Шляхи вдосконалення обліку МШП

 

Незважаючи на те, що за роки незалежності в Україні проведено колосальну роботу з реформування системи бухгалтерського обліку, досі ще не створено єдиної універсальної методології обліку операцій із МШП, оскільки різні науковці і вчені пропонують різне її трактування, виділяють певні свої особливості, закономірності і порядок його проведення.

На сьогодні проблема достовірності, повного розкриття і прозорості фінансової звітності та даних обліку дуже актуальна. Здебільшого це зумовлено небажанням керівництва підприємств розкривати у фінансових звітах достовірну інформацію з метою уникнення податків і виплати дивідендів чи укриття факту розбазарювання капіталу інвесторів.

Не менш важливою проблемою обліку МШП є правильна організація аналітичного обліку.

Одним з найосновніших напрямків усунення даних проблем та порушень є визначення основних способів організації обліку.

Основна проблема пов’язана з відображенням у бухгалтерському обліку інформацію про наявність і рух МШП, полягає у визначенні його вартісної межі.

Друга проблема є наслідком першої і зводиться до оптимізації бухгалтерського обліку операцій про наявність і рух МШП. Прийняття Положення (стандарту), яким були б встановлені методологічні принципи формування в обліку інформації про МШП зі строком корисного використання більше року, не передбачається. Тому розробку методології обліку МШП доведеться провадити підприємствам самостійно виходячи з положень П(С)БО 9, Плану рахунків та Інструкцій. [33 c. 84].

Наявність певних розбіжностей у різних нормативних документах та наукових джерелах, зокрема, щодо класифікації МШП, їх оцінки, віднесення того чи іншого активу до МШП і т.д. вказують на наявність проблем, які не під силу вирішувати окремому працівнику або службі (бухгалтерії) підприємства. У зв’язку з цим для оперативного вирішення проблем, пов’язаних із використання та обліком запасів, на підприємстві доцільно створити спеціальну, постійно діючу комісію, яку можна назвати „експертна комісія по запасам”. До її складу необхідно включати керівників або провідних фахівців функціональних підрозділів заводу. В разі потреби до участі в роботі комісії слід запрошувати консультантів, аудиторів, експертів з інших організацій.

Основними функціями, які має виконувати експертна комісія стосовно МШП є:

- розгляд пропозицій (документів) щодо придбання або самостійного створення відповідних об’єктів МШП чи напівфабрикатів;

- складання проектів угод на придбання МШП;

- оцінка МШП під час їх придбання та реалізації;

- інформування керівництва підприємства про необхідність придбання певних об’єктів МШП;

- проведення інвентаризації МШП та напівфабрикатів та здійснення контролю за їх використанням;

- оформлення первинної облікової та іншої документації з питань, пов’язаних з придбанням, переміщенням, продажем, передаванням та використанням МШП, а також інші функції.

Для покращення обліку МШП на підприємстві треба застосувати такі заходи:

- затвердити графік документообігу;

- організувати аналітичний облік по господарському інвентарю;

- дотримуватися вимог щодо оформлення документів, тобто вказувати всі необхідні реквізити;

- якнайшвидше закінчити перехід на нову комп’ютерну програму автоматизації бухгалтерського обліку.

Для удосконалення даного обліку підприємство може також здійснити бюджетне планування. Обов’язковою складовою бюджетного плану є план надходження і використання МШП, раціональність складання якого є запорукою успішного досягнення мети. Доцільність складання бюджетного плану полягає в тому, що ”фізичний” рух щодо надходження і використання МШП безпосередньо впливає на забезпечення безперебійного виробничого процесу, а ”вартісний” рух, тобто грошові кошти, які задіяні в цьому русі, має значення для передбачення і розрахунку грошових потоків підприємства. Одночасно складання окремого бюджетного плану для витрат на придбання та зберігання малоцінних та швидкозношуваних предметів дає змогу здійснювати постійний контроль за цими витратами, що сприяє оперативному коригуванню непередбачуваних ситуацій. Даний бюджет дає змогу наочно проаналізувати витрати по окремому виду МШП та по цеху, що сприяє своєчасному прийнятті ефективних управлінських рішень [30,c. 69]. Складання бюджетного плану використання МШП, який ґрунтується на прийнятій підприємством оцінці обліку цих запасів у цінах відпуску у виробництво дасть можливість отримати реальніший бюджетний план доходів і видатків грошових коштів. Також складання зазначеного бюджетного плану сприятиме уникненню непередбачуваних, тобто незапланованих видатків грошових коштів і відповідно додаткових витрат.

