Дисциплінарна відповідальність магістратів

Будь-яке порушення з боку магістратів службових обов'язків, а також умов, що стосуються честі й гідності та раніш перерахованих заборон, розглядається як дисциплі-

нарний проступок. Тоді до них застосовуються такі санкції: догана із занесенням в особову справу, переміщення по низ­хідній по службі, відсторонення від виконання деяких служ­бових функцій, пониження у ранзі, пониження у посаді, від­ставка, звільнення з зупиненням або без зупинення права на

пенсію.

Дисциплінарна судова рада утворюється відповідно до ст.13 Закону про Вищу Раду магістратури. Міністерство юс­тиції повідомляє Вищу Раду магістратури про факти, які є підставою для відкриття дисциплінарного переслідування. Голова Касаційного суду, який є одночасно головою дисцип­лінарної ради, призначає доповідача з числа членів Ради і до­ручає проведення службового розслідування, якщо для цього є підстави. Голова Касаційного суду одночасно може заборо­нити такому магістратові виконувати службові обов'язки до ухвалення остаточного рішення в його справі, але така забо­рона не позбавляє магістрата права на отримання службової платні. Рішення про вказані дії не може бути оголошено. За­кон про магістратуру встановлює регламентну процедуру дисциплінарного провадження (статті 52—58). Дисциплінар­на рада виносить рішення в режимі закритого засідання. Та­ке рішення має бути мотивованим і оскарженню не підлягає. Воно може бути ухвалене й у тому разі, якщо магістрат не з'явився, за винятком випадків непереборної сили. Рішення повідомляється зацікавленому магістратові в адміністратив­ному порядку. Воно є чинним від дня повідомлення.

Для притягнення до дисциплінарної відповідальності про­курорів утворюється дисциплінарна прокурорська комісія при міністерстві юстиції. Ця комісія складається з Генераль­ного прокурора Касаційного суду, який діє як голова цієї ко­місії, одного радника і двох заступників Генерального проку­рора Касаційного суду, 15 магістратів-прокурів при судах. Члени цієї комісії призначаються постановою міністра юсти­ції на три роки. Комісія може розглядати справу в законному порядку, якщо присутні не менш як п'ять її членів. Висновок приймається більшістю голосів. Неявка магістрата не має значення для розгляду справи. Такі засідання є закритими і мотивувальний висновок про покарання надсилається мініст­рові юстиції. Міністр юстиції приймає остаточне рішення.

156

Розділ II

Установи правосуддя у Франції

157

 

Припинення службових обов'язків магістратів

Припинення виконання службових обов'язків, звільнен­ня з посади і втрата статусу магістра наступає у разі:

1) обов'язкової відставки або відставки, що приймається
в офіційно встановленому порядку;

2) звільнення у відставку або припинення виконання
службових обов'язків у разі втрати магістратом права на
пенсію;

3) звільнення за дисциплінарний проступок;

4) призначення на іншу посаду в іншій установі.

Крім вказаних обставин, може бути також відставка за письмовою заявою заінтересованої особи. Відставка вва­жається прийнятою, якщо з цим погодився орган влади, який має право призначати на посаду магістрата.

У Франції для осіб, що займають посади магістратів, встановлена вікова межа — 68 років. Якщо інше не передба­чено, то магістрат звільняється з посади в будь-який день після виповнення його вказаного віку за його бажанням, але не пізніше ЗО червня, якщо день народження у першій поло­вині року, й не пізніше 31 грудня, якщо день народження у другій половині року. Кожному магістратові, який йде у від­ставку, дозволяється користуватися почесним статусом від­повідно до його посади. Проте, щодо суддів, то в такому пра­ві може бути відмовлено вмотивованим рішенням органу влади, який прийняв рішення про відставку на підставі вис­новку Вищої Ради магістратури. Почесні магістрати вва­жаються такими, що зараховані до резерву.

Вища Рада магістратури

Вища Рада магістратури Франції (фр. Ье Сопзсеіі Зирегіеиг сіє 1а Ма^ізігатиге) — конституційний орган, яко­му доручено функції управлінського характеру щодо корпусу магістратів. Безпосередньо підставою для діяльності цієї установи є Закон про Вищу Раду магістратури, затвердже­ний ордонансом № 58-1271 від 22 грудня 1958 р., в новій ре­дакції від 5 лютого 1994 р. (фр. Ьоі Огдапіцив 94-100 сій 5 їєугієг 1994 зиг 1е Сопзеіі зирегіеиг сіє 1а та^ізтгаіиге).