Трибунали у справах неповнолітніх

Необхідно сказати дещо й про трибунали у справах не­повнолітніх (італ. ТгіЬипаІе рег і тіпогеппі). 1988 року сис­тема цих судів була реформована. Указані трибунали були створені окремо від загальних трибуналів. Трибунали у спра­вах неповнолітніх діють як самостійні суди по одному в кож­ному апеляційному судовому окрузі при апеляційному суді або його місцевому відділенні.

Такий трибунал, відповідно до ст. 50 Уложення, скла­дається з двох професійних суддів (апеляційного магістрате і магістрата трибуналу) і двох громадян "від народу" не мо­лодше ЗО років, різної статі (жінка, чоловік), які відомі своєю громадською діяльністю і є фахівцями в галузі біології, психіатрії, психології, педагогіки або кримінальної антропо­логії. Ці громадянські члени трибуналу призначаються дек­ретом Глави держави за пропозицією міністра юстиції на ос­нові попереднього рішення Вищої Ради магістратури. Тим же декретом призначаються один або кілька запасних членів на випадок заміни.

Магістрати трибуналу призначаються до трибуналу у справах неповнолітніх в порядку, що передбачає зміст рані­ше розглянутої ст. 7 Уложення.

Указані трибунали розглядають справи про кримінальні вчинки осіб віком до 18 років.

Для здійснення функції нагляду за виконанням кримі­нального покарання щодо неповнолітнього, яке встановлює позбавлення волі чи застосування адміністративних заходів безпеки для суспільства у складі вказаного трибуналу з чис­ла магістрів призначається наглядовий суддя у справах не­повнолітніх, відповідно до ст. 51 Уложення.

Апеляційні суди

В апеляційних судах (італ. Согіе сі'арреііо) судової систе­ми Італії розглядаються переважно скарги, що подаються в порядку апеляції на рішення трибуналів, схвалених у першій інстанції по кримінальних і цивільних справах. На апеляцій­ні суди віднесені також функції контролю за здійсненням слідчим відділенням покладених на них законом обов'язків, які передбачені нормами КПК. У цих судах на законних під­ставах вирішуються й інші питання. Члени апеляційного су­ду мають звання "апеляційний магістрат".

Ці суди розташовані в адміністративних центрах апеля­ційних судових округів (їх 23, а областей в Італії 20). Мо­жуть бути створені місцеві відділення апеляційного суду в провінціях або комунах, які здійснюють свою юрисдикцію в межах їх територіальної компетенції.

В апеляційному суді створюються відділення: за галузе­вою ознакою — кримінальне, трудове, цивільне; за суб'єкт­ною ознакою — у справах неповнолітніх; за предметно-фун­кціональною ознакою — слідче (італ. Ргосига ргеззо ип ігіЬи-паїе), а також відділення, що є обласним трибуналом у спра­вах публічного водокористування.

У порядку, встановленому ст. 7 Уложення, щорічно при­значається голова і радники (члени суду) кожного відділен­ня, а також голова і радники, у тому числі й на випадок за­міни, у слідчому відділенні. Відділення очолює суддя — ка­саційний магістрат.

Галузеві відділення діють тільки як апеляційні щодо пе­ревірки питань факту та права судових рішень, схвалених у першій інстанції.

Засідання в апеляційному суді проводяться у складі трьох суддів, крім засідань за скаргами на рішення трибуна­лів у справах неповнолітніх, в якому засідання відбуваються у складі трьох магістратів і двох експертів, які виконують роль судді за аналогом трибуналу у справах неповнолітніх. Цим особам присвоюються звання радників і вони мають у су­довому засіданні носити суддівську мантію відповідного суду.

Це відділення утворюється на початку судового року Декретом Глави держави. Головою і членами відділення, як правило, призначаються магістрати, які є суддями трибуна­лів у справах неповнолітніх. Функції радника відділу нагля-

254

Розділ IV

Судова система Італії

255

 

ду відносно виконання вироків щодо неповнолітніх виконує один із магістратів, які належать до складу суддів відділення.

У слідчому відділенні працюють п'ять суддів і ще один або кілька на випадок заміни. Відділення очолює головуючий або один з радників відділення, який є старшим за віком. Во­но засідає у складі трьох осіб, розглядає питання відносно правової обгрунтованості проведення слідчих дій, хід яких і акти, що були прийняті під час їх проведення, піддані оскар­женню, тобто фактично касаційні повноваження. У випад­ках, коли таке відділення не можна утворити, воно замі­нюється відділенням у правах неповнолітніх.

