Розподілене верховенство і повноваження

З точки зору теорії принцип єдності права вимагає, щоб У державі існував тільки один Верховний суд. На практиці, однак, ситуація інша. Верховний суд є найвищим серед ор­динарних судів, але існують також суди, які не належать до Цієї категорії. Наприклад, до Верховного суду не можна звертатися з касаціями з приводу багатьох рішень, що є над­звичайно важливими і були прийнятими судовим відділом Державної Ради. Тому судові відділення є найвищим судо­вим органом і перебувають на одному рівні з Верховним су-

282

Розділ V

Огляд судової системи Нідерландів

283

 

дом. В інтересах єдності права ці два суди намагаються до­сягти гармонізації своїх рішень.

Хоча Конституція 1983 року не стверджує того, але пе­редбачає, що Верховний суд є найвищим судом у системі ор­динарних судів. Відповідно до Хартії Королівства Нідерлан­дів Верховний суд є також вищим судовим органом Нідер­ландських Антильських островів.

Як вищий судовий орган країни повноваження Верховно­го суду включають не лише здійснення правосуддя, а й інші обов'язки, деякі з яких виходять за межі компетенцій зви­чайної судової влади. Перша група обов'язків суду є найваж­ливішою і включає переважно розгляд верховною інстанцією звичайних цивільних, кримінальних і податкових справ, військові справи; справи з питань суспільної безпеки розгля­даються Центральним апеляційним судом. Розгляд таких справ займає значну частину часу в роботі Верховного суду.

Верховний суд відповідальний також за розгляд певної кількості випадків судової практики, що в певних правових системах традиційно покладаються на вищі судові органи. Серед цих справ, зокрема, справи про призи, що, переважно, є міжнародними спорами, пов'язаними з війною на морі (морський приз — трофей). З 1945 року кілька таких справ було розглянуто в Гаазі. Вони включають справи з імпічмен­те за злочини, скоєні членами Генеральних штатів чи служ­бовцями міністерств під час їх перебування на посадах оку­паційної адміністрації. У всіх подібних справах Верховний суд був судом як першої, так і останньої інстанцій.

У багатьох справах окремі суди і Верховний суд мають здійснювати нагляд за конституційністю законодавства. Але в Нідерландах ситуація відмінна. Конституція зобов'язує Верховний суд давати оцінку датському законодавству в світлі положень міжнародних угод, які є обов'язковими для Нідерландів, оскільки не визнається право перегляду консти-туційності законодавства і договорів.

Касаційні повноваження

Як найвищий судовий орган держави Верховний суд не є апеляційним судом, іншими словами, він повністю не пере­глядає справ, а виступає тільки як суд касаційної інстанції. Касація означає анулювання судового рішення з точки зору

права. При касації увага приділяється закону, а не факту. Головною метою є підтримка одноманітності закону.

Касаційні рішення є важливими не тільки в силу того, що вони мають відношення як до контролю за правильністю застосування закону в конкретних справах, так і до створен­ня нового законодавства. Дуже часто Верховний суд, за яким залишається останнє слово, при розгляді юридичних питань, які є питаннями надзвичайної суспільної значущості, ухвалює рішення, що є прецедентним правом. Окрім того, вони можуть бути підставою для внесення пропозицій у пар­ламенті щодо удосконалення чинного законодавства шляхом прийняття законів про зміну певних нормативних актів.

Інколи, однак, такі важливі юридичні питання зали­шаються поза сферою Верховного суду. Це пов'язано з особ­ливою природою касації: касації, захищаючи однорідність і розвиток закону, слугують суспільним інтересам, і питання про те, чи поданий запит з цієї причини, працює на користь індивідуальним інтересам. Якщо сторона, яка програла, вва­жає, що звернення в порядку касації може бути виграно і згідна витратити час і гроші на внесення такої апеляції, то лише в цьому випадку Верховний суд може прийняти рішен­ня. Касація в інтересах закону існує для того, щоб вирішити цю дилему. Процедура полягає у такому: Генеральний про­курор вносить скаргу в порядку касації до Верховного суду. Офіційно це не включає в себе жодну із сторін у конкретній справі, але практично це часто трапляється під час консуль­тації однієї з них. Касація в інтересах закону нічого не змі­нює у відносинах між сторонами; посилаючись на закон, во­на не наносить шкоду правам сторін у справі. Якщо не має заяви в порядку касації, то Верховний суд не може дати оцінку щодо конкретного юридичного питання, незалежно від того, наскільки він важливий.

