В чому сутність парадигми бухгалтерського обліку в Україні.

Розвиток бухгалтерського обліку характеризується зміною основних критеріїв та умов його існування залежно від конкретних соціально-економічних чинників. Дослідники по різному представляють періодизацію розвитку обліку як науки та професії та виділяють пріоритети його сучасного стану. Критерієм періодизації розвитку бухгалтерського обліку є формування наукових парадигм, що визначаються зміною теоретичних і методологічних передумов його розвитку.

Серед основних особливостей, які характеризують парадигму розвитку обліку у сучасній економіці Г.В. Уманців виділяє такі, як пріоритет балансу; оцінка за ринковою вартістю; заміна концепції власності концепцією контролю; перехід від обліку майна до обліку ресурсів; регулювання звітності, а не обліку [5].

С.Ф. Голов сучасну парадигму бухгалтерського обліку в Україні характеризує як симбіоз трьох складових: адміністративних та ринкових концепцій; національних і міжнародних стандартів; юридичної та економічної моделі [6]. Автор обґрунтовує формування нової облікової парадигми – парадигми глобального обліку, яка має базуватись на паритетності потреб користувачів, об’єднувати ідеї уніграфічної, камеральної, діграфічної парадигм та враховувати надбання суміжних галузей знань» [7, с. 453].

Говорячи про зміну парадигми обліку в економіці знань М.С. Пушкар зауважує, що й «до цього часу залишається не до кінця з’ясованим генезис обліку, коли під ним розуміють лише техніку збору та обробки даних, що відриває сутність складного явища від теорії пізнання та підміняє проблему теорії науки другорядними питаннями практичної діяльності [8, с.46]. Нову парадигму обліку автор вбачає в його інтелектуалізації, відзначаючи, що інтелектуальна модель обліку – це реалізація ідеї, що народжена у результаті пошуку засобів заставити організацію працювати і створювати додаткову вартість через знання [8, с.49].

Значний внесок в теорію розвитку бухгалтерського обліку та його періодизацію внесла Н.М.Малюга, виділивши п’ять парадигм бухгалтерського обліку (проста натуральна бухгалтерія, камеральна бухгалтерія, проста монетарна бухгалтерія, подвійна статична бухгалтерія, подвійна динамічна бухгалтерія) та запропонувавши шосту парадигму бухгалтерського обліку – подвійну інформаційну динаміку [9, с.19]. ЇЇ суть автор вбачає у врахуванні нових технологій та нових об’єктів, властивих сучасному етапу розвитку суспільства, який ґрунтується на новій техніці обліку, що передбачає застосування інформаційних технологій [9, с.19].

Пропонована автором нова парадигма бухгалтерського обліку базується на віртуальній економіці, на переважанні нематеріальних активів в балансі, його оцінці виключно за ринковою вартістю. Головною метою обліку за даною науковою позицією є забезпечення інформацією зацікавлених користувачів, а метою балансу – визначення реальної ринкової вартості підприємства.

Разом з тим, автор за критерій зміни парадигми обирає зміну способів виробництва, що на нашу думку є дещо неправильним. Основою зміни парадигми слугує зміна підходів до управління на наддержавному, національному та корпоративному рівнях. Ця зміна пов’язана з зростаючими факторами глобальної економіки, новими соціальними вимогами та стандартами. Відтак нова глобальна та соціально-орієнтована економіка вимагає іншої інформації.

Поява антиентропійних підходів мислення в побудові економіки також змінює спосіб управління, який в загальному також визначає базис формування нової парадигми бухгалтерського обліку.

Отже, не економічні умови господарювання чи способи виробництва (індустріальна, постіндустріальна, інформаційна чи будь-яка інша економіка) диктують зміну парадигми, а нові вимоги до обліку з боку системи управління, визначають розвиток бухгалтерського обліку як головної функції управління.

Поява нової парадигми розвитку бухгалтерського обліку базується саме на інформаційному забезпеченні нових потреб в управлінні.

