Глава 7 єдиний сенат верховних судових установ

У тексті гл. 1 цього розділу вже розповідалося, що для забезпечення єдності судової практики з боку вищих феде­ральних судових установ, зазначених у ст. 95, абз. 1 Основ­ного Закону ФРН, створюється Єдиний сенат цих верховних судових установ, відповідно до ст. 95, абз. З Основного За­кону ФРН. Єдиний сенат розміщується в Карлсруе.

Діяльність цього утворення регулюється Законом про за­безпечення єдності судової практики верховних судових па­лат Федерації¹ (нім. Оезет.2 гиг Шапшп§ сіег ЕіпЬеіШспкеіг сіег КеспІ5ргесЬип§ сіег оЬегзіеп ОегісЬтзЬбГе сіез Випсіез) від 19 червня 1968 року.

Повноваження цього органу визначені у ст. 2 Закону. Єдиний сенат має компетенцію приймати рішення, якщо якась верховна федеральна судова установа в правовому пи­танні бажає відхилитися від раніш прийнятого рішення іншої федеральної верховної судової установи або Єдиного сенату.

Якщо за Законом про судовий устрій або процесуальни­ми законами звернення має бути направлено до Великого се­нату одного з вищих федеральних судів або до Об'єднаного великого сенату Федеральної судової палати, то Єдиний се­нат приймає рішення тільки в тому разі, якщо Великий се­нат або Об'єднаний великий сенат бажає відхилитися від рі­шення іншої верховної судової установи чи Єдиного сенату.

Єдиний сенат складається з:

а) президентів верховних Федеральних судових установ;

б) суддів, які головували (головуючі судді) в тих сенатах,
в яких розглядалася дискусійна справа;

в) відповідно по одному судді від сенатів, що вказані в
пункті б).

Під терміном "верховні судові палати" у термінології німецького законо­давства маються на увазі всі Федеральні суди Федерації, як вершини у відпо­відних юрисдикціях, що визначені у ч.З ст.95 Основного Закону ФРН (наприклад, Федеральний адміністративний суд, Федеральна судова палата тощо). Для того щоб позбутися можливої термінологічної плутанини, оскільки слово "палата" вживається також у назві структурних підрозділів в судах і в назві Федеральних судів, далі застосовуватиметься термін "Єдиний сенат вер­ховних судових установ", скорочено — Єдиний сенат.

74

Розділ І

Якщо один з президентів верховної судової установи го­ловував в зазначеному сенаті, то поряд з ним у засіданні Єдиного сенату беруть участь ще два додаткових судді з цього сенату.

У разі неможливості одного з президентів верховних установ взяти участь у засіданні Єдиного сенату, на його місце заступає його представник у великому сенаті, а на ви­падок неможливості участі головуючого в сенаті судді — його представник, який за законом міг би бути головуючим.

Судді з сенатів, яким належить брати участь у засіданні, та їхні представники визначаються президентами верховних судових палат на два роки діяльності.

При розгляді справ в Єдиному сенаті головує старший за віком Президент тієї федеральної верховної судової устано­ви, яка не брала участі в розгляді справи і вільна від тягаря попередньої думки. На час голосування в усному проваджен­ні, при обговоренні та голосуванні його може заміщати стар­ший за віком присутній Президент іншої федеральної судової установи, а стосовно інших справ головуючого — його за­ступник у великому сенаті.

Під час розгляду справи Єдиним сенатом у засіданні бе­руть участь сенат, який направив справу, та сенат верховної федеральної судової установи, від рішення якого бажає від­хилитися сенат, який направив справу. Якщо сенат іншої верховної федеральної судової установи під час надходження ухвали про передачу справи вже не уповноважений на роз­гляд відповідного правового питання, то відповідно до розпо­ділу справ¹, на його місце заступає сенат, уповноважений на розгляд такої справи. Якщо стосовно правового питання рі­шення приймали кілька сенатів іншої верховної федеральної судової установи, то участь у провадженні бере сенат, який приймав рішення останнім, якщо, відповідно до плану розпо­ділу справ, не призначений інший сенат.

¹ У ФРН, відповідно до основного конституційного права громадян на "свого" законного суддю, справи розподіляються за "планом розподілу справ суду", який складається на початку кожного року діяльності відповідного суду. Тобто, вже заздалегідь автоматично визначається, яка справа (якої навіть ще не існує) в який сенат або колегію потрапить, що позбавляє учасників прова­дження сумнівів в упередженості під час розподілу справ.

