Розрахунки із застосуванням акредитиву

Акредитивна форма розрахунків регламентується Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22. Якщо це передбачено в тексті договору, то роз­рахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів у редакції 1993 року (пуб­лікація Міжнародної торгової палати № 500) у частині, що не супере­чить законодавству України, у тому числі нормативно-правовим ак­там Національного банку.

Акредитив (від лат. ***** — довіряю) — договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які від­повідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на ко­ристь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійсни­ти цей платіж.

Цей банківський інструмент дає додаткові гарантії обом учасни­кам товарної операції. При акредитивній формі розрахунків прода­вець може бути цілком впевненим, що отримає грошове відшкодування від банку у випадку здійснення відвантаження товару і виконання умов акредитива, а покупець — не позбавиться власних грошей до того часу, доки у його банку не буде достатніх докумен­тальних підстав здійснити платежі на користь продавця.

При цьому всі умови акредитива мають бути чітко прописані в статтях контракту. Враховуючи, що цей банківський інструмент є од­ним із найгнучкіших і найуніверсальніших, бажано перед підписанням контракту звернутися до банківських фахівців з метою правильного та оптимального використання всіх можливостей цього інструменту (відстрочення платежу, банківське фінансування тощо).

Акредитив — це окремий договір від договору купівлі-продажу або іншого контракту навіть, якщо в акредитиві є посилання на них. За операціями за акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу лише з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи.

Банк-емітент для своїх клієнтів може відкривати такі види акреди­тивів:

— покритий — акредитив, для здійснення платежів за яким зав­часно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахун­ку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акре­дитива бронюються на аналітичному рахунку "Розрахунки за акредитивами" відповідних балансових рахунків;

— непокритий — акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово не­має коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличним, що зазнача­ється на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки, то акреди­тив є безвідкличним.

Безвідкличний акредитив — це зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітента та дотримані строки та умови акредитива. Він може бути анульований або умови якого можуть бу­ти змінені лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Умови акредитива є чинними для бенефіціара, поки він письмово не повідомить про згоду на внесення змін до нього того ба­нку, який авізував ці зміни. Безвідкличний акредитив, що підтвер­джений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених дого­вором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування пла­тежів за акредитивом). Відкликання акредитива не створює зо­бов'язань банку-емітента перед бенефіціаром.

Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару лише через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній — бенефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосе­редньо від заявника акредитива (за винятком, якщо банк-емітент є виконуючим банком).

Якщо виконуючий банк не є банком-емітентом, то зміна умов від­кличного акредитива або його анулювання відбуваються лише після отримання від виконуючого банку відповідного повідомлення, яким підтверджується те, що до часу зміни умов або анулювання акредити­ва документи за акредитивом не були подані.

Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредитива та подані бенефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання останнім повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підлягають оплаті.

У разі здійснення виконуючим банком платежу до отримання по­відомлення про зміну або анулювання акредитива проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива, банк-емітент зобов'язаний відшкодувати втрати виконуючому банку, який уповноважений на здійснення платежу.

Для відкриття акредитива клієнт подає до банку-емітента заяву про відкриття акредитива за формою, наведеною в табл. 7.14, у чоти­рьох примірниках, заповнену згідно з встановленими вимогами, та в разі відкриття покритого акредитива — відповідні платіжні доручен­ня. Перший примірник використовується банком для обліку за відпо­відним позабалансовим рахунком, що призначений для обліку акре­дитивів, другий (з потрібною позначкою банку про дату надходжен­ня) — разом з випискою з рахунку він видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій та четвертий, як правило, ви­користовуються для інформування виконуючого банку та бенефіціара про умови акредитива. Інформування виконуючого банку може від­буватись шляхом надіслання повідомлення електронною поштою, телетайпом чи іншими засобами зв'язку. Якщо в такому повідомленні зазначено "подробиці далі", то воно має лише інформативний харак­тер і робочим документом є заява, що надіслана поштою або достав­лена іншим способом зв'язку.

Заява містить умови акредитива, які складаються так, щоб, з одно­го боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролюва­ти, з другого — забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитив. Заявнику акредитива рекомендується зазначати в умовах акредитива, ким має оформлятися (засвідчуватися тощо) кожний до­кумент, що вимагається умовами акредитива, та його зміст.

Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредити­ва, то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару:

—документ, що засвідчує її особу;

—зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива (якщо його немає у виконуючому банку);

—доручення, видані заявником акредитива, щодо її повноважень. На документах, які за умовами акредитива мають бути акцептовані, уповноважена особа робить такий напис: "Акцептований за рахунок акредитива від _____ №___(дата) уповноваженим ____ (назва заявника акредитива) __________(підпис) _______(дата) ".

Акредитив має містити лише ті умови, які банк може перевірити документально.

Реквізити, що передбачені формою заяви, є обов'язковими (крім реквізиту "Додаткові умови"), і якщо немає одного з них, то акреди­тив не відкривається і заява повертається заявнику без виконання.

Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акре­дитива, авізуючий та виконуючий банки і здійснює відповідні бухга­лтерські записи.

Якщо відкривається покритий акредитив, то заявник, крім заяви, подає до банку-емітента платіжне доручення на перерахування кош­тів для бронювання їх у виконуючому банку. Банк-емітент перерахо­вує кошти заявника на аналітичний рахунок "Розрахунки за акреди­тивами" у виконуючому банку та повідомляє його про умови акреди­тива.

Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відпові­дні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення бенефіціару про відкриття та умови акредитива.

Виконуючий банк обліковує примірник заяви або повідомлення, отриманий від банку-емітента, за відповідним позабалансовим рахун­ком, що призначений для обліку акредитивів. Облік повідомлень про відкриття покритих і непокритих акредитивів ведеться окремо.

Банк-емітент інформує виконуючий (авізуючий) банк про відкрит­тя акредитива шляхом надсилання йому електронною поштою (елек­тронне повідомлення) або іншими засобами зв'язку, що передбачені договорами між банками, заяви або повідомлення.

Заяву або повідомлення банк-емітент надсилає авізуючому банку не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта.

Повідомлення має містити номер акредитива, усі його умови, спо­сіб платежу, місце виконання та строк дії акредитива.

У повідомленні мають чітко зазначатися повноваження авізуючого банку щодо виду операції за акредитивом.

Виконуючий (авізуючий) банк про відкриття та умови акредитива повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).

Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, що перед­бачені умовами акредитива, разом з реєстром документів за акреди­тивом.

Реєстр документів за акредитивом складається за формою, або за довільною формою та подається до банку, як правило, у чотирьох примірниках.

Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром доку­менти щодо дотримання всіх умов акредитива і в разі порушення хо­ча б однієї з умов не проводить виплати за акредитивом, про що ін­формує бенефіціара, і надсилає повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Зазначене повідомлення має містити повний перелік розбіжностей з умовами акредитива, виявлених під час перевірки.

У виконуючому банку відповідальний виконавець перевіряє наяв­ність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.

Якщо подані документи не підлягають сумніву, виконуючий банк, залежно від того, де заброньовано кошти покупця для платежу:

—або зараховує зазначену в реєстрі суму на рахунок постачальни­ка (якщо кошти заброньовано в нього);

—або відправляє реєстр із документами до банку-емітента (якщо кошти заброньовано в цьому банку). Останній також перевіряє всі документи на відповідність до умов акредитива і лише після цього перераховує на рахунок продавця необхідну суму.