Організація обліку надходження основних засобів, їх амортизації, ремонту та вибуття

 

Надходження об’єктів основних засобів на підприємство відбува­ються з метою збільшення виробничих потужностей, заміни зноше­них об’єктів новими.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух влас­них або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендо­ваних цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основ­них засобів призначено рахунок 10 «Основні засоби».

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємст­во утримує з метою використання їх у процесі виробництва або по­стачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очіку­ваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше од­ного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

За дебетом рахунка 10 «Основні засоби» відображається надхо­дження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних за­собів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартіс­тю, сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що при­зводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очіку­ваних від використання об’єкта; сума дооцінки вартості об’єкта осно­вних засобів, за кредитом — вибуття основних засобів внаслідок про­дажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об’єкту окремо. А саме:

—за інвентарними об’єктами;

—за видами основних засобів;

—за місцями їх експлуатації;

—за матеріально-відповідальними особами.

При надходженні основних засобів керівник призначає комісію, яка приймає об’єкт та складає акт приймання-передачі основних засобів в одному примірнику (форма 03-1). Даний акт та технічна документація об’єкта передаються до бухгалтерії, де бухгалтер, який веде облік осно­вних засобів, заповнює інвентарну картку основних засобів.

Приклад. Підприємство ТОВ «ОЛЕНА» 10 листопада 2008 року придбало адміністративну будівлю у ТОВ «БУД». Об’єкт приймався комісією в складі: голови комісії — начальника адміністративно-господарського відділу Петрова П.П., головного інженера Сидорова С.С. та бухгалтера з обліку необоротних активів Киріянова К.К., яка затверджена наказом керівника підприємства № 12 від 9 листопада 2005 року. Первісна вартість будівлі складає 160 тис. аці., знос 30 тис. аці. Будівлю було введено експлуатацію 30.12.2008.

Відповідно до наказу Мінстату України 29.12.1995 № 352 скла­дається акт приймання-передачі основних засобів у трьох примір­никах — перші два залишаються у підприємства, що здає (де перший примірник додається до звіту, а другий — до повідомлення на пере­дачу та для акцепту), третій примірник передається особі, що при­ймає основні засоби. На основі даних «Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів», технічної та іншої документації оформлюється форма 03-6 «Інвентарна картка основних засобів» в одному екземплярі.

Відповідно до облікової політики підприємства амортизація нарахо­вується за прямолінійним методом, визначений строк корисного вико­аціїкт становить 35 років, ліквідаційна вартість дорівнює нулю.

Розглянемо окремі особливості заповнення «Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» форми 03-1.

У графи 1 та 2 заносяться відповідно назви підприємств — постача­льника та одержувача. В екземплярі акту, який передається ТОВ «ОЛЕНА» графи 3—6 не заповнюються, підприємство, що одер­жує, записує свою кореспонденцію рахунків. У графі 11 записується встановлений для даного об’єкта основних засобів код відповідно з Державним класифікатором України «Класифікація основних фондів», затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.1997 № 507. Графи 10 та 19, у при­мірнику, що передається покупцю, заповнюються ТОВ «ОЛЕНА» са­мостійно.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку під­приємств» під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріа­льних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх при­дбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відраху­вань, установлених цією статтею.

З точки зору ведення бухгалтерії амортизація — це систематич­ний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується, протя­гом строку їх корисного використання (експлуатації) на виготовлену продукцію (роботи, послуги).

У бухгалтерському обліку амортизація нараховується щомісяця на всі об’єкти основних засобів (крім землі). Нарахування починають з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів був введений в експлуатацію та призупиняють з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта або припинення експлуатації внаслідок ре­конструкції, модернізації, добудови та консервації.

Для нарахування амортизації підприємство може застосовувати один із методів, які визначені П(с)БО 7 «Основні засоби» (крім інших необоротних матеріальних активів):

1. прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного викорис­тання об’єкта основних засобів;

Приклад. Вартість придбаного об’єкта основних засобів (адмініст­ративної будівлі) — 160 000 грн., очікуваний термін використання — 35 років. Ліквідаційна вартість дорівнює нулю.

Річна норма амортизації становить 2,857 % (100 %: 35 років), а місячна 0,238 % (2,857 %: 12). Річна сума амортизації становитиме 4571,43 грн. (160 000; 35), а місячна — 380,95 грн. (4571,43: 12).

Якщо ліквідаційна вартість дорівнює 10 000, то річна сума амо­ртизації становитиме 4285,71 грн. ((160000 – 10 000): 35), а місяч­на — 357,14 грн. (4285,71: 12).

Переваги: простота розрахунку амортизації; можливість рівномі­рного розподілу амортизації за кожним звітним періодом, що зруч­но для співставлення собівартості продукції, яка випускається, з доходами від її реалізації.

