Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються

При патологічних станах нерідко в сечі можна визначити кристали ксантину, лейцину, тирозину, цистину, холестерину, білірубіну, гематоїдину, гемосидерину.

Ксантин – продукт розщеплення пуринових основ у сечі, виглядає як кристали ромбовидної форми, які розчиняються в аміаку і соляній кислоті. В зв'язку зі значною рідкістю, виявлення кристалів ксантину не має великого діагностичного значення, однак вони можуть брати участь в утворенні каменів нирок.

Цистин – амінокислота, що входить до складу протеїну рогової речовини кератину. Кристали цистину нагадують шестикутні таблички, не розчиняються в спирті, легко розчиняються в аміаку і соляній кислоті, що дозволяє їх відрізнити від кристалів сечової кислоти. Виявляються кристали цистину в сечі при уродженому захворюванні – цистинозі, що характеризується відкладенням цистину в багатьох тканинах і органах, в тому числі і у нирках з утворенням цистинових каменів і порушенням функції нирок.

Лейцин, тирозин – амінокислоти, що є продуктами розкладання білка. В препараті сечі мають вигляд блискучих куль або друз жовтуватого кольору, що розчиняються при нагріванні, при додаванні кислот. Ці амінокислоти виявляються в сечі при деструктивних захворюваннях печінки, при лейкозах, В₁₂-дефіцитній анемії.

Холестерин під мікроскопом має форму тонких ромбічних табличок, що розчинних у спирті. Зустрічається рідко в сечі. Виявлення холестерину свідчить про жирове переродження печінки, наявність холестеринових каменів.

Білірубін являє собою голчасті кристали, зеленувато-жовтого або червоного кольору. Зустрічається в сечі при отруєнні гепатотоксичними отрутами, раку печінки, гострій атрофії печінки.

Гематоїдин в сечі кристалізується у вигляді голок і ромбів з інтенсивним забарвленням. Гематоїдин походить з кров'яного пігменту, тому зустрічається при калькульозному пієлонефриті, абсцесі нирки, травматичних крововиливах і некрозі нирок.

Гемосидерин під мікроскопом в осаді сечі має вигляд пігментних зерен золотаво-жовтого кольору, що розташовуються переважно всередині епітелію. Гемосидеринурія – ознака хронічних гемолітичних анемій із внутрішньосудинним гемолізом.

Методи кількісного визначення формених елементів в сечі. При оцінці складу організованого осаду сечі за допомогою мікроскопа виникають значні погрішності. Це обумовлено тим, що при проведенні дослідження не враховується кількість виділеної сечі, об’єм сечі, взятої для центрифугування, поле зору мікроскопа. В зв'язку з цим, при виявленні патологічних змін в сечовому осаді необхідно додатково проводити кількісне визначення формених елементів в сечі, використовуючи методи, що об'єктивно аналізують зміст еритроцитів, лейкоцитів, циліндрів в добовій кількості сечі.

Існує кілька методів кількісного визначення формених елементів в сечі в спеціальній лічільній камері. Методи вперше були запропоновані А.Ф. Каковським в 1910 році, доповнені А. Addis в 1925 році, модифіковані Т. Амбурже в 1954 році та А.З. Нечипоренко в 1961 році.

Метод Каковського-Аддіса дозволяє визначити число формених елементів в сечі за добу. Зазвичай сечу збирають за 10 або 12 годин. Перед сном хворий спорожняє сечовий міхур, відзначає час. Потім збирає сечу після сну протягом 10-12 годин. В період обстеження необхідно обмежувати прийом рідини – менше пити вдень і зовсім не пити вночі.

Зібрану сечу перемішують, вимірюють кількість, відбирають для дослідження кількість сечі, виділену за 12 хвилин, що розраховують за формулою:

, де

Q – кількість сечі в мл за 12 хвилин;

v – загальний об’єм зібраної сечі;

t – час, за яке зібрана сеча (1/5 години = 12 хвилин).

Визначену шляхом розрахунку кількість сечі центрифугують 5 хвилин при 2000 об/хв, відсмоктують піпеткою верхній шар, залишаючи 0,5 або 1,0 мл сечі, якщо осаду велика кількість. Заповнюють лічільну камеру осадом, рахують лейкоцити, еритроцити, циліндри. Отримане число клітин в 1 мкл множать на 60000, що відповідає кількості формених елементів сечі, виділеної за добу.

Нормальні показники в добовій сечі:

– еритроцитів – до 1,0·10⁶,

– лейкоцитів – до 2,0·10⁶,

– циліндрів – до 2,0·10⁴.

Метод Амбурже дозволяє визначити число формених елементів, виділених із сечею за 1 хв.

Хворому обмежують прийом рідини вдень і виключають її прийом вночі. Ранком хворий спорожняє сечовий міхур, запам’ятовує час і протягом 3 годин збирає сечу для дослідження. Відливають 10 мл сечі, центрифугують 5 хвилин при 2000 об/хв, відсмоктують надосадову рідину, залишаючи 1 мл осаду. Осад перемішують, заповнюють камеру, підраховують лейкоцити і еритроцити в 1 мкл.

Розраховують клітини за формулою:

, де

Q – кількість клітин в об’ємі сечі за хвилину;

х – кількість полічених в камері клітин (роздільно для лейкоцитів і еритроцитів);

s – кількість сечі, взятої для центрифугування (10);

v – об’єм сечі, виділеної за 3 години;

t – час, за яке зібрана сеча (3 години = 180 хвилин).

Отримане число в 1 мкл множать на 1000 (1мл = 1000 мкл).

Нормальні показники хвилинного об’єму сечі:

– лейкоцитів – до 2000,

– еритроцитів – до 1000.

Метод Нечипоренка дозволяє визначити число формених елементів в 1 мкл сечі. Для дослідження використовують одноразово виділену сечу, причому необхідна саме середня порція, що виключає катетеризацію сечового міхура. 5-10 мл сечі центрифугують 3 хвилини при 3000 об/хв, відсмоктують надосадовий шар, залишаючи 1 мл (1000 мкл) осаду. Осад розмішують, одну краплю переносять в лічільну рахункову камеру, підраховують число формених елементів (окремо лейкоцити і еритроцити) в 1 мкл. При наявності циліндрів роблять також їхній підрахунок. Кількість клітин в 1 мл розраховують за формулою:

, де

Q – кількість клітин в 1,0 мл сечі;

х – кількість підрахованих клітин;

v – кількість сечі, взятої для центрифугування;

1000 – кількість осаду (в мм³).

Нормальні показники вмісту формених елементів у 1 мл сечі:

– лейкоцитів – до 2000,

– еритроцитів – до 1000;

– циліндрів – до 20.

В даний час в лабораторній практиці перевагу віддають методу Нечипоренко в зв'язку з його простотою, що не вимагає збору сечі за строго визначений час, дослідження можна проводити в невеликій кількості сечі.

Методам кількісного визначення формених елементів в сечі варто віддавати перевагу, тому що патологія, виявлена звичайним дослідженням сечі, складає лише 30 % в порівнянні з методами Каковського-Адіса, Амбурже, Нечипоренка.

При пієлонефриті і запаленні сечових шляхів має місце загальне збільшення кількості формених елементів, але з перевагою кількості лейкоцитів над еритроцитами, число циліндрів не збільшується.

При гломерулонефриті переважає гематурія і циліндрурія при нормальній кількості лейкоцитів.

Гнійний процес в нирках супроводжується вираженою лейкоцитурією, помірною еритроцитурією і незначною циліндрурією.