Черкаський національний університет

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ННІ ЕКОНОМІКИ І ПРАВА

Кафедра економіки підприємства, обліку і аудиту

 

Пояснювальна записка

До кваліфікаційної роботи бакалавра

На тему: Облік, аудит та аналіз МШП (на прикладі ПП «Кровсінтез», м. Черкаси)»

Виконала: студентка 4 курсу, групи 4 ОА

Напряму підготовки (спеціальності) 6.030509

«Облік і аудит» денна форма навчання

Якуріна К.І.

 

 

Керівник: Андрусяк В.М._______________

Рецензент: Уманська В.Г._______________

 

Черкаси - 2013

 

РЕФЕРАТ

Кваліфікаційна робота містить 85 сторінок, 8 таблиць, список літератури з 52 найменувань, 5 додатків.

 

ОБЛІК, АУДИТ ТІ АНАЛІЗ МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

Предметом дослідження є бухгалтерський облік малоцінних і швидкозношуваних предметів, їх детальний розгляд, відображення в балансі підприємства та рух МШП в межах підприємства, також сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів,розгляд яких особливо важливий для вирішення проблеми дослідження. Об’єктом дослідження виступає діяльність ПП «Кровсінтез», а саме показники фінансово-господарської діяльності, організація обліку, аудиту на ПП «Кровсінтез».

Мета кваліфікаційної роботи полягає вивченні теоретичних та практичних шляхів ведення і удосконалення обліку, аудиту та аналізу витрат діяльності.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- проаналізувати нормативно-правову базу з обліку, аудиту та аналізу власного капіталу;

- висвітлити питання організації і методики проведення аналізу та аудиту власного капіталу на підприємстві;

- розглянути практичні аспекти обліку, аудиту та аналізу власного капіталу;

- визначити напрямки удосконалення обліку, аудиту та аналізу власного капіталу підприємства.

Запропоновано рекомендації щодо удосконалення обліку, аудиту та аналізу власного капіталу. Одержані результати можуть бути використані на суб’єктах господарювання, зокрема на ПП «Кровсінтез», що є об’єктом дослідження.

Виконана робота 2013 року. Рік захисту кваліфікаційної роботи 2013 р.

ЗМІСТ

 

ВСТУП ………………………………………………………………..…………...…5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, АУДИТУ ТА АНАЛІЗУ МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

1.1.МШП як економічна категорія……………………………………………...…..9

1.2.Економіко-правовий аналіз нормативної бази з обліку МШП……………...14

1.3.Зарубіжний досвід обліку МШП………………………………………..……..18

1.4.Організаційно-економічна характеристика підприємства…………………..24

Висновки до розділу 1……………………………………………………………...29

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК МШП ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Первинний облік МШП……………………………………………………….30

2.2. Синтетичний і аналітичний облік МШП……………………………………..36

2.3. Управлінський облік малоцінних і швидкозношуваних предметів………..39

2.4. Шляхи вдосконалення обліку МШП…………………………………………40

Висновки до розділу 2……………………………………………………………...47

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ МШП НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1. Організаційно-інформаційна модель аналізу МШП…………….…………..49

3.2. Загальний та факторний аналіз МШП……………………………………......51

3.3. Основні концепції та методика аудиту МШП…………………………….....57

3.4. Шляхи вдосконалення організації та методики аналізу і аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів……………………………………………….....63

Висновки до розділу 3……………………………………………………………...67

РОЗДІЛ 4. СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ ………...............69

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………..................77

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………….................80

ДОДАТКИ

ВСТУП

 

Для виконання виробничо-господарської програми підприємству необхідні предмети праці – виробничі запаси.

Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. До виробничих запасів належать сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара й тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали передані в переробку, запасні частини, інші матеріали та МШП.

Специфічною особливістю виробничих запасів є те, що вони в процесі виробництва використовуються повністю і тому для кожного нового процесу виробництва їх потрібно заміняти повністю новими. Також важливим є, що саме виробничі запаси повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції. Крім того, в собівартості промислової продукції найбільшу питому вагу витрат займають витрати виробничих запасів (50-90%).

Актуальність теми полягає в тому, що сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробці та прийнятті управлінських рішень забезпеченню ефективності їх роботи. Працюючи в умовах ринку, чи конкуренції, власник повинен постійно аналізувати вигідність придбання і виробництва різних видів засобів, співставляти витрати, які викликані недовикористанням виробничих потужностей, і потенціальний прибуток від їх додаткової експлуатації.