Література:

1. ТЬе Соигі Зузіет іп іЬе №1пег1апсІ5 / Асітіпізігаїіоп оГ Лизіїсе — Ье^аі Аззізіапсе..Іиіу 1988 Міпізігу оГ.Іизтісе.

Розділ VI Судова система Австрії

Глава 1 Конституційні основи

Судову систему Австрії організовано за предметно-галу­зевим поділом на конституційну, адміністративну та загаль­ну юрисдикції.

Конституційними основами для організації і діяльності правосуддя в Австрії є Федеральний конституційний закон (Конституція Австрії) від 10 листопада 1920 р. в редакції 7 грудня 1929 р. з певними наступними змінами¹. Конститу­ція Австрії чітко провела юрисдикційне розмежування на­прямів судової діяльності, визначивши сферу загальної (саме її названо Судовою владою — розділ III Б), адміністративної (розділ VI А) і конституційної (розділ VI Б) юрисдикцій. Останні дві юрисдикції безпосередньо не віднесено до судової влади — вони ніби-то виконують квазісудові функції. До ре­чі, розділ, в якому зведено норми, що регулюють діяльність і статусну роль і місце установ, які здійснюють зазначену юрисдикцію, іменується "Гарантії дотримання конституції та законності управління." Відповідно до нього, як гаранти реалізації положень Конституції і відправлення правосудця, були створені Конституційний і Адміністративний суди, або суди публічного права. Зазначений розділ встановив також докладні приписи для цих судових органів.

За текстом Конституції Австрії судова влада належить до сфери компетенції Федерації, тому організація і повноважен­ня судів встановлюються тільки федеральними законами (статті 82 і 83). Через це існують лише федеральні суди, а

Значні зміни до Конституції внесені у 1981—1984 роках, але вони не торкалися розділу "Судова влада".

Судова система Австрії _____________________________ 285

судових органів федеральних земель немає. Конституція без­посередньо зазначила, що військові суди скасовуються, а діяти вони можуть тільки під час війни (ст. 84).

Зазначено порядок призначення суддів (ст. 85) і умови незалежності суддів під час здійснення ними їх службових обов'язків (ст. 87). Конституційно повноваження і межі фун­кціональних можливостей суддів (статті 87а і 89), а також порядок звільнення судді з посади проти його волі (ст. 88). Визначено один з найдемократичніших принципів демокра­тичного суспільства і демократичного державного устрою — участь народу у здійсненні правосуддя (ст. 91) і деякі прин­ципи судочинства, як то усність, відкритість, змагальність (ст. 90) і ще одна суттєва ознака, що поки не має місця в ук­раїнському судочинстві — право на свого законного суддю (ч. 2 ст. 83).

Згідно з доктринальними приписами щодо організації австрійських судів, вони бувають двох видів:

суди публічного права (нім. біїепіііспе гесЬі) — консти­туційний і адміністративний суди відповідно до сфери їхньої діяльності;

суди ординарної (нім. опіепііісп) юрисдикції — цивільні та кримінальні суди і суди іншої (екстраординарної або виключної — нім. аиззегогсіепШсп) юрисдикції, відповідно до розмежування їхньої компетенції (див. табл. 12).

Судами ординарної юрисдикції є суди, які, згідно зі ст. 1 Закону про систему судових органів, мають право здійснюва­ти цивільну юрисдикцію, і суди, які, згідно зі ст. 8 Кримі­нально-процесуального кодексу від 1975 року, мають право здійснювати кримінальну юрисдикцію.

У сфері адміністративної юрисдикції Конституція забез­печила законність у діяльності державного управління та уп­равлінських органів місцевого самоврядування на Адмініст­ративний суд (ст. 129), визначила сферу його повноважень щодо актів і дій органів екскузитивної влади (ст. 130), а та­кож коло суб'єктів, що мають право оскаржувати акти і діяльність органів управління та їхніх службовців (стат­ті 131,131а і 132).

