Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Історія виникнення і порядок організації
З 1 січня 1992 року в результаті об'єднання Німецького арбітражного інституту і Німецького арбітражного комітету виникла нова організація, що дістала назву Німецької інституції арбітражу (нім. ОеиізсЬе Іпзіітипоп Шг ЗсЬіеоІздегіспіз-Ьагкеіі). Ця інституція організовує роботу третейських судів (нім. $сЬіе(І5§егіспте) Німеччини й забезпечує постійне висвітлення всіх аспектів їх діяльності. 104 Розділ І Судова система Німеччини 105
Німецький арбітражний комітет (ОА5) було засновано 1920 року провідними торговельними організаціями як робочий комітет, покликаний сприяти функціонуванню третейських судів. Комітет встановив правила для залагодження спорів через третейський суд і визначив відповідні процедури. Серед засновників Німецького арбітражного інституту (015), що з'явився 1974 року, були бізнесові федерації, академічні інституції та фахівці третейського судочинства. Його метою було сприяння третейським судам, вивчення їх діяльності, а також надання консультативної інформації щодо різних аспектів функціонування третейського суду державним установам, приватним фірмам та правникам як всередині країни, так і за кордоном. Як уже зазначалося, в 1992 р. функції обох згаданих організацій об'єднала Німецька інституція арбітражу, що працює у взаємодії з німецькими бізнесовими структурами, особливо тісним є її контакт з Німецькою палатою індустрії та комерції. Для усіх підприємств Німеччини незалежно від галузі господарства та їх місцезнаходження встановлено єдині Правила третейського суду 015 (нім. 5спіесІ5§егіспізпип£), що діють з 1 січня 1992 року. Спинимося на деяких положеннях цього нормативного акта. Необхідною умовою для вирішення спору за Правилами третейського суду є наявність арбітражної угоди (яка, як правило, укладається у письмовій формі). Згідно з міжнародними нормами, ця умова вважається виконаною, якщо арбітражна угода міститься в контракті, що його підписали сторони, або ж у листах, телеграмах, телексах чи факсах, якими вони обмінювались. Форму арбітражної угоди у німецькому законодавстві визначено § 1027 2РО (Цивільно-процесуального кодексу). Правила третейського суду мають застосовуватись у спорах, що виникли після укладення сторонами угоди, без звернення до звичайних судових органів.
Третейський суд складається з трьох суддів, але якщо сторони не дійдуть згоди щодо способу формування складу суддів, то призначається єдиний суддя. Якшо у слуханнях беруть участь лише сторони з Німеччини, голова третейського суду або єдиний третейський суддя має обіймати судову посаду. Сторони користуються цілковитою свободою вибору суддів. За бажання вони можуть звернутися за порадою щодо вибору третейських судців до Німецької інституції арбітражу. Позивач повинен подати позов до Секретаріату 015; до позову додається письмова пропозиція щодо призначення третейського судді (або, якщо сторони дійшли згоди щодо призначення єдиного судді, — пропозиція про його спільне призначення сторонами). Секретаріат Е)І5 зобов'язаний негайно вручити позов відповідачу. Для того щоб генеральний секретар 015 здійснив провадження справи за запитом, необхідно, щоб відповідач також призначив третейського суддю протягом ЗО днів. Генеральний секретар уповноважений у разі потреби, вислухавши позивача, продовжити цей строк. Якщо протягом цього часу відповідач не призначить суддю, його призначає Комітет з призначень 015 на підставі заяви позивача. Два третейських судді повинні обрати голову третейського суду і повідомити про свій вибір тим особам, які їх обирали, а також Секретаріат 015. Судді зобов'язані брати до уваги одностайні бажання сторін. Якщо два судді не повідомлять про обрання голови третейського суду протягом ЗО днів після запиту генерального секретаря, то його обирає, на підставі заяви однієї зі сторін, Комітет з призначень. Якщо сторони протягом ЗО днів після вручення позову відповідачеві не дійдуть згоди і не визначать єдиного третейського суддю, то його має визначити Комітет з призначень 015 на підставі заяви однієї із сторін. Кожний третейський суддя мусить негайно повідомити Секретаріат 015 про те, чи згоден він обіймати посаду третейського судді. Секретаріат зобов'язаний сповістити сторони про його рішення. Умовою для виконання функцій третейського судді є його неупереджене ставлення до сторін і незалежність від них.
