Загальний та факторний аналіз МШП



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Загальний та факторний аналіз МШП



Глибоке вивчення бухгалтерської та фінансової інформації підприємства необхідне для кращої оцінки його фінансового стану та можливості оптимальних напрямків його розвитку. Фінансова рівновага досягається, коли відсутнє від’ємне сальдо частини поточних активів, а саме, грошових коштів після сплати всіх короткострокових боргів. Таким чином, фінансова рівновага підприємства залежить від фінансових надходжень, які відображують рух грошових засобів у формі платежів та надходжень в визначеному обсязі в визначений період часу. Поточні активи займають велику питому вагу в загальній сумі ресурсів, якими розпоряджається підприємство. Від раціональності їх розміщення та ефективності використання в великій мірі залежить успішний результат роботи підприємства. Тому в процесі аналізу вивчається структура поточних активів, розміщення їх у сфері виробництва та обігу, ефективність використання. Вивчаються також їх окремі групи, які найбільш суттєво впливають на платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Нажаль в Україні на сучасному етапі поки що не існує стійких аналітичних фірм, які б займалися аналізом фінансового стану підприємств, як це існує на Заході. Не розроблена також вітчизняна система показників для проведення аналізу. Саме цьому внутрішній аналіз на підприємствах проводиться згідно західної методики, використовуючи західний досвід.

Під факторним аналізом розуміється методика комплексного та системного вивчення та вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

Необхідно розрізняти також статичний і динамічний факторний аналіз. Перший вид застосовується при вивченні впливу факторів на результативні показники на відповідну дату. Інший вид представляє собою методику дослідження причинно-результативного зв’язку в динаміці.

Відбір факторів для аналізу того чи іншого показника виконується на основі теоретичних і практичних знань, придбаних в цій сфері. При цьому звичайно виходять з принципу: чим більший комплекс факторів досліджується, тим точніше будуть результати аналізу. Разом з тим необхідно мати на увазі, що якщо цей комплекс факторів розглядається як механічна сума, без обліку їх взаємодії, без виділення головних, визначаємих, то вводи можуть бути помилковими.

Кожен фактор може складатися з ряду елементів, які деталізують його вплив і виступають як самостійні фактори з більшим або меншим ступенем впливу на результативний показник. Чим більша їх деталізація, тим детальніше вони вивчаються, тим повніше виявляються наявні резерви покращання господарської діяльності підприємства.

При проведенні фінансового аналізу використовуються горизонтальна (часова), вертикальна (структурна), трендова методика, а також аналіз фінансових коефіцієнтів.

На першому етапі загального аналізу оборотних активів підприємства вивчається:

· абсолютний розмір оборотних активів на початок та кінець аналітичного періоду (горизонтальний аналіз);

· обчислюється абсолютне та відносне відхилення суми оборотних активів у базисному і звітному періодах, а також зміна їх питомої ваги в загальній сумі активів підприємства (горизонтальний аналіз);

· по кожному виду оборотних активів обчислюється абсолютне та відносне відхилення (горизонтальний аналіз);

· обчислюються показники питомої ваги по кожному виду оборотних активів в загальній сумі оборотних активів, а також визначається їх абсолютне та відносне відхилення за аналітичний період (вертикальний аналіз);

· оцінюються зміни, що відбулися в структурі оборотних активів за аналітичний період (вертикальний аналіз).

Для того щоб провести точний факторний аналіз МШП необхідно спочатку розглянути та проаналізувати зміни, що відбулись у власному капіталі ПП «Кровсінтез» за 2009-2011 роки (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Порівняльний аналіз власного капіталу ПП «Кровсінтез» за статтями

балансу за 2009-20011 рр.