При апеляційному суді створюється обласний трибу­нал у справах публічного водокористування (італ. Тгі-Ьипаїе геКопаїе сіеііе ас^ие), що діє як відділення цього суду. До цього трибуналу магістрати призначаються у звичайному порядку. До складу цього трибуналу включені три фахівці цивільної інженерної служби, які призначаються декретом Глави держави за пропозицією голови ради публічних робіт у порядку, передбаченому для призначення магістратів, що зафіксовано у ст. 6 Уложення, тому їхні повноваження адек­ватні повноваженням магістратів. Цей трибунал засідає у складі трьох осіб, одна з яких за законом обов'язково має бу­ти технічним спеціалістом і приводиться до присяги у поряд­ку, визначеному для магістратів. Члени вказаного трибуналу одержують матеріальну винагороду, встановлену законом.

Суди присяжних

Система судів присяжних в Італії існує автономно від ви­кладеної ієрархії суддів загальної юрисдикції, хоч за призна­ченням належить до цієї гілки судової влади. До компетенції цих судів належать справи, що стосуються найбільш серйоз­них кримінальних злочинів. Суд присяжних (італ. С-іисііге сії ророіагі) в Італії за методологією організації і функціонуван­ня віддзеркалює французький погляд на цей вид судо­чинства. Відмінність лише у тому, що ці утворення діють як у першій, так й у другій інстанції.

Відповідно до ст. 60 Уложення, в межах апеляційного ок­ругу окремо створюються судові округи для судів присяж­них, яких в Італії існує 94. До складу цього суду входять шість народних суддів, один магістрат трибуналу і один апе-

ляційний магістрат (головуючий). Усі вони становлять єдину колегію і ухвалюють рішення на спільній нараді. Вироки цього суду оскаржуються в апеляційному порядку до апеля­ційного суду присяжних (італ. Согіе сіі Аззізе <іі Арреіо).

В Італії, на відміну від інших країн, створені окремі апе­ляційні судові округи для суду присяжних — їх існує 34. В апеляційному суді присяжних засідання також відбува­ються у складі восьми суддів, з яких: шість народних суддів, один апеляційний магістрат і один касаційний магістрат (го­ловуючий). Цей склад суду проведе нове слухання справи з дослідженням доказів, що не дослідив суд присяжних першої інстанції, але у тому й є особливість, що докази передослі-джує також суд присяжних.

Магістрати, які повинні виконувати суддівські обов'язки у судах присяжних обох ієрархічних рівнів, щорічно призна­чаються Декретом Глави держави при збереженні порядку, визначеного для заміщення посад в судах і для створення відділень у судах. Призначення вдруге не виключається.

Вимоги до кандидатів на посади народних суддів, їхній правовий статус (права, обов'язки, гарантії), порядок їх об­рання, формування і склад конкретної судової колегії, їх ат­рибути в судовому засіданні встановлює спеціальний закон, прийнятий 10 квітня 1951 р., та деякі інші акти.

Виконання функцій народного судді є обов'язковим для обраних громадян і повністю прирівнюється до виконання громадянином іншої виборної державної посади. Під час ви­конання своїх функцій народні судді судів присяжних і апе­ляційних судів присяжних прирівнюються за протоколом від­повідно до магістратів трибуналу і до апеляційних магістра­тів. За виконання функцій присяжних обрані особи одер­жують матеріальну винагороду та інші компенсаційні виплати, що встановлено законом.

Верховний касаційний суд

Верховний касаційний суд (італ. Согіе Зиргета сіі Сазза-гіопе) є верховним органом правосуддя у системі судів за­гальної юрисдикції і забезпечує точне застосування і однако­ве тлумачення законів, єдність національного об'єктивного права, дотримання сфер компетенції судів різних юрисдик­цій, а також вирішує колізії компетенцій і функцій, виконує

256

Розділ IV

Судова система Італії

257

 

інші завдання, покладені на нього законом. Юрисдикція цього суду поширюється на всю територію Італії, а місцем його розташування є місто Рим.

Верховний касаційний суд має три відділення з кримі­нальних справ і три відділення з цивільних справ, які розгля­дають у касаційному порядку судові рішення, що були схва­лені судами першої та апеляційної інстанцій. До складу суду входять перший Президент, його заступник, президенти від­ділень і радники (члени суду). Склад відділень формується щорічно на початку судового року.

До їх складу призначається як мінімум один магістрат, якого наділено функціями Голови відділення. Перший Пре­зидент головує на спільних засіданнях відділень, на урочис­тих зборах і під час проведення урочистих актів, а крім того, інколи може головувати на засіданнях певних відділень.

