Настав великий піст. Вже до великодня було недалеко. Весна була рання. На п'ятім тижні пішов на поле навіть удовин плуг. Мотря почала вговорювать Карпа.

— Чи ти бачиш, як мене водить твоя мати. Моя мати квітчала мене, як рожу, а твоя мати водить мене, неначе старчиху. Попроси батька, щоб дав мені грошей на нову хустку та на спідницю. Куплю собі ік Великодню нову одежу та хоч уберуся по-людській.

 

 

Карп`ові й сам`ому хот`ілось прибр`ать сво`ю ж`інку (Карпу и самому хотелось одеть свою жену), як прибир`ається кв`ітка навесн`і (как одевается цветок по весне). Він поч`ав прос`ити в б`атька гр`ошей (он стал просить у отца денег).

— А де я тоб`і набер`у ст`ільки гр`ошей (а где я тебе наберу столько денег)? — сказ`ав б`атько (сказал отец). — Тво`я ж`інка не д`івка: їй з`аміж не йти (твоя жена не девка: ей замуж не идти). Під`е м`ати до К`орсуня на `ярмарок (пойдёт мать в Корсунь на ярмарку), то й спр`авить, що там б`уде тр`еба (да и справит, что там будет нужно).

Кайдашиха й спр`авді по`їхала на `ярмарок (Кайдашиха и в самом деле поехала на ярмарку). Мотря прос`илась й соб`і, ал`е свекр`уха ї`ї не взял`а (и Мотря просилась, но свекровь её не взяла).

Вв`ечері Кайдашиха прив`езла Мотрі з `ярмарку х`устку й мат`ерії на спідн`ицю (вечером Кайдашиха привезла Мотре с ярмарки платок и материи на юбку). Мотря розгорн`ула х`устку в рук`ах (Мотря развернула платок в руках). Х`устка бул`а ч`орна, з мал`енькими квіточк`ами (платок б ыл чёрным в мелких цветочках).

 

Карпові й самому хотілось прибрать свою жінку, як прибирається квітка навесні. Він почав просити в батька грошей.

— А де я тобі наберу стільки грошей? — сказав батько. — Твоя жінка не дівка: їй заміж не йти. Піде мати до Корсуня на ярмарок, то й справить, що там буде треба.

Кайдашиха й справді поїхала на ярмарок. Мотря просилась й собі, але свекруха її не взяла.

Ввечері Кайдашиха привезла Мотрі з ярмарку хустку й матерії на спідницю. Мотря розгорнула хустку в руках. Хустка була чорна, з маленькими квіточками.

 

 

— М`абуть, х`очете мен`е в черн`иці постр`игти (наверное, хотите меня в монашки постричь), — сказ`ала Мотря й к`инула х`устку на стіл (сказала Мотря и бросила платок на стол). Вон`а гл`янула на мат`ерію, н`абрану на спідн`ицю (она взглянула на материю, взятую = купленную на юбку); мат`ерія бул`а уб`ога, темн`енька, з черв`оними кр`аплями (материя была убогой, тёмненькой, в красных точках). М`отря н`авіть не розгорн`ула ї`ї та й одійшл`а од стол`а (Мотря даже не развернула её да и отошла от стола).

— Я зн`ала, що тоб`і не вгож`у (я знала, что тебе не угожу). Я не зн`аю, хто тоб`і й вг`одить (я не знаю, кто тебе и угодит), — сказ`ала Кайдашиха, розс`ердившись (сказала Кайдашиха, рассердившись), — де ж пак (ещё бы)! Зросл`а в так`ій р`озкоші (выросла в такой роскоши).

Мотря мовч`ала (Мотря молчала). А для н`еї, молод`ої, так хот`ілось зав'яз`ать на пр`азник г`олову розк`ішною черв`оною х`усткою (а ей, молодой, так хотелось повязать на праздник голову раскошным красным платком). Вон`а т`ільки л`егко зітхн`ула (она только слегка вздохнула).

«Не моя в ` оля вол`ить у цій х`аті (не моя воля правит в этой хате; ” в ` олити в ` олю ” — исполнять желания)», — под`умала вон`а (подумала она). І для н`еї схот`ілось в`олі та сво`єї х`ати (и ей захотелось свободы и своей хаты).

 

— Мабуть, хочете мене в черниці постригти, — сказала Мотря й кинула хустку на стіл. Вона глянула на матерію, набрану на спідницю; матерія була убога, темненька, з червоними краплями. Мотря навіть не розгорнула її та й одійшла од стола.

— Я знала, що тобі не вгожу. Я не знаю, хто тобі й вгодить, — сказала Кайдашиха, розсердившись, — де ж пак! Зросла в такій розкоші.

Мотря мовчала. А для неї, молодої, так хотілось зав'язать на празник голову розкішною червоною хусткою. Вона тільки легко зітхнула.

«Не моя воля волить у цій хаті», — подумала вона. І для неї схотілось волі та своєї хати.

 

IV

 

Наст`ало л`іто (настало лето). Почал`ись жнив`а (началась жатва = страда), почал`ася в п`олі роб`ота (началась в поле работа).

Сім'`я л`ітом м`ало сид`іла в х`аті (семья летом мало сидела в хате), м`енше ст`ало колотн`ечі (меньше стало ругани).

За гар`ячою роб`отою в п`олі не бул`о ч`асу свар`итись (из-за жаркой работы в поле не было времени ругаться). Кайдаш`і в`ижали свій хліб і ст`али заробл`яти у п`ана на сніп (Кайдаши сжали свой хлеб и стали зарабатывать у помещика за сноп / за натуральное вознаграждение /). Мотря ж`ала д`уже шв`идко й зароб`ила з Карп`ом б`ільше кіп, ніж Кайдаш з Кайдаш`ихою (Мотря жала очень быстро и заработала с Карпом больше копен, чем Кайдаш с Кайдашихой).