Підтвердженням цього є і дослідження Томаса С. Куна, котрий розглядав науку як один із соціальних інститутів у вигляді наукових співтовариств /шкіл/. Самоствердженням цих інститутів є кількість та якість вирішених ними проблем, що характеризує науковий прогрес.

В основі функціонування наукового інституту є його «парадигма» як сукупність узагальнених ідей, гіпотез, методологічних підходів, котрі розділяються даним науковим співтовариством, є прийнятними для інших інститутів та оформлені у вигляді наукових теорій.

В разі, коли в рамках існуючих теоретичних постулатів науковий інститут не може ефективно вирішувати поставлені перед ним питання необхідна зміна його парадигми [10].

За М. Бронфенбренером та Метом, найбільших успіхів економічна наука досягає, коли попередні парадигми повністю не відкидаються, коли парадигми не змінюють одна одну миттєво, а взаємозбагачуються.

Вищенаведені твердження ми відносимо і до науки про бухгалтерський облік. Еволюція парадигми бухгалтерського обліку (рис. 1) визначається здатністю вирішувати завдання та проблеми, котрі ставляться перед бухгалтерським обліком управлінням (сьогоденною практикою або наукою на перспективу).

Рис. 1. Еволюція парадигм бухгалтерського обліку

 

Завдання, що сьогодні ставляться перед бухгалтерським обліком потребують вирішення широкого спектру проблем: і в глобальній економіці, і в перерозподілі ресурсів в національній економіці; і у забезпеченні соціальних параметрів суспільно-економічного розвитку, забезпеченні економічної безпеки підприємств на корпоративному та державному рівнях, збереженні природного та біологічного потенціалу країни та іншому.

Майбутній розвиток економіки – це гармонійне поєднання вищеназваного.

Вперше на необхідність досягнення такого рівня розвитку економіки вказували фізіократи. Фізіократична доктрина націлена на формування гармонійної /упорядкованої/ економіки. Не природному порядку слід узгоджуватись з людською поведінкою, каже Ф. Кене, а її думкам та економічним діям потрібно узгоджуватись з природним порядком (с. 866). В.Леонтьєв пояснює «економічний принцип» теорії фізичної економії у прагненні до максимального задоволення потреб через за діяння механізмів рівноваг [11].

Дослідники фізіократії Алмарін Філіпс [11, с. 1054], Шломо Майтал [11, с. 1056], Т.Барна [11, с. 1061] та Сайхай Білджінсон [11, с. 1076] характеризують принципи методу «Економічної таблиці» як початок зародження економічних теорій загальної рівноваги. Сам Кене у своїх принципах успішності урядів перераховує 24 умови, необхідні для того, щоб економіка описана «Економічною таблицею», мала життєздатний стан [1, с. 459].

Гармонійною фізіократи називають економіку, котра зважено забезпечує зростаючі потреби людства із збереженням природного потенціалу та примноженням енергетичних активів на Землі. Економіку, котра поєднує для цих цілей приватні та суспільні інтереси, об’єднає за для цього всі нації та країни. Економіку, в основі якої лежать пріоритетність розвитку аграрно-біологічних антиентропійних та енергетичних галузей.

Нова парадигма має не тільки орієнтувати розвиток бухгалтерського обліку на перспективи переходу людства до гармонійної економіки, але і сприяти прискоренню цього переходу через запровадження прогресивних облікових систем.

Парадигма визначає орієнтири побудови гармонійної системи бухгалтерського обліку як на наднаціональному, так і національному рівнях, створюючи цілісну систему /ієрархію/ рівнів, котрі гармонійно доповнюють та розвивають один одну.

В основі нової парадигми (на першому рівні - рис. 2) має стати формування якісно нових МСФЗ з врахуванням доповнень завдань та положень від теорії фізичної економії як мінімум щодо пріоритетності висвітлення показників: реальної економіки над віртуальною; природно-ресурсного та біологічного потенціалу над грошовим.