Одним з актуальних завдань для підприємства є виявлення та використання внутрішньогосподарських резервів підприємства, запобігання зловживанням та перевитратам по матеріальним статтям, так як від цього залежить собівартість продукції, підвищення продуктивності праці, рентабельності виробництва, досягнення комерційного успіху підприємства.

Вирішенню цих та інших питань в повні мірі сприяє чітко налагоджений облік виробничих запасів.

Для вирішення цих задач необхідно активне використання бухгалтерського обліку цих запасів.

Метою кваліфікаційної роботи є закріплення теоретичних та практичних навичок, навчитися систематизувати і узагальнювати набуті теоретичні знання та застосовувати їх на практиці, зробити науково - обґрунтований висновок щодо обліку та аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Як інформаційна система бухгалтерський облік здійснює збирання, реєстрацію їй систематизацію даних про господарські факти та проявлення. Він формує інформацію про кругообіг засобів, фіксує та контролює їх рух, перехід із однієї форми в іншу, наявність засобів по їх видам на кожній стадії кругообігу. За допомогою бухгалтерського обліку утримують дані про наявність та рух грошових засобів, матеріальних ресурсів, фондів та кредитів, про стан розрахунків з юридичними та фізичними особами, визначають витрати по стадіям кругообігу засобів, собівартості предметів праці, перевезень, виявляють фінансові результати.

Оборотні фонди являються одними із головних технічних ресурсів господарської діяльності підприємства. Використання їх вимагає організації нагляду та контролю за їх наявністю й збереженням з моменту придбання до вибуття. В цей період необхідно щомісячно вимірювати розмір вартості, які повинні включатися в витрати на виробництво. В умовах економічної реформи підвищується роль обліку і контролю за раціональним використанням усіх ресурсів, у тому числі й малоцінних та швидкозношуваних предметів.

На кожному підприємстві є значна кількість малоцінних засобів праці, які відносяться до швидкозношуваних предметів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань.

Як засоби праці у процесі використання ці предмети теж поступово передають свою вартість заново виробленим продуктам, але в межах операційного періоду, у зв'язку з чим до них застосовують специфічні методи обліку.

До цих і швидкозношуваних предметів відносять предмети, що служать менш як один рік (незалежно від їх вартості) або мають вартість, яка менша від встановленої норми за одиницю (незалежно від строку служби). Водночас є й інші ознаки (спецодяг, спец обладнання тощо), за якими матеріальні цінності відносять до групи оборотних.

Основою побудови бухгалтерського обліку швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації - склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва.

Для досягнення мети в роботі повинні бути вирішені наступні завдання:

- вивчити теоретичні аспекти обліку, аудиту та аналізу МШП;

- розглянути облік МШП досліджуваного об’єкта, зокрема документування господарських операцій, фінансовий та управлінський облік витрат діяльності;

- висвітлити питання організації і методики проведення аналізу та аудиту МШП на підприємстві;

- дослідити організацію та методику обліку, аудиту та аналізу малоцінних та швидкозношуваних предметів в середовищі даного підприємства;

- на підставі узагальнених даних дослідження висунути рекомендації та пропозиції щодо удосконалення обліку, аудиту та аналізу МШП на підприємстві.

Об’єктом дослідження в кваліфікаційної роботі є показники фінансово-господарської діяльності, організація обліку, аудиту та аналізу на ПП «Кровсінтез».

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів, механізм здійснення фінансового обліку, аудиту та аналізу малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Наукова новизна кваліфікаційної роботи полягає у визначенні шляхів та розробці рекомендацій і пропозицій з удосконалення обліку, аудиту та аналізу МШП для підприємства.

Значним внеском до розвитку уявлень про товарно-виробничі запаси є праці провідних вчених України, Росії та Білорусії.

Серед них праці д.е.н., про. В.К.Радостовця, присвячені проблемам обліку товарно-матеріальних цінностей, шляхам удосконалення обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг.

Сутність проблеми обліку надходження виробничих запасів та формування їх собівартості здобули своє відображення у працях Білухи Т.М., Завгороднього В.Л., Білобжуного І.А., Малига В.А., Смоленюка Л.С., та багато інших, що стали теоретичною базою для написання дипломної роботи.

 

 

МШП як економічна категорія

У різних літературних джерелах можна зустріти дещо різне тлумачення малоцінних та швидкозношуваних предметів, та основні складові що входять до цього поняття залишаються не змінними.