Проведено розмежування компетенції між конституцій­ним і адміністративним судами цієї держави (ст. 133). Вка­зано, як формується і з кого складається цей орган, статус

286

Розділ VI

Судова система Австрії

287

 

судців цієї установи та вимоги щодо них, а також порядок роботи (статті 134 і 135).

Конституційній юрисдикції у тому ж розділі присвячено статті 137—148, в яких ретельно регламентовані положення щодо компетенції Конституційного суду Австрії, склад і по­рядок формування цього органу, вимоги щодо осіб, які є кан­дидатами на посаду суддів, у тому числі й вікові обмеження.

Існуючі засоби судового захисту в межах юрисдикції в неконфліктних справах складаються з двох форм апелюван­ня на рішення, винесені судами першої інстанції, а саме: протест/клопотання і касаційна скарга, і однієї форми апе­лювання на рішення судів другої інстанції, а саме: запере­чення проти перегляду справи. В юрисдикції у конфліктах між сторонами є дві форми апелювання на рішення судів першої інстанції: апеляційна скарга і касаційна скарга, і три форми апелювання на рішення судів другої інстанції: пере­гляд справи, заперечення проти перегляду справи і касацій­на скарга.

Глава 2 Система судів загальної юрисдикції в Австрії

Судова система загальної юрисдикції має чотири рівні — Верховна судова палата, апеляційні земельні суди і двопо­верхова структура судів безпосереднього розгляду справ по суті (перша інстанція). Останні приймають перше рішення після дослідження фактів і поділяються на окружні суди (нім. Вегігкз^егісЬіе) — їх 192, судові палати першої інстан­ції (нім. Оіе С-егіспІ5пб£е егзіег Іпзтапг), які у перекладній лі­тературі для спрощення називаються земельні суди (нім. Ьапс1ез£егісггіе), завданням яких в основному є здійснення судочинства у першій інстанції — їх 21. Така конструкція су­дових установ, що виконують процесуальну роль першої ін­станції, схожа з німецькою і частково з французькою систе­мами.

Щодо інстанційного порядку проходження справ, тобто видів провадження, австрійська судова система на зразок французької має триступеневу ієрархію — перша інстанція, апеляція, касація, де окружні суди й земельні суди першої інстанції перебувають майже в однаковому співвідношенні

(як у Франції суди малого трибуналу і суди великого трибу­налу). Ще одна ознака нагадує французьку систему: на рівні першої інстанції діють окремі спеціалізовані судові установи, скарги на рішення яких надходять вже до універсальних апе­ляційних судів. Спеціалізація має як галузевий напрямок, так й суб'єктний.

Отже, загальна юрисдикція в Австрії має поділ, як і в Ні­меччині, на звичайну і спеціалізовану. Правовою основою іс­нування вказаної системи є Закон про судовий устрій від 27 листопада 1896 року зі значними змінами у наступні роки (нім. Оаз Сегісггізог§апІ5аііоп5£Є5ЄІ2) та Федеральний закон від 19 липня 1986 р. "Про Верховну судову палату" (нім. Баз Випсіе5§е5еІ2 йЬег Аеп ОЬегзіеп С-егіспігзпоГ).

Окружні суди

Територіальні межі окружних судів, як правило, скла­даються із сусідніх територій однієї або кількох громад. Усі разом округи окружних судів покривають всю територію Австрії і їхня компетенція стосується всіх правовідносин у сфері звичайної юрисдикції.

Окружні суди є судами обмеженої компетенції як в галу­зі звичайної юрисдикції, так і в галузі спеціалізованої юрис­дикції. Вони складаються з голови та необхідної кількості суддів і допоміжного персоналу. Справи розглядаються одно­особово. Поділ обов'язків між суддями здійснює кадровий сенат земельного суду.

До компетенції цих судів у галузі кримінальної юрисдик­ції віднесено справи, які не належать до компетенції суду присяжних і обвинувачення по яких передбачає покарання не більш одного року позбавлення волі, за винятком вчинків, які пов'язані з вимаганням або погрозою, яка визначається небезпечною для життя, а також посяганням на безпеку нав­колишнього середовища.