Засідання проводяться у відділеннях складом з п'яти суд­дів. З метою вирішення складних питань може бути проведе­но спільне засідання галузевих відділень складом судової ко­легії з дев'яти суддів. Для спільних засідань відділень у ци­вільних справах судова колегія утворюється із магістратів, які належать до відділень з цивільних справ, а під час спіль­них засідань відділень у кримінальних справах судова коле­гія складається із магістратів, які належать до відділень з кримінальних справ.

У Касаційному суді утворюються також управління з під­готовки збірників постанов і судових рішень (максимаріїв) у питаннях штатів.

Глава З Інститути обвинувачення і представництва

Підтримку обвинувачення в судах Італії покладено на прокуратуру, яка є ієрархічно організованою структурою, що функціонує під загальним керівництвом міністра юстиції.

Відповідно до ст. 70 вказаного Уложення, функції проку­рора при Верховному касаційному суді і при Апеляційному суді виконуються генеральними прокурорами Республіки, а при трибуналах — прокурорами Республіки. Згідно зі ст. 59 Уложення, при місцевих відділеннях апеляційних судів

функції генерального прокурора виконує генеральний адво­кат. Усі зазначені прокурори виконують свої функції безпо­середньо або через підпорядковані їм магістрати, закріплені за органами прокуратури.

У претуріях претор може безпосередньо виконувати про­курорські функції — поновлювати кримінальні переслідуван­ня у справах, що є сферою його компетенції; вживати захо­дів щодо виконання своїх же постанов та інші функції проку­рора відповідно до процесуальних законів. У всіх інших ви­падках поза компетенцією претора поновлює і здійснює кримінальне переслідування прокурор. Представник проку­ратури зобов'язаний брати участь у всіх судових засіданнях у кримінальних справах, що розглядаються в судах і прету­ріях. У його відсутність засідання не може відбутися, у цьому є прояв принципів змагальності і диспозитивності.

Функції прокурора при підготовчих діях до судового засі­дання і в самому засіданні суду присяжних виконує Гене­ральний прокурор республіки при Апеляційному суді, який здійснює ці обов'язки безпосередньо або через іншого ма-гістрата з органів прокуратури.

У випадках, визначених законом, прокурор може відкри­ти цивільну справу і взяти участь у судовому процесі під час її розгляду. У переважній більшості це стосується правовід­носин, при виникненні яких особа самостійно не може забез­печити реалізацію своїх прав або їх захист при порушенні (права дітей, недієздатних та інші).

На стадії кримінального переслідування і під час слухан­ня справ у суді захист у кримінальному процесі здійснюєть­ся професійним адвокатом, якого наймає на свій розсуд об­винувачений або якого призначає суд у порядку безоплатної для малозабезпеченої категорії населення юридичної допо­моги. Але ця процедура має багато формальностей. Відповід­но до закону обвинувачений може мати не більше двох за­хисників.

Судовий розгляд цивільних справ також потребує обов'язкової участі представника сторін — адвоката, за ви­нятком певної незначної категорії справ на рівні претурії і ті, Що розглядають мирові судді. До участі в судах апеляційної і касаційної інстанцій допускаються лише адвокати, яких включено до елітного списку, затвердженого Вищою Радою магістратури.

17 -1-3102

258

Розділ IV

Судова система Італії

259

 

Глава 4 Магістратура

Розуміння магістратури (італ. Ма^ізігаіига) в італійській правовій системі збігається з її аналогом у Франції і тому не має необхідності знову розкривати її зміст. Магістрати-судді та прокурори підпорядковані загальним правилам прохо­дження суддівської кар'єри й розрізняються включно за фун­кціями, які вони виконують.

Положення щодо статусу магістратів та питання їхньої діяльності записані в тому ж "Уложенні про судовий устрій" від ЗО січня 1941 р., що регламентує порядок організації, структури і компетенцію судів Італії.

В Італії магістрати поділяються на три категорії: магіст­рати трибуналів, апеляційні та касаційні магістрати. Закон містить вказівки щодо посад у судовій системі, які можуть займати магістрати вказаних категорій (статті 118—120).

Судочинство у галузі цивільної і кримінальної юрисдик­цій здійснюється мировим суддею, претором, магістрами трибуналів, апеляційних і Верховних судів. Юрисдикційна діяльність органів адміністративної юстиції і статус осіб, які її здійснюють, а також юрисдикція та статус осіб, спеціалізо­ваних відділень при судах звичайної юрисдикції регулюють­ся окремими законами.

До корпусу службовців суду належать також аудитори, судові секретарі, помічники магістратів трибуналу, апеляцій­них і касаційних магістратів, магістратів прокуратури.