Запаси займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності і є найбільш важливою та значною частиною активів підприємства.

Найбільш поширеними видами запасів є сировина та матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, запаси товарів для продажу, компоненти готової продукції, наливні та насипні речовини,малоцінні швидкозношувані предмети.

Елементи, які включаються до складу запасів, залежать від особливостей підприємства.

Запаси поділяються на виробничі і товарні. Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби які підлягають подальшій обробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються не однаково. Деякі з них повністю споживаються у виробничому процесі (сировина і матеріали), інші змінюють тільки свою форму і розмір (мастильні матеріали і фарби),треті входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), четверті – лише сприяють виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного складу.

Товарні запаси – придбані підприємством товари, призначені для подальшого перепродажу. При цьому підприємство, як правило не вносить суттєвих змін до їх фізичної форми, вже при закупці у постачальника вони є готовою продукцією [40, c.23].

До складу запасів включаються всі товарно-матеріальні цінності якими підприємство володіє на певну дату, незалежно від місця їх знаходження. Одночасно на території що належить підприємству, можуть знаходитись предмети, що є власністю інших фізичних чи фізичних осіб. Такі предмети не є запасами підприємства.

Визначення запасів, порядок їх оцінки, визнання і відображення їх у звітності описуються у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». У зазначеному стандарті наводяться рекомендації із бухгалтерського обліку запасів без визначення правил податкового обліку.

П(С)БО 9 «Запаси» дає таке визначення запасів. Запаси – це активи, які утримуються для подальшого продажу; утримуються для їх використання у виробництві продукції (робіт, послуг) або в адміністративних цілях; знаходяться у процесі виробництва (незавершеного виробництва) [29, c.196].

Таким чином запаси включають у себе традиційний перелік товарно-матеріальних цінностей, до якого вони звикли.

Товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси, класифікація яких відображена на рис. 1.1.

 

 

Рис. 1.1. Класифікація економічних ресурсів

Визначаючи строк корисного використання (експлуатації), потрібно враховувати:

- спосіб використання предметів на підприємстві з урахуванням їх потужності або продуктивності;

- очікуваний фізичний знос;

- правові або інші обмеження щодо строків використання предметів та інші суттєві чинники.

Наприклад, строк експлуатації засобів індивідуального захисту, якими роботодавець зобов’язаний забезпечити найманих працівників на роботах зі шкідливими й небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, встановлено у відповідних галузевих нормах їхньої безоплатної видачі. Саме на них і варто орієнтуватися бухгалтеру.

У наказі про облікову політику підприємства встановлюється вартісна межа для розміщення основних та малоцінних засобів,фіксується строк корисного використання (експлуатації) активів (МШП та основних засобів) яку встановлює комісія, призначена керівником.

МШП визнаються активами, якщо існує ймовірність того, що підприємство одержить у майбутньому економічну вигоду від їх використання та їхня вартість може бути достовірно визначена [5, c. 6].

Облік наявності і руху таких предметів ведуть на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» за первинною вартістю їх придбання або виготовлення, яка у процесі їх оприбуткування визначається аналогічно до виробничих запасів (згідно П(С)БО 9 «Запаси»).

Повернені на склад з експлуатації малоцінні предмети, придатні для подальшого використання, прибуткуються за первинною вартістю на дебет рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» в кореспонденції з кредитом рахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Предмети, що прийшли до непридатності, на підставі актів про вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-8) прибуткуються на дебет рахунка 209 «Інші матеріали» (на вартість одержаних корисних відходів (металолом, запасні частини тощо), зданих за накладними на склад і оприбуткованих за ціною можливого використання або реалізації) в кореспонденції з кредитом рахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності» [29, c. 112].

Термін використання відлічується з моменту передачі МШП в експлуатацію, а не з моменту їх придбання або встановлення. Таким чином, на складі МШП можуть зберігатися як задовго, довго (місяць, два місяця, рік...).

Малоцінні та швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю в підприємстві є такими засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливості оборотних засобів.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні №250 від 3 квітня 1993р. (з липня 1999р. не діє), зі складу основних засобів відособлювалися й відносилися до категорії МШП та обліковувалися на підприємствах, в установах як засоби в обігу:

- предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

- предмети вартістю за одиницю до 500 грн.;

- знаряддя лову (трали, неводи, сіті та інші) незалежно від вартості і терміну служби;

- спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для встановлення індивідуального замовлення незалежно від вартості);

- спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі, незалежно від їх вартості і терміну служби;

- тимчасові (не титульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт (з терміном служби до 1 року).

- тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту, за вартістю придбання або встановлення;

- предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості.

Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів у особливу групу, незважаючи на такий же характер, їх використання в підприємстві, як основних засобів, зумовлено двома причинами [36, c. 51].

По-перше, таке виділення очищує категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими з невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні з їх складу малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства.

По-друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати малоцінні та швидкозношувані предмети за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, як основні засоби поновляються лише шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.

Малоцінні та швидкозношувані предмети належать до складу оборотних засобів.

Підприємство самостійно повинно розподілити наявні на його балансі МШП на дві групи.

МШП в необоротных активах: Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи», МШП в запасах: Рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Перша група — це МШП, термін корисного використання яких менший ніж один рік (операційного циклу). Такі МШП входять до складу запасів підприємства, обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні й швидкозношувані предмети» і відображаються в другому розділі активу Балансу в складі виробничих запасів (рядок 100 Балансу «Виробничі запаси»).

Друга група — це МШП, термін корисного використання яких перевищує один рік (операційний цикл). Такі матеріальні цінності підлягають включенню до складу необоротних активів підприємства, обліковуються на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» і відображаються в першому розділі активу Балансу у складі необоротних активів [35, c. 19].

До МШП, що враховують у складі запасів підприємства, належать предмети, термін використання яких не перевищує один рік (операційний цикл), зокрема інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

Відповідно до Плану рахунків № 291, облік МШП ведеться на рахунку 22 «Малоцінні й швидкозношувані предмети». Субрахунки до цього рахунка підприємство відкриває самостійно залежно від видів МШП.

Таким чином, за своїм характером малоцінні та швидкозношувані предмети аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку придбання їх - аналогічні матеріалам.

Малоцінні та швидкозношувані предмети можуть знаходитися на складах підприємства і в експлуатації (в цехах або конторі підприємства) на матеріальній відповідальності окремих працівників [27, c. 42].

Отже, до МШП відносяться малоцінні й швидкозношувані предмети строком використання не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Вартісного критерію для МШП національними стандартами обліку не встановлено, але передбачено обмеження щодо строку служби МШП.

При реформації бухгалтерського обліку в Україні стосовно МШП прийнято рішення: залишити МШП як вид матеріальних цінностей для бухгалтерського обліку.

МШП, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо не більший одного року, на підставі пункту 6 П(с) БО 9 класифікуються як запаси.

 

Висновки до розділу 1

Отже, підприємство займається фінансовою діяльністю у відповідності із діючим законодавством; вступає у договірні відносини із підприємствами всіх форм власності; самостійно формує свою діяльність та визначає перспективу розвитку, виходячи з попиту на данні товари та послуги та необхідність забезпечення виробничого й соціального розвитку підприємства, а також підвищення особистих доходів його учасників. Основу планів складають договори укладені з замовниками продукції та послуг і постачальниками виробничих ресурсів.

В даному розділі було розкрито такі питання:

- було проаналізовано теоретичні аспекти обліку, аудиту та аналізу МШП;

- досліджено МШП як економічну категорію;

- розглянуто економіко-правовий аналіз нормативної бази з обліку, аудиту та аналізу малоцінних та швидкозношуваних предметів;

- розкрито зарубіжний досвід з обліку, аудиту та аналізу МШП;

- розглянуто організаційно-економічну характеристику ПП «Кровсінтез»

Провівши деякі дослідження в даному розділі ми отримали підтвердження тому, що створення і нормальне функціонування підприємств будь-якої форми власності неможливе без формування достатнього обсягу запасів. Також розглянуто ПП «Кровсінтез», яке здійснює облік всієї своєї діяльності, контроль за ходом виробництва продукції і послуг, веде оперативний бухгалтерський облік і статистичну звітність в порядку встановленому законодавством.

 

Первинний облік МШП

 

Малоцінні та швидкозношувані предмети, як і інші види запасів, підлягають по предметному обліку. Оприбуткування та вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів здійснюється в загальному щодо запасів порядку за раніше зазначеними первинними документами, такими як рахунки, накладні, товарно-транспортні накладні, накладні (вимоги), акти тощо.

