Суди у справах неповнолітніх

Суди у справах неповнолітніх осіб (ісп. Лигисіо <іе Мепо-гез) — це одноосібні суди на рівні провінції (їх може бути більше одного в межах території провінції), що відповідають

13 — 1-3102

194

Розділ III

Судова система Іспанії

195

 

за справи, які класифікуються законом як злочини або пра­вопорушення, що були скоєні неповнолітніми.

У кожній провінції є суди у справах неповнолітніх. Вони, як правило, розташовані в столиці провінції, а їхня юрисдик­ція поширюється на всю провінцію. У випадках, коли це за­лежить від кількості справ, можуть утворюватися суди у справах неповнолітніх, юрисдикція яких поширюється на один визначений округ провінційного суду або на групу ок­ругів, чи навіть на дві чи більше провінції того самого авто­номного об'єднання. Такі суди отримують назву за назвою населеного пункту їх розташування.

Генеральна Рада судової влади може погодити, поперед­ньо повідомивши про це колегії уряду автономій, що в тих округах, в яких є два і більше судів однакової категорії, один чи кілька з них розглядатимуть виключно визначені катего­рії справ або видаватимуть виконавчі листи, що передбачені даною судовою процедурою.

Таке рішення публікується в "Офіційному державному бюлетені" і вступає в силу з початку року, наступного за ро­ком його прийняття.

Задіяні суди займаються розглядом справ у процесі їх розгляду аж до їх закриття.

До компетенції судів у справах неповнолітніх осіб відно­ситься здійснення функцій, передбачених законодавством, для розгляду справ неповнолітніх, що скоїли дії, які розці­нюються законодавством як злочин чи проступок, а також інші функції, які залежно від віку неповнолітнього, законо­давством віднесено до їх компетенції.

Суди у справах неповнолітніх розглядають усі види зло­чинів, вчинених неповнолітніми особами, за виключенням тих, що можуть бути розглянуті мировими суддями. Специ­фіка діяльності цього суду є традиційною для європейських країн щодо відокремлення порядку судових слухань справ стосовно неповнолітніх від судового розгляду кримінальних справ стосовно дорослих осіб — морально-етичний аспект; ізоляція неповнолітніх правопорушників від дорослих зло­чинців та одночасний розгляд інших побічних питань щодо прав і інтересів неповнолітніх, у тому числі питань виховно­го впливу. Якщо провадження у кримінальній справі дає змо­гу відокремити частину провадження щодо неповнолітніх від частини провадження щодо дорослих осіб, то такі справи

слухають окремо. Якщо вказане відокремлення неможливе, то кримінальну справу, в якій суб'єктом відповідальності по­ряд з неповнолітнім є доросла особа, слухатиме суд у спра­вах неповнолітніх.

Виправні суди

Суди виправних закладів (ісп. Зш&айо сіє Уі§і1апсіа) — це одноосібні суди, що є в кожній провінції (їх може бути більше одного).

У кожній провінції у межах кримінального судового під­порядкування існує один або кілька пенітенціарних судів, юрисдикція яких передбачена Законом про загальну пенітен­ціарну систему. До компетенції таких судів відноситься пи­тання стосовно здійснення покарання у вигляді позбавлення волі та заходів охорони, судового контролю за здійсненням дисциплінарних повноважень пенітенціарною владою, захист прав осіб, що перебувають у виправних закладах, та інші повноваження, встановлені законодавством.

Фактично, ці суди виконують контрольно-наглядову функцію за своєчасним виконанням судових вироків, ухвале­них кримінальними судами. У цьому реалізується концеп­туальний погляд іспанських юристів стосовно того, що суди як органи держави, які застосували до винуватої людини повні міри обмеження її свободи, зобов'язані наглядати за порядком реалізації свого рішення і не допускати відхилень або хиб саме у цьому процесі. Це особливо важливо у пост-франківський період, оскільки органи примусу звикли пере­вищувати свою компетенцію відносно осіб, обмежених дер­жавою у своїх правах. Крім того, на ці суди покладено конт­роль щодо реалізації і дотримання прав засуджених осіб, що випливають із стандартів, передбачених низкою документів Ради Європи. Безпосередньо у цій сфері потребує контролю діяльність адміністрації пенітенціарних закладів.

Можуть створюватися пенітенціарні суди, юрисдикція яких поширюється на дві чи більше провінцій того самого Автономного об'єднання, а також можуть створюватися пе­нітенціарні суди, юрисдикція яких не поширюється на всю провінцію.

Судді пенітенціарного суду можуть суміщати виконання своїх функцій в ньому з виконанням функцій в органі, що займається кримінальним судочинством.

із*

196

Розділ III

Судова система Іспанії

197

 

Кількість пенітенціарних судів визначається в законі про адміністративно-територіальний поділ судів, беручи до уваги існуючі пенітенціарні заклади та їхню категорію.

Уряд Іспанії визначає місцерозташування таких судів за попереднім погодженням із зацікавленим Автономним об'єд­нанням і Генеральною Радою судової влади.