В четвер ранесенько, тільки що почало на світ благословиться, Кайдашиха прокинулась і збудила невістку.

— Мотре! Вставай, моя дитино, затопи в печі, та як будеш розкладать дрова, то поклади на двох полінах переклад, та вибирай, моє серденько, товстенький переклад, щоб дрова швидше розгорілись. А як приставиш окріп, то піди видій корову та оджени вівці до череди.

 

 

М`отря прок`инулась і ч`ерез сон нас`илу розч`овпала (Мотря проснулась и сквозь сон с трудом разобрала), що свекр`уха вчить ї`ї розклад`ать др`ова в п`ечі (что свекровь учит её раскладывать дрова в печи), нен`аче ї`ї й т`ого м`ати не навч`ила (будто её и этому мать не научила). М`отря вст`ала, розпал`ила в печ`і й прист`авила чав`ун з вод`ою (Мотря встала, растопила в печи и поставила чугунок с водою).

— Під`и ж, мо`я д`оню, в`идій кор`івку (пойди ж, моя доченька, в ыдоить коровку). Я тр`охи ще полеж`у (я немного ещё полежу). Чог`ось я незд`ужаю (что-то я нездорова). Так у м`ене бол`ять н`оги (так у меня болят ноги)! Ох-ох-ох! — застогн`ала на печ`і Кайдаш`иха (застонала на печи Кайдашиха), укрив`аючись рядн`ом (укрываясь дерюгой; “рядн`о” — дерюга, большой кусок грубой льнянной или конопляной ткани).

В х`аті ще всі сп`али (в хате ещё все спали). М`отря п`ішла, в`идоїла кор`ову (Мотря пошла, выдоила корову), процід`ила на цід`илок молок`о й погн`ала до черед`и кор`ову (процедила через цедилку / кусок неплотной ткани / молоко и погнала в очередь корову). Верт`ається вон`а в х`ату (возвращается она в хату), а свекр`уха спить на печ`і, аж хроп`е (а свекруха спит на печи, аж храпит).

— Чи одігн`ала до черед`и (отогнала ли в очередь)? — спит`ала спрос`оння Кайдаш`иха, прок`инувшись (спросила спросонья Кайдашиха, проснувшись). — Візьм`и ж, мо`є с`ерце, нач`исть карт`оплі на борщ та накриш`и буряк`ів (возьми ж, моё сердце, начисти картошки на борщ да накроши свеклы), а я ось з`араз вст`ану та покаж`у тоб`і, як борщ накид`ать (а я сейчас встану да покажу тебе, как борщ наполнять / в какой последовательности /).

 

Мотря прокинулась і через сон насилу розчовпала, що свекруха вчить її розкладать дрова в печі, неначе її й того мати не навчила. Мотря встала, розпалила в печі й приставила чавун з водою.

— Піди ж, моя доню, видій корівку. Я трохи ще полежу. Чогось я нездужаю. Так у мене болять ноги! Ох-ох-ох! — застогнала на печі Кайдашиха, укриваючись рядном.

В хаті ще всі спали. Мотря пішла, видоїла корову, процідила на цідилок молоко й погнала до череди корову. Вертається вона в хату, а свекруха спить на печі, аж хропе.

— Чи одігнала до череди? — спитала спросоння Кайдашиха, прокинувшись. — Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків, а я ось зараз встану та покажу тобі, як борщ накидать.

 

 

М`отря заход`илась ч`истить карт`оплю (Мотря принялась чистить картошку), а Кайдаш`иха знов зо сну `охала на печ`і (а Кайдашиха снова со сна охала не печи) й вст`ала тод`і, як надв`орі з`овсім розв`иднілось (и встала тогда, когда снаружи = / на улице / совсем рассвело). Вон`а вм`илась, ст`ала п`еред образ`ами й д`овго мол`илась (она умылась, встала перед иконами и долго молилась), док`и М`отря не накл`ала в г`орщик карт`оплі, буряк`ів та кап`усти (пока Мотря не наложила в горшок картошки, свеклы и капусты). Свекр`уха хрест`илась, а ск`оса все погляд`ала на нев`істчині р`уки (свекровь крестилась, а искоса всё поглядывала на невесткины руки). Роз`умна М`отря й соб`і спідл`оба погляд`ала на свекр`уху й постерегл`а той кос`ий п`огляд (умная Мотря и сама исподлобья поглядывала на свекровь и заметила тот косой взгляд).

Кайдаш`иха помол`илась Б`огу й почал`а знов навч`ати нев`істку (Кайдашиха помолилась Богу и начала снова обучать невестку), як налив`ать борщ, як зат`овкувать, коли вкид`ати с`ало (как наливать борщ, как заправлять, когда бросать в него сало). Вон`а сто`яла над душ`ею в М`отрі (она стояла над душой у Мотри), н`аче осав`ула на п`анщині (как приказчик над крепостными; “ осав ` ула ” — приказчик в поместье), а сам`а не бр`алась і за хол`одну в`оду (а сама не бралась и за холодую воду = не делала ничего).

 

Мотря заходилась чистить картоплю, а Кайдашиха знов зо сну охала на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось. Вона вмилась, стала перед образами й довго молилась, доки Мотря не наклала в горщик картоплі, буряків та капусти. Свекруха хрестилась, а скоса все поглядала на невістчині руки. Розумна Мотря й собі спідлоба поглядала на свекруху й постерегла той косий погляд.

Кайдашиха помолилась Богу й почала знов навчати невістку, як наливать борщ, як затовкувать, коли вкидати сало. Вона стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду.

 

 

— Як прист`авиш до вогн`ю борщ та к`ашу (как поставишь на огонь борщ и кашу), то в`имети х`ату та накр`ишиш с`ала на в`ишкварки до к`аші (то вымети хату и накроши сала на шкварки к каше), — знов порядкув`ала Кайдаш`иха, згорн`увши р`уки (снова устанавливала порядок Кайдашиха, сложа руки), а д`алі знов пол`ізла на піч, за`охала й знов лягл`а одпочив`ать (а потом снова полезла на печь, заохала и снова легла отдыхать).

М`отрі ст`ало л`егше, що свекр`ушині `очі не слідк`ують за ї`ї рук`ами (Мотре стало легче, что глаза свекрови не следят за её руками). «Ал`е чом оц`е свекр`уха не бер`еться до роб`оти (но почему это свекровь не приступает к работе)?» — под`умала вон`а (подумала она).

Кайдаш`иха бул`а з`овсім здор`ова й дур`ила свою нев`істку (Кайдашиха была совсем здоровой и обманывала свою невестку). Вон`а бул`а р`ада, що взял`а в сво`ю х`ату д`обру робітн`ицю, і почал`а зал`ежуватись (она была рада, что взяла в свою хату хорошую работницу, и начала залёживаться). В печ`і зашкварч`ав г`орщик (в печи зашипел = забулькал горшок).

— М`отре! — кр`икнула вже не д`уже сол`одким г`олосом свекр`уха з п`ечі (крикнула уже не очень сладким голосом свекровь с печи). — Ч`ом-бо ти не гляд`иш стр`ави (почему ж ты не смотришь за блюдом = за пищей, процессом приготовления)? Адж`е ж як збіж`ить с`ало (ведь же если сбежит сало), то борщ довед`еться хоч соб`акам в`илляти (то борщ придётся хоть собакам вылить).

 

— Як приставиш до вогню борщ та кашу, то вимети хату та накришиш сала на вишкварки до каші, — знов порядкувала Кайдашиха, згорнувши руки, а далі знов полізла на піч, заохала й знов лягла одпочивать.