Пасив Код 2009р. 2010р. 2011. Абсол. 09/10р. Відн. 09/10% Абсол. 10/11р. Відн. 10/11%
Статутний капітал - - - - - - -
Інший додатковий капітал - - - - - - -
Нерозподі-лений прибуток 46,1 96,9 -30,8 0,47 47,5 -3,14 -314
Усього 46,1 96,9 -30,8 0,47 47,5 -3,14 -314

 

Згідно порівняльного аналізу власного капіталу (табл.3.1 ), можна побачити, що за останні три роки, власний капітал підприємства зменшився. Що стосується інших статей власного капіталу, то необхідно зазначити, що значних змін в розмірі статутного та іншого додаткового капіталу не відбулось.

Схематично, зміни у власному капіталі ПП «Кровсінтез», можна зобразити на рис.3.1.

 

 


Рис.3.1 Зміни у власному капіталі ПП «Кровсінтез» за 2009-2011рр.

Аналіз ефективності використання власного капіталу здійснюється за показниками рентабельності, оборотності та окупності.

Показники фінансової стійкості безпосередньо пов'язані з особливостями господарської діяльності підприємства, характер якої обумовлює структуру активів. Саме цим пояснюється необхідність значної диференціації критеріїв їх оцінки не тільки за видами діяльності, а й за особливостями господарювання, притаманними окремим підприємствам, які належать до однієї галузі національної економіки.

В економічних дослідженнях під факторами розуміють рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві. Діяльність підприємства є складною і різнобічною. Вона представлена комплексом взаємоповязвних господарських процесів, що характеризуються системою показників, які залежать від чинних та різноманітних факторів.

Завершальним етапом малоцінних та швидкозношуваних предметів на ПП «Кровсінтез» є факторний аналіз.

Факторна модель у даному випадку буде мати наступний вигляд:

Малоцінні та швидкозношувані предмети = інструменти і приладдя (ІП) = спецодяг і взуття (СВ) + канцелярське приладдя (КП) + аптечки з набором медикаментів (АМ) + кухонний посуд (КПо) + господарський інвентар (ГІ) + засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) + інші (І).

 

Таблиця 3.2

Факторний аналіз малоцінних та швидкозношуваних предметів на ПП «Кровсінтез» за 2010 -2011 рр.

Показники Відхилення Кількісний вплив
МШП 54,00 98,00 44,00 ________
1.Інструменти і пристосування 18,22 32,21 13,99 67,99-54,00 = 13,99 тис.грн.
2.Спецодяг і взуття 7,9 18,94 11,04 79,03-67,99 = 11,04тис.грн.
3.Канцелярське приладдя 8,65 11,82 3,17 82,20-79,03 = 3,17тис.грн.
4.Аптечки з наб.мед. 1,89 2,56 0,67 82,87-82,20 = 0,67тис.грн.
5.Кухонний посуд 3,11 4,67 1,56 84,43-82,87 = 1,56тис.грн.
6.Госп.інвентар 6,27 11,63 5,36 89,79-84,43 = 5,36тис.грн.
7.Зас.інд.захисту 7,86 15,92 8,06 97,85-89,89,79 = 8,06тис.грн.
8.Інші 0,1 0,25 0,15 98,00-97,85 = 0,15тис.грн.

 

Для визначення впливу фактора проведемо розрахунки способом ланцюгових підстановок:

МШП = ІП 2010 + СВ2010+КП2010+АМ2010+КПо2010+ГІ2010+ЗІЗ2010+І2010 = 18,22+7,09+8,65+1,89+3,11+6,27+7,86+0,10 = 54,00;

МШП = ІП 2011+ СВ 2010 +КПо2010+ АМ 2010+КПо2010+ ЗІЗ 2010 + І2010 = 32,21+7,09+8,65+1,89+3,11+6,27+7,86+0,1= 67,99;

МШП = ІП2011+СВ2011+КПо 2010+ АМ 2010+КПо2010+ ЗІЗ 2010 + І2010 = 32,21 + 18,94 + 8,65+1,89+3,11+6,27+7,86+0,1 = 79,03;

МШП = ІП 2011+СВ2011+КПо 2011+ АМ 2010+КПо2010+ ЗІЗ 2010 + І2010 = 32,21 + 18,94 + 11,82 + 1,89+3,11+6,27+7,86+0,1 = 82,20;

