп'ютер повинен бути здатний обробляти їх. Ця частина роботи комп'ютера здійснюється у блоці центрального процесора (БЦП). БЦП контролює потік інформацій і виконує арифметичні, сортувальні, порівняльні та інші дії. Нарешті, кожна комп'ютерна система має потребу в одному чи більше пристосуваннях зберігання інформації. БЦП сама має об'єм для первинного зберігання інформації. Це збері­гання інструкцій і даних, які постійно використовуються. Більшість комп'ютерних систем також включають пристосування для повтор­ного зберігання, в яких розміщується інформація, що використо­вується непостійно. Магнітні диски й стрічки, про які йшлося вище – найбільш поширені засоби зберігання вторинної інформації. Перфокарти й перфострічки по суті вже не використовуються. Інші засоби зберігання, наприклад, лазерні диски, можливо, стануть ширше застосовуватись у майбутньому.

Магнітні засоби призначені для зберігання вторинної інформації. Гнучкі магнітні диски часто називають флоппі-дисками і використо­вують у міні-комп'ютерах. У більш потужних комп'ютерах застосову­ються жорсткі диски чи магнітні стрічки для зберігання великої кількості інформації.

Принтер можна підключати до комп'ютера для одержання пись­мового виходу інформації. Окремі принтери можуть малювати кар­тинки. Плоттер, який виробляє корпорація Тапгіу, використовує кольорові олівці для малювання яскравих графіків відповідно до наказів, які дає оператор комп'ютера.

Існують комп'ютери різних розмірів.

 

Сімейства комп'ютерів

Комп'ютери можуть бути різні за розміром та ціною. Нові члени постійно приєднуються до комп'ютерного сімейства. Маленькі, де­шеві дітки в нижньому кінці лінії і монстри – на верхньому. Для кла­сифікації комп'ютерів за розмірами користуються такими термінами.

Мікрокомп'ютери – найменші, від "домашніх комп'ютерів" до "персональних комп'ютерів", які можуть виконувати багато корисної роботи для маленьких фірм.

Мінікомп'ютери – більші за розміром. Це більш сильні персо­нальні комп'ютери та сучасні бізнес-комп'ютери. Деякі з них є таки­ми потужними, якими були найбільші машини 10 років тому.

Великі базові комп'ютери – дуже потужні машини. Оскільки вони дуже дорогі, то їх варто використовувати позмінно і протягом 24 годин на добу.

Суперкомп'ютери – цей термін зарезервований за найбільш потужними комп'ютерами. Вони використовуються в національній обороні і дослідженнях.