Класифікація доходів домогосподарств

Головні ознаки, покладені в основу класифікації доходів домогосподарств, подані в табл. 1.

Таблиця 1

Класифікація доходів домогосподарств

За матеріально - речовою формою	— Грошові (заробітна плата, доходи від підприємницької діяльності, соціальні трансферти, доходи від власності, кошти від продажу продукції особистого підсобного господарства, грошова допомога від родичів тощо); — негрошові, або натуральні (надходження продукції від особистого підсобного господарства та в порядку самозаготівель, пільги та субсидії безготівкові, вартість безкоштовних послуг від установ соціальної сфери тощо)
За економічним походженням	- Доходи, зароблені власною працею; - доходи від реалізації активів, що перебувають у власності; - трансфертні платежі з бюджету та позабюджетних фондів; - інші доходи
Залежно від рівномірності надходжень	— Регулярні (оплата праці, орендна плата тощо); — періодичні (авторські гонорари, доходи від цінних паперів тощо); — випадкові, або разові (подарунки, доходи від реалізації майна)
За можливістю розпорядження	— Мобільні (якими населення розпоряджається без будь-яких обмежень); — іммобільні (як правило, негрошові надходження у вигляді послуг установ соціальної сфери: охорони здоров'я, культури тощо, які мають цільове спрямування, тому населення не може вільно ними розпоряджатися)
За критерієм суспільного визнання	— Легальні (отримані від діяльності в легальному секторі економіки); — тіньові (неоподатковувані доходи, джерелом яких є законодавчо дозволені в країні види діяльності); — кримінальні (джерелом яких с кримінальна діяльність, законодавчо заборонена в країні: наркобізнес, торгівля людьми, зброєю тощо)

Загальновідомо, що рівень доходів членів домогосподарств є найважливішим показником їхнього добробуту, оскільки визначає матеріальні та духовні можливості життя людини, її відпочинку, здобуття освіти, підтримання здоров'я та задоволення інших потреб. Для оцінки рівня і динаміки доходів домогосподарств використовують показники номінального та реального доходу.

Вітчизняна статистика виокремлює також поняття наявного доходу як максимального обсягу грошових доходів, які призначені для використання домашніми господарствами на придбання споживчих товарів та оплату послуг. Вони включають оплату праці, прибуток, змішаний дохід, сальдо доходів від власності, соціальні допомоги, інші одержані поточні трансферти в грошовій формі за винятком сплачених, зокрема поточних податків на доходи та майно. Тобто наявний дохід — це частина доходів, яка залишається після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів.

За даними балансу доходів і витрат населення, який публікується у Статистичному щорічнику України, структура доходів населення має такий вигляд: близько 43 % усіх доходів становить заробітна плата (разом із надбавками і доплатами); близько 38 % — соціальні трансферти (соціальні допомоги: у зв'язку з хворобою, безробіттям, виходом на пенсію, сімейними обставинами тощо; інші поточні трансферти: страхові платежі, страхові відшкодування, штрафи та пені, виплати одноразової допомоги працівникам та компенсації тощо; соціальні трансферти в натурі: пільги безготівкові на користування послугами транспорту, зв'язку, установ охорони здоров'я тощо); понад 15 % — прибуток та змішаний дохід (доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості. Оскільки прибуток підприємців є поєднанням двох різних видів доходу (оплати праці та прибутку), його називають "змішаним доходом"); понад 3 % — доходи від власності (доходи від нефінансових (земля, майнові права) та фінансових (цінні папери, депозити, позики тощо) активів).

Департамент обстежень домогосподарств Держкомстату України, характеризуючи загальну величину доходів домогосподарств, використовує поняття "сукупних ресурсів", що цілком логічно і мотивовано, адже, скажімо, неорганізовані заощадження у вигляді готівки, яка зберігається вдома, не є надходженнями за певний період часу (тобто не є доходами), а лише відображають ресурсний потенціал домашнього господарства, формуючи його багатство.

Класифікація сукупних ресурсів, яка використовується за щорічного вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, включає такі основні елементи: грошові доходи (оплату праці, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості, від продажу сільськогосподарської продукції, особистого та домашнього майна, доходи від власності, пенсії, стипендії, субсидії, компенсаційні виплати, надані готівкою, грошову допомогу від родичів, аліменти та інші грошові доходи); негрошові доходи (вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель, пільги і субсидії безготівкові, грошову оцінку допомоги від родичів); загальні доходи (суму грошових та негрошових доходів); сукупні ресурси (величину загальних доходів, а також використаних заощаджень, приросту позик, кредитів, боргів, узятих домогосподарством та повернених йому боргів).