До компетенції судів у галузі цивільних справ належать спори щодо майнових вимог на суму до 100 тисяч австрій­ських шилінгів, майново-правові домагання без урахування вартості предмета спору (наприклад, з сімейних питань, до­говори оренди); такі як конфлікти стосовно батьківства, ви­знання або заперечування наслідування чи походження, сплати належних за законом аліментів, справ про розлучен-

Розділ VI

ня або розірвання чи анулювання шлюбу, а також всі інші конфлікти, що виникають у стосунках між подружжям або між батьками та дітьми; недопущення до об'єкта володіння; оренда рухомого майна; майже всі питання юрисдикції у не-конфліктних справах (встановлення юридичного факту); пи­тання спадщини, опіки, піклування; питання, які стосуються спорів виконавчого провадження (примусове виконання су­дових рішень).

Усі окружні суди мають право на розгляд окремих нес­кладних питань у галузі комерційної діяльності, які не потре­бують додаткових спеціалізованих знань, наприклад майнові позови між членами торговельних об'єднань або з приводу продажу неякісного товару, якщо сума позову не перевищує суму 100 тисяч австрійських шилінгів.

Крім того, існують окружні суди спеціальної компетенції, до яких належать окремі суди з питань комерційних спорів; примусового виконання судових рішень; у справах неповно­літніх; з цивільних і кримінальних питань. Для відправлення окремо цивільної юрисдикції у певній категорії правовідно­син у Граці створено галузевий окружний суд. Крім того, у Граці створено Спеціалізований окружний суд у справах не­повнолітніх, який відповідає за розгляд справ, що безпосе­редньо стосуються молоді. У Відні утворено спеціальні ок­ружні суди: з певних питань кримінальної юрисдикції, ко­мерційної діяльності та для розгляду питань, пов'язаних з примусовим виконанням судових рішень.

Земельні суди

Суди першої інстанції другого рівня (їх 21), до компетен­ції яких належать усі правовідносини поза повноваженнями окружних судів, називаються земельними. До компетенції цих судів належать питання звичайної юрисдикції, а також спеціальної юрисдикції, тому 17 судів організовано за тери­торіальним принципом, з яких 13 судів мають компетенцію щодо різних галузей права у системі звичайної юрисдикції, а чотири суди — хоча і прив'язані до певної території, але ут­ворені за галузевою ознакою — два земельних суди у кримі­нальних справах (у Граці та Відні) і два земельних суди у ци­вільних справах (там же). Крім того, ще чотири суди — за спеціалізованим принципом (комерційний, з трудових спо-

Судова система Австрії __________________________________ 289

рів, з соціальних питань, у справах неповнолітніх — всі у Відні).

Ці суди складаються з голови, одного або кількох заступ­ників голови і необхідного числа суддів. Судді здійснюють судочинство одноособово, у складі сенатів і суду присяжних. Відносно розгляду справ за суттю, то судочинство здійс­нюється переважно суддями одноособово, і тільки деякі пи­тання, які потребують складної правової оцінки, розгляда­ються колегіальним складом суду. Сенати створені по-різно­му, залежно від галузі правовідносин з урахуванням значних блоків суспільних правовідносин.

До компетенції земельного суду в першій інстанції у га­лузі кримінальної юрисдикції належить чимало функцій.

Судовий розгляд кримінальних справ щодо дій, за вчи­нення яких законодавством передбачено покарання понад п'ять років позбавлення волі, а також щодо вчинків проти життя і здоров'я людини, моралі, суспільного порядку та пов'язаних зі зловживанням службовим станом, розповсю­дженням наркотиків, здійснюється сенатом. Такий сенат (нім. БсЬбгїепзепаО складається з двох суддів і двох засіда­телів (шефенів), яких обрано від населення.

Сенат у кримінальних справах щодо неповнолітніх (нім..ІидепсізспбЯепзепаїе) створюється так само, але із спеціаль­но відібраних і висококваліфікованих суддів і шефенів, які протягом своєї попередньої діяльності виказали загалу заін­тересованість і здібності щодо проблем дітей і молоді.