Недоліки: не враховується моральний знос об’єкта і чинник зростання витрат на ремонт у міру їх експлуатації.

Застосовують переважно щодо об’єктів, знос яких не залежить від обсягу виробництва (будівлі адміністративного призначення, ви­робничі цехи).

2. зменшення залишкової вартості, за яким річна сума аморти­зації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок
звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування
амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у
відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом ко реня ступеня кількості років корисного використання (и) об’єкта з ре­зультату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта (ЛВ) на його пер­вісну вартість (ПВ);

Приклад. Вартість придбаного об’єкта основних засобів (комп’ютер для бухгалтерії) — 5000 грн., очікуваний термін викори­стання — 5 років. Ліквідаційна вартість — 1000 грн. При цьому ме­тоді вона не може дорівнювати нулю.

Річна норма амортизації:

Річна сума амортизації за перший рік становитиме 1376,10 грн. (5000 • 0,27522). Місячна сума амортизації:— 114,68 грн. (1376,10: 12).

Річна сума амортизації за другий рік становитиме 997,37 грн. (5000 – 1376,10) • 0,27522), а місячна — 83,11 грн. (997,37: 12).

Переваги: упродовж перших років експлуатації об’єкта за допо­могою нарахування амортизації накопичується значна сума коштів, необхідних для відновлення об’єктів основних засобів.

Недоліки: метод базується на порівняно складних математичних розрахунках і через це є не дуже зручним у використанні.

Можливе застосування лише у випадку, коли визначається лікві­даційна вартість та потрібно накопичити кошти з метою заміни об’єкта основних засобів у випадку їх морального старіння та при інфляції.

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату поча­тку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчис­люється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і по­двоюється;

Приклад. Вартість придбаного об’єкта основного засобу (комп’ютер для бухгалтерії) — 5000 грн., очікуваний термін викори­стання — 5 років. Ліквідаційна вартість — 1000 грн.

У перший рік корисного використання річна амортизації стано­витиме 1600 грн. ((5000 – 1000): 5 * 2), а місячна — 133,33 грн. (1600: 12).

Переваги: упродовж перших років експлуатації об’єкта накопи­чується значна сума коштів, необхідних для відновлення об’єкта ос­новних засобів.

Недоліки: сума зносу часто не узгоджується ні з фактичним ви­користанням об’єкта основних засобів, ні з обсягом виробленої про­дукції.

Застосовують переважно для випадків, коли продуктивність об­ладнання в перші роки експлуатації значно вища, ніж у наступні

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта ос­новних засобів, на суму числа років його корисного використання;

Суми амортизації визначають множенням первісної вартості об’єкта за вирахуванням ліквідаційної вартості на кумулятивний кое­фіцієнт (К_к), який розраховується за формулою:

К_К= Кількість років, що залишилася до кінця очікуваного строку корисного використання об’єкта / Сума числа років корисного використання

Приклад. Вартість придбаного об’єкта основних засобів (комп’ютер для бухгалтерії) — 5000 грн., очікуваний термін викори­стання — 4 роки. Ліквідаційна вартість дорівнює нулю.

Сума років експлуатації становить 1+2 + 3 + 4 = 10.

Річна сума амортизації становить:

1-й рік — 4: 10 • 5000 = 2000,00 грн.;

2-й рік — 3: 10 • 5000 = 1500,00 грн. і т. д.

Переваги: упродовж перших років експлуатації об’єкта накопи­чується значна сума коштів, необхідних для відновлення об’єкта ос­новних засобів.

Недоліки: сума зносу часто не узгоджується ні з фактичним вико­ристанням основних засобів, ні з обсягом виробленої продукції.

Застосовують, якщо продуктивність обладнання в перші роки екс­плуатації значно вища, ніж у наступні та у випадках швидкого мора­льного старіння об’єкта.

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та ви робничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислю­ється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг про­дукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

Приклад. Вартість придбаного млина 30000 гри. Очікуваний об­сяг переробки — 10 000 тонн продукції. За місяць на даному об’єкті перероблено 1000 тонн продукції.

Місячна норма амортизації: 1000 • (30000: 10000) = 3000 грн.

Переваги: простота та раціональність розрахунку.

Недоліки: неможливо або дуже складно визначити фактичний обсяг продукції, виробленої з використанням того чи іншого активу.

Застосовують переважно у випадках, коли інтенсивність викорис­тання об’єкта впливає на його експлуатаційні властивості і коли можли­во визначити фактичний обсяг виробництва

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавст­вом.

У податковому обліку амортизація нараховується відповідно до ац. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». А саме: амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодо­ношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних ви­робничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фон­дів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення зе­млі, не пов’язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збага­чення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Амортизація нараховується на основні фонди, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в екс­плуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або мора­льним зносом.

Основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

—група 1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та пере­давальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

—група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні при­лади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устатку­вання та приладдя до них;

—група 3 — будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

—група 4— електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікро­фони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вар­тості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податково­го) періоду (табл. 4.3).

Таблиця 4.3.

Норми нарахування амортизації для податкових цілей

Групи основних засобів	Норми нарахування амортизації у відсотках по осно­вним засобам введеним
до 1 січня 2004 р	з 1 січня 2004 р.
Група 1	1,25
Група 2	6,25
Група 3	3,75
Група 4

 

Для обліку амортизації об’єктів основних засобів передбачено за­стосування форм 03-14, 03-15 та 03-16. Підставою для їх заповнення є інвентарні картки обліку основних засобів форми 03-6. Однак, на сьогодні працівники бухгалтерій їх майже не застосовують внаслідок незручності використовувати при нарахуванні амортизації за метода­ми, передбаченими П(с)БО 7 «Основні засоби» і користуються фор­мами, розробленими власними силами.

Ремонт основних засобів здійснюється з метою підтримки їх в ро­бочому стані. Для цього на підприємстві складають графік проведен­ня ремонтних робіт. Від ремонту основних засобів слід відрізняти їх поліпшення, до якого відносять модернізацію, реконструкцію, роз­ширення. На відміну від ремонту, при поліпшенні очікувані майбутні економічні вигоди від використання об’єкта збільшуються. Ремонт та модернізація основних засобів може виконуватись власними силами підприємства (господарським способом), сторонніми організаціями чи змішаним способом. Основною метою обліку ремонту та модерні­зації є правильна та повне відображення всіх понесених витрат.

З метою контролю за своєчасністю отримання відремонтованих основних засобів з ремонту інвентарні картки по цим основним засо­бам переміщаються в картотеці бухгалтерії підприємства в розділ «Основні засоби в ремонті». Інвентарні картки прийнятих відремон­тованих об’єктів переміщаються у відповідний розділ обліку основ­них засобів.

При прийнятті відремонтованих основних засобів представником підрозділу, що приймає об’єкт від представника цеху (підприємства), що виконувало ремонт складається форма 03-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів». При здійсненні ремонту сторонніми організаціями акт складається в 2 екземплярах, якщо власними силами — в одному. Працівник бухга­лтерії вносить дані про ремонти чи поліпшення до форми 03-6 «Інве­нтарна картка з обліку основних засобів». Розглянемо ремонт основ­них засобів на прикладі.

Приклад. Адміністративна будівля ТОВ «ОЛЕНА» знаходилося в плановому ремонті в період з 1 грудня по 15 грудня 2008 року. Ремо­нті роботи виконувались ТОВ «БУД» за договором підряду. Вартість ремонту становить 20000 грн.

При передачі відремонтованої будівлі було складено Акт прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів в двох екземплярах, один з яких був переданий ТОВ «БУД».

Вилучення об’єкта основних засобів з активів (списання з балансу) відбувається в разі його продажу, безоплатної передачі або невідпові­дності критеріям визнання активом.

Для прийняття рішення про ліквідацію об’єкта основних засобів на підприємстві за наказом директора створюється постійно діюча комі­сія до складу якої входять відповідні посадові особи, в тому числі го­ловний бухгалтер та матеріально-відповідальні особи. При вимуше­ній ліквідації основних засобів необхідно оформити документи, що підтверджують необхідність вимушеної заміни об’єктів основних за­собів (рис. 4.2).

 

Рис.4.2. Документальне підтвердження випадків вимушеної ліквідації об’єктів основних засобів

 

Щодо типових форм первинного обліку основних засобів, то необ­хідно заповнити форму 03-3 «Акт списання основних засобів», при цьому необхідно зробити певні записи у формі 03-6 «Інвентарна кар­тка обліку основних засобів», 03-7 «Опис інвентарних карток», 03-8 «Картка обліку руху 03», 03-9 «Інвентарний список основних засобів». Інвентарні картки по списаним об’єктам основних засобів збері­гаються в архіві підприємства протягом трьох років.

Розглянемо приклад заповнення форми 03-3 «Акт списання осно­вних засобів».

Приклад. Керівництво ТОВ «ОЛЕНА» на основі службової запис­ки, прийняло рішення про ліквідацію копіювального апарату ХЕRОХ-5017 в результаті фізичного зносу. Первісна вартість об’єкта 10000 грн., сума нарахованого зносу становить 9506 грн.

За наказом директора було створено комісію, якою було прийнято рішення про списання ХЕКОХ-5017 та оформлено Акт на списання основних засобів за формою 03-3.