Нові МСФЗ мають поєднати:нормативну та позитивістську теорію обліку; приватні та суспільні (загальнолюдські) інтереси при побудові звітності та використання її інформації для прийняття управлінських рішень на всіх рівнях (від власника, інвестора до ООН), в т.ч. і з використанням методу «Економічної таблиці».

Останнє неможливо здійснити без гармонійного розширення МСФЗ стандартами другого (галузевого) та третього (корпоративного) рівнів (рівень 2 – рис. 2). Саме з допомогою цих рівнів має бути реалізована фізіократична ідея інформаційного забезпечення перерозподілу світового багатства на користь землеробства та інших антиентропійних сфер людської діяльності через прийняття відповідних національних та наднаціональних рішень.

Рівень 2 - поглиблення МСФЗ - має гармонійно узгоджувати методологічні положення бухгалтерського обліку з сучасними економічними теоріями, переймати досягнення національних облікових шкіл в побудові галузевого обліку.

Наступним рівнем парадигми бухгалтерського обліку економіки гармонійного розвитку є формування на фізіократичних засадах та з врахування положень інституціональної теорії національних систем бухгалтерського обліку та їх адаптації (узгодження) з МСФЗ (рівень 3).

Концептуальним положенням цього рівня є те, що при запровадженні національних стандартів бухгалтерського обліку кожною країною має обов’язково враховуватись її спеціалізація в світовому розподілі праці та використовуватись досвід національних напрацювань та традицій.

Наступний рівень національних галузевих стандартів розширює інформаційні можливості бухгалтерського обліку та сприяє більш ефективному використанню його даних в управлінні, реалізації державної економічної політики з підтримки, посилення конкурентоздатності, експортного потенціалу найбільш важливих для нації галузей.

Для України вкрай важливим є запровадження галузевих стандартів саме в сфері аграрної економіки. Економіки, яка за фізіократами є першою продуктивною сферою діяльності людства та яка в Україні має потужний фізичний капітал.

Галузеві стандарти бухгалтерського обліку мають забезпечити реалізацію фізіократичних ідей через запровадження спеціалізованих приміток (додаткових звітних форм) до фінансової звітності. Цей рівень нової Парадигми має гармонійно поєднати приватні та національні інтереси і забезпечити ефективне використання державним галузевим управлінням методу «Економічної таблиці» на користь підтримки виробників та сільських територій (рівень 5).

На національному та, особливо, галузевому рівнях важливе значення набуває робота з вдосконалення методології обліку. Особливо в галузях, за якими спеціалізуються країни в глобальній економіці. Для України такою є «жива» економіка. Відпрацювання нової методології оцінки і обліку живого біологічного та природно-ресурсного потенціалу, відновлювальних енергетичних активів для України є не тільки національною, але і міжнародною справою. Фактично її місією у справі вдосконалення МСФЗ (рівень 6).

Побудова системи обліку за новою Парадигмою має орієнтуватися на забезпечення комфорту при обов’язковому веденні обліку різними суб’єктами господарювання. Вибір форми обліку та звітності має проходити за критерієм вкладу суб’єкта в створення валового національного продукту та не зашкоджувати як ефективному бізнесу, так і державному (галузевому) управлінню. З іншої сторони облікових процедур має бути достатньо для зменшення (оптимізації) трансакційних витрат через посилення інформованості та участі в цьому держави (рівень 7).

Рис. 2. Рівні парадигми бухгалтерського обліку економіки гармонійного розвитку (системний підхід)

 

Отже, подолання кризових явищ сучасної економіки через запровадження дієвого державного регулювання, контролю за її віртуальним сектором та іншими непродуктивними сферами діяльності, запровадження антиентропійних технологій у промисловій сфері, перерозподіл ВВП на користь підтримки виробництва продовольчих та біоенергетичних товарів – вносить корективи в функціонування системи управління на всіх рівнях. Вагомий вплив на зміну системи управління має розвиток соціально-політичної сфери людської діяльності, що краще означена /чи пояснюється/ теорією інституціоналізму.