Кримінальні справи щодо політичних злочинів і тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено суворе покарання, розглядаються судом присяжних. Суди присяжних виносять рішення щодо всіх звинувачень у вчиненні певних злочинів, перелічених безпосередньо у Кримінально-процесуальному кодексі, таких як державна зрада, шпигунство, вчинення ма­сових заворушень і повстання, торгівля зброєю, наркотика­ми, людьми, хабарництво, а також підбурювання до воєнних Дій. Крім того, вони виносять рішення щодо звинувачень у всіх інших злочинах, що підлягають покаранню у вигляді ув'язнення терміном понад десять років або довічне ув'яз­нення, за наявності додаткових умов, передбачених законом, як правило, це найтяжчі злочини.

Суд присяжних (нім. (Зе5сп\уогепеп§егіспіе) складається з колегії суддів, які належать до складу суду присяжних і са-

19—1-3102

290

Розділ VI

мої лави присяжних (нім. ОезсЬшогепепЬапк). До колегії суддів входять три професійних судді, один з яких головує; до лави присяжних входять вісім осіб, які були висунуті від населення. Зазвичай, лише присяжні вирішують питання про винуватість, у той час як питання про покарання вирі­шується спільно професійними суддями та присяжними.

Усі інші кримінальні справи, віднесені до компетенції цієї судової ланки, розглядаються суддями одноособово, які діють у режимі спрощеного судочинства.

У структурі суду діють слідчі судді (нім. ІІпіегзиспип^з-гісЬтег), які наглядають за здійсненням дізнання і слідства щодо злочинів, віднесених до компетенції цього суду, а та­кож безпосередньо беруть участь у здійсненні деяких слід­чих заходів, діють як суди, що проводять судове слідство, здійснюють нагляд щодо провадження дізнання і слідства, і загалом відповідають за проведення попередніх слідств і по­передніх дізнань щодо всіх злочинів і правопорушень, нагля­дають за здійсненням дізнання і слідства і виносять рішення щодо скарг на рішення суддів-слідчих, окрім рішень про за­тримання або утримання під арештом. Ці судді, як правило, їх троє (нім. Кагзкаттег), об'єднані в одному відділенні.

Крім того, у земельних судах є судові підрозділи, які здійснюють інші функції судових установ. Наприклад: за­гальний сенат з кримінальних справ (нім. АПдетеіпег 5тгаї-зепат), який розглядає всі питання, що належать до його компетенції, крім питань здійснення зазначених видів судо­чинства, тобто він здійснює нагляд за діяльністю суддів у сфері дізнання і слідства та розглядає скарги на їх дії.

Виконавчий підрозділ земельного суду (нім. Уо1І2и§з§е-гіспі) розглядає питання і приймає рішення з питань віднос­но особливостей виконання покарання (зупинення виконан­ня покарання, умовно-дострокове звільнення від покарання, збереження визначених заходів безпеки до деяких ув'язне­них тощо). Розгляд цих питань здійснюється одноособово суддею або в деяких випадках — сенатом з трьох суддів.

До компетенції земельного суду в першій інстанції у га­лузі звичайних цивільних (майнових) правовідносин нале­жать усі цивільні справи, крім тих, які підсудні окружним су­дам у фінансових конфліктах, де йдеться про суми понад 100 тисяч шилінгів, і певних справ незалежно від суми позо­ву, таких як відповідальність за збитки споживачів, оголо-

Судова система Австрії __________________________________ 291

шення втрачених документів недійсними і оголошення про визнання померлим. Ці суди компетентні розглядати всі справи щодо трудових суперечок і захисту соціальних прав громадян, а також незалежно від ціни позову всі процеси щодо примирення і процеси щодо конкурсного провадження.

У цивільних справах вони діють як суди першої інстанції, у більшості випадків через суддів одноособово. Якщо розгля­даються фінансові конфлікти, де йдеться про суму понад 500 тисяч австрійських шилінгів, — за заявами партій, або спра­ви з трудових і соціальних питань, то засідання проводяться окремими відділеннями у складі трьох професійних суддів (суддівська колегія).

На відміну від них, сенати з комерційних питань при розгляді справ у першій інстанції складаються з двох профе­сійних суддів і одного судді, який не є юристом. Він повинен мати освіту і бути обізнаним в галузі економіки, фінансів, комерції.

Як і в попередньому випадку, засідання проводяться від­діленнями, якщо справа стосується відповідальності за збит­ки споживачів і конфліктів, що виникають у результаті тру­дових відносин або в галузі соціального страхування, але розгляд таких справ здійснюється одним професійним і дво­ма непрофесійними суддями-експертами.