Основні вимоги, які ставляться до обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі, полягають у правильному оформленні відповідними документами і своєчасному відображенні в обліку надходження малоцінних і швидкозношуваних предметів; у відображенні точної й об’єктивної інформації про наявність малоцінних і швидкозношуваних предметів у розрізі інвентарних номерів і матеріально відповідальних осіб, передач від однієї відповідальної особи до іншої, зміни їх придатності для використання у зв’язку з видачею в експлуатацію чи ліквідацією тощо. Малоцінні та швидкозношувані предмети, як правило, надходять безпосередньо на склад підприємства від постачальників або з власного виробництва (від ремонтних майстерень свого господарства).

Придбані предмети зі сторони обліковуються товарно-транспортними накладними або рахунком-фактурою. При виготовленні у власному виробництві використовується накладна внутрігосподарського призначення.

Всі МШП згідно з вимогами стандартів бухгалтерського обліку класифікують, виходячи з однієї з наступних ситуацій:

- якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і амортизують;

- якщо МШП знаходяться на складі і відповідають вимогам П(С)БО 9 «Запаси», вони обліковуються у складі запасів;

- якщо МШП передані в експлуатацію в поточному звітному періоді, вони визнаються витратами звітного періоду.

Основними завданнями обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів є:

- визначення первісної вартості придбаних МШП;

- контроль за їх зберіганням як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

- контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації.

Правильна організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію.

Документальне надходження МШП на підприємство формулюється аналогічно операціям з надходження виробничих запасів.

Згідно з наказом Мінстату України від 22 травня 1996 р. № 145 застосовуються спеціальні типові форми первинних документів для їх обліку в місцях експлуатації та з їх списання.

Зокрема, для поповнення МШП у місцях експлуатації може застосовуватись відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) (ф. № МШ-1), яка складається у двох примірниках: для ведення обліку на складі установи та для матеріально відповідальної особи структурного підрозділу. На підставі відомості (ф. № МШ-1) вносяться відповідні інформаційні зміни до книги складського обліку запасів (ф. № З-9), яку веде матеріально відповідальна особа (комірник складу) за найменуванням, кількістю. На зазначених предметах, коли вони видаються зі складу, ставиться маркувальний штамп із зазначенням найменування установи, відділення, року та місяця видачі їх в експлуатацію. Маркування та­кож виконують фарбою (стійкою до стирання і хімічних дій) за допомогою прикріплюваного жетона та іншим способом.

Малоцінні та швидкозношувані предмети, що їх передають у експлуатацію до структурних підрозділів, мають перебувати на зберіганні у осіб, відповідальних за правильну експлуатацію та збереження цих предметів. Матеріально відповідальні особи на місцях експлуатації здійснюють їх облік у книзі складського обліку запасів за найменуванням і кількістю.

До первинних документів бухгалтерського обліку відносять документи, якими оформлюється: нарахування зносу, відпуск предметів у виробництво, їх списання тощо.

Документи оперативного обліку — це документи, які відображають передачу зазначених предметів в ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу МШП працівникам та їх повернення тощо.

Звичайно, оперативний і бухгалтерський облік тісно пов'язані та є складовими частинами єдиної системи, але такий розподіл первинних документів на документи бухгалтерського та оперативного обліку є важливою передумовою правильного та ефективно функціонуючого графіка документообігу на підприємстві.

Форми первинних документів, які застосовуються для обліку руху МШП, затверджено Наказом Міністерства статистики України від 22.05.96 р. № 145 (ф. № МШ-1, МШ-8), Наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 р. № 193 (ф. № М-4, М-8, М-9, М-11, М-12).

Нижче наведена таблиця із зазначенням первинних документів з обліку МШП та особливостями їх застосування (табл.2.1)

Таблиця 2.1
Первинні документи з обліку МШП

№ форми	Назва форми	Призначення документу
МШ-1	Відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)	Використовується для обліку зміни запасу повернення (вилучення) інструментів на тих підприємствах, де постійного запасу облік ведеться за принципом встановлення інструментів (пристроїв) постійного обмінного фонду. Відомість складається при необхідності заміни постійного запасу інструментів, на підставі її даних вносяться зміни до карток складського обліку матеріалів (ф. № М-12)
МШ-2	Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів	Використовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування. Заповнюється на кожного працівника, який одержав МШП.
МШ-3	Замовлення на ремонт або заточування інструментів(прист)	Застосовуються для обліку інструментів (пристроїв), які передаються на заточування або ремонт. Характерна для тих підприємств, де заточування та ремонт проводяться в централізованому порядку