МШП = ІП 2011+ СВ 2011+ КПо 2011+ АМ 2011+КПо2010+ ЗІЗ 2010 + І2010 = 32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 3,11 + 7,86 + 0,10 = 82,87;

МШП = ІП 2011+ СВ 2011+ КПо 2011+ АМ 2011+КПо2011+ ЗІЗ 2010 + І2010 =

32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 6,27 + 7,86 + 0,10 = 84,43;

МШП = ІП 2011+ СВ 2011+ КПо 2011+ АМ 2011+КПо2011+ ЗІЗ 2011 + І2010 =

32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 11,63 + 7,86 + 0,10 = 89,79;

МШП = ІП 2011+ СВ 2011+ КПо 2011+ АМ 2011+КПо2011+ ЗІЗ 2011 + І2010 =

32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 11,63 + 15,92 + 0,10 = 97,85;

МШП = ІП 2011+ СВ 2011+ КПо 2011+ АМ 2011+КПо2011+ ЗІЗ 2011 + І2011 =

32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 11,63 + 15,92 + 0,25 = 98;

Отже, можна зробити висновок, що в результаті того, що інструменти і пристосування зросли на 13,99 тис. грн; збільшення спецодягу і спец взуття на 11, 04 тис. грн; засоби індивідуального захисту збільшились на 8,06 тис. грн, призвело до збільшення малоцінних та швидкозношуваних предметів на 8,06 тис. грн; збільшення господарського інвентаря на 5,36 тис. грн., збільшило малоцінні та швидкозношувані предмети на 5,36 тис. грн; канцелярське приладдя збільшилось на 3,17 тис. грн, кухонний посуд збільшився на 1,56 тис. грн, аптечки з набором медикаментів на 0,67, інші на 0,15 тис. грн, що призвело до збільшення малоцінних та швидкозношуваних предметів до відповідної суми.

Отже, за останні два роки показники швидкозношуваних і малоцінних предметів зросли на 44 тис. грн. Найбільшу вагу мають такі елементи структури: інструменти і пристосування, спецодяг і взуття та засоби індивідуального захисту. Інші статті даного розділу такі як: канцелярське приладдя, кухонний посуд, аптечки з набором медикаментів, інші також зросли, але не так суттєво.

Економічний аналіз обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів – це комплексне вивчення обліку МШП, їх забезпечення з метою виявлення можливостей підвищення ефективності використання. Мета аналізу обліку мшп на підприємстві полягає в інформаційному забезпечення та всебічній оцінці досягнутих результатів у оптимізації та обґрунтуванні управлінських рішень щодо подальшої оптимізації.

Цей аналіз носить комплексний характер і базується на достовірній, повній інформації для прийняття управлінських рішень. Комплексний підхід означає узгодження і одночасне дослідження у взаємозв’язку різних аспектів господарської діяльності на основі вивчення системи показників з метою отримання кінцевих результатів, визначення і вимірювання факторів, що їх зумовлюють, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва, отримання інформації для обґрунтування управлінських рішень.


3.3. Основні концепції та методика аудиту МШП

 

Залежно вiд мети аудиторського дослідження, завдань, передбачених договором, та власних можливостей аудитор на свiй розсуд обирає методику проведення аудиту виробничих запасiв. Основна мета обраної методики зводиться до встановлення об’єктивної iстини про дослiджуваний об’єкт.
Проводити суцiльну перевiрку недоцiльно — це потребує великих матерiальних i трудових затрат. Тому бажано перевiрити й оцiнити систему внутрiшнього контролю та облiку на пiдприсмєтвi, залежно вiд отриманих результатiв, розширювати сукупнiсть дослiджень чи навпаки, довiритися даним клiєнта i провести лише деякi перевiрочнi процедури, щоб пiдтвердити довiру до iнформацi системи внутрiшнього контролю.

Винчения i оцiнка внутрiшнього контролю i системя бухгалтерсього облiку запасів . На цьому етапi доцiльно провести тестування, в результатi якого з’ясувати:

- чи необхiдно проводити суцiльну фактичну перевiрку;

- чи є необхiдним проведения суцiльно документальної перевiрки окремих напрямкiв надходження i використання (руху) запасiв;

- вставовити необхiдну кiлькiсть аудиторських процедур.