При здійсненні судочинства щодо трудових спорів і з со­ціальних питань сенати складаються з одного судді-юриста і двох компетентних судців не юристів (один — від роботодав­ця і один від найманих робітників і службовців). & До структури цих судів віднесено також експертний се­нат (нім. Ве§иіаспіип§55епаі), який дає правові висновки щодо проектів законів і постанов (десять суддів); сенат з пи­тань управління (нім..Іизіігуепуаііип^ззепаі), який зай­мається управлінськими справами на допомогу президенту суду (троє суддів); кадровий сенат (нім. Регзопаїзепат), який здійснює добір кандидатів на суддівські посади, вирішує пи­тання розподілу справ у судах, готує службові приписи (складається з голови та його заступників і представників суддів цього суду та суддів окружних судів, розташованих на території округу земельного суду).

Крім того, окремий комерційний суд першої інстанції у Відні розглядає справи, що виникають у галузі торговельної та господарської діяльності, в тому числі всі справи, пов'яза-

І9*

292

Розділ VI

ні з банкрутством. Ці справи розглядаються в основному суддями одноособово. Розгляд справ сенатом здійснюється в деяких випадках (наприклад, ціна майнового позову понад 500 тисяч австрійських шилінгів).

У Відні окремо створений спеціальний Суд у справах не­повнолітніх, який діє як суд першої інстанції і відповідає за розгляд справ щодо кримінальної відповідальності неповно­літніх юрисдикцій і справ, що безпосередньо стосуються За­кону про охорону молоді.

Земельні суди можуть бути судами другої інстанції щодо скарг на рішення дільничних судів. Тоді сенати засідають складом з трьох професійних суддів.

Під час розгляду скарг на рішення суддів окружних судів у галузі комерційної діяльності сенати з комерційних справ проводять засідання у складі трьох суддів-юристів, а у випад­ках юрисдикції комерційних судів — складом з двох суддів-юристів і одного судді не юриста.

Вироки окружних судів у галузі кримінальної юрисдикції розглядаються сенатом з трьох суддів, а щодо кримінальних справ неповнолітніх або пов'язаних з порушенням закону про охорону молоді — сенатом присяжних у справах непов­нолітніх.

§ 3. Вищі земельні суди

Суто апеляційною інстанцією в Австрії є чотири (на дев'ять земель) Вищі суди земель (нім. Біе ОЬег1апсІе5§егіспїе). Територіально округи охоплюють мінімум дві федеральні землі і мають такий поділ: Віденський (Відень, Нижня Авст­рія, Бургенланд); Грацький (Штайєрмарк, Кернтен); Лінць-кий (Верхня Австрія, Зальцбург); Іннсбрукський (Тіроль, Форарльберг). Очолюють Вищі земельні суди президенти, які мають одного або двох віце-президентів. Ці суди також здійснюють правосуддя через сенати.

Організація сенатів аналогічна судам першої інстанції (апеляційні суди засідають як у цивільних, так і в криміналь­них справах окремими відділеннями у складі трьох професій­них суддів), крім сенатів, що розглядають скарги на рішення з трудових і соціальних питань у комерційних справах і спра­вах молоді. Ці сенати складаються з трьох суддів-юристів і двох суддів не юристів (один від роботодавців і один від най-

Судова система Австрії __________________________________ 293

маних робітників і службовців). Якщо апеляційний суд має винести рішення з апеляції у комерційних справах, місце одного з професійних суддів займає непрофесійний суддя-експерт.

Якщо розглядається апеляція на вирок у кримінальних справах щодо неповнолітніх або у кримінальних справах, які були відкриті у зв'язку з порушенням Закону про охорону молоді, то до складу сенату включено два професійних судді і два шефени — сенат у справах неповнолітніх (нім..Іи^еші-

зспбЯепзепаі)-

Компетенція цих судів у галузі цивільних справ стосуєть­ся рішень судів першої інстанції за суттю, а також спори про підсудність, підвідомчість делегування.