Що стосується шляхів вдосконалення ведення обліку, то особливу увагу слід приділити раціоналізації системи контролю за збереженням. Даний контроль здійснюють такими методами:

1) через систему матеріальної відповідальності - укладанням договорів з працівниками, які мають доступ та оформляють документи, пов’язані з рухом матеріальних цінностей;

2) документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийняття, відпуск, списання);

3) затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списання матеріальних цінностей;

4) налагодження складського господарства;

5) проведення інвентаризацій.

Таким чином, бухгалтер має можливість уважно стежити за рухом і зберіганням матеріальних цінностей, так як основою такого контролю є первинна документація.

В умовах переходу підприємства до ринку значно зростає роль бухгалтерського обліку як найважливішого засобу одержання повної і достовірної інформації про майно підприємства і його зобов'язань та своєчасного доведення цих зведень до користувачів. У зв'язку з розширенням прав підприємств в області постановки і ведення бухгалтерського обліку перед бухгалтерськими службами виникає проблема оптимальної організації обліку різних об'єктів: основних засобів, нематеріальних активів, запасів, процесів виробництва і реалізації, розрахунків, капітальних і фінансових вкладень і ін.

Принципи формування в обліку інформації про МШП та розкриття її у фінансовій звітності встановлено ПСБО 9 ”Запаси”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246 [34,c. 11].

За останні три роки прийнято ряд законодавчо-нормативних документів по розвитку підприємств і їх адаптації в сучасних умовах господарювання. Однак методології організації бухгалтерського обліку і аудиту не розроблено ні Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ні в П(с)БО, ні в окремих Методичних рекомендаціях міністерств.

Сучасні вимоги швидкості та своєчасності надання інформації призводять до комп’ютеризації фінансового та управлінського обліку і аналізу власного капіталу. Необхідно зазначити, що при використанні комп’ютерної техніки відрізняється порядок побудови системи рахунків. За наявності комп’ютеризованої системи бухгалтерського обліку (КСБО) немає потреби в обмеженні кількості показників, які одержуються в системі бухгалтерського обліку.

Основні відмінності при роботі з бухгалтерськими рахунками в комп’ютерних програмах полягають в наступному:

– існує можливість одночасного ведення обліку в декількох планах рахунків;

– значно розширено можливості аналітичного обліку.

При відпуску МШП у виробництво, продажі та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за такими методами: ідентифікованої собівартості одиниці запасів, середньозваженої собівартості, нормативних витрат та ціни продаж. Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення повинен застосовуватися лише один з наведених методів.

Для здійснення господарської діяльності підприємств всіх форм власності та галузей економіки використовують цілий ряд ресурсів: трудових, матеріальних, фінансових, котрі діють в тісному взаємозв’язку, адже без достатньої кількості фінансових ресурсів неможливий вплив трудових ресурсів на матеріальні, що в кінцевому результаті дає новий продукт розвитку господарюючого суб’єкта. У сукупності ресурсів підприємства вагома частка на лежить матеріальним ресурсів – засобам та предметів роботи, в результаті поєднання яких здійснюється процес виробництва підприємства.

Особливо актуальності набуває проблема подальшого вдосконалення методики бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), котрі є складником ресурсів підприємства та використовуються протягом одного року чи нормального операційного циклу, якщо він понад одного року.

Як свідчать теоретичні та практичні дослідження, за питання організації обліку МШП приділяється недостатня увага, внаслідок чого ускладнюється дотримання основних методичних принципів ведення обліку, спотворюється інформація про фінансовий стан підприємства, стан розрахунків, знижується ефективність прийняття управлінських рішень.

Питання обліку МШП на підприємствах мають дискусійний характер, про що свідчить наявність проблем, пов’язаних із правильністю відображення на рахунках бухгалтерського обліку надходження МШП та зміни їхньої вартості в процесі експлуатації, правильність віднесення до валових витрат, нарахування зносу та списання МШП. Можна стверджувати, що головною причиною помилок у відображенні надходження МШП є нестабільність та неоднозначність трактування законодавчої бази в Україні.

