Організація обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

Малоцінні та швидкозношувані предмети є засобами праці, але відрі­зняються від необоротних матеріальних активів тим, що використо­вуються протягом періоду не більше одного року або нормального операційного циклу. Зокрема до них відносяться інструменти, госпо­дарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо, у разі відповідності зазначеному строку використання.

Для первинного обліку малоцінних швидкозношуваних предметів на підприємствах використовують типові форми первинних обліко­вих документів, які затверджені наказом Міністерства статистики України від 22.05.1996 № 145:

—МШ-1 "Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)";

—МШ-2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних пред­метів";

— МШ-3 "Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)";

—МШ-4 "Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предме­тів";

—МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні";

—МШ-6 "Особова картка № обліку спецодягу, спецвзуття та

запобіжних пристроїв";

—МШ-7 "Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецв­зуття та запобіжних пристроїв";

—МШ-8 "Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів".

Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструме­нтів (пристроїв) (форма № МШ-1) застосовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) у роздавальних коморах на тих під­приємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного оборотного (обмінного) фонду. Відомість складається у двох примір­никах начальником цеху разом із начальником інструментального чи планового відділу при необхідності зміни норми постійного запасу інструментів (пристроїв). Один примірник відомості знаходиться в інструментальному відділі, другий — в цеху.

На підставі даних відомості вносяться зміни до картки складського обліку матеріалів (типова форма № М-12) інструментально-роздавальної комори.

Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (фор­ма № МШ-2) застосовується для обліку малоцінних та швидкозношу­ваних предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) із роздавальної комори цеху для тривалого користування. Заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітни­ка, що одержав ці предмети.

Для обліку інструментів (пристроїв), виданих робітнику із комори цеху для короткострокового користування, застосовується інструмен­тальна марка, яка при здачі інструментів комірнику, повертається ро­бітникові.

На кожну інструментальну марку, в якій вказується номер інстру­ментальної роздавальної комори, номер цеху, табельний номер робіт­ника, комірник видає тільки один інструмент.

Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) (форма № МШ-3) застосовується для обліку інструментів (пристроїв), переданих на заточування або ремонт. Використовується на тих під­приємствах, де заточування та ремонт інструментів (пристроїв) проводиться у централізованому порядку. Замовлення виписується у двох примірниках комірником роздавальної комори. Один примірник залишається у комірника з розпискою виконавця, другий передається разом із інструментом до цеху виконання (заточувальну майстерню). Після заточування чи ремонту інструмента (пристрою) комірник робить відмітку у своєму примірнику про повернення інструмента (при­строю) і розписується у примірнику цеху-виконавця.

Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма №г МШ-4) застосовується для оформлення поломки, та втрати інстру­ментів (пристроїв) та інших малоцінних та швидкозношуваних пред­метів.

Складається в одному примірнику майстром і начальником цеху (дільниці) на одного або декількох робітників.

При поломці, псуванні та втраті малоцінних та швидкозношуваних предметів з вини робітника акт складається у двох примірниках. Один примірник залишається в цеху (на дільниці), а другий направ­ляється у розрахункову частину бухгалтерії для утримання у встанов­леному порядку з робітника вартості поламаного, зіпсованого чи втраченого предмета.

При пред'явленні робітником акту вибуття йому замість неприда­тного чи втраченого предмета видається придатний і записується до картки обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-2). Акти вибуття потім прикладаються до актів списання (форми № МШ-5 і МШ-8).

Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні (форма № МШ-5) застосовується для оформлення списання інстру­ментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік проводиться за методом обмінного (оборотного) фонду. Складається в одному примірнику комісією цеху на підставі разових актів вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-4). Непридатний інструмент за актом здається до комори для утилю. Акт візується начальником інструмента­льного чи планового відділу і подається до центрального інструмен­тального складу, який видає цеху інструменти (пристрої) того ж на­йменування, марки та розміру за актом без виписки вимог і лімітних карток. Після видачі складом інструментів (пристроїв) акт передаєть­ся до бухгалтерії, де згідно з цим актом, проводиться списання, ін­струментів (пристроїв) зі складу, без відображення їх руху по розда­вальних коморах цехів. Виданий складом інструмент (пристрій) в по­рядку обміну за актами у картці обліку роздавальних коморах не ві­дображається.

Особова картка обліку спецодягу, спецвзуггя та запобіжних засобів (форма № МШ-6) застосовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються робітникам підприємства в індивіду­альне користування за встановленими нормами. Картка ведеться в од­ному примірнику і зберігається у комірника цеху (дільниці).