До функцій в галузі кримінальної юрисдикції цим судам належить розгляд апеляційних скарг щодо вироків судів пер­шої інстанції, прийнятих одноособово, складом сенату або судом присяжних у випадках, коли рішення останнього згід­но із законодавством безпосередньо не оскаржується до Вер­ховного суду Австрії; розгляд скарг щодо процесуальних ак­тів (протести відносно обвинувальних висновків і заочних вироків); розгляд звернень щодо видачі злочинців, прохань про помилування або пом'якшення покарання вже під час його виконання; розгляд звернень щодо продовження строку попереднього ув'язнення; питання про підсудність, підвідом­чість, делегування. Суди другої інстанції (апеляційні суди), які, зокрема, виносять рішення щодо скарг на рішення коле­гій суддів, а також рішення суддів-слідчих щодо затри­мань/утримання під вартою та апеляцій на рішення про пе-редання обвинувачуваного до суду і апеляцій на вироки, ви­несені виїзними судовими сесіями і судами присяжних, а та­кож мировими суддями, які діють у режимі спрощеного судочинства.

В апеляційних судах є ще один сенат для дисциплінарно­го провадження, який при розгляді справ щодо судців і суд-дів-стажистів засідає у складі п'яти суддів, а щодо нотарів і кандидатів у нотарі — у складі трьох суддів і двох нотарів.

У питаннях дисциплінарного провадження верховні суди земель правомочні розглядати справи щодо суддів-стажис-тів; суддів дільничних судів і судів першої інстанції, крім го­лів і заступників голів судів першої інстанції; нотарів і кан­дидатів у нотарі, якщо їх порушення не віднесено до компе-

294

Розділ VI

система Австрії

 

тенції палати нотарів (випадки простих порушень громад­ського порядку).

Крім цього, у Вищих земельних судах створено: експерт­ний сенат (десять суддів), сенат управління юстицією (три судді), сенат у питаннях штатів, який складається з прези­дента суду, його заступників і трьох або чотирьох суддів, яких обирають зі складу суддів цього суду.

§ 4. Верховна судова палата

Верховна судова палата Австрії (нім. Оег ОЬегзіе С-егі-сЬтзпої) є найвищою судовою інстанцією, яка розглядає ка­саційні скарги на рішення судів нижчого рівня. Вона скла­дається з суддів Верховної судової палати, до яких нале­жать: Президент, два його заступники, необхідна кількість ординарних суддів, а також троє суддів, які працюють у ста­тистичному бюро цього суду, всього близько 60 суддів.

Верховна судова палата здійснює юрисдикцію через се­нати, до яких належать прості, потрійний, посилені сенати, що безпосередньо і здійснюють судочинство. Приблизно де­сять сенатів займаються цивільними справами, а п'ять — карними. Один суддя не жорстко "прив'язаний" до одного сенату — він може бути членом кількох сенатів залежно від їхнього цільового призначення.

Прості сенати (нім. ЕіпГасЬе Зепаіе), як правило, скла­даються з п'яти суддів Верховної судової палати. Винятком є сенат у справах щодо трудових спорів і соціальних прав, який складається з трьох суддів Верховної судової і двох суд­дів не юристів (один від роботодавців і один від найманих ро­бітників і службовців); сенат дисциплінарного впровадження щодо нотарів, який складається з трьох суддів Верховного суду і двох нотарів і діє як друга інстанція відносно рішень дисциплінарних сенатів верховних судів земель щодо нота­рів і кандидатів у нотарі.

Потрійний сенат (нім. Огеіег Зепаі) складається з трьох суддів Верховної судової палати (голова сенату, член просто­го сенату і член суду, котрий безпосередньо доповідає спра­ву). У цьому сенаті укладають рішення щодо процесуально-правових питань делегування прав помилування, заяви щодо захисту прав тощо).

Посилений сенат (нім. Уегзіагкіе 5епаі) — це сумарний склад простого сенату й додатково шість запасних суддів (усього одинадцять), а у справах щодо трудових спорів і со­ціальних прав — із семи суддів-юристів і чотирьох суддів не юристів (по два від роботодавців і найманих робітників). По­силений сенат повинен провести засідання тоді, коли юри­дичне питання принципового значення раніше не було вирі­шено Верховною судовою палатою або нове вирішення пи­тання потребує відхилення від загальновизнаної практики правозастосування.