Все вищеозначене вимагає змін теоретичних і методологічних підходів у всіх складових управління, в т.ч. і від його ключової функції - бухгалтерського обліку. Зміна парадигми бухгалтерського обліку має бути першим теоретичним вкладом бухгалтерської науки в оновлення системи управління, а, звідси, і в майбутній (гармонійний) розвиток глобальної економіки в цілому, та української зокрема.

Нова Парадигма характеризується не революційною, а еволюційною зміною або доповненням змісту основних категорій теорії бухгалтерського обліку (рис. 3).

Рис. 3. Зміст основних доповнень облікових категорій від парадигми бухгалтерського обліку економіки гармонійного розвитку

 

Діючі дотепер парадигми бухгалтерського обліку в силу їх за ідеалізованих концептуальних основ (егоїстичних чи унітарно-державних) неспроможності вирішувати назрілі завдання з інформаційного забезпечення якісно нового управління та розбудови гармонійної економіки.

Більше того, як видно з практики обліку в Україні, відсутність обґрунтованих та сприйнятних нацією наукових парадигм, може навіть зменшувати в державі потребу ведення бухгалтерського обліку. На шкоду розвитку національної економіки, бухгалтерський облік змінюється в управлінні іншими інформаційними системами. На рівні підприємств – примітивними тіньовими записами, на рівні держави (галузі) – сумнівною статистикою, економічно необґрунтованим податковим обліком, адміністративними спостереженнями і т.п. Відсутність наукового бачення розвитку бухгалтерського обліку призводить до появи слабкого законодавства та інших нормативних документів.

Висновки. Запровадження нової парадигми бухгалтерського обліку направлено на виконання ним місії та завдань необхідних розвитку сучасної економіки, виходячи з потреби подолання наявних в ній періодичних кризових явищ та ентропійної основи функціонування.

Дослідження праць з фізичної економії доводить, що дана теорія перша і чи не єдина із економічних шкіл, обґрунтувала механізми безкризового функціонування економічної діяльності людства в гармонії з природою та духовністю. Розроблений Ф.Кене та вдосконалений його послідовниками, для провадження ефективного управління економікою, метод «Економічної таблиці» спирається на потребу його достовірного та оперативного облікового забезпечення.

В основі такого забезпечення є пріоритетне сприйняття бухгалтерського обліку як інформаційної системи державного (галузевого) та наддержавного управління, пошук гармонії між приватним та суспільним інтересом у формуванні показників звітності. Саме система управління та зміна її інформаційних вимог диктує зміну парадигми бухгалтерського обліку та визначає вектор його подальшого розвитку. Поява нової парадигми розвитку бухгалтерського обліку базується на інформаційному забезпеченні нових потреб в управлінні.

Розроблена на основі теорії фізичної економії парадигма бухгалтерського обліку економіки гармонійного розвитку враховує неоднорідність та багатоукладність системи управління сучасною економікою та побудована на принципах гармонійного взаємодоповнення та сприйняття наднаціональних, національних галузевих та корпоративних рівнів регулювання.

 

Визначення термінів

1. Прогноз продажу - передбачення майбутніх обсягів продажу продукції або послуг.

2. Вигода – це те, що дає добрі наслідки, якийсь прибуток.

3. Зміни до установчих документів – це зміни окремих положень установчого договору чи статуту прийняті вищим органом управління юридичної особи..

4. Субсидія – це вид допомоги, звичайно грошової, що надається будь-кому державою або установою.

5. Технологічна карта операцій – – форма технологічної документації, в якій наведено описання усього процесу здійснення операцій працівниками бухгалтерії.

Практична частина

Задача 1.

Впорядкувати функціональну карту облікового підрозділу підприємства.