Тестування дає змогу вивчити слабкi та сильнi сторони внутрiшнього контролю i системи бухгалтерського облiку. Результати тестування перевiрки стану внутрiшнього контролю та системи бухгалтерського облiку виробничих запасiв дають можливiсть вибрати спосiб органiзацiї аудиту: суцiльний, вибiрковий чи комбiнований.

Аудитори, як правило, проводять вибiркову перевiрку виробничих запасiв, яка є бiльш ефективною в порiвняннi з суцiльною.

Програма аудиту виробничих запасів:

Незалежно вiд обраного способу органiзацiї перевірки аудитор складає програму перевірки, де встановлює перелік аудиторських процедур, якi б дали змогу:

1. Встановити достовiрнiсть первинних даних бухгалтерського облiку щодо фактичної наявності та руху виробничих запасiв.

2. Перевірити повноту i свосчаснiсть вiдображення первинних даних з облiку запасiв у зведених документах та облiкових реестрах.

З. Перевірити правильнiсть ведения облiку запасiв вiдповiдно до чинних законоданчих та нормативних актiв, облiкової полiтики суб’єкта господарювання.

4. Перевірити достовiрнiсть відображення залишку запасів у звiтностi суб’єкта господарювання.

5. Перевірити стан забезпечення збереження запасiв у суб’єкта господарювання.

6. Підтвердити або спростувати показники фiнансової звiтностi суб’єкта господарювання, якi залежать вiд достовiрностi, повноти й своєчасностi вiдображення господарських операцiй, пов’язаних iз рухом виробничих запасiв.

Перевiрка повноти оприбуткувоння, правильностi списания, оцiнки та облiку запасiв:

Пiд час перевiрки аудитор повинен:

- перевiрити правильнiсть ведення складського облiку, обгрунтованiсть запасiв завiдуючим складом (комiрником) у картках;

- перевiрити повноту оприбуткування, правильнiсть списания матерiалiв, якi надiйшли зi сторони. Порушення порядку оприбуткування i списания цiнностей призводить до їх крадiжок, а також створення лишкiв сировини, з яких потiм виготовляють неоприбутковану продукцiю, реалiзуючи її без вiдображення операцiй в облiку з метою приховування доходiв вiд оподаткування i привласнення отриманих коштiв.

На цьому етапi аудитор за допомотою аудиторських процедур вивчає достовiрнiсть, об’єктивнiсть та законнiсть вiдображених господарських

операцiй iз виробничими запасами.

Методичнi прийоми аудиту операцiй iз запасами здiйснюються за допомотою певних аудиторських процедур. Розрахунково-аналiтичнi прийоми складаються з економiчного аналiзу, аналiтичних i статистичних розрахункiв та економiко-математичних методiв.

Економiчний аналiз застосовується при встановленнi ритмiчностi поставок сировини на пiдприємствi, виявленнi вiдхилень вiд норм при витрачаннi матерiалiв i встановленнi факторiв, що зумовлюють перевитрачання сировини тощо.

Аналiтичнi та синтетичнi розрахунки передбачають застосування обчислювально-розрахункових i логiчних процедур. Такi процедури включають складання порiвняльних вiдомостей, таблиць порiвняння витрат матерiалiв та їх накопичення за певнi перiоди, виявлення фактiв порушення технологiї тощо.

Економiко-математичнi методи допомагають виявити факти перевитрачання сировини та матерiалiв i передбачають:

1. Аналiз розрахунково-платiжних документiв, якi пiдтверджують надходження матерiальних цiнностей вiд постачальникiв: платiжнi вимоги-доручення, рахунки-фактури, товарно-транспортнi накладнi з рiзного роду додатка (специфiкацiями, сертифiкатами, засвiдченнями якостi тощо).