Усі цивільні справи віднесено до компетенції цивільних сенатів, тому немає тих організаційних особливостей щодо комерційної юрисдикції, які є у судах нижчого рівня.

Крім зазначених сенатів, які здійснюють судочинство у Верховній судовій палаті Австрії, є також сенати, які зай­маються іншою діяльністю, що віднесено до компетенції цього суду. Створено три експертних сенати (для цивільних, кримінальних та інших справ), що складаються з 15 членів цієї палати. Кадровий сенат виконує функції кадрового за­безпечення суддівського корпусу Верховної судової палати і складається з Президента, двох його заступників і шести членів цього суду.

Дисциплінарний сенат здійснює дисциплінарне прова­дження щодо членів Верховної судової палати та інших суд­дів, які не підлягають дисциплінарній підсудності верховних судів земель, а також є другою інстанцією щодо рішень дис­циплінарних сенатів верховних судів земель стосовно суддів і нотарів.

Верховна судова палата, до компетенції якої належить винесення рішень щодо всіх позовів про визнання недійсним (щодо засуджень/ визнань винним), а також апеляцій, пов'я­заних з позовами про визнання недійсним. Починаючи з 1993 року, Верховна судова палата має також право виноси­ти рішення щодо апеляцій на рішення кримінальних судів, які (ніби-то) порушили конституційне право на особисту свободу після того, як всі (інші) засоби судового захисту ви­черпано.

До його компетенції віднесені скарги на рішення щодо підсудності або підвідомчості, делегування; заяви про Пом'якшення покарання вже після ухвалення вироку та кло­потання про помилування.

296

Розділ VI

Картельні суди

Крім зазначеної судової системи, яка є компетентною в галузі комерційної юрисдикції, необхідно звернути увагу ще на одну ланку спеціалізованих судів Австрії, котрі мають від­ношення до вирішення справ, що випливають зі сфери госпо­дарської і комерційної діяльності — це суди картельної юрисдикції (нім. Оіе КагіеІІ^егіспізЬагкеіі).

Такий вид діяльності є оригінальним досягненням авст­рійського досвіду у сфері безпосередньої участі держави у вирішенні через суди питань, які виникають у суспільстві у зв'язку з утворенням, діяльністю та ліквідацією організацій, які займаються виробництвом товарів і наданням послуг, їх­ніх федерацій і захисних структур, а також питань, пов'яза­них з перешкодою монопольної діяльності. Указаний конт­роль в Австрії зі сфери адміністративної діяльності переведе­но у сферу судової діяльності. Зрозуміло, що безпосередньо, предметна діяльність картелів (будь-які угоди щодо ділових стосунків, умов постачання, платежів, знижок, раціоналіза­ція економічних процесів і спеціалізації, застосування тех­нічних умов і стандартів та інші) — це сфера цивільних і ко­мерційних судів, а суто адміністративні питання щодо існу­вання картельної діяльності та стосунки картелів та їхніх фе­дерацій з державою саме й є предметом юрисдикції цих судових утворень.

Законодавчо це врегульовано Федеральним законом від 19 жовтня 1988 року "Про картелі та інші обмеження конку­ренції" (нім. Вип<іе5£Є5ЄТ2 йЬег Кагіеііе ипсі апсіеге ШеіхЬе-\уегЬ5Ье5Спгапкип§еп), нова редакція цього закону від 1995 р., скорочена назва — Картельний закон (нім. Кагхеїі^езетг).

Картельна юрисдикція здійснюється в першій інстанції картельним судом при Віденському вищому земельному суді, а в другій і останній інстанції — картельним верховним су­дом при Верховному суді Австрії. Обидва суди компетентні для всієї території Австрійської республіки.

Картельний суд

Для здійснення картельного судочинства в першій ін­станції існують сенати Вищого земельного суду Відня. До компетенції цього суду загалом належать: ведення картель-

Судова система Австрії __________________________________ 297

ного реєстру, в який вносять картелі, неформальні ради об'єднань і федерацій; питання про дозвіл на реєстрацію кар­телів або про заборону їх існування; здійснення нагляду з метою запобігання картелям або про заборону їх існування; здійснення нагляду з метою запобігання зловживанням щодо неформальних рад федерацій, а також щодо підприємств, які займають монопольне становище на ринку.