Трибунали у комерційних справах

Законодавство Франції визначило специфіку судової ор­ганізації в галузі комерційної юрисдикції. Кодекс про судо­вий устрій містить норми, які регулюють порядок організації та діяльності торговельних судів, що носять назву трибуна­лів у комерційних справах (фр. ігіЬипаї сіє соттегсе)¹.

Компетенція комерційних трибуналів визначається Тор­говельним кодексом Франції і спеціальними законами в галу­зі комерційних правовідносин. Комерційні трибунали є суда­ми першої інстанції для розгляду справ їх компетенції. Ство­рюються вони декретом Державної ради з визначенням їх те­риторіальних судових округів. На тих територіях, де відсутні комерційні суди, питання їх компетенції розглядають цивіль­ні суди загальної юрисдикції великої інстанції.

Судді комерційних судів (судді-консули) обираються вперше терміном на два роки, а потім можуть обиратися на чотири роки, проте не більш як на чотирнадцять в одному й тому суді без перерви. Суддями цих судів можуть бути про­мисловці, комерсанти, фінансисти віком від тридцяти років, які зареєстровані у комерційному реєстрі не менш як п'ять років або протягом такого самого терміну виконували повно­важення, встановлені законом для реєстрових комерсантів. Крім того, вони обов'язково повинні бути включені до вибор­чих списків торговельно-промислових палат. Ці судді оби­раються колегіями виборців, до яких належать: члени вибор­чих колегій, створених для обрання суддів комерційних судів, члени торговельних судів і палат торгівлі та промисло­вості: колишні члени комерційних судів і торговельно-про­мислових палат, які продовжують залишатись у списках ви­борців. Кожний виборець має один голос, право голосування може бути реалізоване за дорученням або поштою в поряд-

Далі — комерційні трибунали або комерційні суди.

126

Розділ II

ку, встановленому депутатом. Вибори здійснюються за ма­жоритарною системою в два тури. Спори, які можуть виник­нути під час проведення виборів суддів, належать до компе­тенції суду малої інстанції судів загальної юрисдикції і апеля­ційному оскарженню не підлягають.

Голова комерційного суду обирається зі складу суддів цього суду, які виконували свої функції не менш як шість ро­ків, за винятком ситуації, коли жоден з кандидатів не відпо­відає умовам стажу й голова апеляційного суду за пропози­цією генерального прокурора апеляційного суду може своїм ордонансом дозволити не враховувати вимогу щодо стажу. Голова обирається таємним голосуванням терміном на чоти­ри роки загальним зібранням суддів комерційного трибуналу в кілька турів. Виконання функцій суддів торговельного суду припиняються в разі закінчення терміну їхніх повноважень, ліквідації суду, виходу у відставку, позбавлення певних гро­мадянських прав.

Підготовка рішення у судовій справі здійснюється під ке­рівництвом голови комерційного трибуналу або судді цього суду за дорученням, якщо він виконує свої функції не менш як три роки. Рішення постановляється суддями, які засі­дають у непарному складі. За винятком випадків, коли нор­мами законодавства передбачений одноособовий розгляд справ, рішення постановляється не менш як трьома суддя­ми. Прокурорські функції в комерційних трибуналах вико­нують прокурори республіки, які працюють при суді великої інстанції того округу, де розміщений комерційний суд.

Нині у Франції діє 229 комерційних трибуналів. Вони розглядають суперечки, які виникають між учасниками різних торговельних угод, між членами комерційних това­риств, спори щодо зобов'язань комерсантів, банкірів, під­приємців, справи щодо ліквідування підприємств і з питань банкрутств та інші.

Крім зазначених комерційних судів, повноваження яких охоплюють усі правовідносини, що виникають у галузі ко­мерційних правовідносин, існують ще спеціалізовані трибу­нали з питань морської торгівлі, діяльність яких регулюється додатково законодавством у сфері морської діяльності, фрах­ту та перевезень.