Відмінність у термінології та структурі доходів, що подається у Статистичному щорічнику України і статистичному збірнику "Витрати і ресурси домогосподарств України", є доволі суттєвою. Це актуалізує важливу проблему, що виникає під час дослідження фінансів домогосподарств, а саме: відсутність єдиної статистичної бази, побудованої на спільній методології визначення та оцінки доходів і витрат домогосподарств.

Доходи, отримані членами домашнього господарства в процесі їхньої діяльності, спрямовуються на задоволення різноманітних потреб. Саме задоволення особистих потреб є основним завданням господарської діяльності людини. У процесі життєдіяльності людина намагається задовольняти найрізноманітніші потреби: фізіологічні (потреби першого порядку), які є визначальними і, відображають потреби людини як біологічної істоти в їжі, одязі, житлі, відпочинку тощо; інтелектуальні, які стосуються освіти, творчої діяльності, що породжуються внутрішнім станом людини, потребами її духовного розвитку; соціальні, пов'язані з функціонуванням людини в суспільстві [15].

Наявні в домогосподарств ресурси на певні цілі можуть використовуватися двома способами: по-перше, шляхом використання наявних грошових доходів; по-друге, через натуральне самозабезпечення за рахунок власної трудової діяльності. Відтак витрати домашнього господарства можна охарактеризувати як фактичні затрати грошових і матеріальних ресурсів, які спрямовуються на задоволення поточних потреб домогосподарства та є необхідними для забезпечення його життєдіяльності й розвитку.

Важливо зазначити, що на загальну величину витрат домашніх господарств впливає низка факторів, які, з погляду сфери виникнення, можна поділити на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх факторів належать: величина сукупних грошових доходів домогосподарства; ступінь забезпечення його потреб за рахунок ведення натурального господарства; рівень організації та ведення бюджету домашнього господарства; рівень матеріальних і духовних потреб членів домогосподарства тощо. Серед зовнішніх факторів виокремимо: рівень роздрібних цін на товари і послуги, які споживають члени домашнього господарства; обсяги державних дотацій, що спрямовуються на фінансування охорони здоров'я, освіти, житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку; суми сплачених домогосподарством податків та інших обов'язкових платежів; рівень розвитку споживчого кредитування в національній економіці. Крім того, у різних країнах світу на величину, структуру і динаміку витрат домашніх господарств суттєвий вплив справляють історичні, кліматичні умови, а також умови проживання і стереотипи поведінки населення.

 

Тема. 12. Витрати домогосподарств: структура та поточна динаміка

 

План лекційного заняття

1. Витрати домогосподарств.

2. Класифікація витрат домогосподарств.

3. Структура споживчих та неспоживчих витрат домогосподарств.

План семінарського заняття:

1. Витрати домогосподарств.

2. Класифікація витрат домогосподарств.

3. Структура споживчих витрат домогосподарств.

4. Структура неспоживчих витрат домогосподарств.

5. Особливості формування та структури витрат домогосподарств в Україні у порівнянні із домогосподарствами зарубіжних країн.

6. Закономірності розподілу видатків у економічній науці.

7. Характеристика розподілу домогосподарств за децильними групами

 

Конспект лекції:

 

Витрати домогосподарств.

Витрати - це сума платежів домогосподарств за товари та послуги, отримані у звітному періоді, сума коштів, направлених ними на купівлю акцій, сертифікатів, валюти, нерухомості, на будівництво, допомогу родичам і знайомим, на вклади до банківських установ, на податки (крім прибуткового) та інші внески. Для всебічного аналізу використання ресурсів домогосподарств вивчаються грошові витрати, які відповідають наведеному вище визначенню, їх основна складова - споживчі витрати, а також обраховується зведений показник сукупних витрат.

Структура витрат домашніх господарств:

- придбання матеріальних благ для відтворення робочої сили у її фізичному вигляді;

- витрати на оплату послуг, що забезпечують фізичне відтворення робочої сили (відпочинок, платне медичне обслуговування);

- витрати на духовний розвиток і освіту для відтворення якості робочої сили (як доповнення до безкоштовного бюджетного фінансування);

- податки та збори;

- страхові внески;

- довгострокові вклади населення в цінні папери і банківські депозити;

- витрати на розвиток приватного підприємництва. Матеріальні цінності, які купує населення, називають матеріальними благами. Структуру витрат на матеріальні блага, що споживає населення, утворює співвідношення витрат на окремі види товарів (продукти харчування, одяг). У розвинених країнах сучасна структура споживання, яка визнана оптимальною, приблизно така: продукти харчування - 30%, інші матеріальні блага - 70%.