Організація обліку в системі управління підприємством

організацію бухгалтерського обліку– система бухгалтерського обліку, підтримання та підвищення рівня її організованості, специфічна структуру – бухгалтерію, що є результатом організаційної діяльності підприємства. Система бухгалтерського обліку є частиною інформаційної системи підприємства, що дозволяє адекватно відобразити діяльність підприємства, сформувати достовірні дані про майновий і фінансовий стан на рівні суб’єктів господарювання, здійснювати аналіз фінансово-господарської діяльності для прийняття управлінських. Крім того, нині вона набуває стратегічного напряму, тобто спостерігається поєднання інформації фінансового, управлінського та інших видів обліку для прийняття ефективних рішень підприємства.

Юридична особа, як власник облікової інформації, що містить комерційну таємницю, має право визначити правила обробки інформації та осіб, які можуть володіти, розпоряджатися, користуватися такою інформацією і мати права доступу до неї, а також встановлювати інші умови щодо збереження складових комерційної таємниці. При дотриманні необхідних заходів щодо організації бухгалтерського обліку, власник матиме право на юридичний захист даних, що дозволить підвищити відповідальність облікового персоналу та зберегти майно підприємства, яке йому належить.

Тому при організації облікового процесу необхідно в обов’язковому порядку передбачити реалізацію функцій обліку й управління та спосіб їх взаємодії

Основою ж організації обліку, як було зазначено, є формування облікової політики. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється на основі затвердженої концепції облікової політики, що забезпечує нормальне функціонування систем обліку та управління; досягнення певних цілей, які стоять перед підприємством.

На ефективність і дієвість організації бухгалтерського обліку впливають взаємовідносини між працівниками та результатами їх трудової діяльності; політика керівництва і методи, що використовуються для впливу на персонал; повноваження та функції посадових працівників підприємства на різних рівнях управління. За розумного поєднання цих факторів створюється раціональна структура облікового апарату, що дозволяє досягти високої ефективності діяльності підприємства. Це засвідчує важливість побудови кваліфікованої кадрової політики у сфері діяльності бухгалтерії.

З цього питання Ковальов В.В. зазначає, що нормальне функціонування підприємства також залежить від належної організації роботи його персоналу, в т.ч. бухгалтерської служби. В сучасних умовах роль бухгалтера підвищилась в процесі управління і не зводиться до технічних процедур по відображенню господарських операцій. Роль бухгалтера в організації і здійснені обліково-аналітичних розрахунків визначається не тільки його професійним статусом, але й тим що він повинен об’єднувати в собі функції не тільки бухгалтера, а й фінансового менеджера, і аналітика [2, с. 48-50 ].

З цього слідує, що це спеціалісти, які повинні мати не тільки знання з бухгалтерського обліку, але й мати навики в управлінні ресурсами підприємства, в тому числі фінансовими, здійснювати аналіз його діяльності і контроль та приймати певні рішення на перспективу; організацію паритетних відносини між собою. Враховуючи специфічні ознаки організації обліку та синтезуючи погляди різних авторів, можна зробити висновок, що термін „організація бухгалтерського обліку” означає, з одного боку запровадження об’єднання елементів методу бухгалтерського обліку в єдину систему з метою його організаційного, інформаційного та технічного забезпечення і є аналітичним інструментарієм для прийняття користувачами управлінських рішень і здійснення оперативного контролю за власністю підприємства, а з іншого – раціональну організацію бухгалтерської служби, як роботу виконавців.

Організації бухгалтерського обліку є дієвим механізмом запровадження облікової політики підприємства та основою для забезпечення ефективності управління підприємством. Механізмом її запровадження є обране підприємством, з урахуванням чинного законодавства та умов господарювання, відображення інформаційних потоків в системі бухгалтерського обліку і полягає в ефективному використанні її складових для забезпечення потреб різних груп користувачів.

Отже, організація бухгалтерського обліку повинна забезпечувати реалізацію сукупності функцій та процесів бухгалтерського обліку і управління. Організація бухгалтерського обліку представляє собою інструмент впровадження системи бухгалтерського обліку в управління діяльністю підприємства та повинна відповідати національній системі бухгалтерського обліку з урахуванням вимог власника підприємства.

 

 

2. Основні принципи англо-американської системи обліку

Англо-американська модель функціонує в умовах розвинутого фінансового ринку. Облік орієнтований, у першу чергу, на потреби інвесторів і кредиторів. У країнах, які використовують цю модель, принципи і правила ведення обліку та складання звітності регулюються національними загальноприйнятими стандартами, що розробляються незалежними професійними організаціями бухгалтерів, а не встановлюються національним законодавством.

