Патологічні елементи та включення в мокротинні

Огляд мокротиння в чашці Петрі на білому або чорному фоні з використанням лупи дозволяє виявити наявність в ньому патологічних елементів, включення і паразитів (табл. 2.37).

Спіралі Куршмана — слизово-білкові зліпки дрібних бронхів і бронхіол, що утворюються під час виштовхування слизу сильним кашльовим поштовхом у просвіт більш великих бронхів. Спіралі можна знайти при огляді мокротиння в чашці Петрі на чорному фоні у вигляді білуватих прозорих шпороподібних звитих трубчастих тіл, різко обмежених від іншою безформної маси мокротиння.

Таблиця 2.37

Діагностичне значення фізичних властивостей мокротиння

Характер	Склад	Консистенція	Колір	Запах	Шаруватість	Патологічний стан
Слизовий	Слиз (гіперпродукція слизових залоз)	В’язка	Безбарвний або сіруватий (склоподібна)	Без запаху	Відсутня	Гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий бронхіт, бронхіальна астма, коклюш, муковісцедоз
Слизово-гнійний	Слиз із вклю-ченням гною у вигляді грудочок або прожилок	В’язка, густа	Сірувато-жовтий (склоподібна з жовтими грудочками гною)	Без запаху	Відсутня	Хронічний бронхіт
Гнійно-слизовий	Гній із включенням слизу у вигляді тяжів	В’язка або густа	Жовтувато-сірий	Неприємний запах	Тришарова (при великій кількості)	Хронічний бронхіт, бронхоектазії, абсцедуюча пневмонія
Гнійний	Гній	Густа або рідка (в залежності від активності мікрофлори)	Жовто-зеленуватий	Різкий неприємний	Двошарова	Прорив емпиєми плеври або абсцесу легені в бронх
Кров’яний, кровохар-кання	«Чиста» кров	Рідка, піниста	Червоний або рожевий	Без запаху	Відсутня	Легенева кровотеча (туберкульоз, пухлина бронхів або легені, бронхоектазії, актино-мікоз, поранення)

 

Продовження таблиці 2.37

Слизово-кров’яний	Слиз із прожилками крові або кров'яного пігменту	В’язка	Іржавий (склоподібна червонувата)	Без запаху або неприємний запах	Відсутня	Гостра респіраторна вірусна інфекція, крупозна пневмонія, бронхогенний рак, інфаркт легені
Слизово-гнійно-кров’яний	Слиз, кров, гній (рівнопереміша-ні)	В’язка або густа (в залежності від активності процесу)	Червонуватий з грудочками гною (склоподібна)	Неприємний гнильний запах	Тришарова (при великій кількості)	Бронхоектазії, туберкульоз, бронхогенний рак, актиномікоз, гангрена легені
Серозний	Плазма крові	Рідка, клейка, піниста	Безбарвний або жовтуватий	Без запаху	Відсутня	Набряк легені

Під час мікроскопії свіжого (нативного) препарату мокротиння, спіралі Куршмана являють собою спірально-звиті тонкі волокна слизу (мантія) з центральною звитою блискучою ниткою. В складі мантії можна знайти лейкоцити, циліндричний епітелій і кристали Шарко-Лейдена. Іноді присутні тільки тонкі центральні нитки без мантії і спіральні волокна мантії без центральної нитки.

Поява в мокротині спіралей Куршмана є типовим включенням при бронхіальній астми; одиничні дрібні спіралі можуть зустрічатися при ряді інших захворювань, що супроводжуються бронхоспазмом – пневмонії, туберкульозі, пухлині бронхів, але, на відміну від бронхіальної астми, їх мантія не містить ні еозинофілів, ні кристалів Шарко-Лейдена.

Чечевички (рисові зерна, рисові тільця, лінзи Коха) – зеленувато-жовтуваті, досить щільні, сируватої консистенції утворення округлої форми величиною від шпилькової голівки до дрібної горошини. До складу чечевички входять: детрит (казеозний розпад) з великою кількістю мікобактерій туберкульозу, коралоподібні еластичні волокна, кристали холестерину і мила.

Формуються чечевички в старих кавернах, де внаслідок розпаду легеневої тканини і наявності лужноземельних солей кальцію і магнію утворюються речовини, які просочуються через еластичні волокна, перетворюють їх у коралові і звапновані. Крім того, в кавернах створюються сприятливі умови для розвитку великої кількості мікобактерій туберкульозу. Поява в мокротинні рисових зерен обумовлена розкриттям старих каверн.