Кандидатуру третейського судді може бути відхилено у тих випадках, коли державному судді забороняється обіймати посаду третейського судді, або через підозру в упередженому ставленні до справи, або через більшу, ніж це дозволено, перерву у виконанні його обов'язків як третейського судді. 106 Розділ І Судова система Німеччини ______________________________ 107_
У тому разі, якщо державному судді забороняється обіймати посаду судді, йому так само забороняється обіймати посаду третейського судді і він може бути звільнений. Якщо, незважаючи на це, суддя залишається на посаді і розпочинає роботу, він ставить під загрозу весь процес. Протягом двох тижнів, відведених для з'ясування причин відхилення кандидатури судді, сторона, що добивається його відхилення, має подати відповідну заяву генеральному секретарю, виклавши в ній причини усунення судді з посади. Генеральний секретар, у свою чергу, ставить про це до відома сторони та суддів і встановлює термін (у розумних межах), протягом якого усунутий з посади суддя та інша сторона можуть подати заяву у відповідь. Якщо протягом цього часу суддя не залишить посади й інша сторона не оголосить про свою згоду на усунення даного третейського судді, то сторона, що вимагає його усунення з посади, протягом двох тижнів подає клопотання про звільнення судці з посади із зазначених причин до компетентного суду. Якщо інша сторона схвалить відхилення судді, або якщо суддя добровільно залишить свою посаду після того, як його кандидатуру було відхилено, або якщо клопотання про звільнення буде цілком і беззаперечно задоволене, сторона, що призначила цього третейського судцю, має призначити іншого третейського суддю або ж два інших судді мають обрати іншого голову третейського суду. Після прийняття сторонами призначення третейського судді він бере на себе зобов'язання перед сторонами за контрактом відповідно до правних норм і Правил третейського суду. При виборі місця проведення третейського суду судді мають брати до уваги особливості справи та зручність обраного місця для сторін. Якщо сторони не дійшли згоди про місце проведення третейського суду, то його повинен визначити сам третейський суд. Збори суду можуть також відбутись і в інших місцях. Процедура провадження На засіданнях суду головує голова третейського суду. Третейський суд має проводити свої засідання без затримок і перерви. Голова третейського суду встановлює для сто- рін прийнятний термін, протягом якого сторони повинні передати в суд письмово зафіксовані докази для змагального процесу. Мінімальний термін для появи в суді становить один тиждень після отримання повістки. Навіть за наявності обгрунтованих заяв третейський суд повинен відмовити сторонам у подовженні строків. У разі виникнення підозри щодо навмисного затягування справи сторонами третейський суд має право вимагати обгрунтування причин зволікань. Позов, попередні заяви за суттю позову або про його відкликання, повістки в суд і директиви щодо встановлених третейським судом обмежень у часі мають бути надіслані сторонам рекомендованим листом із квитанцією, що засвідчує факт отримання. Решта зауважень, листів і протоколів зі справи можуть пересилатися звичайною поштою. Вся інформація та документи, що їх одна сторона надсилає до третейського суду, повинні також бути надіслані й іншій стороні.