У США такими стандартами є Загальноприйняті принципи обліку (ГААП), у Великобританії - Закон про компанії, Положення про стандартну практику ведення обліку та низки інших документів, які інколи називають загальноприйнятою практикою обліку. У Канаді бухгалтерські стандарти оформляє Комітет по дослідженнях в області бухгалтерських стандартів.

МСФЗ сформовані на теорії англо-американської школи обліку, суть якої полягає у відображенні, перш за все економічного змісту фактів господарського життя і стану підприємства в цілому. Це визначає підходи МСФЗ до класифікації основних облікових категорій: активів, зобов’язань, доходів, витрат, прибутку, капіталу тощо і до оцінки елементів звітності. Україна історично належить до континентально - європейської школи, теоретичну основу якої складає орієнтація на правовому (юридичному) змісті фактів, для якого властива залежність облікової методології від норм права. Наявність права власності є необхідним критерієм для відображення майна у складі активів в Україні, Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua 187 основним критерієм визнання активу за міжнародними стандартами є його здатність приносити підприємству доходи (або зменшувати витрати) не залежно від наявності права власності на це майно. Ще одна відмінність полягає у тому, що для англо-американської бухгалтерії характерним є надання переваги професійному судженню бухгалтера над вказівками облікових регуляторів, що є неприйнятним для вітчизняної практики. Ми привикли до виконання чітко заданих дій щодо ведення обліку відповідно до нормативних документів. Через це навіть такий інструмент як облікова політика, який може приносити підприємству явні економічні вигоди, до сих пір сприймається як непотрібний але необхідний обов’язок. Міжнародні стандарти обліку ґрунтуються на двох основних припущеннях: 1) нарахування (accrual basis) - вплив операцій та інших подій визнається, коли вони відбуваються (а не коли отримані або сплачені грошові кошти чи їх еквіваленти), і вони відображаються в облікових реєстрах та у фінансових звітах того періоду, до якого вони відносяться; 2) безперервність (going concern) - підприємство, як правило, розглядається як безперервно діюче, тобто таке, що буде продовжувати свою діяльність в осяжному майбутньому (підприємство не має ані наміру, ані потреби ліквідуватися або суттєво скоротити масштаби своєї діяльності) [3]. Відповідність інформації якісним характеристикам, робить інформацію корисною для користувачів. Визначають чотири якісні характеристики інформації. Дві з них (доречність і достовірність) відносяться до змісту фінансової звітності, дві інші (зі ставність і зрозумілість) - до подання фінансової звітності (рис.) [3]. Критерії корисності інформації Доречність Достовірність Зіставність (порівнянність) Зрозумілість - суттєвість - правдиве подання -превалювання сутності над формою - нейтральність - обачність - повнота - послідовність -розкриття облікової політики підприємства - користувачі мають певні знання і прагнуть вивчати інформацію з достатньою ретельністю своєчасність РисĘĊОсновні якісні характеристики фінансової звітності Слід пам’ятати, що відносна важливість характеристик у різних випадках є справою професійних роздумів; вигоди, отримані від інформації, мають перевищувати витрати на її надання; інформація, що подається користувачам має бути правдивою і безпристрасною. Концептуальні основи підготовки і подання фінансової звітності визначають п'ять елементів фінансової звітності: активи, зобов'язання, доходи, витрати, капітал, які повинні відповідати не тільки своїм визначенням, але і критеріям їх визнання. Передбачені два критерії визнання активів і зобов'язань: 1) існування ймовірності, що майбутня економічна вигода, пов'язана з конкретним елементом звітності, буде отримана або втрачена; 2) наявність можливості надійно виміряти або оцінити у вартісному вираженні елемент фінансової звітності. Причому МСФЗ не дають ніяких кількісних критеріїв оцінки ймовірності, тому тут слід керуватися оцінкою суті явищ. Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua 188 Виходячи з міжнародної практики активом вважається тільки то, що є джерелом майбутніх економічних вигід. При визнанні активу, право власності на нього не є основним. Наприклад орендоване майно – це актив, якщо підприємство буде одержувати вигоду від його використання. Зобов’язання – це заборгованість підприємства, погашення якого призведе до зменшення його активів. Як бачимо, відмінності носять концептуальний світоглядний характер. Стандарти вимагають не знання проводок, а розуміння суті того, що відбувається. Міжнародними стандартами передбачаються різні варіанти оцінки активів і зобов'язань, а саме: історична вартість (фактична вартість придбання, первісна вартість); поточна або відновлювальна вартість; можлива вартість продажу або ціна реалізації; дисконтована або приведена вартість; поточна ринкова вартість; справедлива або "чесна" вартість [3]. На сьогодні спостерігається тенденція витіснення історичної вартості оцінкою за справедливою вартістю. Порівнюючи принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності за міжнародними стандартами і українським законодавством, можемо зробити висновки, що в українському законодавстві використовуються ті ж припущення, що передбачені МСФЗ, в українському законодавстві вимоги до якісних характеристик фінансової звітності розкриті менш детально ніж у МСФЗ, також в національних положеннях відсутня така вимога до інформації, що відображається у фінансовій звітності як нейтральність, немає обмеження щодо співвідношення вигоди і витрат, не використовується поняття збалансованості якісних характеристик, в українській практиці відсутня можливість застосування професійних суджень бухгалтерів для визначення ймовірності отримання або втрати економічних вигод. Ще однією відмінністю є структура висвітлення принципів обліку у національних і міжнародних стандартах, що вносить деяке сум’яття і плутанину. Отже, принципи фінансової звітності, покладені в основу формування корисної інформації для безпосередніх та потенційних учасників бізнесу, сприяють гармонізації та уніфікації підходів до її складання. Між принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності за міжнародними та національними стандартами існують деякі розбіжності, що в основному пов’язані із різницею в менталітеті вітчизняних і зарубіжних бухгалтерів, переважанні в Україні правової форми господарських операцій над їх економічним змістом, а це, в свою чергу, призводить до того, що застосування МСФЗ у нас на сьогоднішній день в більшій мірі декларується, ніж реально здійснюється на практиці. Основою для застосування МСФЗ в Україні має стати повне узгодження суті і структури викладу принципів бухгалтерського обліку, врегулювання правового поля, впровадження зарубіжного досвіду підготовки кваліфікованих фахівців з бухгалтерського обліку та звітності, розвиток повноцінних ринкових відносин.

