Ефективність використання фінансів домогосподарств

У бюджеті домогосподарства акумулюються індивідуальні надходження членів сім'ї, що працюють, а також інші доходи, за рахунок яких покриваються як загальні потреби домогосподарства, так і особисті потреби усіх його членів. Іншими словами, всередині бюджету домашнього господарства перерозподіляються доходи між усіма членами сім'ї, незалежно від того, хто є основним постачальником грошових коштів. Тому розглядаючи бюджет домашнього господарства, коректніше говорити про систему бюджетів у межах єдиного сімейного бюджету, оскільки кожен із членів домогосподарства може вести індивідуальний облік своїх доходів і витрат незалежно від того, яка модель управління фінансами характерна для цього домашнього господарства.

При складанні бюджету домашнього господарства до розділу "Доходи" зараховують усі надходження, які члени домогосподарства очікують отримати у плановому періоді (заробітну плату, премії, відсотки за вкладами, доходи від здавання рухомого чи нерухомого майна в оренду, пенсії, стипендії тощо). Якщо доходи є непостійними і непередбачуваними (наприклад, періодичні гонорари), то доцільно обчислити частоту таких надходжень за останні місяці і вивести середнє значення.

Розділ "Витрати" варто розбити на декілька груп, причому для кожного виду витрат створити окрему комірку в таблиці. Скажімо, до першої групи ("Невідкладні витрати") можна віднести витрати на харчування, придбання засобів гігієни, побутової хімії, оплату житлово-комунальних послуг, квартплату, плату за навчання, відвідування дитячого садка, сплату відсотків за кредит тощо. До другої групи ("Витрати, які можна відкласти") доцільно зараховувати витрати на придбання одягу, взуття, шкіргалантереї тощо. Третя група ("Витрати, які формують стиль життя") передбачатиме витрати на оплату послуг стільникового зв'язку, Інтернету, утримання автомобіля, харчування поза домом, відвідування салонів тощо. Можна також виділяти окремим рядком таку групу витрат, як "Відпочинок і розваги", до якої відносити витрати на організацію свят і дозвілля у вихідні дні, на відвідування кіно, театру, придбання книг, дисків улюблених виконавців тощо.

Важливим є виокремлення в бюджеті домашнього господарства своєрідного резервного фонду, з якого можна фінансувати видатки, що потребують попередніх накопичень (скажімо, здійснення ремонту, проведення відпустки поза домом, купівля меблів, побутової техніки, організація сімейних свят тощо). Оптимальна величина резервного фонду може коливатися у межах тримісячного обсягу витрат домашнього господарства. Причому створювані домогосподарством резерви передусім мають бути високоліквідними, тобто мати здатність якомога швидше перетворюватися на реальні гроші. Зрозуміло, найбільш ліквідним резервом є готівкові гроші, які можуть зберігатися вдома або в банківському сейфі. Свої резерви корисно розподіляти за різними валютами (скажімо, гривні — 40 %, долари США — 30 та євро — 30 %), що сприятиме зменшенню ризику втрат за різких коливань курсів. До високоліквідних активів можна зарахувати і гроші на кредитних картках (звичайно, у надійному банку). Головне, щоб на картці завжди був мінімальний залишок, який у кожний момент можна використати, знявши готівку через банкомат або розплатившись безпосередньо карткою. Наступний за ліквідністю резерв — банківські депозити (бажано короткострокові) у максимально надійному банку, які також доцільно розподіляти за різними валютами. Певною мірою до резервів можна віднести і невеликі вироби з дорогоцінних металів, які за необхідності можуть бути реалізовані і перетворені на готівку (проте потрібно пам'ятати, що на ціну і ліквідність ювелірних виробів суттєво впливає фактор моди). Взагалі більш серйозним резервом вважають золото у зливках.

При складанні бюджету витрати домашнього господарства варто поділяти на постійні та змінні, що забезпечуватиме точний облік таких витрат і полегшуватиме пошук резервів для їх можливої економії та раціоналізації.

З обліковою метою необхідно вести спеціальну господарську книгу (як у рукописному, так і в комп'ютерному варіанті), за допомогою якої можна щомісячно ретельно аналізувати бюджет домогосподарства, оцінювати доцільність конкретних покупок і платежів та пошук можливостей для скорочення непродуктивних витрат.

З метою систематичного обліку витрат домогосподарства доцільно щоденно обліковувати зроблені покупки із зазначенням кількості та вартості придбаних товарів, а також інших витрат. Якщо одна сім'я з чотирьох осіб у середньому робить три покупки на день, і в одній покупці може бути кілька товарів (як правило, продуктів), то загальна кількість записів, які потрібно буде зробити в зошиті для обліку витрат, не перевищуватиме в середньому 8—10, на що витрачатиметься від 5 до 10 хв щодня. Дрібні регулярні витрати (скажімо, квитки на проїзд у міському транспорті) доцільно обліковувати наприкінці тижня.

Для більш ґрунтовного аналізу витрат можна наприкінці тижня або місяця підсумовувати всі витрати за окремими статтями. Якщо витрати на харчування чи будь-які інші витрати мають значну частку в сімейному бюджеті, роблячи його доволі напруженим, то таку статтю витрат доцільно розшифровувати детальніше, що дасть змогу скоротити ті чи інші надлишкові витрати (за умови, що таке скорочення, звичайно, буде можливим і доцільним).