У разі, якщо документ, що підпадає під вказані послуги, було отримано в інший спосіб, послуга вважається такою, що була надана на час дійсного отримання. Законний представник обслуговується замість сторони. Якщо відповідач без поважної на те причини не відповідає на позов протягом визначеного головою третейського суду строку або якщо сторона протягом подальшого ходу процесу і визначеного головою третейського суду строку без поважної на те причини не виконує вимог, визначених третейським судом, або не з'являється і не направляє представників на слухання у третейському суді, незважаючи на отримання повістки, то третейський суд повинен продовжувати процес. За запитом третейського суду поважні причини мають бути підтверджені. Невиконання однією стороною процесуальних дій не є підставою для визнання фактичної аргументації іншої сторони. Третейський суд може вільно оцінювати поведінку сторони, шо не виконала своїх процесуальних дій. До того як буде винесено рішення третейського суду, має відбутися слухання у справі. Прийняття рішення без попереднього слухання можливе лише у тому разі, якщо сторони відмовляться від права на слухання або якщо третейський суд вирішить, шо проведення слухань не є необхідним. 108 Розділ І Судова система Німеччини 109
За запитом голови суду сторони повинні дати показання щодо фактів, які стосуються справи, та відповідних заяв. Слухання проводяться на кожній стадії процесу. За погодженістю з третейськими суддями та згідно з розкладом голова третейського суду викликає сторони на слухання справи. Повістка може містити вимогу про те, щоб сторони представили на слухання свідків. Третейський суд також вправі викликати свідків, але це не зобов'язує останніх з'являтися на слухання. Третейський суд може керувати процесом на власний розсуд, спрямовуючи його при цьому на встановлення фактів, достатніх для достовірної оцінки спору; він повинен вислуховувати свідків та експертів, розпоряджатися щодо витребування документів і т. ін. Для отримання доказів і свідчень суд не повинен обмежуватися лише заявами сторін; він може бути уповноважений сторонами звертатися до компетентного державного суду для прийняття присяги свідка або експерта чи для іншої дії, що не входить до компетенції третейського суду.
Під час слухання справи ведеться протокол засідань; для його ведення призначається секретар. Для протоколу слухання рекомендується такий зміст: місце й дата проведення слухання; прізвища третейських суддів та секретаря, що веде протокол; визначення суті спору; найменування сторін, прізвища законних та уповноважених представників, свідків, експертів та інших учасників слухання; заява сторін про те, що вони не мають заперечень відносно юрисдикції третейського суду; обумовлення суми, яка є предметом спору; заява сторін, в якій вони висловлюють згоду щодо розмірів суддівських винагород; заява сторін стосовно того, шо секретар має за рахунок сторін отримати від голови третейського суду гонорар, визначений на справедливий розсуд; заява сторін стосовно компетентності суду; запити, що були зроблені сторонами; підтвердження того, що у сторін була можливість висловити свою точку зору і що їх було вислухано; вказівки третейського суду стосовно справи; розклад подальших засідань; зазначення доказів або заява сторін про відмову від права на письмову фіксацію доказів; зафіксовані підтвердження, допущення та відмови; арбітражне врегулювання; узгодження сторонами закону, що застосовується; узгодження сторонами питання про те, чи буде, і за яких умов, зберігатися рішення суду; оцінка витрат, що їх несуть сторони; свідчення отримання письмових доказів для змагального процесу; підписи членів третейського суду, сторін або їхніх представників і, за потреби, підпис секретаря; підпис голови третейського суду. Протокол має бути підписаний головою третейського суду. Сторони отримують копію цього протоколу. На кожній стадії процесу третейський суд повинен прагнути того, щоб досягти полюбовного врегулювання спору та його індивідуальних аспектів. Факт врегулювання має бути занесений до протоколу, який за поданням однієї із сторін підписується сторонами та суддями. З метою реального забезпечення такого врегулювання від сторін можна зажадати заяви про підкорення його негайному виконанню. У такому разі протокол, шо підтверджує факт врегулювання, підписується сторонами та суддями і містить дату досягнення згоди. Такий протокол має зберігатись у канцелярії компетентного суду.
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 182; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.83.81.42 (0.027 с.) |