Установи правосуддя у Франції _________________________ 127

Рада прюдомів

Рада прюдомів (фр. сопзеіШе ршсі'поттез) — судове утворення, до компетенцій якого належить вирішення кон­фліктів, пов'язаних з укладанням, виконанням і розірванням індивідуальних трудових договорів. Ці спори вони вирі­шують, якщо не було досягнуто згоди у досудовому порядку. Проте ці ради не можуть розглядати спори, які стосуються компетенції інших органів. За Декретом Державної Ради, те­риторія Франції поділена на відповідні округи для судів у трудових питаннях, що організовані за територіальною та предметною доцільністю, а не за адміністративно-терито­ріальним поділом країни. В окрузі діяльності трибуналу ве­ликої інстанції створюється як мінімум одна рада прюдомів, а в разі необхідності — й більше. Нині у Франції нарахову­ється 281 така рада.

Цей суд виборний і складається з рівної кількості радни­ків (суддів), обраних з представників оплачуваних робітни­ків і представників роботодавців на шість років. їх склад оновлюється наполовину кожних три роки. Радники оби­раються колегіями вибірників за умови, що вони є французь­кими громадянами й досягли 21 року; внесені до списків ви­бірників прюдомів або відповідають вимогам до цих вибірни­ків; були у списках вибірників не менш як три роки і займа­лися фаховою діяльністю не менш як шість років, не були засуджені за кримінальні злочини, вказані у статтях 5 і 6 Ко­дексу законів про вибори. Кожний виборець має один голос. Право голосування може бути реалізоване за дорученням або поштою в порядку, встановленому депутатом. Вибори здійснюються у два тури за мажоритарною системою. Спо­ри, які можуть виникнути під час проведення виборів суддів, належать до компетенції суду малої інстанції судів загальної юрисдикції і апеляційному оскарженню не підлягають.

Кожна з груп — робітники й роботодавці, яких обрано до певного суду, створює свої магістратські колегії, в яких оби­рається старший. Головує в раді прюдомів почергово пред­ставник робітників чи роботодавців.

Президент суду прюдомів обирається зі складу професій­них суддів цього суду магістратів, які виконували свої функ­ції саме у цьому суді не менш як шість років, терміном на чо-

128

Розділ II

Установи правосуддя у Франції

129

 

тири роки загальним зібранням суддів у кілька турів, таєм­ним голосуванням.

Ради прюдомів за напрямами своєї діяльності поділяють­ся на п'ять автономних відділів (керівних кадрів; промисло­вості; торгівлі та послуг, сільського господарства та відділ, що акумулює всі інші види робочої діяльності). У відділах ра­ди прюдомів можуть створюватись кілька палат. Структуру палат встановлює перший голова апеляційного суду за про­позицією загальних зборів ради прюдомів. Кожна палата має у своєму складі не менш як чотири прюдоми від роботодав­ців і чотири від робітників. Головує на засіданнях магістрат з трибуналу малої інстанції.

Діяльність прюдомів має два напрями: узгоджувальна (спроба примирити сторони) і винесення рішення за суттю конфлікту. Узгоджувальне засідання проводиться колегією з одним представником від кожної сторони й магістрату, а ін­ші засідання — у більш розширеному складі з участю двох або чотирьох прюдомів від кожної сторони.

Підготовка рішення у судовій справі здійснюється під ке­рівництвом голови суду прюдомів або судді цього суду, якщо він виконує свої функції не менш як три роки. Рішення ви­носиться суддями, які засідають у непарному складі. За ви­нятком тих випадків, коли нормами законодавства передба­чено одноособовий розгляд справ, рішення виноситься як мі­німум трьома суддями.

У разі незгоди з рішенням суду будь-якої із сторін судо­вого процесу незадоволена особа може оскаржити рішення ради прюдомів в судах вищого рівня, які у Франції мають назву апеляційні суди (за назвою виду скарги на рішення су­ду першої інстанції і специфікою у порядку розгляду цих скарг). У судовій системі нашої країни такого порядку розг­ляду скарг не існує, проте ми можемо сподіватися на його створення у майбутньому відповідно до нових положень Конституції України.

У 1985 р. було створено Вищу раду прюдомів, яка є кон­сультативним органом при міністрі юстиції і міністрі праці.

Досвід Франції у справі організації судів щодо розгляду трудових спорів є цікавим для нашої держави у світлі ство­рення нової судової системи. Цей досвід треба використати при розбудові судів для розгляду питань, що виникають у га-

лузі трудових і соціальних правовідносин, а також при фор­муванні судів за аналогами наших комісій з трудових спорів.