Судова система Німеччини __________________________ 75^

Якщо правове питання вноситься великим сенатом однієї з верховних федеральних судових установ або якщо сенат, який направив справу, бажає відхилитися від рішення вели­кого сенату однієї з верховних судових установ, то саме великий сенат бере участь у провадженні. Ця норма сто­сується і Об'єднаного великого сенату Федеральної судової

палати.

Учасники провадження у справі в сенаті, який передає справу, є також учасниками провадження в цій самій справі в Єдиному сенаті. Вони визначаються в ухвалі про передачу

справи.

Генеральний федеральний прокурор при Федеральній су­довій палаті також може брати участь у провадженні, якщо він є уповноваженим на участь у такому провадженні (від­повідно до діючих процесуальних норм стосовно регламен-таційного права одного з сенатів, з тих, які брали участь у провадженні у справі). Головуючий Єдиного сенату пові­домляє Генерального федерального прокурора про такі прова­дження.

Для провадження в Єдиному сенаті існують процесуальні норми, що використовуються для провадження в відповідно­му сенаті, який направив справу, якщо іншого додатково не визначено.

Провадження в Єдиному сенаті розпочинається на підс­таві ухвали про передачу справи. У ній зазначається те рі­шення верховної судової установи, від якого сенат-ініціант, який передає справу, бажає відхилитись. Ухвала має бути обгрунтована і надіслана всім учасникам майбутнього роз­гляду справи.

Сенати, великі сенати або об'єднані великі сенати вер­ховних судових установ безпосередньо отримують рішення Єдиного сенату про початок провадження за зверненням іні-ціантів. Одночасно зупиняється провадження в сенаті, який передає справу.

Головуючий Єдиного сенату повідомляє верховні судові установи про ухвалу щодо передачі справи. Верховні судові установи повідомляють Єдиний сенат про те, з яким резуль­татом і яким обгрунтуванням вони вирішували досі відповід­не спірне правове питання і які у зв'язку з цим виникли важ­ливі для прийняття рішення правові питання.

76

Розділ І

Судова система Німеччини

77

 

Єдиний сенат може звернутися до однієї з федеральних верховних судових установ з пропозицією висловити думку відносно важливого для прийняття рішення правового пи­тання. Верховна судова установа, до якої надійшло таке звернення, представляє думку сенату, який, відповідно до плану розподілу справ, є уповноваженим приймати рішення щодо спірного питання. Якщо, відповідно до плану розподілу справ, не має уповноваженого сенату, то він призначається президією. Проте, і без такого звернення відповідна верхов­на судова установа може представити Єдиному сенату дум­ку її уповноваженого сенату стосовно відповідного правово­го питання.

Головуючий в Єдиному сенаті передає пропозиції, що на­дійшли, іншим учасникам судового провадження для озна­йомлення.

Головуючий в Єдиному сенаті повинен надати Генераль­ному федеральному прокуророві можливість висловитися, якщо внесене правове питання має для правової галузі, в якій Генеральний федеральний прокурор є уповноваженим, важливе значення. Висловлена думка передається учасни­кам провадження. Ці положення відповідно поширюються й на Верховного федерального прокурора при Федеральному адміністративному суді, Федерального прокурора у дисциплі­нарних справах і Федерального прокурора у військових справах. Такий обов'язок реалізується і в разі, якщо навіть прокурор не бере участь в усному провадженні у справі.

Якщо сенат верховної судової установи, рішення якого буде відхилене, приєднається протягом одного місяця на ос­нові ухвали до правового уявлення сенату, який вніс право­ве питання, то провадження зупиняється. Строк починає збі­гати з надходженням до верховної судової установи ухвали про направлення справи, від рішення якої має відбутися від­хилення. Він може бути продовженим Головуючим в Єдино­му сенаті.

Єдиний сенат приймає рішення на основі усного прова­дження тільки стосовно правового становища. За згодою учасників Єдиний сенат приймає рішення без проведення ус­ного засідання. У такому разі перед прийняттям рішення учасникам провадження надається можливість висловитися відповідно справи.

Єдиний сенат приймає рішення більшістю голосів. Об­грунтоване рішення передається учасникам. Рішення єдино­го сенату є обов'язковим для ведення справи відповідного суду. Провадження в Єдиному сенаті є вільним від витрат. Позасудові витрати не відшкодовуються.