Організація обліку витрат з податку на прибуток

У загальному плані оподатковуваний прибуток, згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" розраховуються за алгоритмом, який визначається формулою:

ОП = ВД - ВВ - А ± 3,

де ОП — оподатковуваний прибуток;

ВД — валові доходи;

ВВ — валові витрати;

А — сума амортизації, нарахована за податковими правилами;

З — зміна залишків запасів, у тому числі у готовій продукції і не­завершеному виробництві.

Фінансовий прибуток — це різниця між визнаними доходами та витратами підприємства до оподаткування.

Отже, якщо розрахувати податок на прибуток за податковими пра­вилами та податок на прибуток, виходячи з фінансового прибутку до оподаткування, то практично завжди між ними буде різниця.

П(с)БО 17 "Податок на прибуток" визначено, що витрати (дохід) з податку на прибуток — загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, яка складається з поточного податку на прибуток з ураху­ванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого по­даткового активу.

Поточний податок на прибуток — сума податку на прибуток, ви­значена у звітному періоді відповідно до податкового законодавства.

Відстрочений податковий актив — сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок:

—тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню;

—перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

—перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими ско­ристатися у звітному періоді неможливо.

Відстрочене податкове зобов'язання — сума податку на прибу­ток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових різ­ниць, що підлягають оподаткуванню.

Тимчасова різниця — різниця між оцінкою активу або зо­бов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно.

Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню — тимчасова рі­зниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збіль­шення податкового збитку) у майбутніх періодах.

Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню — тимчасова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбут­ніх періодах.

Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибу­ток (відстрочені податкові зобов'язання, відстрочені податкові акти­ви) визнаються витратами або доходом у Звіті про фінансові резуль­тати, крім податку на прибуток, що нарахований внаслідок:

—дооцінки активів та інших господарських операцій, які відпові­дно до П(с)БО відображаються збільшенням власного капіталу: —об'єднання підприємств шляхом придбання. П(с)БО 17 передбачене попереднє віднесення на витрати з податку на прибуток всієї суми податку розрахованого за податковими прави­лами, з наступним коригуванням на тимчасові різниці (відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання).

Слід зазначити, що в обліку і звітності перші три квартали року на витрати з податку на прибуток можна відносити всю нараховану в податковому обліку суму, а відстрочені податкові активи і зо­бов'язання за цей період не розраховувати і не відображати, а коригу­вання витрат з податку на прибуток здійснювати по завершенні року.

Для визначення величини відстрочених податкових активів чи від­строчених податкових зобов'язань необхідно зробити бухгалтерську довідку-розрахунок, яка є юридичним документом для їх відобра­ження у бухгалтерському обліку. Алгоритм розрахунку наведений на рис. 9.13.

Підрахувавши за алгоритмом, наведеним на рисунку 9.13, від­строчені податкові активи та зобов'язання, від податкових активів віднімають податкові зобов'язання. Якщо отримуємо величину пози­тивну, то на її суму відображаємо податковий актив проводкою Д-т 17—К-т 981. У разі отримання від'ємної величина необхідно на її аб­солютне значення відобразити в обліку відстрочене податкове зо­бов'язання проводкою Д-т 981 —К-т 54. Розрахунок оформлюють бу­хгалтерською довідкою.

 

Рис. 9.13. Алгоритм розрахунку відстрочених податкових активів та зобов'язань

 

Контрольні запитання:

1. Які нормативні документи регламентують організацію обліку витрат та визначення собівартості продукції?

2. Що таке елемент витрат? Які елементи витрат операційної діяльності підприємства Ви знаєте?

3. Що таке собівартість продукції (робіт, послуг) і як вона формується?

4. Дайте визначення виробничої собівартості і які витрати входять до її складу?

5. Як формується собівартість реалізованої продукції?

6. Як здійснюється формування прямих витрат на рахунку 23 «Виробництво»?

7. Як здійснюється формування загальновиробничих витрат?

8. Які є метод калькулювання виробництва продукції? В яких випадках вони використовуються?

9. Як організувати аналітичний та синтетичний облік виробничих витрат?