Навіть якщо члени домогосподарства будуть обліковувати й аналізувати свої витрати не систематично, а лише упродовж обмеженого* періоду часу (наприклад, одного чи кількох місяців), то й тоді це буде надзвичайно корисно, адже такий фблік дасть можливість виявити багато резервів для скорочення витрат, на які раніше не звертали уваги, а отримана інформація допоможе більш раціонально здійснювати витрати навіть тоді, коли облік вестися не буде.

Для контролю за поточними витратами доцільно із загальної суми грошових доходів домашнього господарства за попередній місяць або очікуваних доходів у поточному місяці вирахувати суму обов'язкових платежів і витрат (оплата житлово-комунальних послуг, перебування дитини у дитячому садку, проїзних квитків тощо), а також суму запланованих заощаджень і великих покупок. Отриманий залишок, поділений на кількість днів у місяці, буде лімітною величиною, з якою слід порівнювати свої щоденні витрати. Звичайно, уникнути відхилення від цієї величини неможливо, але загалом потрібно стежити, щоб звичний рівень не перевищував цієї межі.

Якщо в бюджеті домогосподарства виникає профіцит, то він може бути використаний членами домашнього господарства на збільшення заощаджень, котрі в майбутньому можуть трансформуватися в інвестиції за допомогою різноманітних фінансових інструментів. Джерелами покриття дефіциту бюджету можуть стати: скорочення поточних витрат; зниження обсягу інвестицій; залучення кредитних ресурсів (принагідно зазначимо, що залучення кредитних ресурсів є доцільним лише у випадку їх ефективного використання, здатного збільшувати доходи домогосподарства або сприяти отриманню іншого бажаного ефекту).

 

 

Список використаної літератури:

1. Бюджетна політика та бюджетне планування в умовах прогнозної невизначеності: регіональний рівень: наук.-метод. розробка / авт. кол.: А. Г. Ахламов, О. В. Голинська. – К.: НАДУ, 2010. – 44 с.

2. Коробко Г.О., Жолобнюк Н.В. Використання зарубіжного досвіду бюджетного планування в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // www.rusnauka.ru

3. Офіційний сайт Єврокомісії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/economy_finance/db_indicators/fiscal_governance/documents/analysis_national_fiscal_frameworks_pfr_2010.pdf

4. Козоріз А.В. Зарубіжний досвід здійснення середньострокового бюджетного планування у контексті можливостей його застосування в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ecofin.org.ua

5. Public finance review. Magyar Nemzity bank. December 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.english.mnb.hu/Root/Dokumentumtar/ENMNB/Kiadvanyok/mnben_public_finance_review/public_finance_review_EN_December_2011.pdf

6. Gergely Baksay and Gabor P. Kiss Act one, act first – the law on fiscal responsibility [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mnb.hu/Root/Dokumentumtar/ENMNB/Kiadvanyok/mnben_mnbszemle/mnben_szemle_cikkei/baksay-kiss_en.pdf

7. Середньострокове бюджетне планування в країнах ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // ecofin.org.ua

8. The Stability and Growth Pad; [Електронний ресурс]. – Way of access: http://www.europa.eu/scadplus/ leg/en/s01040.htm.

9. Бюджетний менеджмент: підручник / [В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.]; за заг. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2004. – 864 с.

10. Потеряйло І. Середньострокове планування в бюджетному процесі України // Держава та економіка. Вісник КНТЕУ. – 2009. - № 4. – С. 38 – 46.

11. Kia A. Fiscal Sustainability in Emerging Countries: Evidence from Iran and Turkey. Journal of Policy Modeling. - 2008. - N 30. – pp. 957 – 972.

12. Krejdl A. Fiscal Sustainability - Definition, Indicators and Assessment of Czech Public Finance Sustainability.- CNB Working Paper Series, 2006, No. 3.-p.29.

13. М. В. Тимошенко Тенденції середньострокового бюджетування в країнах ЄС та перспективи застосування в Україні [Електронний ресурс] //М. В. Тимошенко / Електронне наукове фахове видання "Ефективна економіка". – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1684

14. Європейська Бізнес Асоціація [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.eba.com.ua/uk/about-eba/indices/investment-attractiveness-index

15. Економічний енциклопедичний словник: у 2 т. / за ред. С.В. Мочерного. — Л.: Світ, 2006. — Т. 2. — С. 214.

16. Алексеенко М.Д. Капітал банку: питання теорії і практики: монографія / М.Д. Алексеенко. — К.: КНЕУ, 2002. – С. 17.

 

 

1 Витрати і ресурси домогосподарств України у 2008 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України): стат. зб. — К.: Державний комітет статистики, 2009. — Ч. 1. — С. 24.

2 Вступ до економічної теорії: підручник / за ред. З. Ватаманюка. – Вид. 3-тє, допов. – Л.: Новий світ – 2000,2007. – с.362.

^[2] Тапилина B.C. Финансовое поведение российских домохозяйств / B.C. Тапилина, Т.Ю. Богомолова // ЭКО. — 1998. — № 10. — С. 124.

2 Горбачик А. Сприйняття економічних змін і стратегії виживання домогосподарств / А. Горбачик // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2001. — № 4. — С. 42—43.

³ СкринникЗ.Е. Культура фінансової поведінки: свобода, вибір, відповідальність / З.Е. Скринник // Вісн. Ун-ту банк, справи Мац. банку України. — 2008. — № 3. — С. 172.

^[3] Шамшетдінов Ю.М. Стан інформаційного ринку України та місце Держком-стату на ньому / Ю.М. Шамшетдінов, Г'.С. Столяров // Статистика України. — 2001,—№ 1, — С.59.