Термін «МШП» означає активи підприємства, які утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг, а також при управлінні підприємством. МШП визначається як актив у тому випадку, коли існує ймовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані із їх використанням, та їхня вартість може бути достовірна визначена. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про МШП й розкриття її у фінансовій звітності визначають положення(стандарт) бухгалтерського обліку «Запаси».

Виділення зі складу основних засобів оборотних МШП у особливу групу, не дивлячись на такий ж характер їх невикористання на підприємстві, як й основних засобів, зумовлено двома причинами. По – перше, таке виділення очищують категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх не замінити іншими, із не великим, як правило, терміном служби. У складі основних засобів при такому виділення із їхні складу МШП залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства. По - одному, таке виділення дає можливість підприємству купувати (поновлювати)МШП за рахунок своїх оборотних коштів настільки ж чином як й матеріали, у ту годину, як основні засоби поновлюється шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.

Таким чином, за своїм характером МШП аналогічні основним засобам, а із точки зору порядку їх на придбання –матеріалам.

У цілому малоцінні засоби роботи поділяють на дві групи: одна належить до запасів (котрі відповідно відображаються в складі запасів у іншому розділі активу балансу «Оборотні активи»), а друга частина у склад «Малоцінних необоротних матеріальних активів» (які, на свою чергу,відображаються в першому розділу активу балансу «Необоротні активи» в складі основних засобів).

Особлива увага до МШП викликана тим, що вони мають принципову розбіжність із іншими виробничими запасами, йдеться про ті, що при їх невикористанні (експлуатації) не відбувається їх зменшення (зникнення) так, як це, наприклад, відбувається із матеріалами, сировиною чи паливом. МШП до кінця їхнього використання (експлуатації), як правило, своїх якостей не втрачають й зовні майже не змінюються (пластиковий стілець до кінця експлуатації то й залишиться пластиковим стільцем, звісно, якщо він не зламається).

Для МШП характерна багаторазова доля в виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Одна к необхідно пам’ятати, що чи котрі предмети, що купуються для подальшого продажу, до МШП не належать й обліковуються як товари.

Віднесення предметів до основних засобів й МШП впливає на трудомісткість обліку та собівартість продукції. Синтетичний й аналітичний облік основних засобів більш трудомісткий порівняно із обліком МШП при віднесенні об’єктів до МШП підприємства мають значний вибір варіантів списання їхньої вартості на витрати виробництва та обігу, а, отже, і управління собівартості продукції. Цим пояснюється заінтересованість підприємств у віднесенні більшої кількості предметів до МШП.

До основних методів узагальнення й реалізації результатів аналізу надходження МШП є систематизація результатів, групування й узагальнення результатів, кількісне обчислення невикористаних можливостей та результатів підвищення ефективності використання МШП на підприємстві, прийняття управлінських рішень й контролю над їх не використанням.

 

Висновок до розділу 2

Розглянувши питання щодо організації обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів я можу зробити наступні висновки:

- малоцінні і швидкозношувані предмети становлять окрему групу оборотних засобів. Для їх первинного обліку застосовуються типові форми первинних документів (форми №№ МШ-1 – МШ-8). При надходженні МШП на склад вони оприбутковуються за первісною вартістю, яка складається з договірної ціни і затрат на їх доставку. При відпуску даних запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за тим методом, який вказаний у наказі про облікову політику на підприємстві. У процесі використання малоцінних та швидкозношуваних предметів на них нараховується знос, який облічується на синтетичному рахунку 13 “Знос малоцінних та швидкозношуваних предметів”. Вартість МШП може погашатися одним з трьох основних методів, прийнятим на підприємстві.

Раціональне використання малоцінних та швидкозношуваних предметів зменшує матеріальні витрати на виробництво, зменшує її собівартість і сприяє підвищенню прибутків.

Вивчивши як на підприємстві проводиться первинний, синтетичний і аналітичний і управлінський облік малоцінних і швидкозношуваних предметів, можна розробити шляхи вдосконалення обліку на підприємстві тим самим покращити його роботу.