2. Зiставлення даних документiв з оплати постачальникам i даних документів на оприбуткування матерiальних цiнностей, а також перевiрку наявності правильно оформлених договорiв за цими угодами.

З. Зiставлення даних первинних документiв про надходження цiнностей iз даними складського облiку та регiстрiв бухгалтерського облiку.

4. Перевiрку правильностi оцiнки (згiдно з облiковою полiтикою) запасiв при надходженнi (заготiвлi), придбаннi; оцiнки за фактичною вартiстю (собiватiстю) придбання (заготiвлi); за облiковими цiнами (за плановою або нормативною собiвартiстю придбання, купiвельними цiнами).Залежно вiд обраного варiанта облiку затрат на виробництво, вiдпускання оприбуткування готової продукцiї можна вiдображати в оцiнцi за одним із варiантiв, обраним в облiковiй полiтицi: за фактичною повнотою виробничою собiвартiстю; за плановою (нормативною) повною виробничою собiвастю. Товари, придбанi для реалiзацiї та эбуту, в органiзацiях можуть облiковуватися за купiвельною вартiстю або за продажною вартiстю.

5. Проведення письмових запитiв, усних опитувань (працiвникiв, спецiалiстів, третiх осiб), зустрiчних перевiрок iз метою встановлення iстини щодо кількостi, якостi та вартостi придбаних запасiв.
6. Перевiрку правильностi облiку ПДВ.

7. Перевiрку правильностi кореспонденцiї рахункiв з оприбуткування запасiв чи немає випадкiв, коли матерiальнi цiнностi, що надiйшли, не опбуткованi, а вiднесенi на iншi рахунки (облiку затрат, розрахункiв, фондів).

8. Зiставлення (порiвняння) даних документiв на списання цiнностей та вiдповідних регiстрiв бухгалтерського облiку. Особливу увагу необхiдно звернути на списания запасiв на реалiзацiю, а також на операцi пов’язанi з видачею виробничих запасiв за рахунок оплати працi (натуроплата). Часто зустрічаються помилки, пов’язанi з невiдображенням в облiку виручки вiд реалiзації, наслiдком чого є застосування податковою iнспекцiсю фiнансових санкцій до пiдприємства.

9. Перевiрку правильностi оцiнки запасiв, списаних на витрати виробництва, обiгу та реалiзованих запасiв.

10. Перевiрку правильностi кореспонденцiї рахункiв iз списания запасiв зi складу, витрачання у виробничiй та невиробничiй дiяльностi, реалiзацiї тощо. Тут часто допускають помилки та пропуски, особливо при списаннi вiдхилень вiд облiкових цiн.

Важливим є вивчення питань дотримання правил видачi довiреностей на одержання цiнностей. Аудитор повинен упевнитися, чи не списують матерiальнi цінностi на витрати виробництва без попереднього їх оприбуткування (вiдміток заводу) та без оформлення на них видаткових документiв.

Особлива увага придiляється дослiдженню операцiй зi списання запасiв.

Списания запасiв iз балансу згiдно з П(с)БО 9 може вiдбуватись у таких випадках: вiдпускання у виробництво; реалiзацiя за грошовi кошти; передача до статутного капiталу iншого пiдприємства; безоплатна передача; списания у зв’язку з невiдповiднiстю критерiю активу; списания через втрати вiд стихiйного лиха; списання недостач у межах норм i понад норми природного убутку.

При списаннi матерiалiв у виробництво необхiдно провести документальну перевiрку, яка допоможе встановити:

а) вiдповiднiсть норм у документах на списання нормативним даним (аналiтичнi тести);

б) вiдповiднiсть кiлькостi фактично списаної сировини витрачанню цiєї сировини за нормами.

Результати такого зiставлення можуть бути трьох варiантiв:

- факгична кiлькiсть списаної сировини та матерiалiв вiдповiдає нормам;

- фактична кiлькiсть списаної сировини бiльша вiд норми;

- фактична кiлькiсть списаної сировини менша вiд норми.

Якщо списано бiльше, нiж передбачено нормами, то необхiдно визначити причини, отримавши пояснення вiд технологiв, начальника цеху.