10. Як організувати облік загальновиробничих витрат?

11. У чому особливості організації обліку адміністративних витрат та витрат на збут?

12. Як організувати облік фінансових та інвестиційних втрат?

Тести для самоконтролю:

 

1. Склад витрат, що становлять виробничу собівартість готової проду­кції власного виробництва, визначається:

а) у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність";

б) у П(с)БО 9 "Запаси";

в) у П(с)БО 16 "Витрати".

2. Які з перелічених фактичних витрат не включаються до первісної вартості придбаного об'єкта основних засобів:

а) оплата праці робітників, які здійснюють монтаж об'єкта;

б) витрати на сплату відсотка за кредит, який було отримано для придбання цього об'єкта;

в) ввізне мито.

3. Скільки виділяють економічних елементів витрат:

а) три;

б) п'ять;

в) кількість визначається підприємством самостійно.

4. Перелік і склад статей калькулювання собівартості продукції визна­чаються:

а) у П(с)БО 16 "Витрати";

б) типовими положеннями з планування, обліку і калькулювання собіварто­сті продукції (робіт, послуг);

в) підприємством самостійно.

5. Облік прямих витрат ведеться на рахунку:

а) 26 "Готова продукція";

б) 23 "Виробництво";

в) 901 "Собівартість реалізованої готової продукції".

6. Калькуляція — це:

а) групування витрат за статтями;

б) обчислення собівартості одиниці продукції за встановленою номенклату­рою витрат;

в) групування витрат виробництва за елементами.

7. Витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосеред­ньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів, на­зиваються:

а) постійними;

б) непрямими;

в) прямими.

8. Яка проводка відповідає операції "Списана фактична собівартість реалізованої продукції":

а) Д-т 79 — К-т 90;

б) Д-т 90 — К-т 26;

в) Д-т 90 — К-т 79.

9. Витрати на збут є витратами:

а) операційної діяльності;

б) фінансової діяльності;

в) інвестиційної діяльності.

10. Згідно положення (стандарту) бухгалтерського обліку під витратами розуміють:

а) зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу;

б) збільшення економічних вигод внаслідок збільшення активів або змен­шення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу;

в) зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до збільшення власного капіталу.

11. Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, то вони відображаються у складі:

а) витрат майбутнього періоду;

б) адміністративних витрат;

в) витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

12. За способом включення до собівартості витрати можуть бути:

а) змінні та постійні;

б) прямі та непрямі;

в) поточні та одноразові.

13. Операційна діяльність — це:

а) основна діяльність, інвестиційна, фінансова та інші види діяльності під­приємства;

б) основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю;

в) основна діяльність підприємства.

14. Згідно із П(с)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних осіб" пов'язаними сторонами вважаються:

а) підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом ін­ших осіб;

б) особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприєм­ством або суттєво впливають на його діяльність;

в) підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом ін­ших осіб; особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над під­приємством або суттєво впливають на його діяльність;

15. Скільки методів оцінки активів або зобов'язань в операціях пов'язаних сторін передбачає П(с)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін":

а) три;

б) чотири;

в) п'ять.

16. Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

а) матеріальні затрати; витрати на оплату праці; інші операційні витрати;

б) матеріальні затрати; амортизація; інші операційні витрати;

в) матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.

17. До складу елемента "Амортизація" включається сума нарахованої амортизації:

а) основних засобів;

б) основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів та гудвілу.

в) нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів;

г) основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріаль­них активів.

18. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, відповідно
П(с)БО 16, поділяються на:

а) виробничі витрати; витрати на збут.

б) виробничі витрати; адміністративні витрати; витрати на збут; інші опера­ційні витрати.

в) виробничі витрати; адміністративні витрати; інші операційні витрати.

19. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

а) прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці.

б) прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі ви­трати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

в) прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі ви­трати.

20. Собівартість реалізованої продукції складається з:

а) виробничої собівартості; нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат;

б) виробничої собівартості; нерозподілених постійних загальновиробничих витрат.

в) виробничої собівартості.