У випадку втрати взятих предметів спецодягу, спецвзуття або за­
побіжних засобів в особовій картці за формою № МШ-6 в рядку загу­бленого предмету в розділі "Повернено" робиться запис: "Акт вибуття № і дата".

Черговий спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби колективного використання, видані робітникам та службовцям тільки на час вико­нання тих робіт, на які вони передбачені, повинні знаходитися у ко­морах і видаватися під відповідальність майстрів та інших робітників, перелік яких затверджується керівником підприємства.

Черговий спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби записуються на окремі картки з поміткою "Чергова".

При автоматизованій обробці даних з обліку малоцінних та швид­козношуваних предметів особова картка не ведеться.

Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та за­побіжних пристроїв (форма № МШ-7) застосовується для обліку ви­дачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів робітникам підпри­ємств в індивідуальне користування за встановленими нормами.

Заповнюється в двох примірниках комірником цеху (відділу, діль­ниці) окремо на видачу і на повернення спецодягу, спецвзуття та за­побіжних засобів і оформляється відповідними підписами. Один при­мірник передається до бухгалтерії, другий залишається у комірника цеху (відділу, дільниці).

За цією формою ведеться облік прийнятих від робітників спецодя­гу, спецвзуття на прання, дезінфекцію, ремонт та на літнє зберігання.

Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-8) застосовується для оформлення списання морально за­старілих, зношених і непридатних для подальшого використання ін­струментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку носки, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здача їх у комору для утилю. Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (форма № МШ-4). Після здачі списа­них предметів до комори для утилю акт із розпискою комірника зда­ється до бухгалтерії.

На різні види малоцінних та швидкозношуваних предметів акти на списання складаються окремо.

Контрольні запитання:

1. Які нормативні документи регламентують організацію обліку запасів?

2. Які основні завдання організації обліку запасів?

3. Які особливості організації первинного обліку запасів?

4. Поясніть порядок формування первісної вартості запасів при їх надходженні на підприємство?

5. Які методи оцінки запасів при вибутті Вам відомі?

6. Які витрати не включаються до первісної вартості запасів?

7. Як здійснюють облік транспортно-заготівельних витрат?

8. Які рахунки використовують для обліку придбання матеріальних цінностей?

9. Які особливості організації обліку запасів на складах підприємства?

10. Які особливості обліку МШП?

11. Якими документами оформляється процес придбання матеріальних засобів?

12. Які запаси обліковують на позабалансових рахунках?

Тести для самоконтролю:

1. До первісної вартості запасів не включають:

а) вартість посередницьких послуг, пов'язаних з придбанням запасів;

б) відсотки за користування комерційними кредитами;

в) вартість послуг транспортної організації по перевезенню запасів.

2. На дату балансу в бухгалтерському обліку і звітності запаси відображаються за:

а) чистою вартістю реалізації;

б) купівельною вартістю;

в) плановою вартістю;

г) за меншою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалі­зації.

3. Чиста вартість реалізації визначається шляхом вирахування:

а) з очікуваної ціни продажу суми очікуваних витрат на завершення вироб­ництва і збут;

б) з продажної вартості товарів їх первісної вартості;

в) з первісної вартості запасів їх купівельної вартості.

4. Запаси визнаються активом за умови:

а) якщо існує імовірність одержання підприємством в майбутньому еконо­мічної вигоди від їх використання;

б) якщо вартість запасів можна достовірно визначити;

в) враховуючи обидві попередні умови.

5. Метод ідентифікованої собівартості оцінки запасів застосовується:

а) при оцінці запасів на дату балансу;

б) при оцінці запасів, що відпускаються для спеціальних замовлень і проек­тів, а також запасів, які не замінюють одне одного;

в) лише при оцінці запасів у торгівлі.

6. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що:

а) запаси оцінюються шляхом ділення сумарної вартості їх залишку на поча­ток звітного місяця й вартості одержаних протягом місяця запасів на сумарну кількість запасів на початок місяця і одержаних у звітному місяці;

б) запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надхо­дженню на підприємство;

в) запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство.

7. Форми первинних документів для обліку запасів затверджені:

а) Міністерством фінансів України;

б) Міністерством фінансів СРСР;

в) Міністерством економіки України;

г) Міністерством статистики України.