Дані для виконання задачі

Таблиця 1

Функціональна карта

	Посада		Функціональні обов’язки
	Головний бухгалтер	А	Відповідає за постановку, організацію і ведення всього процесу бухгалтерського обліку і контролю на підприємстві
	Бухгалтер по розрахунках з персоналом	Б	Розрахунки оплати праці, облік інших розрахунків з працівниками підприємства і нештатними співробітниками
	Бухгалтер з обліку ТМЦ та розрахунків з постачальниками і підрядчиками	В	Облік надходження і контролю основних засобів, товарів і матеріальних цінностей, їх зберігання і користування, розрахунки з постачальниками і підрядчиками
	Бухгалтер з обліку собівартості продукції, що випускається	Г	Облік витрат по всіх видах виробництва, калькулювання собівартості продукції, що випускається, визначення витрат на незавершене виробництво
	Бухгалтер з реалізації продукції і фінансів	Д	Облік руху продукції, що реалізується і контроль фінансового стану підприємства
	Бухгалтер з підготовки звітності	Е	Облік дебіторів, кредиторів, облік фондів, зведення головної книги, складання фінансової звітності
	Бухгалтер-фінансист	Ж	Ведення касово-банківських операцій

Задача 2.

Необхідно за даними табл.1:

1. з’ясувати зміст активу та пасиву балансу;

2. визначити їх належність до ресурсів, капіталу, зобов’язанням акціонерного товариства;

3. скласти баланс акціонерного товариства «Обрій» на 01.01.2015р. за континентальною моделлю обліку табл..2

Дані для виконання задачі

Таблиця 1

Дані акціонерного товариства «Обрій» на 01.01.2015р.

№	Найменування ресурсів, зобов’язань та капіталу	Сума, дол.
	Незавершене капітальне будівництво	55 000
	Випущений капітал (прості акції)	2 500 000
	Будівля офісу	1 200 000
	Знос будівлі офісу	240 000
	Цінні папери Казначейства США (довгострокові)	170 000
	Векселі видані (строк 2 роки)	400 000
	Комп’ютери	900 000
	Знос комп’ютерів	33 000
	Рахунки до одержання	7 000000
	Резерв по сумнівних боргах	140 000
	Нараховані податки	1 600 000
	Грошові кошти в банках	3 450 000
	Кошти від реалізації привілейованих акцій	1 500 000
	Грошові кошти в касі	7 000
	Векселя отримані	2 900 000
	Ринкові цінні папери (короткострокові)	2 500 000
	Рахунки до оплати	6 301 000
	Доходи майбутніх періодів	205 000
	Нараховані витрати	640 000
	Патент	700 000
	Ліцензія	900 000
	Гудвіл	1 600 000
	Витрати майбутніх періодів	100 000
	Земля	200 000
	Матеріали	1 600 000
Продовження таблиці 1
	Довгострокова кредиторська заборгованість	3 000 000
	Товарні запаси	12 620 000
	Нерозподілений прибуток	19 343 000

Таблиця 2.

Бухгалтерський баланс

Приклад подання за МСФЗ АТ «Обрій» за 2015 рік (за континентальною моделлю обліку)

Одиниці виміру ($ 1,000000)

	Активи	Звітний період
	Довгострокові активи
	Нематеріальні активи
	Основні засоби
	Інвестиції
	Разом
	Оборотні активи
	Запаси
	Рахунки до отримання та інші активи
	Торговельні рахунки до отримання
	Інші рахунки до отримання
	Разом
	Ліквідні активи
	Разом
	Відстрочені податки
	Відстрочені витрати
	Разом
	Акціонерний капітал та зобов’язання
	Акціонерний капітал
	Акції капіталу «Обрій»
	Резерви капіталу «Обрій»
Продовження таблиці 2
	Нерозподілений прибуток
	Чистий прибуток
	Різниці від переоцінки
	Частка меншості
	Разом
	Резерви
	Резерви на пенсії та інші виплати по закінченню трудової діяльності
	Інші резерви
	Разом
	Інші зобов’язання
	Фінансові облігації
	Рахунки до сплати
	Інші зобов’язання
	Разом
	Відстрочені податки
	Відстрочений прибуток
	Разом

 

Зав. кафедрою обліку і аудиту

_______________ д.е.н., професор Л.В.Синяєва

«____» ___________ 2015 р.

Мелітополь, 2015