Продовження табл.2.1

МШ-4	Акт на вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для обліку зіпсованих і малоцінних та втрачених МШП. При пред'явленні працівником акта вибуття замість непридатного чи втраченого предмета йому видається придатний, що записується в формі МШ-2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів".
МШ-5	Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні	Застосовується для оформлення списання інструментів, що стали непридатними, та їх обмін на придатні та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. Складається на підставі актів вибуття (ф. № МШ-4) Виданий інструмент (пристрій) в порядку обміну за актами в картці обліку матеріалів (ф. № М-12) не відображається.
МШ-6	Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв	Використовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства для індивідуального користування
МШ-7	Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв	Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, а також для обліку приймання від працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та зберігання. Форма заповнюється окремо на видачу і повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів.
МШ-8	Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку носіння, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх до комор для утилю. Акт складається на підставі разових актів вибуття (ф.№МШ-4)

 

Для обліку руху МШП також застосовують форми М-4, М-8, М-9, М-11, М-12.

На МШП, що надійшли, відкривається картка складського обліку (ф. № М-17). Передача зі складу в експлуатацію МШП оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію.

Дані первинного обліку МШП узагальнюються в оборотних відомостях. Отже, існуюча сукупність форм первинної документації з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів дає можливість побудови такої системи обліку, яка б відповідала масштабам підприємства, його організаційно-структурній формі та об'єктивним умовам функціонування.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку і регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З метою забезпечення збереження даних предметів в експлуатації на підприємствах повинен бути організований належний контроль за рухом МШП, зокрема, оперативний облік в кількісному вираженні.

Відповідним чином повинен бути організований аналітичний облік МШП, які повернуті на склад з експлуатації.

В бухгалтерському обліку МШП відображаються за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення.

Основні господарські операції з руху малоцінних та швидкозношуваних предметів відображено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2
Основні господарські операції з руху МШП

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн..
Дебет	Кредит
Надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів
	Відображено отримання МШП у вигляді "відходів" внаслідок розбирання, ліквідації браку, отриманого у виробництві	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	24 “Брак у виробництві”
	Відображено надходження МШП у рахунок погашення дебіторської заборгованості	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	37 “Розрахунки з різними дебіторами”
	Одержано малоцінні та швидкозношувані предмети, як внесок до статутного капіталу	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	46 “Неоплачений капітал”
	Відображено надходження МШП призначених для цільового використання	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	48 “Цільове фінансування і цільові надходження”
	Відображено заборгованість при одержанні малоцінних та швидкозношуваних предметів від постачальників	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
	Оприбутковано малоцінні та швидкозношувані предмети, виявлені підчас інвентаризації	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	719 “Інші доходи від операційної діяльності”

Продовження табл.2.2

	Безоплатно одержано малоцінні та швидкозношувані предмети	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	719 “Інші доходи від операційної діяльності”
	Відображено отримання інших фінансових доходів у формі одержання МШП	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	73 "Інші фінансові доходи"
	Отримані малоцінні та швидкозношувані предмети в обмін на неподібні активи	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	742 "Дохід від реалізації необоротних активів"
Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів
	Передано малоцінні та швидко­зношувані предмети до статутного капіталу іншого підприємства	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"
	Відпущено зі складу малоцінні та швидкозношувані предмети для власних потреб на:	15 "Капітальні інвестиції"	22 "Малоцінні і та швидкозношувані предмети"
а) капітальне будівництво
б) виробництво продукції	23 "Виробництво"
в) загальновиробничі потреби	91 "Загально виробничі витрати"
г) забезпечення збуту продукції	93 "Витрати на збут"
д) адміністративні потреби	92 "Адміністративні витрати"
е) виконання досліджень та розробок	941 "Витрати на дослідження та розробки"
є) операційну діяльність	80 "Матеріальні витрати"
ж) утримання об'єктів житлово-комунального господарства і соціально-культурного призначення	949 "Інші витрати операційної діяльності"
	Списано вартість реалізованих малоцінних та швидкозношуваних предметів	943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"
	Списана сума уцінки малоцінних та швидкозношуваних предметів до чистої вартості їх реалізації	946 "Втрати від знецінення запасів"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Продовження табл.2.2

	Списано нестачу малоцінних та швидкозношуваних предметів за їх балансовою вартістю	947 "Нестач