Аналітика фінансів домогосподарств

Тема 10. Домогосподарства: сутність і тенденції розвитку в сучасних умовах

План лекційного заняття

1. Особливості функціонування домогосподарств.

2. Теоретичні основи та поняття домогосподарств

3. Специфіка фінансів домашніх господарств

План семінарського заняття:

1. Особливості функціонування домогосподарств.

2. Теоретичні основи та поняття домогосподарств

3. Специфіка фінансів домашніх господарств

4. Соціально-економічне становище домогосподарств

5. Інституційна фінансова інфраструктура України

Конспект лекції:

Особливості функціонування домогосподарств.

Донедавна домашнє господарство залишалося однією з найменш досліджених економічних структур. Проте зміни, що відбулися в економічному житті нашої держави (здобуття Україною незалежності та перехід на ринкові засади господарювання), торкнулися й основи життєдіяльності будь-якого суспільства і національної економіки — домашнього господарства та людей і сімей, що входять до його складу.

Домогосподарство як одна з первинних економічних одиниць сьогодні активно досліджується зарубіжними і вітчизняними вченими, адже воно є унікальним соціально-економічним утворенням, в якому сконцентровані всі аспекти людського життя: біологічні, соціальні, економічні.

 

Теоретичні основи та поняття домогосподарств

Сучасна економічна література надає різноманітні тлумачення сутності поняття "домогосподарство". Найбільш поширеним є визначення, згідно з яким домогосподарство трактують як невелику групу осіб (або одну особу, що має власне джерело доходу), які спільно проживають в одному житловому приміщенні, ділять спільний побут, постачають на відповідні ринки різноманітні ресурси (працю, капітал, підприємницький хист) і спільно приймають економічні рішення стосовно формування своїх доходів та здійснення основних витрат. Як синоніми до поняття "домогосподарство" в економічній науковій літературі використовують також терміни "домашнє господарство" та "сімейне господарство".

У сучасних економічних умовах поняття сім'ї і домогосподарства є дуже близькими, однак їх не можна вважати тотожними. Звичайно, основою домогосподарства завжди була, є та залишатиметься сім'я — засноване на шлюбі і кровному зв'язку об'єднання людей, пов'язаних спільністю побуту і взаємною відповідальністю. Проте принципова відмінність між поняттями "домогосподарство" і "сім'я" полягає в тому, що домогосподарство ширше за складом за рахунок осіб, що ведуть загальне із сім'єю домашнє господарство, але не пов'язані із членами сім'ї відносинами спорідненості. З цих міркувань одна людина, що живе окремо, не вважається сім'єю, але її діяльність із самостійної організації побуту є домогосподарством (яке, до речі, може складатися як з однієї, так і кількох сімей). Відтак сім'ю передусім позиціонують як первинну суспільну одиницю, а домогосподарство — як економічну одиницю. Термін "сімейне господарство", власне, наголошує і на тісній спорідненості понять "сім'я" та "домогосподарство", і на відмінності між ними.

В Україні у 2008 р. налічувалося 17,199 млн домогосподарств, з них понад дві третини (68,9 %) проживало в містах і лише 31,1 % — у сільській місцевості^[1]. Характерною особливістю останніх років є зменшення не лише кількості домогосподарств, а й середнього розміру домогосподарства: з 2,76 особи у 2000 р. до 2,60 особи у 2008 р.

Варто зазначити, що процеси зменшення розмірів домогосподарств в Україні простежуються упродовж декількох століть. Якщо у XVII ст. пересічна українська сім'я налічувала майже 7 осіб, у XVIII ст. — 6, у XIX ст. — понад 5, то в середині XX ст. — лише 3,2 особи ². За даними Державного комітету статистики України, у 2008 р. 76,4 % домогосподарств складалися з однієї, двох або трьох осіб. Частка домогосподарств без дітей сягнула 62,2 %, а серед домогосподарств з дітьми 70,7 % мають одну дитину і 25,5 % — двох дітей.

Наведені дані свідчать не лише про серйозні економічні проблеми у недалекому майбутньому, пов'язані з процесом старіння населення, а й про реальну загрозу самому існуванню українського етносу. З огляду на те, що у сім'ях живе близько 85 % людей і на відміну від сім'ї домогосподарство може складатися з однієї особи, є підстави стверджувати, що в домогосподарствах проживає все населення країни.

У сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки домогосподарство стає дедалі вагомішим суб'єктом фінансових відносин, взаємодіючи з державою, підприємствами і організаціями, а також інститутами фінансового ринку. Взаємозв'язок фінансів домогосподарств з державними фінансами виявляється насамперед у сплаті податків фізичними особами до бюджету та соціальних фондів, а також у формі грошових виплат (пенсії, соціальні допомоги, фінансування соціальних послуг і пільг), що здійснюються з бюджету та відповідних фондів. Взаємозв'язок фінансів суб'єктів господарювання і домогосподарств реалізується передусім через виплату підприємствами, установами, організаціями своїм працівникам заробітної плати, доходів від підприємницької діяльності, доходів від власності тощо. Кредитні установи можуть забезпечувати домогосподарства кредитними ресурсами, а також сплачувати відсотки за користування тимчасово вільними коштами населення. Вплив фінансів домогосподарств на страхування в сучасних умовах вітчизняної економіки, на жаль, характеризується великою часткою обов'язкового страхування і надзвичайно малою часткою добровільного страхування, а також низьким рівнем страхових премій і відшкодувань у бюджеті сім'ї.

Основними джерелами доходів домашніх господарств є заробітна плата, прибуток та змішаний дохід від підприємницької діяльності, доходи від власності, соціальні допомоги, пенсії, стипендії, спадщина тощо. Основними видами витрат домогосподарств є витрати на придбання продовольчих і непродовольчих товарів, оплату комунальних послуг, сплату податків, приріст фінансових активів, доброчинну діяльність тощо.

 

Специфіка фінансів домашніх господарств

Специфіка фінансів домашніх господарств полягає в тому, що саме ця сфера фінансових відносин найменше регламентована державою. Домашнє господарство самостійно приймає рішення стосовно джерел формування своїх доходів, необхідності та способів утворення грошових фондів, їх величини і цільового призначення, часу використання створених фондів тощо. Відтак в умовах ринкової економіки держава майже не застосовує інструментів прямого (адміністративного) впливу на фінансові відносини домашніх господарств.

Держава здатна опосередковано впливати на ці процеси, використовуючи різноманітні фінансові інструменти (податки, соціальні трансферти тощо). Відомо, що доходи домашнього господарства формуються в результаті розподілу і перерозподілу вартості валового сукупного продукту в процесі реалізації фінансових відносин між домогосподарством і державою. Тому підвищення ставок податків, сплачуваних фізичними особами, веде до зменшення їхніх доходів. Водночас фінансові ресурси, мобілізовані за допомогою податків, спрямовуються через бюджет у сфери охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, в результаті чого рівень реальних доходів домашніх господарств зростає.

В Україні упродовж останніх років у сфері фінансів домашніх господарств відбулися суттєві зміни, які торкнулися практично усіх верств населення.

 

Тема. 11. Доходи домогосподарств як матеріальне втілення фінансових відносин

План лекційного заняття

1. Доходи домогосподарств.

2. Класифікація доходів домогосподарств

План семінарського заняття:

1. Структура доходів домогосподарств.

2. Закономірності доходів у економічній науці.

3. Особливості формування та структури доходів домогосподарств в Україні у порівнянні із домогосподарствами зарубіжних країн

 

Конспект лекції:

 

Доходи домогосподарств

Під доходами домогосподарств мають на увазі результати їх економічної діяльності. Вони можуть мати грошову й натуральну форми. Джерелом формування їх можуть бути: заробітна плата, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості, продажу сільськогосподарської продукції, вироблених товарів та послуг, доходи від власності, соціальні виплати з державного бюджету та ін. Головним джерелом доходів домогосподарств є доходи від ресурсів, які вони постачають національному виробництву, або ж доходи від чинників виробництва, насамперед послуг чинника "праця".

Розрізняють номінальні й реальні доходи домогосподарств. Номінальні доходи — це сума грошових доходів, які одержують домогосподарства. Реальні доходи - це кількість різних споживчих благ (товарів та послуг), які можуть купити домогосподарства за свої грошові доходи. їх рівень залежить від: номінальних доходів, рівня цін на споживчі блага, величини податків та інших обов'язкових платежів. Отже, реальні доходи домогосподарств залежать прямо пропорційно від величини грошового (номінального) доходу і обернено пропорційно від рівня цін.

Основними елементами, які характеризують рух грошових фондів домогосподарств, є їх доходи і витрати як матеріальне вираження фінансових відносин.