8. До МШП належать предмети, які використовуються протягом:

а) не більше одного року;

б) нормального операційного циклу;

в) не більше 1 року або нормального операційного циклу, якщо він більше 1року.

9. У П(с)БО 9 виділяють:

а) три види запасів;

б) чотири види запасів;

в) п'ять видів запасів.

10. Виробничі запаси - це:

а) придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій

переробці на підприємстві;

б) продукція, яка зберігається на складі;

в) предмети, які використовуються протягом не більше 1 року або нормаль­ного операційного циклу.

11. Продукція, яка пройшла обробку, випробування, приймання, уком­плектована згідно умов договорів із замовниками, відповідає технічним умовам і стандартам називається:

а) товаром;

б) готовою продукцією;

в) реалізованою продукцією.

12. Закінчена, виготовлена, але не повністю укомплектована або ж не прийнята замовником продукція, незакінчені або не прийняті замовником роботи і послуги товарного характеру називаються:

а) незавершеним виробництвом;

б) напівфабрикатом;

в) браком.

13. Цінності, що надходять на підприємство, приймаються за:

а) наявності документів на ці товарно-матеріальні цінності;

б) кількістю та якістю;

в) умови їх попередньої оплати.

14. Придбані (отримані), виготовлені запаси зараховують на баланс підприємства за:

а) первісною вартістю;

б) плановою вартістю;

в) закупівельною вартістю.

15. Основними документами, що відображають відпуск матеріалів
зі складу для внутрішньогосподарських потреб, є:

а) картки складського обліку (М-12);

б) товарно-транспортні накладні (М-5, М-6);

в) лімітно-забірні картки (М-8), накладні-вимоги.

16. Внутрішнє переміщення матеріалів зі складу, як і здачу відходів ви­робництва на склад і повернення невикористаних у виробництві матеріа­лів оформлюють:

а) карткою складського обліку (М-12)

б) лімітно-забірними картками (М-8);

в) накладною на внутрішнє переміщення матеріалів (М-13), накладною- вимогою (М-11).

17. Напівфабрикати власного виробництва, які не використовуються у
власному виробництві і реалізуються на сторону обліковують на підприємстві:

а) на рахунку 25 "Напівфабрикати";

б) на рахунку 23 "Виробництво";

в) на рахунку 26 "Готова продукція".

18. Для проведення інвентаризації створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі:

а) не менше двох чоловік на чолі з головним бухгалтером;

б) не менше трьох чоловік, включаючи матеріально відповідальну особу;

в) керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюють­ся керівником підприємства або його заступником.

19. Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) мате­ріальних цінностей визначається:

а) не нижче 50 % від балансової вартості на момент встановлення такого факту;

б) за балансовою вартістю цих цінностей за мінусом амортизаційних відрахувань;

в) за балансовою вартістю цих цінностей (за мінусом амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 % від балансової вартості на момент встановлення та­ кого факту з врахуванням індексів інфляції, ПДВ та розміру акцизного збору.

20. Приймання запасів за якістю — це:

а) визначення точної кількості та якості, їх відповідності даним, які містять­ ся у транспортних, супровідних і розрахункових документах;

б) визначення їх якості за встановленим зразком та перевірка комплектності;

в) визначення їх якості за встановленим зразком, перевірка комплектності, відповідності тари, упаковки і маркування встановленим вимогам, а також даним супровідних документів.

21. Обмежену матеріальну відповідальність несуть працівники за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, (продукції), в тому числі при їх виготовленні, у розмірі:

а) заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного за­робітку;

б) заподіяної з їх вини шкоди, але не більше 50 % свого місячного заробітку;

в) заподіяної з їх вини шкоди, але не більше 20 % свого місячного заробітку.

22. Втрати від понаднормативного браку списуються на рахунок:

а) 23;

6) 79;

в) 901;

г) 947.

23. Середній місячний заробіток для визначення суми відшкодування зазіпсуття матеріалів визначається, виходячи із заробітку за попередні:

а) 12 місяців;

б) 6 місяців;

в) 2 місяці.

24. Втрати від браку, які завдано працівником, який був у нетверезому стані відшкодовуються:

а) в обмеженому обсязі;

б) у повному обсязі;

в) у сумі, що не перевищує заробітку за місяць у якому було допущено брак.

25. Вагові прилади, що знаходяться в складських приміщеннях, повинні пройти у відповідному порядку перевірку в органах:

а) Держстандарту України;

б) Держпідприємництва;

в) Держкомстату;

г) Інша відповідь.