Присутність в мокротинні одночасно чотирьох патологічних компонентів: обвапнянених еластичних волокон, мікобактерій туберкульозу, кристалів холестерину та звапнованого жирового розпаду у вигляді аморфного вапна називається «тетрадой Ерліха» – ознака прориву в бронх вмісту старого туберкульозного вогнища.

Пробки Дитріха (гнійні пробки) – грудочки білуватого або жовтувато-сіруватого кольору, величиною від шпилькової голівки до просяного зерна (за формою подібні чечевичкам), зі смердючих запахом; складаються з бактерій, продуктів клітинного розпаду (детриту) і голчастих кристалів жирних кислот із включенням крапель нейтрального жиру. Утворення гнійних пробок обумовлено ферментативною діяльністю бактерій в застійному мокротинні внаслідок бронхоектазів, абсцесу або гангрени легенів.

Фібринозні згортки – «клубочки» білуватого або злегка червонуватого кольору, еластичної консистенції, що складаються зі слизу і фібрину, у вигляді деревовидно розгалужених утворень довжиною до 10-12, рідше до 18 см. Фібрин в мокротинні з'являється при запальних процесах, а фібринозні згортки вказують на хронічний процес, зустрічаються частіше у разі фібринозного хронічного бронхіту, туберкульозу, пневмонії.

Дифтерійні плівки з зіва і носоглотки – сіруваті обривки, місцями забарвлені кров'ю, що складаються з фібрину і некротичних клітин.

Некротизовані шматочки легеневої тканини – чорнуваті утворення різної величини альвеолярної будови, що містять еластичні волокна і зернистий чорний пігмент, сполучну тканину пронизану кровоносними судинами, еритроцити і лейкоцити; можуть зустрічатися кристали гематоїдина, холестерину, голки жирних кислот. Наявність у мокротинні некротичної легеневої тканини вказує на деструктивні процеси легенів (абсцес або гангрена). Шматочки пухлини у вигляді дрібних часток, оточених кров'ю (вірогідність діагнозу підтверджується тільки мікроскопічно).

Друзи актиномікозу – одиничні дрібні зерна білуватого або зеленувато-сірого кольору, оточені гнійною масою.

Міхури ехінокока – утворення різної величини (від дрібної горошини до волоського горіха), сірувато-білого або жовтого кольору, іноді просочені кров'ю або вапном; зустрічаються в мокротині при розриві ехінококової кісти легені і відкашлюванні великої кількості безбарвної прозорої рідини. Сторонні тіла, які випадково потрапили в мокротиння з порожнину рота (вишневі кісточки, насіннячка, горіхова шкарлупа тощо).

Мікроскопічне дослідження мокротиння проводиться з метою виявлення і диференціювання її морфологічних елементів, що дозволяє:

– виявити збудника захворювання (пневмокок, стафілокок, мікобактерії туберкульозу тощо);

– диференціювати характер захворювання (інфекційний, інфекційно-алергійний, новоутворення тощо);

– визначити стадію захворювання (інфільтративних або деструктивних змін);

– провести диференціальну діагностику захворювання з подібним клінічним перебігом (плоскоклітинний або недиференційований рак, пневмококова або стафілококова пневмонія тощо);

– аналізувати ефективність організації і проведення лікувально-профілактичних заходів.

Мікроскопічне дослідження мокротиння проводять у свіжих незабарвлених і фіксованих пофарбованих препаратах. Для приготування препаратів проводять ретельний добір матеріалу. На початку мокротиння розподіляють тонким шаром у чашці Петрі і переглядають на чорному і білому фонах. Потім прожареною і охолодженою металевою петлею з мокротиння вибирають по черзі всі підозрілі зернятка, грудочки, прожилки, що відрізняються кольором, консистенцією, формою, і готують з них препарати. Приготовлений натівний препарат вивчають спочатку при малому, а потім при великому збільшенні. Забарвлення препаратів мокротиння проводять з метою його бактеріологічного і цитологічного дослідження, а також для вивчення клітин крові в мокротинні. Пофарбовані препарати підлягають мікроскопічному дослідженню з імерсійною системою.