Причинами перевитрат можуть бути:

- погана якiсть сировини (тодi необхiдно встановити: вiд кого вона надiйшла, хто укладав договiр вiд клiєнта, за якою цiною була закуплена сировина, встановити, чи можна було закупити подiбну сировину у iншого постачальника i за якою цiною. Запропонувати заходи щодо покращання стану клiснта);

- значна кiлькiсть сировини йде у вiдходи через недосконалiсть технологiї та обладнання.

В обох випадках документальний контроль бажано пiдтвердити результатами фактичної перевiрки:

а) експертна оцiнка сировини, якщо така є в наявностi;

б) контрольний запуск сировини у виробнвцтво (за участю спецiалiстiв, технологiв, експертiв).

Крiм того, широко застосовуються такi прийоми, як опитування та пiдтвердження, якщо списано сировини менше, нiж передбачено нормами.

Причини можуть бути такi:

а) використання нового обладнання i норм на списания сировини (передбачених для обладнання, яке використовувалося ранiше i було менш ефективним);

б) недостатня кiлькiсть сировини для випуску тiєї кiлькостi продукцiї, яка була оприбуткована (можливi приписки, що мотивуються отриманням премiй);

в) випуск низькоякiсної продукцiї через недовкладення вiдповiдної сировини (прийоми: документальна перевiрка; тести узгодженостi, зустрiчнi перевiрки документiв);

г) перевiрити вiдповiднiсть вiдображеної в документах сировини тiй, що фактично використана у виробництвi на предмет пiдмiни (прийоми: опитування, спостереження).

Одним iз найважливiших питань аудиторської перевiрки з правильності організацiї та методики облiку МШП.

Насамперед, проведення аудиторської перевiрки оборотних МШП встановлює правомiрнiсть вiднесення матерiальних цiнностсй до МШП.
Згiдно Положения (стандарту) бухгалтерського облiку 9 “Запаси” до складу запасiв вiднесено МШП, якi використовуються протягом не бiльше одного року або нормального операцiйного циклу, якщо вiн перевищує один рiк.

Докладнiше склад МШП також визначе iнструкцiєю щодо застосування Плану рахункiв, до малоцiнних та швидкозношувальних предметiв належать предмети, якi використовуються протягом не бiльше одного року або нормального операцiйного циклу, якщо вiн бiльше одного року, такi як iнструменти, господарський iнвентар, спецiальне оснащення, спецiальний одяг та iн. Будь- якi предмети, що придбаються для подальшого продажу, до МШП не належать i облiковуються як товари.

В облiковiй полiтицi МШП подiляють на двi гру пи: одна частина їх належить до запасiв, що вiдображаються у другому роздiлi активу балансу „активи”, а друга їх частина входить до складу “матерiальних необоротних активiв”, що вiдображаються у першому роздiлi балансу “Необоротнi активи” i вiдносяться до складу основних засобiв.

Аудитором перевiрясться номенклатура МШП i виявляються предмети, якi не палежать до першої групи, тобто до „ активiв”.

Аудиторською перевiркою з’ясовусться порядок нарахування зносу оборотних активiв, що облiковуються на рахунку 22 “Малоцiннi та швидкозношувані предмети”.

При перевiрцi порядку нарахування зносу оборотних МШП аудитору слiд пам’ятати, що на МШП, якi вiдносять до запасiв, знос не нараховусться, а вартiсть малоцiнних та швидкозношувальних предметiв, переданих в експлуатацію списується з балансу на витрати з подальшою органiзацiєю оперативного кiлькiспого облiку за мiсцями експлуатацi та вiдповiдальними особами протягом термiну фактичного використання цих предметiв.

Аудитор особливу увагу звертає на закрiплепня МШП за конкретними особами в мiсцях їх зберiгання i вккористання, на наявнiсть на всiх пiдпрпиємствах вiдповiдого маркування (фабрикам, прикріпленням жетонів, проставленням штамiв тощо), правильне оформлення первинними документами.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.173.209 (0.018 с.)