Поняття витрат та їх класифікація

 

Згідно з П(с)БО 1 та 3 витрати — це зменшення економічних ви­год у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призво­дять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капі­талу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Виробничі витрати — вартісне вираження сукупності всіх явно спожитих ресурсів, які необхідні для виробництва продукції (робіт, послуг).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інфо­рмації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітнос­ті визначає П(с)БО 16 "Витрати".

Витрати підприємства поділяють на:

—витрати операційної діяльності;

—витрати інвестиційної діяльності;

—витрати фінансової діяльності;

—інші витрати звичайної діяльності.

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою ді­яльністю.

У бухгалтерському обліку витрати обліковують за елементами ви­трат та статтями калькуляції.

Елемент витрат — це сукупність економічно однорідних витрат. В національних стандартах обліку витрат операційної діяльності ви­діляється п'ять елементів витрат, а саме:

—матеріальні витрати;

—витрати на оплату праці;

—відрахування на соціальні заходи;

—амортизація;

—інші операційні витрати.

Загальна схема формування операційних витрат за елементами зображено на рис. 9.1.

Стаття калькуляції — це певний вид витрат, що утворюють собі­вартість. Собівартість — це грошовий вираз безпосередніх витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом та реалізацією продукції (робіт, послуг). Собівартість включає в себе витрати підприємства на оплату праці, на відшкодування знарядь праці, що споживаються в процесі виробництва, вартість сировини, матеріалів, послуг, наданих іншими підприємствами, витрати по реалізації продукції та обслуго­вування виробництва. Собівартість — частина витрат (не завжди лише виробничих), необхідна для оцінки вартості певного об'єкта калькулювання.

Склад статей калькуляції обирається підприємством самостійно. Рекомендовані статті калькуляції наведені у галузевих методичних рекомендаціях з планування та формування собівартості продукції. Наприклад, Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженим наказом Державного коміте­ту промислової політики України від 2.02.2001 № 47 рекомендується виділяти наступні статті калькуляції:

—сировина та матеріали;

—купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організа­цій;

—паливо й енергія та технологічні цілі;

— зворотні відходи (вираховуються);

—основна заробітна плата;

—додаткова заробітна плата;

—відрахування на соціальні страхування;

—витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

—загальновиробничі витрати;

—втрати від браку;

—інші виробничі витрати;

—попутна продукція (вираховується).

 

Рис.9.1. Склад операційних витрат за економічними елементами

 

До наведеної вище типової номенклатури статей калькуляції під­приємства можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техні­ки, технології та організації виробництва відповідної галузі і пито­мої ваги окремих видів витрат. Кілька статей можна об'єднувати в одну або виділяти з однієї типової статті кілька статей калькуляції. На основі визначених підприємством статей витрат складаються фо­рми калькуляційних розрахунків, кошторисів та внутрішньої звітно­сті.

Основою організації обліку виробничої діяльності є економіч­но обґрунтована класифікація обліку витрат. Класифікація витрат здійснюються виходячи з певних цілій. Як правило, вона здійсню­ються з метою визначення собівартості продукції та встановлення цін на її окремі види. Основна класифікація здійснюється за видами витрат, за економічними елементами, за статтями калькуляції. Але на підприємстві можуть бути визначені й інші критерії класифікації витрат. Це викликано тим, що підприємство має безліч техніко-економічних, маркетингових, фінансових особливостей, які більш-менш впливають на формування собівартості. Ознаки (критерії), за якими найчастіше класифікують витрати та цілі такої класифікації наведені в табл. 9.1.

Таблиця 9.1.