 

Визначення термінів

1Складання зведеного бюджет це складний процес, який вимагає ретельного координування дій усіх підрозділів підприємства для досягнення поставленої мети.

2. Безнадійний борг –це заборгованість, відносно якої існує впевненість у її неповерненні боржником, або позовний термін якої минув.

3. Емісія акцій – це процедура, яка направлена на формування статутного капіталу АТ.

4.Споживачі реклами – це невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама.

5. Сума зареєстрованого капіталу, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками, представляє собою неоплачений капітал підприємства.

 

Практична частина

Задача 1.

Для кожного з наведених вище варіантів необхідно визначити дані:

Дані для виконання задачі

Таблиця 1.

Варіант	Продаж, грн.	Змінні витрати, грн.	Маржинальний дохід на одиницю	Постійні витрати, грн.	Операційний прибуток, грн.	Обсяг продажу, од.
х
І	800 000	300 000			62 500
ІІ	630 000			157 500	105 000	17 500
ІІІ	240 000			60 000	36 000

Рішення вправи 1

І варіант 4 = 1 – 2 – 5; 4 = 437500

6 = 4 + 5 / 3; 6 = 10000

ІІ варіант 2 = 1 – 4 – 5; 2 = 367500

3 = 1 – 2 / 6; 3 = 15

ІІІ варіант 2 = 1 – 4 – 5; 2 = 144000

6 = 4 + 5 / 3; 6 = 8000

Задача 2.

Підготовка фінансових звітів і бухгалтерських проведень на кінець періоду. Компанія «Крісті» здає в оренду 100 місць для кемпінгу в лісопарку туристам. Підготувати звіт про прибутки і збитки, звіт про зміни у власному капіталі та баланс компанії «Крісті». При цьому подальші інвестиції Крісті Робертс не враховуються.

Дані для виконання задачі

Таблиця 1.

Пробний баланс компанії на 31 липня 2015 року

Готівка	1,980
Рахунки до отримання	4,260
Матеріали
Раніше оплачене страхування
Земля	15,000
Споруди	45,900
Амортизація споруд	10,500
Рахунки до отримання	2,100
Зарплата до виплати
Капітал Крісті Робертс	19,385
Вилучення капіталу Крісті Робертс	16,500
Доходи від ренти за кемпінг	68,000
	Продовження табл.1
Витрати на зарплату	9,800
Витрат на страхування	2,000
Витрати на комунальні послуги
Витрати на матеріали

 

Зав. кафедрою обліку і аудиту

_______________ д.е.н., професор Л.В.Синяєва

«____» ___________ 2015 р.

Мелітополь, 2015